Профіль

rutzit

rutzit

Україна, Кам'янець-Подільський

Рейтинг в розділі:

Диптих

Приходить ніч, танцює древні танці.У небі усміх місячний воскрес.Душі, якій давно за вісімнадцять,Великих не чекається чудес.Усе віджите вже за видноколом,Хоч наче ще на відстані руки,Та ходить сон небачений на волі,І розкидає жменями зірки.***І сниться знову нескінченне літо,Яскраве поле, ліс у далині.Я тихо йду. Мені кивають квіти,І грає щастя на одній струні.Душа не пам’ятає про негоди,Про існування клопотів та меж,Бо я слухач безсмертної природи,І начебто безсмертний з нею теж.[Приєднана...

Читати далі...

У мене світу...

У мене світу- Хоч на двох, І серце б’є на двох Гаряче, Й від того десь Сміється Бог, А насміявшись – Тихо плаче.[Приєднана картинка]

були ночі нестерпно-синіми...

були ночі нестерпно-синіми були ранки нестерпно-дикими я твого доторкався імені і листів лікувався ліками телефони дзвонили тишею стукотіли про час годинники не ставала реальність іншою не знімала свого ошийника я збирався в обійми вирію та не вірив в богів і янголів були ночі нестерпно-синіми і писали мій розум набіло[Приєднана картинка]

Стирається місяць...

Стирається місяць, Міняються фази, Видзвонюють зорі Благенький мотив, Ще трохи – І більше не буде образи, Залишиться тільки один Позитив. Він змиє все денне, Він змиє буремне, Він змиє печалі Лісів і полів, Залишиться тільки одне, Незбагненне, І зватися буде Безоднею снів.[Приєднана картинка]

Я натягнув старого светра...

Я натягнув старого светра, Дражнився березневий сніг, В сусідів бубоніло ретро, І час кудись поволі біг. Дрімало у руці люстерко, Являло фізію пісну, Хотілось чаю та цукерку, А більше – подушки і сну. Простудою свербіло в носі, До мозку лізла чортівня, І незачесане волосся Початого лякалось дня. [Приєднана картинка]

Ось і прапор чужий...

Ось і прапор чужий… Каноніри, до бою! Досить снів, досить мрій, Трусонемо добою! Лячно, юнго? Еге ж… Та повір командиру, Вороги люди теж, Отже, смертні у міру. Діставай свою лють, Що тих зайд переборе, Хай той день проклянуть, Як побачили море! [Приєднана картинка]

За повелінням Саваофа...

За повелінням Саваофа, Що всім завдання роздає, Ходив я вчора на Голгофу, Дивився як і що там є. Писали правду люди древні Про охорону, крики гав, Тілесні муки та душевні, Порожні погляди роззяв. А головне, що чув я Слово, Що в небо кинули вуста… Та потім вигнали, бо знову Прийшов туди я без хреста.[Приєднана картинка]

Ти не кажи...

Ти не кажи, Що щось бува невчасно, Не накликай На світ надій біди, Пройдуть дощі, Земля уродить рясно, І ми пожнемо Посмішок плоди.[Приєднана картинка]

Я гадав за польотом птахів...

Я гадав за польотом птахів, Сподівався, як всі, на удачу, Сонце гріло долоні дахів, Голоси розбігались дитячі, Тиху музику вітер носив І давніші зализував рани, Й не було на Землі королів, Захололих сердець і омани.[Приєднана картинка]

Як сніг за вікнами розтане...

Як сніг за вікнами розтане, Й весна накриє небосхил, Моєї мрії більш не стане, Яка ж то мрія, як без крил? Прокреслять чорну ніч сузір’я, Байдужість буде стрижнем снів, І рознесе по світу пір’я Із недописаних віршів. [Приєднана картинка]