ЗНО 2014. І знову перли 2


Треба сказати, що нинішнє ЗНО виявило непогані результати абітурієнтів, кращі за минулорічні. Але й без казусів не обійшлося.  Тож посміхніться) Орфографія та пунктуація збережені.
Сесія 1. Тема: "Які чинники мають переважати у вихованні особистості?"

* В дитинстві я уже розумів, що таке особистість, а мій друг ні. Він так і залишився без особистості.
* Немає значення, яка у тебе орієнтація. Прикладом цього є Чіпка.
* Тарас малював обломком олівця, а потім ховав його в траві.
* Глядю я на сучасну молодіж, на всих впливає компютер, мобілка, вони у них майже живуть, а потім всячискі психіческі растройства і піднімають руки на батьків. Багато так можна прикладів придумати на особистість.
* Особистість майже завжди з друзями. А вони  (друзі) хочуть, шоб особистість з друзями попила, покурила.
* Людину наповнює те, що вона читає.
* Коли ви хробаки, то не дивуйтеся, що вас розчавлять.
* І як ми будемо дивитися в очі Богдану Хмельницькому після нашої смерті?
* Якщо голова дісталася дурневі, то звання профессора мало чим допоможе.
* Батьки можуть пишатися своїм шедевром (мною).
* Друзі йдуть до клубу, а читати давно не в тренді.
* Люди самі вибирають, ким бути: особою чи особистістю. Я б ліпше був простою особою. І взагалі я думаю, коли б усі люди були  рівними, всім би було добре.
* Нова влада здирала гроші пенсіями.
* Освіта не потрібна. Он Шевченко був неграмотним. Навести приклад? Будь ласка! Скільки безграмотних співаків у шоу-бізнесі? Та й нічого.
* У сучасному світі моїй особистості найдеться місце під сонцем. Ось я, наприклад, уже 4 роки як не п'ю, не курю.
* Франко писав, що наше щастя пройде по наших кістках. Шевченко старенький теж жив у муках.
* Прикладом цього є мій друг, який сьогодні не приїхав на ЗНО. Конкурента усунено.
*  - Я не хо іти на ЗНО. - А хо не хо, а треба йти.
* Я думал, шо тут будуть писати про Шевченка, а тут про какіє-то чінніки.
* Хто читає мій твір, будьте здорові і посміхайтеся. Слава Україні!

                                                           

ЗНО 2014. І знову перли

Треба сказати, що нинішнє ЗНО виявило непогані результати абітурієнтів, кращі за минулорічні. Але й без казусів не обійшлося.  Тож посміхніться) Орфографія та пунктуація збережені.
Сесія 1. Тема: "Які чинники мають переважати у вихованні особистості?"


* Королі та королівни знали, що вони із шляхетського роду. Тому і вели себе по-королівськи. А селяни вели себе як розбійники, п'яниці, слуги, не мали своєї думки. Отже, й особистості в них не існувало.
* Із злиднів герой перетворився на дуже заможну людину.
* Григорій Сковорода сказав: "Впізнай себе!"
* Людина повинна сама себе самовдосконалювати.
* Ми ті, які ми є. І це дуже по-людські.
* На мою особистість найбільше впливає футбол. Завдяки йому я відкрив себе як особистість.
* У творі Панаса Мирного розповідається про хлопчика Нечипуру.
* Народився герой твору в смердючому місті Париж.
* Людина без освіти - автомат без патронів.
* У його житті були як взльоти, так і падіння. Але врешті він зламався, пішовши за низькими бажаннями.
* Діти до роту завжди якусь каку візьмуть.
* Діти з елітних сімей йдуть в наркомани чи пияцтво.
* Один мій друг виріс не дуже таким розвинутим в особистості. Другий виріс зарас досить нормальною людиною.
* Вона не опускала носа в важких ситуаціях.
* Хіба ревуть воли, як ясла стогнуть?
* З усіх життєвих ситуацій є вихід - виходу немає тільки з труни.
* Школа на моєму прикладі не вчить нічому.
* Книжки - найкращі джерела знань. Багато хто не любить книжки. Хоча я їх навіть не одного разу не прочитав. Хіба що варто спробувати..
.look

                                                         (далі буде)

Перше гріхопадіння людини

Ввійшов Господь у Сад Едему -
Любив спочити в прохолоді дня.
Та муж сховавсь, за ним і Єва:
Вкусили плід із древа пізнання.

Звернувся Бог до чоловіка,
Щоб з'ясувати, що напевно знав.
- Не я, Господь, виною жінка, 
Яку мені на шостий день послав.

Господь тоді звернувсь до Єви:
- Ти грішна чи Адамова вина?
Відводить очі  вбік зелені,
Мовляв, виною всьому сатана.

Тож за добро - ножа у спину...
Тоді до змія Бог заговорив.
Не опирався - був єдиний,
Хто у гріху нікого не винив.

Так відбулось гріхопадіння.
У Бога  стало мудрості і сил,
І двох людей - вінець творіння -
Господь від себе  з миром відпустив.

Сказав лиш: будуть умирати,
До поту  вельми тяжко працювать.
А змій - на чреві плазувати.
ПроклЯтий буде. Й буде проклинать.



