Профіль

Акварель

Акварель

Україна, Кременчук

Рейтинг в розділі:

Мрії мої мрії..)

  Як добре там, де тебе люблять і розуміють)
  Вчора була у моїх, посиділа вдома-в гостях, займаючи стратегічну табуретку на кухні, з досвіду - це найкраще місце посидіти в теплі, і точно всіх побачити, і стовідсотків, що всі змушені будуть слухати мене і всі мої розумні думки smutili lol

Останнім часом набридаю їм вголос мріючи, не люблю робити це виключно в голові, бо вона в мене одна, а як відомо - кілька краще, от я їх пасивно і задіюю, до речі справді дієва штука, реально накидують хороші ідеї і озвучують підводні камені, про які сама навіть не здогадуюсь.
 Спочатку сприймали все "в штики", це вже трохи спокійніше, хоча брат й досі страхає і відмовляє. Так і цього разу, сиджу зі старшою сестрою, я з чашкою чаю, вона вечеряє, я натхненно розповідаю що передумала ,і не хочу їхати в N
Сестра:
- Чудово, сиди вдома.
Я:
- Я передумала, і їду в S!!
Тут не втримується і на кухню заглядає брат:
- Нічого там робити! Тебе там на органи розберуть!! ( Ну, стара пісня, чую щоразу))
Сестра, спокійно :
- Вікторе, відчепись від неї, всеодно нікуди вона не поїде.
Я, обурено:
- В смислі "я нікуди не поїду"? 
Сестра, меланхолійно на фоні нас, експресивно-запальних, дожовуючи гречку:
- Не поїдеш. В тебе загранпаспорта немає burumburum rofl

Так смішно стало lol
Таки да, дім там, де тебе люблять і розуміють...
Ну і картинка трохи не в тему, але зі змістомpodmig
 

  

Минулої п'ятниці


  Зазвичай мій маршрут "в справах" значно простіший і звичніший, але цієї п'ятниці треба було зайти в "профсоюзи" , і день був сонячний, теплий, саме для прогулянки через парк, за яким в одній з кількох старовинних будівель ці самі профсоюзи знаходяться.
  Буваючи там щоразу затримуюсь на хвилинку подивитись  на "вежу" колишнього ресторану "Пекін", яким вона мені запам'яталася, хоча з тих пір там різні заклади були.

 

 І подумати, бо загадкова штука та "вежа"... Те, що на фото виглядає будівлею, то всього лише вхід до підземної кімнати, єдиної восьмикутної . І все. Призначення будівлі достеменно не відомо, а особливо дивна деталь - одна з стін підземної частини прилягає до фундаменту будівлі поряд, теж дуже цікавої певним чином - там розміщувалось НКВД, на фото вона зліва.
 Чому воно прибудовано впритул ? Вільного місця завжди було повно, не було там будинків чи пам'ятників, чи ще чогось монументального, а от побудували саме так..

 

 Ну і захотілось назад підти теж не як завжди, сонечко ж, рідкісно приємно прогулятися центром міста. Навіть було задумалась зайти випити кави з тістечком ... Але поглянула на годинник і передумала, ще пів години викроїти ну ніяк. 
  А тоді чомусь підняла голову поглянути на дахи. От роками там ходжу, а побачила вперше))) - ось цю маленьку вежу з годинником.Все-таки коли йдеш на підборах по бруківці якось не до хмаринок на небі)) 

 

Годинник, судячи з часу на циферблаті неробочий. Але судячи з вікон і даху та "позолоти" грифонів - там є господар. Завжди трішки заздрю власникам таких нестандартних історичних помешкань smutili

 

  Як багато цікавих куточків іноді ховаються на видноті podmig

Я і мандрівки


 

  Ось ця цукерочка приїхала з Дубаї, одна знайома пригостила вчора. То ось це яскраве уособлення того, де я і де мандрівки, бо це максимально можливий мій перетин з ОАЕ lol

Не знаю що думати...)


