Українські герої знищили "військову міць" бойовиків

Українські герої знищили "військову міць" бойовиків: ходитимуть пішки

 31.01



Українські герої знищили "військову міць" бойовиків: ходитимуть пішки
Путінські найманці весь час наривалися своїми обстрілами та провокаціями
Українські герої знищили "військову міць" бойовиків: ходитимуть пішки
Проросійські бойовики 30 січня вчергове провокували українських бійців на напрямку Сокільники – Кримське.

У свою чергу, військові 30 січня знищили МТЛБ (багатоцільовий транспортер легкий броньований) бойовиків. Про це інформує прес-служба операції об'єднаних сил (ООС).

"30 січня ворог вдався до чергової провокації на напрямку Сокільники – Кримське, що на Луганщині, та розпочав обстріл наших оборонців, застосовуючи мінометну батарею та зенітну установку ЗУ-23-2, яка була встановлена на МТЛБ-У", - йдеться у повідомленні.

Українські бійці, котрі обороняються на зазначеному напрямку, мають у частині два добре підготовлені підрозділи. Зокрема, маневрену вогневу групу, призначену для боротьби з артилерійськими та мінометними батареями ворога та підрозділ винищувачів танків, на озброєнні якого є сучасні ПТРК "Стугна-П" і "Корсар".

"Названі підрозділи добре підготовлені, особовий склад пройшов бойове злагодження ще до прибуття в район проведення операції Об'єднаних сил", - розповіли в штабі ООС.

За словами військових, за лічені хвилини після початку ворожого обстрілу маневрена вогнева група нанесла удар у відповідь, а розрахунок української "Стугни-П" здійснив пуск по ворожому броньованому об'єкту, з якого вівся обстріл наших бійців.



"Результат наших дій у відповідь: мінометна батарея ворога подавлена; МТЛБ-У ворога разом з розрахунком зенітної установки ЗУ-23-2 знищено. Особовий склад розрахунку "Стугна-П" поданий до нагородження", - підкреслили військові.

Нагадаємо, загроза повномасштабного вторгнення Путіна висить над Україною уже давно, однак не варто забувати, що реалізація такого сценарію є більш ніж реальною.

Росія за місяць може розгорнути необхідні сили для початку широкомасштабної агресії проти України.

https://znaj.ua/events/207515-ukrajinski-geroji-znishchili-viyskovu-mic-boyovikiv-hoditimut-pishki?utm_source=iua

Посол ЄС в РФ учинив демарш

Посол ЄС в РФ учинив демарш через затриманих українських моряків

Брюссель очікує негайного звільнення 24 українських моряків

DW

Посол Євросоюзу в Росії Маркус Едерер зробив офіційний демарш перед заступником міністра закордонних справ РФ Олександром Грушком через утримуваних у російській в'язниці українських військовополонених. Про це повідомляє DW.

"Посол Едерер нагадав добре відому позицію ЄС щодо триваючого затримання Росією українських військовослужбовців", - йдеться в повідомленні.

Демарш - це класичний інструмент дипломатії, що означає виступ уряду або дипломатичних органів однієї держави перед урядом іншої держави з метою заявити свою позицію, висловити протест і т. д. 

Наголошується, що ЄС очікує від Росії негайного і безумовного звільнення 24 захоплених українських моряків, а також поваги до їх прав на юридичний захист та безперешкодний доступ до них консульських співробітників.

Брюссель також закликає Москву забезпечити доступ пораненим морякам до належної медичної допомоги. А застосування Росією сили 25 листопада минулого року знову назвали "неприйнятною".

У свою чергу постпредство РФ при ЄС трактувало зустріч по-іншому. У його заяві наголошується, що обговорювалася "ситуація на Україні в контексті мав місце 25 листопада 2018 року порушення українськими ВМС держкордону Росії в районі Керченської протоки". У Москві також хотіли б побачити з боку ЄС "принципового підходу щодо грубих порушень прав людини, дискримінації національних та мовних меншин, а також проявів неонацизму і антисемітизму на Україні".

