Коротко про мій день
- 04.06.21, 19:57
Весь день стараєшся-стараєшся, а результат
В кінці так і хочеться дописати "отак він і помер" 
Останні статті
- Персеїди
12.08.2026, 17:24 - Весна синоптична
28.04.2026, 22:22 - Гастрономічне
04.06.2025, 16:02
Свіжі фотографії
Телепорт
- 02.06.21, 00:40
Час від часу нічого так не хочеться, як телепорт. Ілон Маск, задумайся про нього 
На злобу дня
- 30.05.21, 20:51
З цим коронавірусом настільки звикла вже до маски, бо коли їжджу в справах навіть не знімаю її, просто стягую , бо весь час то маршрутка, то в приміщеннях.. Сьогодні ж резинки надавили вуха і я таки поки йшла через два парки її зняла, і тут вийшла на людне перехрестя біля центрального ринку і раптом відчула давно забуте відчуття наче я не зовсім одягнута випадково вийшла з дому 
Що характерно коли в маркеті знімаючи сумочку зачепилась за блузку і легким непомітним мені рухом розстібнула чотири верхні гудзики так, що опустивши очі гарно роздивилась яка в мене модель бра, а не просто якого кольору білизна - цього відчуття не було...
Ну і картинка трохи не в тему, але...
Мій компроміс
- 29.05.21, 12:37
Іноді в житті бувають моменти, коли в тебе з кимось не сходяться думки з якогось питання, і це якось треба врегулювати. Всі чомусь радять компроміс.
Компроміс?
Ось так він в мене виглядає найчастіше
Бо взагалі то я надаю перевагу консенсусу....
Самотність? Свобода! ( думки, навіяні однією заміткою)
- 24.05.21, 10:33
Провела вихідні з подругою, багато ходили, дивилися різні цікавинки, а коли в мене, дитини рівнин, незвичної до київської реальності "міста на семи пагорбах" ( а враження, що семи сотнях)) вкінець відмовляли ноги, то ми відволікались від красот архітектури, до якої в мене слабкість)) , і просто по- дівчачому тринділи за чашкою чаю і чимось смачненьким . Ну і звичайно ж - розмовляли за життя, тобто і про чоловіків)) це корисно, іноді в таких розмовах раптом багато що зрозумієш сам для себе.
Саме тому замітку "Одиночество" я побачила тільки ось, прочитала, і задумалась, бо дещо в ній і навколо перегукувалось з тим, що було в наших розмовах.
Я колись кохала, по-справжньому, неочікувано для себе, одного одесита ))) , а він мене не настільки, щоб не бачити інших.... Тоді було дуже боляче. Довго, кілька років не могла про нього згадувати без цього відчуття. І йому то всерівно, а мені боляче, це так тисне в грудях...що я шукала всілякі поради - як забути? І знайшла дивне мені - жінка може пробачити, але забути ніколи. Коли мені боліло, я думала, що навпаки, зможу забути, не згадувати, але пробачити - ніколи.
А кілька років тому раптом зрозуміла, що якраз да, забути не зможу , але я дійсно пробачила, більше того - вдячна йому. За те, що його зрада не дала нам зробити помилку і довести наші стосунки до чогось більшого, сім'ї наприклад, витрачених нервів, років , проведених не з тим, з ким справді тобі добре. Більше того, його поведінка дала мені отой поріг в нових стосунках, через який не міг перебратися жоден , хто через мій досвід той викликав хоч якісь підсвідомі підозри.
Бо як легко вийти заміж, за ніби то хорошу партію, достойного чоловіка, з яким нібито все у вас гарно, а через десять-двадцять років раптом зрозуміти, що то не твоя половинка, бо стосунків як таких і не було, раз чоловік зраджує, а тебе це не задуматись змушує, а подати на розлучення.. І я могла б так, ось що страшно.
Я не просто пробачила, я вдячна йому. Ми й досі іноді листуємося, вже більше десяти років, і я зі здивуванням відчула цю вдячність, коли зрозуміла, що хочу йому теж якось віддячити, зробити щось хороше, справжнє...
