Доторкнувся сьогодні до осені:Зранку холодом обійняла,Потрусивши дерев косами,Мокре листя з них поскидала,Заховала зірки за хмарами,Сонце випустити не хтіла,Огорнула сумними чарами,Та притихла... час зупинила...Привідкрилась новими картинами,Де акації стали жар-птицями,З вогняними листками-пір'їнамиМіж туманами й сонними лицями…

Десь закралася помилка У саму світобудову В невідомий бік розвилка По тернині та половіХтось знайде і мов перлину Цінувати її будеТа немов смачну малинуПодарує її людямНа помилку хтось пошлеться Розішле її по світіУ свідомість вона втретьсяВ школі вивчать все це дітиЯк за правду її приймутьОб колючку будуть битисьМоже навіть її виймутьТа продовжать те ж робитиЗвичка це велика силаІ традиція незміннаБути вірним до могилиЗлобі дурості та війнам

Коли людина задає питання і відправляє в ігнор, то єдиний спосіб відповісти - написати замітку.[Приєднана картинка]Даю відповідь на питання. В справи цієї країни лізли різні істоти типу путіна. Але це не привід ставати на бік цих істот і ставати зрадником цієї країни. Бо це схоже на випадок, коли хтось ображає твою матір, а ти стаєш на бік того, хто її образив і ще й дорікаєш матері, що якісь паршивці відібрали щось в неї силою. На кого схожа така дитина, яка заступається не за матір'ю, а...

Читати далі...

Хтось каже, що він зовсім не втомився Від ігор лицемірства і брехні у світі, Що він прекрасно в цю картину влився, Що можна в гроші ігри ці перетворити. Хтось каже, що він зовсім не боїться Потрапити туди, куди ми разом всі йдемО, І що отруту нам віддасть запльована криниця, І що посіяли колись, те саме й пожнемО. Хтось каже, що йому зовсім не сумно, Що є - як є, хоч краще могло бути - Добріше та з любов'ю, більш розумно, Що не вдалося зло та дурість оминути... А я втомився...

Читати далі...

У океані правди та оман наші думкиІ там десь темні, а десь світлі наші мрії,Нерідко ми сприймаємо все навпакиІ борсається в океані кожен так, як вміє. Затягує на дно болото із оман,Штовхає в нього темна правда безнадії,Зробивши на душі немало ран…Тонути рано поки світла правда ще жевріє. Стояти на ній легко бо вона тривка,Якщо на неї став, то легше шлях долати,Можливо, що дорога нею нелегкаТа краще це, ніж у оманах потопати.

Якими милими бувають сподівання, Що в цьому світі рідний хтось знайдеться, Вона будЕ його, а він її коханням І стане раєм світ для них та все складеться. Якими милими бувають сподівання, Що поєднають назавжди назустріч кроки Та що будЕ сердець і душ єднання, Одна дорога щастя на безмежну кількість років. Якими милими бувають сподівання, Коли в своє життя їх втілять двоє, Коли у вчинках є турбота і старання, Коли любов та ніжність навзаєм дарують свою.

Соціальні істоти люди Гуртуватися дуже люблять, Як захочуть - так все і буде: Побудують або погублять. Разом і батька легше бити, Разом біду легше долати, Кожен свій вибір може зробити, Кожному наслідки пожинати. Десь розіп'яли разом Бога, Десь горе й біду подолали, Десь було все і нема нічого. Десь із нічого рай збудували. Десь чорноземи й лютує голод, Десь на піску нема голодних, ТЕпло і світло, де тьма і холод... Щастя не все в умовах природних. Якість життя від ідей...

Читати далі...

Як спокійно на душі - чудова мить. Чути шум дощу і вітру подих, Не болить душа та серце не щемить і вдихаєш мокрий запах прохолоди. Совість не кричить, що щось не так, Жадібність мовчить немов убита, В світі, як завжди, трохи бардак, Але я навчився вже з цим жити. Інші мріють про війну, про ще один мільярд, Віднімають в когось чи життя, чи статки, Підіймаються в своїх очах, радіють не на жарт, Як на своє божевілля із безглуздя шиють латки. Це шиття зачепить інших і мене, Бо...

Читати далі...

Я не вірю в казки та релігіям вірю важкоІ місцями не вірю науці, часом не вірю очам,Словам інших частіше вірю внатяжку -Поміж правди брехня там та різний хлам.Я не вірю обрядам і сповідям за планом,Швидше вірю в розкаяння пізнє Юди.Щоб мені хтось повірив нікого просити не стануБо і в мене місцями є ознаки словесного блуду.Щось, колись, десь давно обіцяв Бог євреям -Панування і щастя, долю та успіх і місце в раю,Я ж насліпо, без обіцянок, ніби граю у лотерею...Або просто стараюсь не бруднити...

Читати далі...

В мовчанні темно, що нічого не побачиш, Але слова летять, мов кванти світла, в темноті З душІ у дУші й відкривають інший світ неначе, Чийсь світ думок, емоцій, відчуттів і почуттів. Малюють інших Образи, відтворюють картини На фоні свого розмальованого вщент вже полотна, Відтворені десь точно наслідки й причини, Десь в перемішку своя осінь і чужа весна... Десь змішані чужа зима і своє літо, Своя любов, чужа ненависть й навпаки... Ми умудряємось у сурогаті цьому жити... Та часом ...

Читати далі...