У Запоріжжі на честь Героїв Крут запалили смолоскипи

У Запоріжжі на честь Героїв Крут запалили смолоскипи
29 Січень 2019, 20:37
У Запоріжжі на честь Героїв Крут запалили смолоскипи , 29 січня 2019 року
У Запоріжжі на честь Героїв Крут запалили смолоскипи , 29 січня 2019 року
    У Запоріжжі День пам’яті Героїв Крут відзначили смолоскипною ходою. Її учасники пройшли центральним проспектом Запоріжжя від міськради до майдану Героїв революції, де відбувся мітинг.

«Між 2019 роком і 1918 ром можна провести паралель, адже з початком російсько-української війни саме молодь 17–18 років, добровольці, молоді хлопці пішли захищати свою державу. Так само, як і крутянці, вони не мали належної підготовки військової. Так само, як і крутянці, які всього тиждень готувались до бою, так само наші хлопці зараз. І досі ми втрачаємо молодих героїв. Дуже шкода, але ми обов’язково йдемо до перемоги», – розповіла організаторка акції Ярина Геращенко.

Смолоскипна хода на знак вшанування пам’яті Героїв Крут відбувається в Запоріжжі п’ятий рік поспіль.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції в сучасній Чернігівській області за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном із київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько 400 людей, тривав 5 годин. 27 юнаків потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені.

У березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди та з поверненням уряду УНР до Києва, Центральна Рада вирішила урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Щороку в Україні урочисто вшановують пам’ять Героїв Крут.


https://www.radiosvoboda.org/a/news-den-pamyati-geroyiv-krut-u-zaporizhzhi/29740391.html

Україна вшановує 101 річницю подвигу під Крутами

Україна вшановує 101 річницю подвигу школярів і студентів під Крутами



Історична реконструкція «Бій за станцію Крути». 


 
Сьогодні, 29 січня, в Україні вшановують День пам’яті Героїв Крут – школярів і студентів, які загинули захищаючи батьківщину у бою з переважаючими підрозділами Червоної Гвардії 29 січня 1918 року.

«Битва під Крутами – символ героїзму української молоді. Тоді холодного січневого дня 1918 року в нерівному бою проти переважаючих сил ворога виступили зовсім юні, але нескорені захисники своєї Батьківщини», – нагадує прес-служба Українського інституту національної пам’яті.

Оцінюючи військові й політичні наслідки бою під Крутами, історики наполягають, що у цьому випадку не можна говорити про поразку:

Джерело: memory.gov.ua

«Співвідношення сил становило 1 до 10 не на користь українців, а співвідношення втрат – 1 до 3 саме на користь українців», – підкреслив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

«Бій під Крутами стримав більшовицький наступ на 4 дні. І це були вирішальні дні для української дипломатії, аби домогтися від міжнародної спільноти визнання України – завдяки цьому стало можливим укладання Брест-Литовського миру, що de-facto означало міжнародне визнання української незалежності. Це був бій за майбутнє, який показав, що Україна стала можливою саме завдяки армії», акцентував Володимир В’ятрович

Довідка IA ZIK.

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ. В Бахмачі обидві групи об’єдналися.

Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці стали опорою Центральної Ради.

25–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу.

Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу імені Богдана Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Значна частина студентів та гімназистів не мала достатньої військової підготовки, були погано озброєні та екіпіровані. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще зо 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва з Ніжина.

Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів, бронепотяг під командою сотника М. Ярцева і бойовий потяг сотника С. Лощенка.

Близько шести годин тривав бій з переважаючими російськими військами, загальною чисельністю близько 4800 осіб.

Після бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до ешелонів. 27 студентів та гімназистів – одна чота – під час відступу потрапили у полон. І наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Розстріл студентів під Крутами був одним із перших випадків розправи над полоненими у роки російсько-української війни, яка розпочалася в грудні 1917-го і тривала з перервами до листопада 1921 року. Він показав, що росіяни ведуть цю війну за іншими правилами, адже на фронтах Першої світової воюючі сторони дотримувались міжнародних Женевських конвенцій щодо полонених, за якими останнім гарантувалося життя.

Тіла загиблих студентів і гімназистів з-під Крут були перевезені до Києва, де 19 березня 1918 року урочисто поховані на Аскольдовій могилі. Участь у траурному мітингу на Аскольдовій могилі взяли державні й політичні діячі УНР, представники інтелігенції.

За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих.

Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв.

