Ну шож..... вчора зробив новий кавер - критикуєм... ))))

Хроники диверсионного подразделения Cтрана железных коней День 1. Спали до обеда. Но пришел какой-то лейтенант и начал нас будить. Мы не поняли его наглость и продемонстрировали ему и на нем древний ниндзявский прием "Кьюзки матт". Лейтенант почему-то обиделся. Чтобы он не выл как белуга во время сенокоса, налили ему 500 грамм. Лейтенант выпил и выть перестал. Тут проснулись все и начали гудеть вместе с лейтенантом. Попутно развязался разговор о том и о сем. Вот что нам...

Читати далі...

Хроники диверсионного подразделения Cовсем немного развлечений День 28. Кто-то сдуру спросил у сержанта, какие пистолеты и автоматы предпочитают ниндзя. В ответ сержант завелся как трактор "Беларусь" и прочел нам лекцию о том, что настоящий ниндзя одним гвоздем может перебить целую роту. Руки и ноги у сержанта тяжелые (знаем, пробовали), поэтому он не преувеличивает. А всякие там пистолеты только зря оттягивают трусы, и нужны ниндзе как собаке пятый хвост. Еще сержант по...

Читати далі...

Хроники диверсионного подразделения Начало обучения День 1. В наше подразделение пришел полковник и объявил, что мы будем учиться диверсионному делу по новой программе. До окончания подготовки никто живым не уйдет. А если кто несогласен, то пусть пишет рапорт. Его расстреляют без очереди. День 2. Пришел сержант. Сказал, что нашим обучением будет заниматься именно он. Обучаться будем по особой секретной школе (и технике) ниндзя, о которой не знаю даже сами ниндзя. В качестве...

Читати далі...

Хроники лаборатории. Жизнь налаживается 1 июля Работаем. В соседней лаборатории — новенький. То есть новенькая. Вы когда-нибудь видели лохматую блондинку? 3 июля Пытаемся познакомится. Завтра — День Независимости. Надо бы фейрверк… кстати Вася… ну, то есть Ванесса из лаборатории три говорит, что у них вывели на орбиту новую пушку… 4 июля Делали салют. Александра из соседней лаборатории вспомнила, что забыла переориентировать пушку, но было уже поздно: пучек ушел...

Читати далі...

Хроники лаборатории четыре года спустя. 1 марта Нас взяли в институт микробиологии лаборантками, обещали повысить если будем хорошо себя вести. Шеф забегал, жаловался на отсутствие заказов и спонсоров, правда при этом решал проблемы со строительством дачи по мобильному телефону. Стало грустно. 8 марта. Шеф поздравил нас с праздником, были подарки, целовал, непривычное чувство. Обещал интересную тему. Правда какую не сказал. Это вдохновляет. 1 апреля. Интересной темы так ...

Читати далі...

Хроники лаборатории. Звездные войны 3 декабря. Работаем в секретной лаборатории «Розовый слон». В миру она называется «НИИ гидрометеорологических прогнозов и телескопостроения». Пришлось дать расписку о неразглашении и невыезде на 512 лет вперед. Никак не можем привыкнуть к тому, что нам не нужно больше бриться. Кроме того, по привычке ходим в мужской туалет, чем сильно шокируем наших мужиков. 5 декабря. У нас пополнение — новая блондинка...

Читати далі...

Сьогодні я вирішив виїхати на природу, але вона про це ще не знає... Вона подзвонила в двері. Відкривши їх я побачив шикарну картину: зелений топік, коротка світла юбка, прозорі колготки і І босоніжки на високому каблуку... Я запросив її до квартири, як тільки двері були замкнені вона опинилася лицем до стіни з заведеними назад руками, по її реакції я зрозумів що їй подобається... Зв'язавши її руки я зав'язав їй очі і вставив в рот кільце - воно не дозволяло закрити рот, а ремінці надійно...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Три дні. Пройшло три дні після того як він повернувся з дачі. Три дні він її не бачив... Ці три для мене текли наче вічні, така ж вічність як і з нею. Але та вічність була сповнена почуттів, бажання, все цілого злиття наших почуттів. Я боявся. Боявся що після всього що відбулося вона осмислить і більше не зустрінеться зі мною. І ось сьогодні роздався дзвінок... Це була вона. Я взяв трубку і почув тишу... те що я зробив я зрозумів через кілька хвилин... Я сказав...

Читати далі...

[Приєднана картинка] В неї затекли від мотузок руки, а в роті пересохло через кляп... Вона лежала вже більше години... для неї це були нові відчуття: страх змішаний, беззахисність і розуміння що з тобою можуть зробити що завгодно... ЇЇ зв'язав один знайомий з яким вона приїхала на дачу, а потім він вийшов з кімнати. Двері відкрилися. На порозі стояв чоловік на вид 30-35 років з приємним відкритим лицем. В неї не було ненависті, але були страх і цікавість - що буде далі.... Він підійшов до ...

Читати далі...