Профіль

rutzit

rutzit

Україна, Кам'янець-Подільський

Рейтинг в розділі:

Тиша

довгомріяна тиша непридумана мить невідлежані вірші просять в люди пустить снігу вщухли паради дух морозяний вмер небо просить поради що робити тепер щось манячить чудесне чи доба чи роки і годинник на весну повертає думки [Приєднана картинка]

О, земле, сповнена дарами!

О, земле, сповнена дарами! Ти будеш жити у красі: Іще не всі замовкли храми, І душі скурвились не всі! Ще дні останні не близенько, Іще пекельне не пече, Ще гідність є, і я, маленький, Підставлю їй своє плече.[Приєднана картинка]

Все буде дощ...

Все буде дощ. Все буде весна. Все буде небо і земля. І знову втрачене воскресне Під криком першим журавля. Все буде дивне і чудесне, І, в блиску талої води, Все будеш ти, інакше весну Навіщо Бог пустив сюди?[Приєднана картинка]

За широким Дунаєм...

За широким Дунаєм Вдосталь сонця і світу, За широким Дунаєм Вчора бачили літо. І землі з небокраєм Поцілунок триває За широким Дунаєм, За далеким Дунаєм.[Приєднана картинка]

Ніч така невіршована...

Ніч така невіршована, Непрозора, густа, Плачуть рими пожовані, Гнуть додолу вуста. Думи тануть, знеможені, Не даються мені, І світи заворожені Сплять в небеснім човні.[Приєднана картинка]

А десь весна іде за пругом...

А десь весна іде за пругом, А десь зима ховає гнів, Моря холодні грають фугу Неперевершених штормів. Рука небесна сіє квіти, І сірість спить у забутті, Й чомусь так хочеться любити, Неначе вперше у житті.[Приєднана картинка]

О, царство вигоди і краму!

О, царство вигоди і краму! Планета золота і див! Тебе незвичними дарами Всесильний час нагородив! Тут замість Бога – телевізор, Тут слів неміряно води! А от любові – тільки мізер, І ту ще спробуй-но знайди.[Приєднана картинка]

Непорочно і тихо

Непорочно і тихо. Перші кроки пітьми. Небо сипле на стріхи Біле просо зими. Триста кроків до раю, Чути сни де-не-де. Тільки стежки немає, Що у весну веде.[Приєднана картинка]

Праворуч - лід...

Праворуч – лід, Ліворуч – лід, На хмарі – сонечко стокриле. О, скільки за тобою вслід Пустив думок я світом, мила! А ті верталися назад, А думи й тіні не спіймали, І проростає в небо сад Моєї тихої печалі.[Приєднана картинка]

Імла

Над землею імла Ані руш білокрила, Чи зима не змогла, Чи весні завинила. Від початку і до Непробудної ночі Ходить дужий ніхто, І мені щось бурмоче.[Приєднана картинка]