Бо саме завдяки йому я зустріла того, хто дійсно моя людина. Кому віриш не словам, і навіть не діям, а просто віриш, підсвідомо. Хто не помітив навіть отого "порогу", бо то не про нього. З ким добре поряд завжди, а не коли все чудово. З ким розумієш зміст смішних слів що "вбити іноді хочеться, але розлучитися-ніколи"
Я вдячна за ту зраду.
А щодо "самотність" чи "свобода" ... В мене не буває самотності навіть коли я одна, і в мене свобода навіть тоді, коли не одна. Це все в голові. Любіть себе, хоча б в цьому
Кобелина пора
- 18.05.21, 15:15
Не знаю чого всі так кажуть, що весна це час романтичних панночок і самотніх жіночок, що мріють про велике кохання. На мою думку все трохи інакше, варто тільки поговорити з рівною кількістю чоловіків і жінок.
Жінки всі як одна мені останні три дні про розсаду і підгортання картоплі, роботу, і якісь проблеми, а от чоловіки всі як один - тільки про дівчат і секс.
Картинка, правда, не в тему, але...
Новинки біжутерії
- 16.05.21, 22:44
Давно шукаю цікаву брошку на пальто, тут ось накинули ідейку
От реально хороша ідея , я аж уявила ці три штучки на своєму пальто в великі ( не можу не написати - тут автонабір запропонував три варіанти продовжити - "сіськи", "груди" та "і" чомусь ) але в мене це білі горохи
) але в мене це білі горохи Одна проблема - мене ж в цьому пальто швидко з жодного магазину не випустять крім продуктового.. 
А кому й пуста коробка не пусте місце
- 12.05.21, 22:20
Отримала вчора саджанці квітів, жаль, що в них на момент замовлення не було туберози, давно хочу купити, але не доля, щороку щось заважає 
Відкриваю коробку, ну що таке використана коробка? Хіба викинути, а тут на одному клапані відкидному отака милота :
Так мене якось зворушило , аж дитинство пригадалось, коли ми робили будиночок для кошенят з коробки від телевізора, вирізали дверцята, віконця, робили всередині сходи , і кошенята там бігали, грались одне з одним.. В ті часи не тільки пуста коробка була скарбом, а й дерева справді були великими...
, аж дитинство пригадалось, коли ми робили будиночок для кошенят з коробки від телевізора, вирізали дверцята, віконця, робили всередині сходи , і кошенята там бігали, грались одне з одним.. В ті часи не тільки пуста коробка була скарбом, а й дерева справді були великими... Знову пригадався Екзюпері - " всі дорослі колись були дітьми, тільки не всі про це пам'ятають"
Яка вона, справжня жінка?
- 08.05.21, 12:33
Не так давно було тут перепощено вбогий текст якогось нещасного дурного чоловіка, який все життя вибирав жінок членом і настільки не вірив в себе, в те, що його можуть кохати не за гроші, а тому, що він такий як є, що завжди пропонував жінкам гроші, для вірності отримати чергову красуню. А тоді постарів, і оглянувся - яких жінок він назтягував довкола себе, в якому оточенні провів все життя. Але йому не дійшло, що то не всі жінки такі, а він ТАКИЙ, бо подібне притягується тільки до подібного.
Хто думає членом - вибирає тих, хто торгує тілом. Хто платить гроші, оточений тими, хто ці гроші мріє отримати. Хто не цінує людські якості і розум - оточені тупуватими, меркантильними, вбогими...
А справжні жінки ось такі:
Ось такою я бачу себе в поважному віці, це та жінка, на приклад якої варто рівнятись... Бо життя не в тому, щоб бути завжди молодою, привабливою і сексуальною, могти валити чоловіків штабелями і міряти свою привабливість дорогими подарунками, життя у вмінні жити цікаво, повно, яскраво, для себе і дорогих тобі людей, цікавитися новинами і новинками, модою і літературою, дітьми і друзями, і просто - бути собою, тією ж, що і в двадцять, і в тридцять, і в п'ятдесят. Це все в голові.
От і все. І кохають же не за сексуальність і вміння робити мінет, кохають ТЕБЕ, і теж, саме за те, що в тебе в голові 
