Блог sonce-33

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Хочеться радості, весен і свіжості

Хочеться радості, весен і свіжості,
Вітру, кохання по вінця,
Хочеться шалу і разом з тим вічності,
Простору хочеться жінці.

Хочеться щирого, ніжного посміху,
Сонця на рідних повіках,
Щоби прокинутись якось удосвіта
З любим навік чоловіком.

Наче для пташки, що в співі хлюпочеться
Напередодні причастя,
Так небагато, виходить, і хочеться
Жінці для повного щастя!

Коментарі: 34

sonce-33

Я ж багато, Отець, не просила...

Не радіючи літу,
Зневаживши розуму глас,
Дисгармонії суть метушливу,
Я втікала від світу,
Батожила відліку час,
Скакуна поганяла щосили.

Але кінь спотикнувся -
Виснажливий здолано путь.
Дай же, Господи, віри і сили
На кругИ повернуться
Та спокій назад повернуть -
Я ж багато, Отець, не просила...

Коментарі: 41

sonce-33

Із лап упала зовсім я, або Шкарпетки дай попрати!

http://blog.i.ua/community/53/1392018/ - мабуть, скучила...

Вірш чи шо...ой, навіть і не знаю, ху із ху і вас іст дас....

Із лап упала зовсім я ,
Бо заганяли рідні.
Тепер лежу я горілиць
І крапаю віршата.

Мене грошима не годуй -
Шкарпетки дай попрати!
Вкушу тебе, щоби удвох
Літали аж до гроба!

А на городі бузина,
У Києві мій дядько,
Мої вірші - така фігня,
Піду я, мабуть, спати...

Ой римо, римонько моя,
Зустрінемося завтра.
І розуме, мабуть, прощай,
Плазун літати-бо не може...

я не одна, іще сестра heart

1731.03.14, 10:13

Она придет- вся в белом и простая!
С пакетом "Ариеля" и с борщом.
Носки и шторы в доме постирает,
Подставит в жизни белое плечо.

Детей тебе на шею - не повесит!
Ты будешь огражден от этих лаж!
И скажет: "Не нужны мне мерседесы!!!"
И сделает тебе та-акой ма-ассаж!

Потом - в полет, куда же без полета!
С земли - на небеса - и прямо в рай!
И вдруг - над ухом - тихо шепчет кто-то:
ПРОСНИСЬ, НОСКИ ВОНЯЮТ,ПОСТИРАЙ!!!!

Теперь как всегда твои ошибки: Старый мерседес - ПОДЕРЖАННЫЙ. А массаж - ЭРОТИЧЕСКИЙ!

Коментарі: 60

sonce-33

До сонця пролісок молився

До сонця пролісок молився,
Складав докупоньки долоні.
Тремтіла крапелька росиці
На вічках і пливла по скроні.

Пташині ввись неслися співи,
Немов хоралів суголосся.
Молилась квітка ревно й щиро,
Їй сонце Всесвітом здалося.

Коментарі: 37

sonce-33

Весняний вітер (еротичне)

Цей ніжний вітер увірвавсь в вікно,
Він пестив щоки і м'яке волосся,
Немов у полі золоте колосся;
Спивав уста, як дороге вино.

Давав наснаги, в шалі шепотів
Оті слова, що жінка чути хоче кожна,
Стирав він грані між "не треба" й "можна",
Напевно, й сам в те вірити хотів...

Забулася - і хороше так стало,
Ще б трохи - й почуттям здалася,
Прикрила б очі - і у вись знялася...
Та знявся він - і пам'ятай, як звали!

Коментарі: 46

sonce-33

Нарешті - весна!

Вагітні бруньки розростуться поволі -
Полізуть сорочки водночас по швах.
І випорскне листя, зітхнувши, на волю,
Засяє зелом на вологих листках.

У схованки гратимуть жовті кульбабки,
Пірнаючи радо у свіжій траві.
Над ними кружлятимуть сонечка й бабки,
І равлик одягне панчішки нові.

Коментарі: 37

sonce-33

Не на ви джу!

Ненавиджу слів маскарад,
Бої без інструкцій і всує,
Модерний бездушний верстат,
Що духом убогих штампує.

Ненавиджу зла авангард
І постмодерністські війни,
І зграї чужинських солдат,
Що в нас почуваються вільно.

Ненавиджу гнів і розбрат,
І скрегіт ножа, який точить
Іуда, що звавсь вчора "брат" -
Сьогодні ж викльовує очі.

Ненавиджу зграї "бригад"
І підлого вбивцю Пілата
За те, що в країні розпад,
За те, що украв в мене "Завтра"!

Коментарі: 43

sonce-33

Україні та українцям

Посіяли розбрат поміж братами -
Побачимо, які нас ждуть жнива....
О Україно, бідна моя мамо,
Вже дерибанить Крим тупа братва...

Синам усе погано, все не в нЕсмак,
Не та розмова, не такий народ...
Бредеш в віках, розтерзана у веснах,
Згвалтована збіговиськом заброд.

А найстрашніше, мамо, що своїми
Ти кинута на посміх та на глум.
Розіп'ята на теренах наївність,
В очах застиг одвіковічний сум.

Ще прийде час - Бог дасть і зір, і розум
Твоїм безпам'ятним німим синам.
Сіятимеш серед руїн і прози,
Вкраїно, мов коштовний діамант!

Коментарі: 49

sonce-33

Мережила весна поля і луки

Зависли в вишині пташині згуки,
У млості захлиналася земля.
Мережила весна поля і луки,
Зелом вкриваючи луги й поля.

Берізоньки у льолях чорно-білих
Тепло всю зиму бачили вві сні.
Малий підсніжник, чуло і несміло,
Складав осанну сонцю і весні.

Коментарі: 21

sonce-33

З неба упало пір'ячко біле

Гуси біленькі в висі летіли -
З неба упало пір'ячко біле.
Я піднімаю спогад-пір'їну -
Згадую юності щемні хвилини:
Зустрічі милі у синім смерканні
І розставання в сльозах на світанні.
Пристрасті шал.... В них горіла-палала....
Вічні слова... Їх тобі не сказала.
... Так і тоді в небі гуси летіли -
Падало з неба пір'ячко біле...

Коментарі: 30

Профіль

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Замітки:

Хочеться радості, весен і свіжості

Я ж багато, Отець, не просила...

Із лап упала зовсім я, або Шкарпетки дай попрати!

До сонця пролісок молився

Весняний вітер (еротичне)

Нарешті - весна!

Не на ви джу!

Україні та українцям

Мережила весна поля і луки

З неба упало пір'ячко біле