Речам корисним життя вчить:Вчить не вчити нічому нікого,Кожен сам все, як хоче, вершить,Є в кожного в житті свої дороги.Вчить вперед ніколи не рватись,Вчить останнє не віддавати,Добрим намірам не піддаватись,Щоби ближніх не зіпсувати.Ближні легко дуже псуються,Їм собі би легше зробити,Із важкого чийогось сміються -Не комусь, а їм треба жити.Речам корисним життя вчить.Дуже довго, важко й постійно -Серце з каменю не заболить,Кров качає стабільно й надійно.[Приєднана картинка]Я так думаю, що на...

Читати далі...

бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!(Псалми 17:29)Коли душа темніє - не лиши мене, Мій Боже.Дай трохи Свого Світла Ти мені,Можливо зроблено є мною щось негоже,Можливо впав в Твоїх очах і десь на дні.Мені дай руку та не дай пропасти,Не відвертай від мене Ти очей та вух,Так легко на шляху життя мені упасти,Так важко встати і до Тебе знов почати рух.Можливо я слабкий, лінивий може -Ти знаєш мою душу краще всіх,Не залишай мене Ти моїм слабостям, Мій Боже...

Читати далі...

Тобі здається, що тебе недолюбилиБатьки, котрі для тебе все робили,Життя тобі все віддавали, Вдень турбувались і вночі не спали -Лише б все добре було в тебе.Твої бажання і потребиХотіли всі задовольнити,Хоч важко часом було жити.На хліб непросто заробляти -Тобі цього було не знати.Пора дитинства безтурботна,Окрім забавок проблем жодних.Хоча... Хотілося ще зірку з неба,Більше за все тобі це треба,Якщо ж тобі це не дістануть,То всіх любити перестанеш...І ще дрібнички бракувало – Невдячності...

Читати далі...

навіяно http://blog.i.ua/user/6174850/2255995/Зникають порядні робочі, Зникають працедавці порядні, Ніхто порядними бути не хоче - Перші ліниві, а другі жадні. А ще є просто нездари, Усі дуже люблять хитрити, За кимось так плачуть нари І важко в країні цій жити. Бути порядним подвиг, Який не завджи оцінять, В потоці віянь модних Низькі у порядності ціни. Не модно правду казати, Не модно платити податки, А модно когось намахати, Давати і брати взятки. Офшори тепер в...

Читати далі...

Є в світі люди, які щось дискредитують,Хтось несвідомо робить це, а хтось свідомо.Своїми діями щось підривають чи руйнуютьІ роблять добре непотрібним геть нікому.Складає хтось думки в світлі ідеїПро братство, справедливість, допомогу...Як гасло їх підносять фарисеїТа справами своїми зводять на лиху дорогу.Все викривляючи: і зміст, і форму,Бажаючи добро багном облити,Дискредитує хтось моральні норми,Які нормальним мали світ зробити.Дискредитаторів багато є постійноУ сферах всіх: суспільних,...

Читати далі...

сирість - стан недовареної їжі.сирість - сльозлива осінь у природі.сірість - коли туман осінній очі ріже,коли лише безбарвність у сирій погоді.буває в душах, як в природі сирістьі сірість там також часом буває,коли бракує світла розуму, надії й віри,тепла любові... й змін наче немає...не білосніжна ще зима, не золота вже осінь,у міжсезоння ти в очікуванні змін.ти знаєш, що не буде вже, як було досі,чекаєш поступу та мов спинився часу плин.даруйте іншим щирих усмішок тепло,нехай весна завжди у...

Читати далі...

На політичну наволоч увагу не звертаю, Давно вже вивчив суть політиканів: Багато слів та обіцянок, сорому ж немає, Лиш маячня, брехня, душа в важкому стані... Підуть на все, щоб вилізти на гору, По трупах йти - для них нормальний шлях, А на горі нічого крім позору, До чого доторкнуться - всюди крах. Їх боти за них попу підставляють, Доказуючи всім, що чорне - біле. А хто не згідний - брудом обливають. Що з ботів візьмеш, як вони дебіли.Доказують постійно, що потрібно...

Читати далі...

Я пишу безкоштовно вірші І не хочу їх продавати. Це частина моєї душі, Їх продати - це душу за ґрати. Я пишу не на конкурси їх - Вони там будуть задніх пасти. Вони проза - смуток і сміх, Нагороди їм важко нести. Їм за розум бал не поставлять,Помилки в них в розумне вплелись, Вони в поспіху, ніби равлик, На землі вони дивляться ввись... Може з ними щось і не так, Десь глибоко, десь дуже мілко - Їх писав же ж трохи дивак. А йому вони, мов у холод грілка.Хтось вважає, що це...

Читати далі...

Ну як тобі, Єво, діти?Як Каїн тобі, як Авель?Чи плакати, чи радіти,Що маєш родити право?Чи хочеш ти пізнаватиЗло і добро у дітях,Як вміють вони вбивати,Брат брату ставити сіті?Ну як тобі, Єво, війни,Де діти мільйонами гинуть?Хтось зайвий їм є постійноІ ділять щось безупинно.І Сетові з шляху збились,І Ною не всі відрада...Любові чомусь слабо вчились,Ненависть для них не вада.Любити так мало хочуть,А більше чомусь розпинати…Ну як твої, Єво, очі?Чи маєш ще силу ридати?Не легко дітей родити,Ще...

Читати далі...

В білих аркушах записникаПишеш швидко й перегортаєш... Скільки бУде їх ще в руках? Ти не знаєш, а поспішаєш... Щось в чернетку перетворив,Літачком щось пустив на вітер,Щось назавжди від всіх закрив,Щось таке, що й нема де діти... Ну а десь залишається слідВід щасливо прожитого часу,Коли тішать люди і світ -СторінкИ ці життя прикраса.Дні, прожиті, в записникуЗберігаєш... переглядаєш...Скільки бУде їх на віку?Всі твої! А про це ти знаєш?...[Приєднана картинка]