Профіль

Акварель

Акварель

Україна, Кременчук

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Про вміння бажати




  Останні років 12-ть я ні одного дня не переймалась питанням ваги і дієтами, оскільки є страшенно енергійною особою і живучи у власному будинку з певною к-тю прибудинкової землі і домашніх тварин, яким треба догляд, як не крути - дозволяла завжди собі все, і тортики, і добавку.. Але зараз трішки хворію, взагалі років п'ять, але останні два роки важче, минулого ледве викарабкалась, зараз тримаю ситуацію стабільно. Але довелось різко знизити активність, а от харчування лікар урізати заборонив (( тому вперше за ці роки набрала аж п' ять кіло. В принципі вони ніяк не погіршили моє життя, таки не 50, та навіть щічки в мене не з'явились)) але є два мінуси - перший це сприйняття себе. Я свого часу схудла на 22 кілограми, і те, що зараз набрала так багато тисне трохи психологічно, я ж "комсомолка, спортсменка, відмінниця", а тут така оказія.. Другий мінус в тому, що ці +5 кіло це якраз плюс один розмір одягу, а тут весна й літо!!))) а весь гардероб стабільно зібраний на мою постійну вагу й розмір, тому мені банально небагато що навіть вдягнути є коли потепліє, і оце засада...)))
  Тому мої друзі знають, що я трішки худну, з упором на збільшення руху. Навіть купила напольні ваги, правда стоять вони у батьків в квартирі, щоб не дуже до них бігати)))
  Дієта, до речі, дається з трудом - я вдома не казала, що худну, але мої як зговорились - тортики й пироженки через день. Важко))
  Але боженька добрий, і вирішив мені допомогти - вже два дні температура і тошнить, все, що можу з'їсти - хрусткі дієтичні хлібці і тепла вода з лимоном. Думаю - прогрес буде))))
 

Але-оп! Друга стрибнула!))



  От дрібниця, а приємно - купа днів пройшла, а одну баришню, с етой її работой, й досі третій місяць крутить в носі від того, що я не погодилась з її думкою, що істина можлива тільки в її думці lol. Замітку он написала, яка я бяка... Тільки ця замітка більше розповідає про її власні думки і бажання, які сильно відстають від можливостей. А хотілось би... lol
  Ну що я скажу... З поганої вівці хоч куделі пучок, яке не яке, а визнання, в певному розумінні, мого довгого і незговірливого язика. 

Натхнення для господиньок


На вихідних кожна хороша господиня має побалувати свою родину, але часто не вистачає уяви чи фантазії, і тяжко придумати щось таке, щоб і смачно, і здивувати. Тому, от, рекомендую lol

 
  І всім не забути з доброю посмішкою побажати приємного апетиту! podmig

На злобу дня, завтрішнє


  

  Обіцяно морозець на пару днів, рекомендую ходити в масці на вулиці, і зовсім не через ковід blindpodmig

Флірт або справжнє задоволення від життя


  Флірт багатьма сприймається неоднозначно, в міру власної розбещеності. Ось тут про нього легко, зрозуміло, правдиво. 

А літо вже скоро...


 

  Все, значить, роблю вірно - задумалась про купівлю напольних ваг, подивилась відео в ютубі, глянула по чому капуста в магазині... smutili lol

Святкова романтика


 

Якщо хто відразу не роздивився - магазин не  ювелірний, і навіть не квітковийlol

На злобу дня


  
  От чого нам так не можна... unsmile

Справа, зліва.. Прямо!

 
  Люблю спілкування з людьми, найбільше за те, що розумний співрозмовник наштовхує на цікаві думки й роздуми. Хоча в цих думок часто така звивиста стежка, що здогадатися, що саме було поштовхом до них, не зможе ніхто, і при спробі пояснити всі згадують дві речі, існування яких наукою не доведено - божу мать і жіночу логіку))
  Так і цього разу - Вал-на своїм коментарем про запитання за кілька днів довела мене до роздумів, а що таке, власне, оті "зміни в житті на краще"? Чим вони вимірюються? Невже справді відчуваються? Якісно, кількісно - що це?
  Просто знайома чекає, навіть не так - ЧЕКАЄ, і вірить, що яаааак все зміниться! Яаааак покращає все!
  Спробувала це до себе якось прикласти - та життя змінюється весь час, і в мене весь час, як подумати, на краще. Ну, або я просто оптимістка smutili

  Ну і картинка, з інстаграму, від знавця таких питань Гуся 
  

Гола неправда


  В новинах подивилась цілий сюжет про вигадливість сучасних колекторів - ті шантажували боржників, не сказали кого, але скоріше всього жінок, тим, що виставлять на загальний огляд оголені фото боржника, хоч і зроблені в фотошопі.
  Схема, чесно кажучи, не нова, вже траплялось чути про таке, коли шахрай-шантажист вимагав гроші в дівчат, вибираючи тих, в кого в соцмережах активні сторінки і багато "друзів". Тоді діло набуло розголосу через самогубство однієї з дівчат. Мені дуже запам'яталось, коли одна з жертв розповідала зі сльозами, як вона не змогла назбирати космічну для неї суму і він таки розіслав ці фото всім її 450-ти підписникам. Вона навіть змушена була переїхати в інше місце, так їй було соромно. Хоча мене здивувало навіть не це, а те, як повелась велика частина тих "друзів" - багато хто взявся поливати її брудом в коментарях до фото, і заніс в свій "чорний список".
  Мене вчора якраз намагались підначити легким дружнім шантажем на схожу тему, і головним моїм аргументом у відповідь було - давай, пиши! мене давно не хвилює що хто про мене подумає, і в цьому ключі теж))
  Я реально не розумію і зараз - чому ота дівчина з 450-ма друзями така розтяпа?? Одна річ коли, наприклад, колишній захотів помститись і зненацька виклав реальні пікантні фото, тут дійсно вже як є, і то що - життя зупинилося? Навпаки! Тепер хоч побачиш реально, хто як до тебе ставиться, і хто тобі справді друг. Але ж її за два тижні попередили, що розішлють фото. Я б вже десять разів розіслала цим "друзям" лист, де все розповіла, і попросила б з розумінням поставитись до ситуації і навіть більше - підняти масово цю тему щоб попередити можливих інших жертв. Але навіть якби розгубилась і протупила це зробити - однозначно б не стала поводитись наче я в чомусь винна і переїжджати в інше місто.
  От чому?? Що тут такого? Нікого не вбила, нічого не вкрала, а все інше - то природньо, кому цікаво може подивитись, якщо ніколи не бачив. Тим більше якщо фотошоп.
  Чому в нас таке дивне виховання - порушив закон і мораль хтось - а винною маю почуватися я? Як на мене найвірнішою є позиція, яку колись озвучив один мій друг - "если я выйду к Дюку когда там полно людей, стану и крикну - я онанист!! вот что случится? Да ничего, ну попялятся на меня с интересом, возможно кто-то из знакомых через год вспомнит, но ведь не более. Главное - как я сам к этому отношусь, вот и все"
  Ось і все. Хотіла ще голосувалку зробити, але наперед здогадуюсь про результат))