Білі мухи,
Холодні, відкриті,
Що не мають жалю,
Що не мають почуттів....
Б’ють у лице,
Засліплюють очі,
Скривають дорогу,
По якій я іду...
До тебе....
Яскравий ліхтар,
І пар від сніжинок,
І ясність того,
Що не всесильні вони.
І біла земля,
Що робить шляхи,
Однаковими,
Що готує сюрпризи,
За кожним кутом....
І не вистачає тепла,
Вогню душі,
Що сяє давно,
Давніше ніж Сонце,
Що прекрасніше зірок,
Що яскравіше за все,
Що бачили очі,
Що відчувала душа...
Та стежинки закриті...
Читати далі...