Відступаючи, крутянці підірвали мости і залізничне полотно і цим затримали більшовицький наступ. Затримавши ворога на чотири дні, вони дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання Брестської мирної угоди, за німецької окупації України та з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі в Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до місця, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді героїчним.

Павло Тичина написав вірш, присвячений вшануванню полеглих – «Пам’яті тридцяти». Після цього про подвиг молоді під Крутами в Україні було забуто на понад 70 років. Щойно 29 січня 1991 року з ініціативи Народного руху України, Студентської спілки, інших національно-демократичних організацій в Крутах було встановлено березовий хрест та відбувся перший невеличкий громадський мітинг.

На державному рівні вшановувати пам’ять героїв Крут почали в Україні лише 2004 року. За рік перед цим, у січні 2003 року Президент Леонід Кучма підписав розпорядження «Про вшанування пам’яті героїв Крут».

У період президентства Віктора Ющенка відзначення роковин бою під Крутами перетворилося на масштабну подію. Участь у велелюдних урочистостях брали вищі посадові особи держави, політики, представники громадськості.

бій під Крутамиісторіяновини Україниновини політики Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/01/29/ukraina_vshanovuie_101_richnytsyu
_podvygu_shkolyariv_i_studentiv_pid_krutamy_1498085

Президент вручив державні нагороди пораненим ЗСУ

Президент вручив державні нагороди пораненим військовим 72 омбр ім. Чорних Запорожців

26 січня 2019 року - 11:43

Президент вручив державні нагороди пораненим військовим 72 омбр ім. Чорних Запорожців

Президент, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Петро Порошенко відвідав військовослужбовців 72 окремої механізованої бригади  ім. Чорних Запорожців, які перебувають на лікуванні у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь».

Глава держави ознайомився з умовами лікування військових, поцікавився їх станом здоров’я та побажав швидкого одужання героям. Президент повідомив, що разом з Міністром оборони Степаном Полтораком вирішили приїхати в госпіталь до поранених по дорозі в Білу Церкву, куди сьогодні повертаються їх побратими, військовослужбовці 72 окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців із зони проведення операції Об’єднаних сил.

«Ми приїхали сюди для того, щоб подякувати кожному з вас за зразкове виконання бойових завдань. А також, щоб спитати чим потрібно допомогти», - звернувся до бійців Глава держави. Військовослужбовці подякували Петру Порошенку та зазначили, що не мають нарікань на умови лікування.

«Я як Президент, Верховний Головнокомандувач пишаюсь тим, яка на сьогоднішній день у українського народу армія, Збройні Сили, який патріотичний дух, яка тверда мотивація», - наголосив Президент.

Президент сказав, що передаватиме вітання від поранених військових їхнім бойовим побратимам із 72 омбр, яких він сьогодні зустрічатиме в Білій Церкві.

Глава держави вручив нагороди військовослужбовцям за самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове  виконання  військового  обов’язку.

Медаллю «Захиснику Вітчизни» нагороджені солдати Олександр Дрига, Владислав Бевзюк, Олексій Ізотов, Ігорь Панченко, Рустам Винниченко та Єгор Коновалов, сержанти Андрій Яценко, Микола Мельник, молодший сержант Вячеслав Ізотов.

Президент також вручив цінні подарунки пораненим військовослужбовцям.


Комент Богдана Гордасевича: Особисто для мене саме пошанування поранених є найважливіша тема для нас в Україні, тому я радий бачити посилену увагу в цьому питанні Президента України Петра Порошенка. Просто уявіть ситуацію з пораненими на окупованій частині, де вони убого доздихають без жодної уваги і допомоги, як і без майбутнього зі своїм каліцтвом в соціумі. Пораненим ветеранам ЗСУ увага і пошана найбільша! 

Як святкували 100-річницю дня проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР

День Соборності

22 січня в Україна відзначила День Соборності. Святкували 100-річницю від дня проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР 1919 року. Офіційний державний статус «День Соборності України» отримав у 1999 році. Традиційно в цей день на мості Патона у Києві відбулась акція «Живий ланцюг Соборності». Колони учасників почали рухатися одна одній назустріч північною пішохідною частиною мосту, щоб утворити символічний ланцюг єдності. З нагоди свята свої привітання висловив українцям Президент та прем'єр-міністр. Також у День Соборності високими державними нагородами відзначаються видатні українці, які самовіддано долучилися до будівництва держави. І тому на ювілеї проголошення Акту злуки, Президент звернувся до Патріарха Філарета зі словами великої пошани і сказав про те, що він був, є і залишиться духовним лідером українського народу. Тому ухвалив рішення присвоїти йому високе звання Героя України. А через день, 23 січня, Патріарху виповнилось 90 років.

