Україна

Вінниця та Вінниччина

захід

центр та північ

південь та схід

Світ

підсумки-2018

підсумки-2019

ще раз про 2019

підсумки-2020

підсумки-2021

фото-2021

підсумки-2022

підсумки-2023

фото-2023

підсумки-2024

Цією дорогою їхав будь-хто, хто хоч раз у житті добирався із Сімферополя в Євпаторію. По ліву руку майже весь час видно море, а по праву… хтозна, мабуть, степ. А насправді там, за вузькою піщаною смужкою, сховалось найбільше озеро Криму. Це була іще одна із вилазок, про які тепер можна згадати у контексті «добре, що встиг».

Є вчинки, про які можна жалкувати все життя. А є – навпаки, про котрі думаєш – як добре, що колись так зробив.

Як добре, що свого часу відвідав Керч, поки ще була така можливість. Як погано, що лише на один день. Із-за цього так і залишились для мене незвіданими форт Тотлебен, Аршинцево, міські парки та багато чого… Хоча і побачити устиг теж немало.

Почну з Єнікале.

Черкаське настінне мистецтво виявилось неочікувано багатим і різноманітним. Поповнювати свою фотоколекцію вуличних картин я почав одразу ж від автостанції.

Ви, напевно, ніколи не були в Черкасах? І навіть не розглядали їх як варіант, куди б можна поїхати на день-два? А може, ще й вичитали десь, що там нема чого дивитись, сама промзона і совкові будинки-коробки…

І дарма так, скажу я вам, ой дарма… Черкаси не просто сподобались – це чарівне і комфортне місто з його безмежними парками, історичною архітектурою і, звісно, «морем» стало для мене одним із найприємніших відкриттів року, що минув. А коробки-панельки є навіть у тих же Кам’янці і Львові.

А почну я розповідь про місто з того, чого взагалі не очікуєш надибати в центральній Україні – розкішного піщаного пляжу.

Другу частину різдвяної подорожі Івано-Франківськом хотілось би присвятити цікавинкам за межами центру.

Для початку зазирнемо в Микитинці, які адміністративно окреме село, а фактично окраїна, яка зрослась з містом. Тут знаходиться одна із франківських автостанцій, ходить міський транспорт. У селі є церква святого Микити (логічно ж) 1924 року.

Ну і що, що обіцяли аномальні морози і снігопади? Раз заплановано, треба з’їздити У першій частині хочу поділитись враженнями про саме серце міста – площу Ринок та її околиці.

Ратуша у місті конструктивістська, зведена у 1928-39 рр. Звісно, вона не перша, але її попередниці з тих чи інших причин не дожили до наших днів. Перед нею – фонтан із яйцем (за іншою версією, пророслою зерниною). Ні, це не пам’ятник тому яйцю, яким кинули в ЯнукОвоча, він давніший. Але як версія для туристів, зійде

Село Мошни знаходиться недалеко від Черкас, по дорозі на Канів. Словом, дістатись сюди нескладно. І першим, що ви побачите, зійшовши на зупинці, буде церква, яка зламає всі ваші уявлення про архітектуру православних храмів.

Насправді у Смілі побували мільйони українців, хоча, найпевніше, і не підозрюють про це. Мало які поїзди не проходять через тутешню станцію. А що станція називається іменем Шевченка, то, думають вони, і поселення при ній буде Шевченкове чи якось так. Ще й знаходиться вокзал аж на окраїні міста.

Ті, хто все ж дістався трохи далі вокзалу, переважно виносять враження, що це – депресивне місто, де немає на що дивитись. Спробую трохи розвінчати ці міфи; тим більше насправді-то Сміла хороша.

Але почну таки з вокзалу.

Чечельник – найбільш віддалений від Вінниці районний центр, що так чи інакше позначається на специфіці його життя. Зокрема, автобуси звідси ходять зовсім нечасто. І так як волею-неволею в моєму розпорядженні було десь 6 годин, заодно прогулявся в сусіднє село Вербка. Туди я і рушив прямо з автостанції, знімаючи по дорозі закинуту промзону, усохлі русла і інший пост-апокаліпсис.