Як спокійно на душі - чудова мить. Чути шум дощу і вітру подих, Не болить душа та серце не щемить і вдихаєш мокрий запах прохолоди. Совість не кричить, що щось не так, Жадібність мовчить немов убита, В світі, як завжди, трохи бардак, Але я навчився вже з цим жити. Інші мріють про війну, про ще один мільярд, Віднімають в когось чи життя, чи статки, Підіймаються в своїх очах, радіють не на жарт, Як на своє божевілля із безглуздя шиють латки. Це шиття зачепить інших і мене, Бо...

Читати далі...

Я не вірю в казки та релігіям вірю важкоІ місцями не вірю науці, часом не вірю очам,Словам інших частіше вірю внатяжку -Поміж правди брехня там та різний хлам.Я не вірю обрядам і сповідям за планом,Швидше вірю в розкаяння пізнє Юди.Щоб мені хтось повірив нікого просити не стануБо і в мене місцями є ознаки словесного блуду.Щось, колись, десь давно обіцяв Бог євреям -Панування і щастя, долю та успіх і місце в раю,Я ж насліпо, без обіцянок, ніби граю у лотерею...Або просто стараюсь не бруднити...

Читати далі...

В мовчанні темно, що нічого не побачиш, Але слова летять, мов кванти світла, в темноті З душІ у дУші й відкривають інший світ неначе, Чийсь світ думок, емоцій, відчуттів і почуттів. Малюють інших Образи, відтворюють картини На фоні свого розмальованого вщент вже полотна, Відтворені десь точно наслідки й причини, Десь в перемішку своя осінь і чужа весна... Десь змішані чужа зима і своє літо, Своя любов, чужа ненависть й навпаки... Ми умудряємось у сурогаті цьому жити... Та часом ...

Читати далі...

Не син і не наймит для Бога, Народжений з плоті бажання, Призначений хто зна для чого, Не перший і не останній. Не демон, не ангел - людина, Без мудрості, знань, тимчасово. Немов на вітрі пір'їна, Не сильний ні ділом, ні словом. Один серед всіх собі схожих - З розбещених та невірних, Зі ставленням хижим й ворожим, А ще з апетитом безмірним. До Бога, як до слуги свого, З бажаннями до виконання, Щоб знак показав вимога... Розп'яття, як ні, без вагання. Хто, Боже, для Тебе...

Читати далі...

Ми, як один, раби своїх ілюзій:Про світ, про Бога, про людей, про себе,Про правду і брехню, про ворогів і друзів,Про віру і любов, про землю і про небо.Як часто нерозумним розум оперує,На помилках формує непрості структури,Складає, підбирає, будує і руйнує,Малює пальцем в небо - не з натури.Ми домальовуєм реальність в свої фарби,У свої ноти, свої справи, душу та думки,Хтось схожий на Ейнштейна, хтось на БарбіІ розширяють світ бажання та смаки.З дитинства кожен прагне у щасливу казку,Щоб...

Читати далі...

Жереб на вході в світ Наш визначає стан: Хтось в молоко та мід, Хтось серед сліз та ран... Далі за кроком крок Через добро і зло... Вибір, ефект, урок, Де-не-де повезло... То в небеса, то в ад По пізнання кривій... В душах наводим лад, Шлях випрямляєм свій... Вийдемо звідси куди? Шлях наш закінчиться де? В пеклі, в раю назавжди? БУде - як жереб впаде?

До мене самка пристала.Кружляла навколо мене,Від справи відволікалаІ вперта така страшенно.Саме мене обрала,Щоб рід продовжити свійІ просто на мене напала…Й до справи давай мерщій…Почала мене кусати -Це просто якийсь жах!Дітей мені… Що за мати?Чужому їх… де її страх?Жорстоким змушений стати,Зі спухлої зовсім рукиДітей довелось виселяти…Нащо мені оводюки?!?Така ось вона природа -Є люди, є організми…Нікому нікого не шкода,Але є баланс… в егоїзмі…

Коли торкаєшся до Бога - хочеш жити, Весна в душі співає й розквітає, Любов'ю дихаєш і нею весь зігрітий, Між ангелів у небесах високо десь літаєш. Надія, ніби твердь незрушна та міцна, А віра сильна, мов саме життя Й на добрі справи й задуми рясна, Наче потрапив у щасливе ти буття. Все розбивається, коли лукавого торкнешся І легше тоді вмерти, аніж далі жити, Стає безглуздим все, без сенсу задихнешся І порожнечу у душі нічим не перекрити. Як хочеться в житті подалі бути Від...

Читати далі...

Хай не заступить, Боже, моя слабість Твою Силу, Хай Твому Світлу моя тьма не робить тінь нікому, Хай нерозумність моя не зведе когось в могилу. Хай Твоя Мудрість осіяє шлях до Істини - додому! Хай холод мій Тепла Твого комусь не зменшить, Моя байдужість хай Твою Любов нікому не остудить, Нехай ніхто не сплутає мою останність й Твою першість. Хай Твоя Милостива й Справедлива Воля на все буде!

Коли тривога роз'їдає спокій І видається, що розчинить скоро все, Коли з вогню лишився тільки попіл Й від нього холодом і сирістю несе... Хай щира посмішка чиясь тебе зігріє І в серці проросте букетом квітів. Все буде добре! Хай душа радіє Бо є ще те, заради чого варто жити :)