Дубай

Він дихав тяжко - звір-дракон,
Випльовував висотки з горла.
Сприймала це за моветон:
З розчаруванням і погордо.

Застигла мовби на межі
Культур, ментальностей, віків.
Схрестились погляди-ножі
На розі двох материків.

  - Ні, ти мені не підмінив
Те, в що залюблена навіки! -
Дракон поволі  відступив
І опустив важкі повіки.

Звір знехотя зригнув тоді
(її мені не вистачало!) -
На небеса, такі чужі,
Маленька зірочка упала!


135 Amazing Examples Of Aerial Photography Bashooka Cool Graphic & Web Design Blog

ПРИЄМНО...

Нагороди знайшли переможців

     Наприкінці минулого навчального року вихованці літературно-творчого гуртка „Перші ластівки“ (керівник Журенкова Л.В.) Шостак Ірина(10-А кл.) та Бондаренко Олена(11-А кл.) брали участь у VІІ Всеукраїнському конкурсі на кращий твір „Моє слово про Шевченка“. Конкурс проводився Всеукраїнським жіночим товариством імені Олени Теліги спільно з Інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України та Національною спілкою письменників України.
     Шостак Іра посіла І місце у номінації „Творча молодь“ та отримала грамоту і новітнє видання „Кобзаря“ з дарчим підписом від голови Всеукраїнського жіночого товариства ім.. Олени Теліги, кандидата педагогічних наук Лариси Ляхоцької. Бондаренко Олена, випускниця школи, тепер студентка Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, також стала першою в номінації  „Шевченкознавство“.
     Адміністрація школа також отримала лист-подяку від Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги та гордиться своїми учнями і випускниками.   

 Категорія: Шкільні новини | | Дата: Сьогодні Із шкільного сайту

Не хороніть колишніх почуттів

Від відчаю не спалюйте мости -
Нехай лишаються на спомин.
Хоч повернулися до "ви" від  "ти",
Навік лишився  почуттів відгомін...

Зажеврілі жарини теплих слів
Пізніш, повірте, вам іще послужать.
Не хороніть колишніх почуттів -
Хай проростають пагонами дружби!

Публікації в міжнародному альманасі "Скіфія-2014-Літо"




«СКІФІЯ-2014-Літо»
(Проза, поезія, есеї, нариси) українською та російською мовами.
До 11-го випуску альманаху   «СКІФІЯ-2014-Літо»   було запрошено 73 автори України та країн зарубіжжя.


http://zeitglas.io.ua/s792464/almanah_skifiya-2014-lito_proza_poeziya_esee_narisi_ukraenskoyu_ta_rosiyskoyu_movami

Тут теж мої вірші, а також оповідання "Диделка", присвячене старшій доні.

Це відповідь на запитання моїх друзів, куди я пропала й чим займалася влітку).

Публікації в альманасі "Берегиня" , літо-2014 (м. Хмельницьк)



               Хочу поділитися радісною звісткою - 12  моїх віршів вміщено до збірки.
       Щиро вдячна видавцеві із м. Хмельницька Лілії Стасюк за запрошення до співпраці  -  участі
у новому літературному альманасі «Берегиня», приуроченому берегиням сімейного затишку,
поняттям материнської любові, життєвої мудрості, відносин між людьми, кохання,
 любові до батьків та Батьківщини.


Пишіть вірші, удосконалюйтеся - воно  того варте!



 

Попрошу у місяця зірку

Вже горобці збираються під стріхи,
Під ранок мерзне скошена трава,
Розсипав місяць зоряні горіхи -
Квапливий  ранок в кошик їх збира.

У кошичку горішків  чималенько..
Це ж скільки мрій, надій і сподівань!
Я попрошу один. Хоча б маленький...
Для втіхи. І для здійснення бажань.




Ти уже не схочеш...

Ще вчора - разом... Як саднило в грудях...
Хотілося ж кохання, як у всіх...
Бриніли сльози, половіли губи...
У ніч тебе  відвозило таксі....

Слова колючі виривала з серця -
Сухі троянди серед фраз-обмов...
Не плач... Й на нього ти не сердься:
В осінній млі розтанула любов...

Ще за життя їх буде так багато -
Не оступись на ковзанці сльоти....
Та ти уже не схочеш сурогату -
Альтернативи болю й самоти.



Літня ніч

Люблю дивитися на небо,
Коли пітьма покриє звід.
Колише вітер нитки стебел
І хмарам дивиться услід.

Зітхають в напівсні потроху
Від спеки стомлені лани.
Полощуться хмарки в Розсохах,
Бентежать душу цвіркуни

Й думок розсипана квасолька...
Та найдорожча над усе
Ота Шевченкова тополька,
Що зорі у ставку пасе.



Кращої не знаю

Розстилає дорога сувоєм сукно -
Мчить вдоволено біла автівка.
Повертаюсь додому... Дивлюся в вікно.
Скоро прийме в обійми домівка.

Вітерець ворохобить деревам чуби,
Пестить хмарки на овиді сивім.
Половіють жита - будуть добрі хліби...
-Здрастуй, люба Черкащино, мила!

В млості й шепоті трав умлівають поля.
Переповнююсь ніжністю й щемом:
Може, є десь на світі і краща земля,
Та одну я вважаю Едемом.

Гідна подиву слава її вікова,
Тому кращої в світі не знаю!
З потаємних глибин віднаходжу слова
І натхненно у вірші вплітаю.






Моя мамо

Ти не зрадиш,
            якщо упаду,
І не раниш,
Усіляку відвернеш
             біду -
Сонцем станеш.


Обігрієш у холод
             і сніг,
          Богом дана.
Припадаю в пошані
               до ніг,
Моя  мамо...