Слова

Я дістаю з глибин душі
Слова,  нанизую в намисто.
І вішаю думки-вірші
Сушитись на душі горище.

А прийде день коли смутний,
Спітка розчарувань хвороба,
Підступить зрада в час нічний,
Уперто стане близ порога,

Дістану я намисто слів - 
Від Господа ясний дарунок.
Відступить поступово біль,
Як заварю цілющий трунок.

Щодня кладу віршів жмуток
Я на олтар поезії терновий.
Спасибі, Боже, за криницю почуттів,

За зцілення Твоїм нетлінним  Словом!


Публікація у ж-лі "Дніпро"



У журналі "Дніпро" 2014 №5 на стр. 104 надрукований мій вірш "Аж захлинаються у співах солов'ї"
Текст вірша див. http://blog.i.ua/community/53/1420864/

Нас тут усіх бандерівцями звуть!

Ненавидиш мене? За що ти так?
Не я до тебе, гнидо, в дім ввійшла,
Не я утіху у війні знайшла,
Продавши совість за мілкий срібняк.

Не я дитячі сльози  спрагло п'ю,
Не я криваві проливаю ріки.
Я лиш бридких зелених чоловіків,
У камуфляжах, поглядом ловлю.

Вони, мерзенні, нишпорять отут
І пхають носа в шпари та шухляди.
Ти знаєш, в нас зовуть їх "колоради",
Вони без яду довго проживуть!

Отрутою для них є людський гнів.
Мільйони українців шлють прокляття.
Нам вистачить і духу, і завзяття,
Щоб біль наш бумерангом полетів.

"Бандерівкою", думаєш, обпік?
Та я пишаюсь тим, що українка!
Іще одна історії сторінка -
Тавро на совісті твоїй повік!

Ми - патріоти, і у цьому суть!
Повстануть українці всього світу!
Тремти, вороже, бо ми - правди діти,
НАС ТУТ УСІХ БАНДЕРІВЦЯМИ ЗВУТЬ!

Публікація у міжнародному журналі "Склянка часу"

Вышел в свет №70 литературно-художественного журнала "Склянка Часу*Zeitglas"


Вышел в свет №70 
литературно-художественного журнала
"Склянка Часу*Zeitglas"





АВТОРИ - AUTOREN - АВТОРЫ: 

Проза Prosa Проза

 

Сергій Лазо
Влад Наслунга
Александр Волков
Володимир Комісарук
Михаил Низовцов
Петро Гайворонський
Олександр Боклаг
Геннадій Молчанов
Вікторія Очеретяна
Чеслав Василевич
Марія Хімич (Сівоха)
Олександр Царик
Александр Апальков

 

 

Лірика Lyrik Лирика

Анна Кременчук
Эдуард Попов
Тетяна Кльокта
Натаья Петрук
Світлана Антонишин
Світлана Костюк
Сергей Терсимонов
Сергій Левченко
Олег Андрішко
Лариса Журенкова
Віталія Гук
Катерина Лизогуб
Владлена Скаченко
Віра Олеш
Олександр Шовтута
Елена Заславская


Есе Essays Эссе

Елена Морозова
Маргарита Шевернога
Льоська
Андрей Беличенко



Галерея Galerie Галерея

 

Живопис:
Елеонори Антончик / Malerei von Eleonora Antontschyk
Обкладинка-Umschlag

Графіка:
Олексія Мартиросова / Zeichnung von Alexej Martirosow

 

 


У номері 70 міжнародного журналу "Склянка часу" вміщено й мій вірш "Остання любов Шевченка".

Безмірно вдячна читачам за підтримку, за те, що не лишаєтеся байдужими до того, що я люблю, чим я дихаю, чим живу.

Лариса Журенкова.


Шлях до вічності

Весни у травні приносять громи,
Грози, і град, пелехаті тумани;
Сиплють  з водою міхи у лимани.
Б'ють блискавиці об землю крильми.

П'ють спрагло воду веселі грунти  -
Як забуяють  і квіти, і трави!
Тягнуться вверх соковиті отави,
Будем весніти і я, друже, й ти!

Запал юнацький в душі не прочах.
О, ця одвічна циклічність природи:
Злети й падіння, і вітер свободи,
Що простилає до вічності шлях!



Самотня хата

Хатина ця - основа всіх основ -
У землю вгрузла печеричкою.
Хтсь народився в ній, у світ пішов,
Співав і буркотів за звичкою.

Молився ревно Богу по ночам -
Весніла біла хата рушничками.
Борщик в печі тоді ще не прочах,
Картопелькою пахло й пиріжками.

Тепер хатина - холод чи сльота -
Чекає, зажурившись, постояльців.
На роздоріжжях сумом пророста,
Угрузши в сніг. І дмухає на пальці.

Вбира слова, що кинуть на льоту,
І кроки, що легенько шурхають.
Одвічну відчуває самоту
І плаче-сипле штукатуркою...



Кохаю тебе.Зболено.

Руки - гадюки.
Тіло - скульптора мрія.
Серце - із мармуру,
Як лід, холодне.
Життя приховане,
Слово зломлене.
Душа зранена,
А пристрасть стомлена.
Кохаю тебе.
                      Зболено.


http://i38.tinypic.com/s3eqs5.gif