Профіль

_R

_R

Мальдівські о-ви, Мале

Рейтинг в розділі:

_R

_R

Хтось каже, що не вірить...

  • 11.09.18, 07:47
Хтось каже, що не вірить зовсім в Бога,А я не зовсім можу вірити в людей.У Бога є закони, зрозуміти є їх змога,А у людей лиш божевілля основна з ідей.В людей мільйони ідолів, богів, кумирів - Від туалетного паперу до фашизму й комунізму,Воюють то за гріш, то за ідею жити в мирі,Хворіють на авось й фанати правового нігілізму.Закони їм потрібні лиш для того, щоби обходитиІ часом чимось люди схожі на тупих мажорів,Яким здається - на дорозі можна все робити.Є тільки газ(!) й продажні судді й...

Читати далі...

_R

_R

Може

  • 09.09.18, 11:33
Життя - воно таке неоднозначне,Приблизно десь таке, як слово "може":Як невідоме щось ймовірно-необачнеЙ на силу непоборну часом воно схоже.

_R

_R

безвідходно

Світ ненаситний по природі -Ми всі одні для інших корм,Тут кожен може стати при нагоді Поживою|їдцем для різних форм.Тут, щоби жити - треба їсти,Спочатку ми, а потім нас з’їдять."Все безвідходно!" – кажуть оптимісти.А песимісти невдоволено триндять.

_R

_R

Скоро осінь...

  • 19.08.18, 00:07
Давно не бачились з тобою,Хоча я зовсім не скучаюЗа прохолодою сирою,Назустріч ще не поспішаю.Та знаю ти вже недалеко,Скоро зустрінемося зновуНа території без спеки,Під монотонну злив промову.Ти запалаєш знов багрянцем,Світ в жовті фарби розмалюєш,Потішиш листопаду танцем,З листям і вітром потанцюєш.Аж до не хочу покружлявши,Все вкриєш килимом яскравим,Знесилена від танцю впавши,Зимі віддаш кружляти право.

_R

_R

Сповідь

  • 13.08.18, 07:01
Я прожив до літ дев’яностоІ напевно пора сповідатись,У житті не бУло так все просто,Як могло дуже часто здаватись.Я хотів би не помилятись,Не робити синців собі й іншим,Але часто не міг розібратись,Що є краще, а що є гірше.Наробив я помИлок багато,Суть хотів би їх розібрати,Вони десь поміж тим, що хтів матиЙ поміж тим, що було слід бажати.Я просив для дітей достаткуІ здоров’я просив для них в Тебе -Так і є, у них з цим все в порядку.Та, на жаль… це не все, що їм треба.Із достатком...

Читати далі...

_R

_R

Сонне...

  • 28.07.18, 23:28
Сплю вночі, щось у спину тисне,Повертаюсь з спини на груди,На спині щось не надто корисне Для спання в сні від сну мене будить.За плечима крила два великихРозправляється для польоту,Піднімають над світом безликим,Що згубив десь свої всі чесноти…Мене в світі цім ніщо не тримає,Крила нЕсуть в незвідані далі,Де веселкою світ інший сяє,Де нема лицемірства вуалі…Світ цей десь у глибинах душевних -Там любов, надія і віра живуть…Я лечу, долітаю… та сон цей непевний…Пробудився, подушкИ в спину...

Читати далі...

_R

_R

Вдих… видих…

  • 14.07.18, 23:07
Вдих… видих… пауза між ними..На паузі виразні більше квітів аромати…На паузі помітне навіть щось ледь зриме,Що в поспіху не роздивитись, не впізнати…Життя вдихнувши, розпізнати требаСмаки та аромати справ і почуттів,Щоби втекти від пекла, дотягнутися до неба,Щоб сенсу більше та щасливих більше днів.

_R

_R

Якщо...

  • 08.07.18, 21:12
Після ночі щодня завжди Не лінується сонце вставати, Темноти розвівати сліди,Всім тепло своє дарувати…Після дня воскресають зоріТа у небі яскраво сяютьМаячками в темному морі,Нам далекі світи відкривають…Після спеки дощ все ж піде,За дощем знову сонце засвітить…За законом життя все будЕ:Осінь, зима, весна, знову літо… Буває в суєті зникає простота,Тьмяніють фарби та смаки тускніють,Згубитись можуть сенс й життя мета,Як не мов сонце вони світять й гріють.

_R

_R

Може...

  • 01.07.18, 19:19
О наївне "святе" лицемірство,Робиш все, щоби білим здаватись,Хоча часто спроможне на звірствоІ при цьому усім посміхатись.Любиш фрази з Святого Писання,Прикриватися ними ти любиш -На словах цих чітке зависання:«Не суди і судимим не будеш».Ти на гріб побілений схожеВсередині з трупом зігнилим.Знай! Писання судити теж може - Щоби мертве чистим ожило.PS Про всіх деколи актуальне... і про мене... але про всіх в різній мірі... але особливо актуальне для лицемірства (якості) в чистому ...

Читати далі...

_R

_R

написатись...

  • 16.06.18, 20:33
Знайоме відчуття – щось має написатись,Щось між думок і почуттів лишає супокою Та хоче прорости і ввись піднятись,Щось тліє в серці ледь помітною іскрою…Можливо щось несказане, а може щось забуте,Незроблене… чи ненаповнений це змістом часШепоче тихим голосом, котрий ледь чути:«Життя, буває, просто так іде від нас, Минає й не лягає ні на справи, ні на пам’ять,Проходить вхолосту, відходить просто так,Під рівний стукіт серця рОки тарабанятьЙ просто зникають, як годинника тік-так…Буває, що життя...

Читати далі...