Нарешті гарна відповідь Хуйлустану

"Новий Wikileaks" опублікував 175 ГБ витоків щодо РФ і Донбасу
4654 ПЕРЕГЛЯДИ
Субота, 26 січня 2019, 

Проект Distributed Denial of Secrets (DDoSecrets) у п'ятницю оприлюднив масштабну колекцію документів з РФ, отриману шляхом хакерських зламів та витоків інформації.

Як пише The New York Times, більшість матеріалів, які проливають світло на російську війну в Україні, а також на зв'язки між Кремлем і Російською православною церквою, тощо, були опубліковані раніше в Росії, Україні та інших країнах.

Однак вражає обсяг матеріалу – 175 гігабайтів.

Як зазначила група DDoSecrets, основні файли нової колекції під назвою "Темна сторона Кремля" включають "сотні тисяч повідомлень і файлів російських політиків, журналістів, олігархів, релігійних діячів і націоналістів/терористів в Україні".

Зазначається, що документи включають об'ємний архів матеріалів з МВС Росії, який WikiLeaks відмовився публікувати у 2016 році.

Також опубліковано багато російських електронних листів та інших матеріалів, отриманих хакерською групою "Шалтай Болтай", документи російського експортера зброї "Рособоронекспорт" і матеріали щодо фальсифікації історії падіння в Україні малайзійського пасажирського літака рейсу МН17 у 2014 році.

Новий сайт працює приблизно за моделлю WikiLeaks - запрошуючи хакерів та інформаторів надсилати конфіденційні документи.

The New York Times пише, що українські хакери наполегливо працювали над викриттям російської таємної діяльності в окупованому Криму та ОРДЛО, бізнесмени використовували хакерів проти суперників, активісти прагнули викрити правопорушення з боку поліції та силових структур.

"Отримані архіви електронних листів і внутрішніх документів були розміщені по всьому Інтернету, а нова колекція прагне зібрати все в одному місці", - йдеться в матеріалі.

Емма Бест, журналістка з Бостона, яка допомагала організувати DDoSecrets, повідомила виданню, що сайтом займається менше 20 осіб, які живуть у різних країнах, однак більшість з них воліють залишатися неназваними.

Бест розповіла, що близько двох тижнів тому, коли матеріал щодо РФ було зібрано, але ще не опубліковано, хтось спробував стерти один із серверів групи.

У зв'язку з цим група прискорила публікацію матеріалів на кілька тижнів і зберегла копії архіву в декількох місцях, щоб запобігти його знищенню.

Українська правда

Промова Патріарха України Філарета 23 січня 2019 року

Промову Патріарха України Філарета під час урочистої академії з нагоди його 90-річчя варто прослухати кожному, бо то ціла епоха.


Дивився всю трансляцію наживо на каналі "Рада", бо інші канали припинили завчасно, а даремно, бо то варто уваги в повному обсязі з виступами і промовами. Давно не бачив нічого з більш величного заходу на славу державі і людині одночасно. Слава Україні! І слава Філарету!

Незабутня Соломія Крушельницька

Ця жінка була народжена для сцени. За життя її визнали найвидатнішою співачкою світу.

Соломія була зразковою ученицею. Першим досвідом співу для Соломії Крушельницької був домашній хор – у ньому співали всі восьмеро дітей старовинного українського роду Крушельницьких.

Під час одного з таких виступів у юну Соломію закохався молодий семінарист Зенон Гудковський. Зачарований голосом і вродою він попросив її руки, і батьки дали згоду. Але для Соломії це рішення було наче вирок, адже вона не кохала. В її житті тоді була лише одна пристрасть – музика.

На скасуванні заручин наполягала сама Соломія. Це суперечило всім суспільним нормам. Однак, Амвросій Крушельницький підтримав доньку, адже понад усе він хотів бачити свою доньку щасливою.

