Не хочу в такую тюрьму /часть 2-я/.

Конечно мне могут возразить, что раздражители можно найти в любой закрытой, изолированой сфере.Есть множество примеров,когда,люди прикованные к кровати, обездвиженны, строят смелые научные теории, пишут прекрасные книги, создают чудесные картины.Кто то в границах маленькой комнаты-от двери до окна- ведет интереснее жизнь,чем миллионер,которому уже все надоело,все  видел, перепробовал – нудно жить. Стоит осмотреться по сторонам, на своих близких и знакомых ,сколько з них, имея свободу,имея массу возможностей, замыкаются в узком кругу своих мыслей ,грез и впечатлений.Живут серой монотонной жизнью; дом-работа-магазин-дом.В одних и тех же компаниях повторяют те же шутки с анекдотами, на праздники одни и те же салаты. И все это выдается и принимается за чесноты и категорически отрицают противоположное все,что не соответствует ихнему узкому кругу.Живут серой монотонной жизнью.А все, что выходит за их круг-это злые духи из произведений Гоголя. Разьве это не тюрьма.?

Нужна ли свобода, движения,думать,познавать мир- если она не востребована? За давним принцыпом большинство из нас осознает  необходимость ее, лишь тогда, когда ее теряем. Можно долго самому добровольно сидеть в заперти в комнате,но лишь кто-то повесит замок на дверь, как тут же, немедленно захочется оттуда выйти.

Может быть у современном мире недостаточно запретов и ограничений, без которых теряется стремление  к чему новому,неизведанному. И вместо того. что б бороться, мы строим призрачные стены вокруг себя. Наверное для того,что б когда то их преодолеть.

<a href="http://wmlink.ru/index.php?ref=132577"><img src="http://banners.wmlink.ru/468f.gif" alt="WMlink.ru - рекламный брокер" border=0></a>

Фільтруйте все, що розповідаєте.

Так вже сталося, що зять мого товариша  токар невисокої кваліфікації, залишився без роботи.

По проханню дочки,порушивши основну заповідь-не роби спільний  бізнес з родичами,товариш взяв його до себе.Щоб якось підняти зятя з  колін організував в себе в магазині реалізацію  систем автономного опалення та водопостачання.Помаленьку діло пішло.Появились сякі-такі гроші і зять, який ніколи в руках не держав більше ста гривень, не зміг винести того,що у мене залишалось дещо більше грошей,чим він заробляв.Ніяк не могли допетрати з дочкою, що обладнання вартує значно дорожче, чим його робота.І почалось… те,що називається “жаба задавила.”Почали доходити до мене, чутки,що зять говорить, мов би у мене в магазині все дуже дороге і до того ж не якісне, а от він привезе дешевше і якісніше,сам змонтує і все буде значно ліпше,чим через магазин.З часом чутки обросли плітками і все закінчилось… величезною сваркою-лагідна, любима дочка разом із слухняним зятем зробились першими ворогами. До сих пір нічого не можу вдіяти з таким злом-брехня, вона ж живуча.

Як же виникають плітки і чому вони такі живучі? Кожен і стикався з не меншими  проблемами через плітки про себе.Психологи виділяють кілька причин появи пліток.Це розвага, говорити аби говорити, якщо немає про що говорити-говорять хоть про що.Засуджувати це годі, бо кожен із нас має за собою такий невеличкий грішок.Плітки роз”єднують людей,адже за допомогою пліток завжди виникає протиставлення:”ми”і “вони”Разом з тим плітка-це своєрідний засіб контролю загалу людей над елітою, бо люди, які чимось виділились бояться появи пліток.Ну і нарешті чутки /плітки/ можуть бути дуже потужною зброєю:через заздрощі /відчув на собі/ можна зруйнувати чиюсь кар”єру і простір тут для фантазії безмежний.Вартує комусь із “достовірних джерел”повідомити, що хтось там нетрадиційної орієнтаціїї, або не дай бог хворий СНІДом або алкоголік чи наркоман і діло зроблено…

Класикою пліткарського жанру є, зазвичай бабусі, що сидять на лавочках, лузаючи соняшникове насіння, та миють кісточки всім хто пройшов побіля них.Історії,які з”являються завдяки цьому джерелу-найяскрявіші приклади того, як із нічого створюються цілі світові епопеї.

Це не значить, що не можна довіряти людям.Просто необхідно максимально фільтрувати, все,що розповідаєте.Необхідно взяти собі за правило: “Поменше негативу про себе, який міг би виставити вас у невигідному світлі. Які б не були проблеми, на людях- все ” просто клас”.Протидіяти пліткам неможливо. Мабуть слід на них просто не звертати увагу за принципом ” хіба кішку хвилює, що кажуть за неї миші”.В цій системі передачі інформації нічого не поробиш.Найкраще не втягуватись у цю систему кругообігу, з якої вибратись потім практично неможливо, “бо як приємно зробити якусь гидоту більш успішній від тебе людині.”

Хіба можуть навчати росіяни українців-хто їх друг,
а хто зрадник,чию пам"ять українці мають
шанувати,та які свята їм треба відзначати? В той час коли під час Другої
Світової війни
на боці гітлерівської Німеччини у складі різних військових формувань
воювало близько
2-х мільйонів росіян, Українська Повстанська Армія /УПА/ оцінюється,
як"зрадницька".
   Загальновідомо,що лише РОА/ Руская Освободітєльная Армія/ генерала
Власова нараховувала  понад 800 тисяч російських вояків.У складі
вермахту була тако ж Перша Російська Народна Армія полковника Броніслава
Камінського, в 1944 році реорганізована в Першу російську дивізію,що
брала участь у погромі Варшавського повстання.
  В березні 1943 року було сформовано з російських козаків -
Добровольчий козацький кавалерійський корпус під командуванням Гельмута фон Панвіца. Перші
підрозділи цього корпусу були перекинуті в Білорусію для боротьби з радянськими
партизанами. А в Югославії під час придушення партизанського руху опору російські
козаки відзначалися надзвичайною жорстокістю. У серпні 1944 року цей
підрозділ було підпо-рядковано рейхсфюреру Гімлеру, після чого був реорганізований в 15-й
козацький корпус СС, два батальйони якого придушували визвольний рух у
Польщі,в районі Кракова.
Восени 1944 року при Добровольчому /15-му/ козацькому кавалерійському
корпусі було створено розвідувальну школу"Атаман", цей 15-й корпус військ СС брав
участь участь в боях з Червоною Армією, і нараховував близько 40 тисяч козаків. До
кінця війни завдавав радянським військам значних втрат у боях, а у травні 1945 року
добровільно
розброївся і здався Англійським військам в Австрії.
    В 1988 році в Москві біля храму Всіх Святих було споруджено
пам"ятник, на якому викарбувано "Воїнам руского общевойскового союза, руского корпуса
казач"єго стана,
казакам 15-го кавалерійского корпуса, павшим за вєру і отєчество"
Про приналежність цього корпусу до військ СС написати чомусь забули.
Ось така російська справедливість.