Я увлекался любимым занятием

Философов и неприкаянных –

Искал смысл существования.

Было много ответов

И ещё больше намёков,

Но единственное, что я понял,

Так это то, что существуют люди-якоря,

Которые нас держат здесь.

И когда обрывается очередная цепь,

Нас всё больше начинает сносить течением

Но, к сожалению, все течения

Стремятся только вниз.

14.01.2016

Пробач за те, я нескорений,

За те, що ношу у собі,

Що сподіванням тяжко зморений,

Що почуття мої сліпі.

Пробач, якщо тобі образою

Пече віршів колючий жар,

За те, що душу я розмазую

У тонкий, невагомий шар.

Пробач за те, що не поквапився

Сказати все, як на духу,

А ще за те, що я потрапився

Тобі на довгому шляху.

Пробач, що стала ти принадою,

Що невловима наче дим,

І ще пробач, що я нагадую

Про те, що є на світі цім.

14.01.2016

Странный сосед,

Делегат наваждений,

Верой в себя

Упоённый,

Каин Адамович

Любит печенье

С чаем и жёлтым

Лимоном.

Дальние дали

Не видев ни разу,

Но заграницы

Хулитель,

Каин Адамович

Любит рассказы,

Где он герой

И спаситель.

Звать его в гости

Соседи не рады –

Слишком убог

И тщеславен,

Каин Адамович

Любит парады

И палачей

Покровавей.

Если б он мог,

В исступлённом накале

Сжёг бы до пепла

Планету.

Каин Адамович

Любит себя лишь,

Братьев у Каина –

Нету.

14.01.2016

Помнишь, я горел мечтами

И пылал огнём?

Было видно моё пламя

Даже ярким днём.

Помнишь, песнь моя гудела

Как пчелиный рой?

Ты и слушать не хотела,

Пряталась порой.

Как искала нотки фальши

И словес межу?

Можешь избегать и дальше –

Я ещё пишу…

13.01.2016

Льётся огонь

Из фонарных стаканов,

Холодно в руки –

Перчатки в карманах.

Звёздные взгляды

Взирают на крыши,

Шаг на асфальте

Впивается в жижу.

Чёрное небо

Повсюду разлито,

Тянут светящихся окон

Магниты.

Что-то касается

Сердца незримо,

Мыли текут

Монотонно и мимо.

13.01.2016

Скажи хоч щось, як маєш що сказати,

І як не маєш – все одно скажи,

Я голос твій на пам'ять хочу взяти

Та зберегти у закутках душі.

Не може хтось без відео чи фото,

В таких, мабуть, з фантазією – жах,

Мене ж влаштує, жадана турбота,

Застиглий подих, схований в словах.

Хай за вікном зима холодна виє

І старий дім тепла не вбереже,

Та голос твій у зиму цю зігріє,

Нехай вона не скінчиться уже.

Нехай майбутнє вкриє сніг лапатий

Й будемо ми із вірою чужі,

Скажи хоч щось, як маєш що сказати,

І як не маєш – все одно скажи.

13.01.2016

Ночь. Завял заката лепесток,

В снах пришедших будущее грезится,

Выпустило небо коготок

Жёлтого, отточенного месяца.

Ветер осерчал и в окна бьёт

Ветками, корявыми, несчётными,

Холодом надраивает лёд

И часы уходят подворотнями.

12.01.2016

И двигал жизнь сердечный клапан,

Вверх-вниз, работой упоён,

Кто память только поцарапал,

А кто-то – врезался в неё

Словами, делом, взглядом или

Иной был способ, поверней,

И свысока за тем следили

Уколы звёздные огней.

12.01.2016

Якщо у сонця

Закінчиться сила

Й зорі зітліють

На небі,

Вітер зірве

Та сховає вітрила,

Знай, я чекаю

На тебе.

Якщо життя відсахнеться

Та вдача

Не нагадає

Про себе,

Й дні будуть йти

Так, як їм заманеться,

Знай, я чекаю

На тебе.

Якщо у погляді,

Слові твоєму

Більш не відчують

Потреби,

Й доля для інших

Напише поеми,

Знай, я чекаю

На тебе.

Якщо із Богом

Не вийде розмови

Й кроки потонуть

В халепі,

Та навпаки,

Якщо буде чудово,

Знай, я чекаю

На тебе.

12.01.2016

Здається, що це – професія,

За це, ніби, платять гроші,

Гризуться, як шавки, конфесії,

Гризуться й убогі, й вельможі.

Й не соромно їм лицемірити,

Доводячи свою думку,

Що тільки по-їхньому вірити

Правильно, решта – до пекла струнко.

Який їсти хліб, як пити вино,

Яку обирати дорогу,

Нібито Богові не все одно,

Як вірити треба у Нього.

11.01.2016