Під час навчання в консерваторії вона виконує головну партію в ораторії Г. Ф. Генделя «Месія». В 21 рік Соломія дебютує на сцені Львівської опери. Саме там її побачила італійська прима Джемма Беллінчоні. Вона переконує дівчину продовжити навчання в Італії!

Вчити доньку за кордоном для сільського священника було розкішшю, але задля великого майбутнього доньки Амвросій Крушельницький був здатний на все. Він взяв позику в банку і відправив доньку на навчання за кордон.
Батько Соломії не прогадав, у її дипломі згодом записали: «… має всі дані для того, щоб стати окрасою навіть першорозрядної сцени».

В Італії всю себе Соломія присвячує навчанню. Їй викладають найкращі педагоги, Крушельницька займається по шість годин на день і вже за рік тріумфує на італійській сцені.

Публіка в захваті від її унікального сопрано. Згодом були виступи в провідних театрах Європи, де співали найкращі світові зірки.

У перші десятиріччя найбільш популярними на оперній сцені були четверо чоловіків – Енріко Карузо, Маттіа Баттістіні, Тітта Руффо та Федір Шаляпін. І лише одна жінка змоглася сягнути їхньої висоти – це була Соломія Крушельницька.

У кого б не перевтілювалась Соломія Крушельницька – Аїду, Кармен, Брунгільду – кожна прем’єра за її участі мала шалений успіх.

Своїм бездоганним відчуттям музики співачка прославила не одну арію. Якось вона навіть врятувала оперу славетного італійця Джакомо Пуччіні. Соломія вмовила композитора переробити його «Мадам Батерфляй», прем’єра якої з тріском провалилася.

Згодом оновлену оперу презентували в Брешії. Соломію Крушельницьку, яка виконала головну партію в ній, сім разів глядачі викликали на біс.
«Крушельницька врятувала оперу «Мадам Батерфляй», адже в першій своїй редакції, вона зазнала провалу. Крушельницька була українкою, хоча і в Польщі, і в Італії її вважали своєю співачкою»

Співачка завжди підкреслювала своє походження – на біс виконувала тільки українські пісні.

Європа, Америка, Африка – серед шанувальників Крушельницької було безліч політиків, багатіїв і всесвітньо сідомих співаків. Але Соломія всю свою пристрасть віддавала тільки сцені. І не тільки публіці – а й родині.

Соломія розуміла, що мусить виправдати надії літнього батька. У 30 вона вже була годувальницею родини, і навіть купила рідним будинок у Львові.

Лише одного разу Крушельницька скасувала запланований виступ. Після виверження Везувію, лікарі відмовили її від виступів у Палермо. Соломія вирушила у Віареджо, і там зустріла людину, яка докорінно змінила все її життя.
Розумний, аристократичний італієць, мер міста Віареджо Чезаре Річчоні став коханням всього її життя. Він був на 20 років старший за Соломію, однак лише з ним Крушельницька, яка раніше була віданна лише сцені, пізнала земне кохання.
Закохана Соломія Крушельницька понад усе боялася відмови цього чоловіка, який всього за декілька тижнів став їй не просто другом.

Його освідчення, а потім весілля і будівництво спільного будинку стало ідеальним початком їхніх 28 років сімейного щастя.
Першим серйозним потрясінням стала смерть коханого чоловіка. А за кілька тижнів прийшла ще страшніша новина. В Україні після тяжкої хвороби померли брат і батько Крушельницької. Не роздумуючи й миті, Соломія збирає речі і їде на Батьківщину підтримати рідних.

Львів, 1947 рік. Соломія Крушельницька виходить на сцену, щоб заспівати свою останню партію.

Вісім років тому вона приїхала до Львова провідати рідних. Тоді вона навіть подумати не могла, що назавжди стане тут заручницею і більше ніколи не побачить Італіі, де залишилось усе її життя і могила коханого чоловіка.

Через перелом ноги вона затрималась на Батьківщині значно довше, ніж планувала. Якраз у цей час до міста входять радянські війська, і співачка не може отримати права на виїзд.
Назад до Італії Соломію Крушельницьку не пустили, а радянське громадянство дали тільки після передачі її італійської вілли на користь СРСР. Згодом конфіскують і будинок, який був куплений у Львові для батьків.

Однак і це не зламало співачку. Разом з сестрою вона оселилась у невеличкій двокімнатній квартирі і продовжувала займатися співом, давала приватні уроки.

