Через дощі і через спеку, Перевантажені добром, Пливли човни Дніпром у греки, Ще неприборканим Дніпром. Ліворуч – степ, праворуч – гори, Пісень плететься виноград, І жде за круговидом море, І на порогах жде номад.картина Реріха "Заморські гості"[Приєднана картинка]

Стояти просто і мовчати, І пити небо аж до дна, Де синє поле розілляте, Та ходить долом тишина. Шукать на виднокраї зливу, Пускать думок солодкий дим, Та почуватися щасливим, І навіть трішечки святим.[Приєднана картинка]

Ми перетнемося нескоро, То буде зовсім інший світ, Нові устромить в небо гори Всесилля тектонічних плит, Старі розсипляться кумири, І стануть ближчими зірки. Ми перетнемося, я вірю, Не може буть, щоб навпаки.[Приєднана картинка]

Стояла нічка, сиза і похмура, Літали духи пізньої весни, Блискучий грім вихоплював фігуру Стрункої, кучерявої сосни. Сміливо вітру піднімались крила, Страху маленький ворушився біс, А дощ ішов, здається, через силу, Напевне, літу клятву вже приніс.[Приєднана картинка]

Все ніби є, а людство знову бідне, Бо світ уже не тоне в чудесах, Дощі бурмочуть казочки нуклідні В сплюндрованих жадобою лісах. Кар’єрів скрізь накидано стигматів, І пластиком залита кожна п’ядь. Кого тепер, мій Божечко, карати? Кому тепер ковчега будувать?[Приєднана картинка]

Велике поле, вічне поле, Ані машин, ані дротів, О, скільки тут згубили солі, І скільки випито життів. Сказати б щось – немає слова, Змовчати б щось – думок нема, Є тільки небо білоброве, І маку стишена юрма.[Приєднана картинка]

Піти до неба і у небі, Де добрих снів чатує рать, Межи часів тендітних стебел Тебе невпізнану впізнать. І, на краю людського світу, Ковтнувши подих висоти, З тобою небом говорити, Тобою небо берегти.[Приєднана картинка]

Передчуття передкраси. Таємні натяки на зміни. Прозорі світяться ліси, І сонце бігає в хустині. Іще морозу сяє сіль, Іще бракує небу слова, А вже гуде діжкатий джміль, І навіть настрою медово.[Приєднана картинка]

буде день буде ніч буде небо і низ для моїх протиріч місце знайдеться скрізь буде з розумом спір птах печінку склює а дрімоті не вір не моє не моє[Приєднана картинка]

за зорею зоря за горою гора неописаний світ дивні натяки раю а слова не ідуть а словам не пора ніби щось у душі їх надійно тримає може то хараман може розуму гра може просто душа не вернулась до тями за зорею зоря за горою гора а над горами ніч гомонить солов’ями[Приєднана картинка]