Намалював сьогодні день блакитне небо,Та відпустив в політ хмаринки білі,Легенький вітер Їх несе куди їм требаПоволі, тихо, плавно, упівсили.Вони пухнасті всім показують дива,І різних форм в польоті набувають.На неба тлі сюжетів безліч ожива,Немов історії з казок в повітрі десь витають.Дерева одяглись в зелений майТа тихо шелестять, про щось шепочуть:Про те, який прекрасний рідний край,Про вітерець, хмарки, про теплі ночі...Радіючи життю, пташки співають,Вчать пташенят робити перші кроки...Як...

Читати далі...

Шановні блогери! Як називається те, що робиться у нас тут на сайті і в країні взагалі? Це передвиборча агітація, діалог з виборцями, дебати, обговорення програм? Що це взагалі? Колись трохи бавився в політику на місцевому рівні, то доводилося комунікувати з людьми. Не легка це робота. Люди в основному ставляться з недовірою до будь-яких політичних партій, до їхніх програм, до агітації. Заслужити довіру людини, коли ти говориш з нею про політику дуже складно. Треба підтверджувати свої тези...

Читати далі...

Час постійно показує хто ми:Колись нам, колись іншим людям...А вкінці ми дістанем дипломиІ направлення з ними буде.Хтось тут красти й брехати навчився,Хтось ламати, а хтось будувати,Хтось добром своїм з ближнім ділився,Хтось постійно проводив дебати... Кожен досвіду свого набрався, Пропозиція вкрай різна буде, Але попит стабільний там склався -Лиш на тих, хто були тут Люди.Непотрібних там буде багато, Цілу вічність їм думати тамНащо було їм світ псуватиТа ламати собі й іншим життя.неформат...

Читати далі...

Послали на три букви президента, Котли, офшори, ротердам в обгортці, Мову брехні, віру в кремля агентів Та армію порохоботів-млиноборців. Це ж як людей дістати було треба Дволиким курсом лицемірства та брехні, Щоб ті голосували пальцем в небо, За Зе, лише б сказати ПОПу - Ні? Бідний народ, як далі йому жити? Як рятуватися йому від слуг народних, Які могилу його коштом люблять рити, Собі й йому не залишивши шансів жодних? Локшини на вухах вже стільки назбиралось, Що зовсім...

Читати далі...

Замовкли гімномети й маразмати - Яке це щастя, як вони мовчать! Я сподіваюся, що їхні кандидати У першому же турі пролетять. І зникнуть шум, істерики та воплі, Усе це, як поганий сон мине, Зникне брехня, фальшивий сміх і соплі, Країна знову думати почне. Я завтра йду й за тишу в душах голосую, За діалог, за розум й конструктив, День тиші мені в кайф, я вас не агітую, А просто відчуваю нових сил прилив. Можливо, як я хочу, так не бУде, Можливо будуть зовсім інші результати, В ...

Читати далі...

ще скована природа холодом зимовим, він у полоні воду й землю ще тримає, лякає іноді морозом й інієм ранковим, але боротися з теплом він сили вже не має. вже вириваються із рук його струмки, котрі собою землю сплячу омивають, будять від снів її, дарують почуття й думки, на волю пагони трави і квітів випускають. природа воскресає, розквітає та співає, все менше спить, все більше дню вона радіє. хоча північний вітер часом снігом завіває та сонце з кожним днем сильніше гріє.

Десь там глибоко-глибокоУ кожній душі в глибинах,Куди не заглянути оком,Живе щаслива людина,Котра дрібницям радіє, Котра сьогодні щаслива, Котра бути вдячною вмієЗа сонце, за сніг та за зливи,За усмішку, за добре слово,За теплу в руці руку,За щиру дружню розмову,За зустріч після розлуки.Людину цю часто ховаємДесь там глибоко-глибоко,Під шаром «не можу, не маю» -Товстіє він з кожним роком.І ця щаслива людинаУв’язнена та сумна,Хоча ні в чому не винна -На волю хоче вона!

[Приєднана картинка]слова розлетілись, розвіялась суть,душа розчинилися у порожнечі,її почуття потекли наче ртуть,втекли та не тиснуть на серце, на плечі...скелет, м’язи, шкіра – на місці усе,людина-машина чудово існує,іде у пункт «еС» з пункту «еН» по шосе,по світі без сенсу наосліп мандрує.не те, щоб не бачить - вона не сліпа,бреде без надії, віри, любові, тверда та безжальна людини ступав чужій і своїй забруднена крові.чи ми не стаємо такі, як вона?куди нас ведуть наші розум та ноги?чи є на...

Читати далі...

http://blog.i.ua/user/6855859/2276764/Я чекаю весну, щоб зустріти сонячне небо, Бо сумую у світлі зірок в небутті. Сподіваюсь на нього, украй мені його треба, Щоби рани зігріти минулих п’янких почуттів. Я чекаю весну, наче знову чекаю на тебе, Але в натовпі порожньо, ніби на самоті, Я втрачаю тебе, віддаляючи знову від себе. Назавжди залишився лиш слід у моєму житті. Мимоволі тебе нескінченно шукаю усюди... І не знаю навіщо це так необхідно мені?! Від очей твоїх світла б’ється...

Читати далі...

Чому чекаю я весну?Розбудить світ вона від снуІ скине ковдру снігову,Вдягне в смарагдову травуТа листя, квітів білий цвіт, Наповнить ароматом світ. Пташиним співом задзвенить, Барвиста буде кожна мить.Розвіє сну смертельний чар, Нове життя принесе в дар.