Після Другої світової війни домоглася дозволу викладати офіційно в Львівській консерваторії, але визнавати Соломію там не поспішали.

У 1949 році Соломія востаннє вийшла на сцену.

Рак горла щодня робив голос слабшим, але для цього виступу вона збирає всі свої сили.

Велика Соломія Крушельницька прощалася з глядачами Львова, а перед очами оперної примадонни плили сцени Відня, Мілану, Парижа, Нью-йорка, Варшави…

Джерело: ukrainki.kanalukraina.tv

Інфа про Бандеру

Sueddeutsche Zeitung: Місце загибелі Бандери тепер поле битви кібер-шпигунів , 22 січня 2019 



Впродовж минулого століття Мюнхен перетворився на шпигунський центр, таким він лишається і досі. Бандера загинув у Мюнхені, який лишається полем шпигунських битв навіть сьогодні / УНІАН Коли торік стало відомо, що Федеральна розвідувальна служба ФРН десятиліттями використовувала радіоточку, встановлену в Північній вежі собору Фрауенкірхе, не лише католики були ображені, а й всі жителі Мюнхена. Адже місто з усіх у Німеччині найбільше постраждало від шпигунів. Однак, німецькі розвідники запевнили, що ні за ким не стежили з церковної вежі. Згідно з твердженням експерта Еріха Шмідта-Айнбома, станцію на Фрауенкірхе використовували скоріше для зв’язку зі своїми. З 98-метрової вежі можна було легко зв’язатися з тогочасною столицею, а також з центром німецьких спецслужб в Пуллах-ім-Ізарталь. У всякому разі, з точки зору розвідників, Мюнхен ніколи не був провінцією, пише Sueddeutsche Zeitung. І для цього було багато причин. Читайте також Tages Anzeiger: Шпигуни Росії атакували лабораторію, яка розслідує замах на Скрипаля і хімічні атаки в Сирії Тікаючи від переслідування в рідних країнах, багато інтелектуалів і революціонерів обирали Мюнхен для вимушеного вигнання. Вождь «більшовиків» Володимир Ленін теж якийсь час ховався тут. А коли він влаштував переворот у Росії, вже його опоненти із СРСР з’їжджалися в Мюнхен. Після Другої світової війни США спробували перетворити німецьке місто на фортецю проти комунізму, розмістивши тут найбільше своє консульство. Звідси велося прослуховування країн Східного блоку, а також трансляція «Радіо Свободи» у певних напрямках. Видання також нагадує, що в Мюнхені також діяла штаб-квартира Організації українських націоналістів, яка спочатку була розміщена на Даухерштрасе, 9, потім на Ліндвурмштрасе, 205. Згодом українські націоналісти переїхали на Зеппелінштрасе, 67. Український вільний університет теж був перенесений з Праги в Мюнхен. В 1953 році в місті КДБ отруїло чесько-німецького троцькіста Вольфгана Салуса. А через 5 років після того від отрути тут помер українських націоналіст Лев Ребет. Найвідомішим випадком розправи в Мюнхені видання називає загибель Степана Бандери. Агенти КДБ вбили його 15 жовтня 1959 року. На сходах буднику за адресою Крайтмайрштрасе, 7 Бандері в обличчя вилили отруту. Читайте також 110-річниця з дня народження Бандери: цікаві факти з життя найвідомішого націоналіста України Sueddeutsche Zeitung пише, що навіть сьогодні діяльність шпигунів не припинилася в Мюнхені. Але тепер їхня мішень не лише дисиденти-втікачі, а й оборонні й технологічні компанії. Кібершпіонаж взяв під приціл бізнес і науковців. І це стає дедалі більшою проблемою. «Баварські компанії і вищі навчальні заклади особливо в полі зору іноземної розвідки, тому що вони успішно розробляють інноваційні технології майже для всіх індустрій», - йшлося в нещодавньому звіті Агенції із захисту конституції ФРН. Особливо уразливі відносно малі і середні компанії, які працюють над розробкою технологій. Тому що часто у них немає можливості надійно захищатися від шпигунських атак. Агенція із захисту конституції ФРН у Баварії створила спеціальний центр, щоб допомогти бізнесу захиститися від кібератак хакерів і проникнення іноземних шпигунів.