Багата земля Українська талантами...Вже й колядки на "злобу дня" рифмують...Мені, наприклад, такі смс вітання приходили: 

Нехай Різдво у вишиванці
Розбудить Вас щасливо вранці
І принесе у Вашу хату
Усмішку, радості багато,
Розбудить приспані надії,
Зерном і щастям Вас засіє,
Зігріє сонцем і любов’ю
І подарує Вам здоров’я!

Цього і Вам бажаю у Новому році!

Кошка зі зброєю, що мавпа з гранатою!

Кошка в тилу ворога...   

Ну, нагороджуйте вже мене!  

Народна прикмета: Якщо синоптик заклеює вікна, то на вулиці холодно!

Сьогодні в новинах показали бабцю, яка не знає що таке депресія. Вона давала пораду як не нажити поганих думок: "Треба робити людям добро, навіть якщо тобі роблять зле, то ти все одно відповідай добром. Мене так батько вчив! " Цікаво, а чи вчать зараз батьки цьому? І чи це є досі актуальним у наш час? Здається ця фраза з далекого забутого минулого, коли "без просу ходили в гости..., и в последний путь проважали всем двором..."

Хто зараз з молоді каже: "мене так батьки вчили"?

Випав перший сніг, утворилася перша ожеледь та з"явилися перші ковзанки... І чогось так, їдучи в трамваї по нічному Києву закортіло якогось свята, захотілося в Карпати на гірськолижні спуски, закортіло випити кави у передріздвяному Львові, закортіло подарунків...

Що це? Меланхолія? Ностальгія? Чи рудиментні залишки безтурботного дитинства?

Страшно навіть подумати як багато людей хворіють на рак... Страшно навіть уявити яка безжальна та страшна ця хвороба... Зараз багато говорять про проблему СНІДу, рекламують використання презервативів і таке інше, але СНІД є більш гуманною хворобою... Якщо, не дай Боже, хтось підчепив цю заразу, то мабуть винен сам, або до цього призвела халатність медперсоналу, хоча це велика ціна за єдину помилку... З раком все ще гірше... Наприклад я не знаю як попередити цю хворобу, як її запобігти...І ця хвороба вже набрала розмаху епідемії... Я, на щастя, не маю жодної людини хворої на СНІД, не так вже багато з моїх знайомих минулий рік хворіли на грип, а от знайомі хворі на рак, на жаль, є, і їх не так і мало... У нас на роботі одна жінка хвора, нещодавно від раку помер чоловік нашої зам-начальника... І що саме страшне, це те, що це ще не старі люди, які дуже люблять життя, у яких ще є плани та мрії... Кажуть, що рак, це не вирок, але я якось цьому не вірю... При повному обмеженні себе у більшості радощів життя це просто незначна відстрочка жахливого вироку. Це страшна смерть, від повного знесилення та виснаження. Нізащо у світі не хотів би так померти, або щоб так помирав хтось з моїх близьких чи будь хто у цьому проклятому світі!

Нарешті наважилися завести собі чергове кошеня... (Після смерті взимку під машиною кішки Шели) Взяв цього пухнастика у сусідки моєї дівчини... Трохи понервувало, а зараз спить у мене на колінах поки я читаю стрічку друзів за попередні півтора місяці. Не пройшло і години як ми вже звикли одне до одного! Таке кумедне!

О! Прокинулося і лізе до на клавіатуру! Теж хоче привітатися з Вами:                                          2ёёёёё54в4

вжжжжжжжжжжжжжжжжжжжжжжд                                                                     івМАМ111М111ППП1111111111111111111111111111НННННННННННННННННННННЖє

Точно (без цензури) публікую і його першу творчість!

Завтра останній день на цій роботі... Виставлю пляшку коньячку з закусоном, заберу трудову і.... на нову роботу, яка цікавіша для мене. Хоча вона більш "напряжна": все потрібно робити вчасно, регламент розписаний похвилинно, нічні зміни, на прохідній служба охорони та металошукач, нема вільного доступу до інтернет та Аськи, то ж буду сумувати за гарними замітками в блогах, прикольними каментами до них та цікавими фото різних людей з різних куточків Світу...

Зате робота дуже динамічна та краще оплачувана, перші пару місяців прийдеться згадати вивчене колись і вже вдало забуте, та вивчити безліч нового. Але пізніше, коли все буде відбуватися саме так, як ти планував та прогнозував, можна відчути себе таким маленьким богом... Такий режим дуже дисциплінує, бо розбалувався я в цьому інституті... А там нові люди, цікава справа, живе спілкування, краща оплата та соціальний пакет. І результат своєї роботи видно вже через кілька годин...

  - А я вчера Бога видел!

Синоптики

П.С. Всю музику з робочого компа вже видалив, то ж без звукового супроводу...

Сьогодні зранку чогось дуже гарний та сонячний настрій. Особливих причин для цього не  має. Можна навіть сказати, що все погано: вдома хвора мама, на роботі проблеми, ще й вчора ввечері витягли гаманець з грошима та карточками... А от зранку вийшов на вулицю, і захотілося..... посміхнутися... Написав дівчині смс з кучою смайликів-соняшних-зайчиків. Вона зранку жалілася на поганий настрій, нежить та температуру. А зараз, судячи з смс зі смайликом, їй вже краще! Дарую і вам частинку сонячного гарного настрою!