Не син і не наймит для Бога, Народжений з плоті бажання, Призначений хто зна для чого, Не перший і не останній. Не демон, не ангел - людина, Без мудрості, знань, тимчасово. Немов на вітрі пір'їна, Не сильний ні ділом, ні словом. Один серед всіх собі схожих - З розбещених та невірних, Зі ставленням хижим й ворожим, А ще з апетитом безмірним. До Бога, як до слуги свого, З бажаннями до виконання, Щоб знак показав вимога... Розп'яття, як ні, без вагання. Хто, Боже, для Тебе...

Читати далі...

Ми, як один, раби своїх ілюзій:Про світ, про Бога, про людей, про себе,Про правду і брехню, про ворогів і друзів,Про віру і любов, про землю і про небо.Як часто нерозумним розум оперує,На помилках формує непрості структури,Складає, підбирає, будує і руйнує,Малює пальцем в небо - не з натури.Ми домальовуєм реальність в свої фарби,У свої ноти, свої справи, душу та думки,Хтось схожий на Ейнштейна, хтось на БарбіІ розширяють світ бажання та смаки.З дитинства кожен прагне у щасливу казку,Щоб...

Читати далі...

Жереб на вході в світ Наш визначає стан: Хтось в молоко та мід, Хтось серед сліз та ран... Далі за кроком крок Через добро і зло... Вибір, ефект, урок, Де-не-де повезло... То в небеса, то в ад По пізнання кривій... В душах наводим лад, Шлях випрямляєм свій... Вийдемо звідси куди? Шлях наш закінчиться де? В пеклі, в раю назавжди? БУде - як жереб впаде?

До мене самка пристала.Кружляла навколо мене,Від справи відволікалаІ вперта така страшенно.Саме мене обрала,Щоб рід продовжити свійІ просто на мене напала…Й до справи давай мерщій…Почала мене кусати -Це просто якийсь жах!Дітей мені… Що за мати?Чужому їх… де її страх?Жорстоким змушений стати,Зі спухлої зовсім рукиДітей довелось виселяти…Нащо мені оводюки?!?Така ось вона природа -Є люди, є організми…Нікому нікого не шкода,Але є баланс… в егоїзмі…

Коли торкаєшся до Бога - хочеш жити, Весна в душі співає й розквітає, Любов'ю дихаєш і нею весь зігрітий, Між ангелів у небесах високо десь літаєш. Надія, ніби твердь незрушна та міцна, А віра сильна, мов саме життя Й на добрі справи й задуми рясна, Наче потрапив у щасливе ти буття. Все розбивається, коли лукавого торкнешся І легше тоді вмерти, аніж далі жити, Стає безглуздим все, без сенсу задихнешся І порожнечу у душі нічим не перекрити. Як хочеться в житті подалі бути Від...

Читати далі...

Хай не заступить, Боже, моя слабість Твою Силу, Хай Твому Світлу моя тьма не робить тінь нікому, Хай нерозумність моя не зведе когось в могилу. Хай Твоя Мудрість осіяє шлях до Істини - додому! Хай холод мій Тепла Твого комусь не зменшить, Моя байдужість хай Твою Любов нікому не остудить, Нехай ніхто не сплутає мою останність й Твою першість. Хай Твоя Милостива й Справедлива Воля на все буде!

Коли тривога роз'їдає спокій І видається, що розчинить скоро все, Коли з вогню лишився тільки попіл Й від нього холодом і сирістю несе... Хай щира посмішка чиясь тебе зігріє І в серці проросте букетом квітів. Все буде добре! Хай душа радіє Бо є ще те, заради чого варто жити :)

Весняні квіти – їм треба розцвісти,Їх не лякають сніг, ані мороз,У світ красу їм треба принестИІ не цікавить їх на ніч прогноз.Їм денної легкої теплотиДостатньо, щоби вирватись з землі.Така в них доля – навесні цвісти,Велику радість дарувати, хоч самі малі.

Я просто йду і не шукаю слави, Мені б святе з душі не розгубити Та не звернути ні наліво. ні направо З дороги "ВІРИТИ, НАДІЯТИСЬ, ЛЮБИТИ". Душею до тепла і світла б дотягнутись, Щоб в тьмі і сирості вона не заржавіла, Щоб те, що цінне міг відчути і збагнути Та в побуті земному не згубити крила… Я просто йду – не вчу нікого жити Бо сам не вмію, а щодня лиш вчуся. Хоча втомився помилки робити - Надіюсь, що крізь них до істини прорвуся… PS Це якби навіяно віршом...

Читати далі...

ДОЛЯ Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п’яного дяка в науку. — Учися, серденько, колись З нас будуть люде, — ти сказала. А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма! Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Ходімо ж, доленько моя! Мій друже вбогий, нелукавий! Ходімо дальше, дальше слава, А слава — заповідь моя...

Читати далі...