Стрибав на підвіконнях дощ,

Вдирався дзвін його у душі,

І на квадратах сірих площ

В одну зливалися калюжі.

Вода у ринвах грала «соль»,

А інших нот вона не знала,

І в чорних хвилях парасоль

Мовчазним натовпом хитала.

Ховало небо в нетрях хмар

Свою похнюплену личину,

І слідкував за всім ліхтар

Підсліпуватими очима.

04.01.2016

Команды ждёт пластмасса красной ручки,

Буравит небо лунный сердолик,

Вонзает тишина свои колючки,

Я к ней уже практически привык.

Окно. Обрыв. Холодный двор. Безлюдно.

Лишь вдалеке горят огни дорог,

Хотел бы насладиться, только трудно

Довольным быть свидетелем эпох.

А летописцам жить ещё труднее,

Оценит ли хоть кто-то? Может быть.

И я смотрю, пишу и пламенею,

И продолжаю вечности служить.

04.01.2016

Мій світлий сон, що ярить мою кров,

Прототип неповторний Галатеї,

Не хочеш говорити про любов?

Давай я помовчу тобі про неї.

О, мріє недоторкана моя!

Невиліковна смута потаємна!

Послухай тишу, в ній сховаю я

Усе, що говорити вже даремно.

Усе, що я тобі недосказав,

Недобринів під небом неозорим,

Не розілляв росою поміж трав,

І не довірив зорям яснозорим.

Це – глибше таємниць забутих мов,

Це – край душі та межа апогею.

Не хочеш говорити про любов?

Давай я помовчу тобі про неї.

03.01.2016

Рутина. Тина. Тина. Тина.

Ни воя ветра, ни огня,

Лишь с туч кочующих кручина

Дождём холодным на меня.

В болото тянут впечатленья…

А может, страсти не тая,

Оставить всё и жизни тленье

Сменить на вспышку бытия?

А может, миру не поддаться,

Схватить рукой за горло страх,

И фейерверком разорваться

В уныло-серых небесах?

02.01.2016

Луны полночный свет поблек.

Проснулся ветер. Тихо дует.

И небом выстраданный снег

Напомнил всем, что существует.

Что существует дух зимы,

Что долго прятаться любила,

И волновать людей умы

У той зимы ещё есть сила.

02.01.2016

Моїх років у часі тане дим

І серця тихо гасне амплітуда,

І є слова, що до вподоби тим,

У кого все було або ще буде.

Але не Вам. Ви квітнете тепер,

Живете тим, що я давно не маю,

І я для Вас уже неначе вмер,

І подих мій до Вас не долітає.

А якщо долітає, то й тоді

Не чуєте, не хочете відчути,

І він один летить у висоті,

Луна моєї внутрішньої смути.

02.01.2016