  Прийшов, як завжди раптово, кінець моєму правому тапку, а оскільки заради них мені ліньки їхати в магазин, а мали прийти сестри сьогодні, клубнику саджати, то я мобільним піднапрягла їх зайти по дорозі і купити .
  Щойно прийшли, страшне задоволені і в гарному гуморі, сказали, що купили найкращі, що були в магазині.
  І дістали стильні, сніжно білі тапки.
  Задумалась.wakeup lol lol

Момент



"Чувство у меня такое - будто стою на перекрестке, и не знаю куда мне. И поменять хочется что-то, и боязно, привыкла то ко всему, стабильности, комфорту, а сама понимаю - ничего в жизни больше не видела, небыло у меня ничего" 

  Саме таке дивитись в час ночі , да..

Прошу поради))


 

   Трохи переживаю, не хочеться персонально бути відповідальною за повернення лютого lol

Як побачити відьму


Випадково забула про свято всіх коневодів, день святого Конона, 18 березня. Свято це не рядове, а дуже  навіть цікаве, тільки в цей день, та ще на Великдень, якщо взяти хомут і подивитися через нього, то можна побачити відьму podmig
  Прикро, бо дуже хотілося перевірити слова сусіда дядька Андрія, який нарахував на нашій вулиці аж сім відьом, а живуть в нас вісім жінок...shock Інтрига - хто??lol

Трохи приказок на новий лад


  Побачила цю годноту в політичній замітці, але мене не політика зацікавила, а саме новий погляд на давно знайоме, і як іноді міняється градус точності з таким уточненням lol

1. Назвался груздем - иди на  х*й!
2. Своя сорочка - пішла на х*й!
3. Зробив діло - пішов на х*й!
4. Баба з возу - пішла на х*й!
5. Скільки вовка не годуй - пішов він на х*й!
6. І вовки - на хуй, і вівці - на х*й!
Collapse
7. Чим далі в ліс, тим ближче на х*й.
8. За двома хуямі поженешся - йди на х*й.
9. Хотів як краще, а пішов на х*й.
10. Гром не вдарить, а мужик - пішов на х*й!
11. Без праці - йди на х*й!
12. На х*й до Києва доведе.
13. У городі бузина - пішла вона на х!*й
14. Пішов він на х*й, в Києві дядько!
15. А х*й і нині там.
16. Благими намірами вистелена дорога на х*й.
17. Знати б, де впадеш - пішов би на х*й.
18. У Тулі зі своїм самоваром на х*й ходять.
19. Дрова рубають - на х*й йди.
20. Дають - бери, а б'ють - йди на х*й.
21. Дружба дружбою, а на х*й йди.
22. Чия б корова мукала, а ти йди на х*й.
23. Кішці іграшки, а мишку на х*й.
24. Твоїми б вустами, та на х*й піти.
25. Де тісно, там-то х*ю і місце
26. Як відгукнеться, так і на х*й йди.
27. Кінь про чотирьох ногах, та на х*й йде.
28. Навчання світло - а ти пшел на х*й.
29. З вовками жити - на х*й ходити

Коротко про мене, хвилинка самоіронії)

  • 13.03.21, 23:04

  Хто зі мною розмовляє поза ай.юа, той точно зрозуміє , що це про мене:

  - Так більше продовжуватися не може!
  - Але буде?
  - Але буде.

 В кінці тяжко зітхати чи ствердно підсміюватись - на вибір, в залежності наскільки я вже набридла чи дістала podmig popa lol

Стимуляція мозку доторком , або моя іпотерапія

  • 11.03.21, 13:20
 
 Хотілося вчора написати щось як ессе, щоб витримати розмірність, настрій, змусити задуматись.. Тим більше,що вже досить давно крутиться тема, про вміння бути щасливим і бачити прекрасне наче дитина тоді, коли тобі давно не сім рочків. А вчора ще й хорошу таку замітку прочитала, про небо без хмар... Та все часу немає.
  І от вчора вночі отримала копитом по коліну, слава богу тільки чиркнуло по внутрішній стороні, але боляче було так, що аж до сліз . І в цей момент розумію, що нічого так не хочеться, як щоб хтось подмухав на коліно і сказав, що зараз перестане боліти lol
  Ми всі десь там , далеко, діти всередині. І тільки ти сам чи сама маєш це розуміти і дозволяти отій маленькій дитині всередині тебе бути собою, а не сидіти мовчки подалі і не заважати жити. І небо відразу стане неймовірного синього кольору, і трава цілим казковим лісом, і калюжа морем... 

  Хай це не ессе, а просто думки тут і зараз, але для мене вони багато значать.