Блог Богдан Бо

Вид:: короткий; повний

Замітки:

ООС визволяє Україну від окупанта

Українські військові звільнили населений пункт на Луганщині — штаб ООС Звільнення Золотого-4. Фото: скріншот з відео

Звільнення Золотого-4. Фото: скріншот з відео

02.07.2018 13:48 Коментарі

Бійці Збройних сил України повністю звільнили селище Золоте-4, яке є однією з п’яти частин міста Золотого Попаснянського району Луганщини

В Луганській області українські військові звільнили населений пункт Золоте-4. Про це 2 липня повідомив агентству «Інтерфакс-Україна» начальник прес-центру операції Об'єднаних сил Олександр Завтонов.

«Інформацію про взяття під контроль цього населеного пункту підтверджую. Мінські домовленості при цьому наші військові не порушили», — зазначив Завтонов.

При цьому в штабі ООС не уточнили подробиці операції та оперативної обстановки.

Раніше волонтер Роман Донік опублікував в інтернеті відео підняття українського стяга в звільненому від бойовиків населеному пункті Золоте-4.

Волонтер розповів, що раніше Золоте-4 вважалося сірою зоною. В населеному пункті проживають майже 400 мешканців.

Є відео

http://racurs.ua/ua/n107354-ukrayinski-viyskovi-zvilnyly-na-luganschyni-naselenyy-punkt-shtab-oos-video

Коментарі: 2

Богдан Бо

Вадим Гетьман - творець Конституції України 1996 р.

В.П. Гетьман

ЯК ПРИЙМАЛАСЬ КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Нотатки учасника розробки Основного Закону України

Про автора

Вадим Петрович Гетьман народився 1935 р. в с. Снітин Лубенського району на Полтавщині. Після закінчення 1956 року Київського фінансово-економічного інституту працював у банківських, фінансових, цінових і планових органах Запорізького облвиконкому, з 1975 по 1987 p.p. першим заступником Голови Державного комітету України по цінах. Очолював створені ним Український республіканський акціонерний банк «Агропромбанк», республіканський акціонерний комерційний банк «Україна». У 1992 р. - Голова правління Національного банку України. Нині — Голова Біржового комітету Української міжбанківської валютної біржі. Депутат Верховної Ради України 12 і 13 скликань, заступник голови постійної Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, керівник депутатської групи «Незалежні», академік Міжнародної академії інформатизації, член- кореспондент Академії інженерних наук України.

З думою про Золоте рало

«Коли держава правується у згоді з розумом, ганебні бідність і злидні.»

Конфуцій.

Із далеких днів у пам'яті моїй відклалась розповідь про Золоте рало, за допомогою якого колись буде виоране щастя для рідного краю. Йшли роки, мінялися вожді і п'ятирічки, щораз обіцяючи народові швидкий прихід продекларованих революцією щедрот. Змінювались обриси міст і сіл. Тільки далекими від справжнього щастя почувалися регламентовані люди в них. Думай одне, говори інше, не роби того, про те не смій згадувати, хвали, що хвалять усі, картай, що скажуть згори, — хіба ж для того, щоб бути гвинтиком, народжується людина на світ ?!

Алегорія Золотого рала пригадалась мені у сесійному залі Верховної Ради, під час палких дискусій про причини наших сучасних негараздів.В уяві раптом так виразно постало засмічене бур'янами поле, яким із краю в край іде, нарізаючи великі скиби чорнозему, плуг. Чи не так має статись і в нашому державному житті ? Де ж те Золоте рало, яке змінить на краще все довкіл нас, змінить нас самих, калічні наші уявлення про життя, працю, про наші права і обов'язки ? Єдине — вона, нова наша Українська Конституція спроможна зробити це.Але її треба здобути, вибороти, вигранити, запровадити в життя!...

... Вируючий зал Верховної Ради України. 23 години. Завершується важкий день 27 червня 1996 року, а консенсусу нема. Натомість чергова тупикова ситуація. Хтось вже виходить із залу, хтось роздратовано шепоче своєму сусідові: «Я вже ситий цим по зав'язку!» Мені здалося, що якщо цієї миті щодо статті № 10 про мову проекту Конституції, підготовленої Тимчасовою спеціальною комісією, не буде знайдено влаштовую-

чого всіх рішення, то все раніше зроблене перетвориться на непотрібний фарс.

Високі спостерігачі із президентської команди, що знаходились в урядовій ложі в цей час, напевно, подумали: «І цього разу у них нічого не вийде. Цей парламент не здатний на серйозні речі. Президент таки прийняв правильне рішення, підписавши сьогодні Указ про призначення на 25 вересня референдуму з питань Конституції».

І тут, як це вже не раз бувало, знову «знайшовся» О. Мороз. Видавивши з себе лагідну усмішку, він звернувся до вкінець наелектризованого, натомлено-го залу: «Шановні депутати, заспокойтеся. Вихід ми обов'язково знайдемо. Як сказав Саахов із відомого кінофільму, у нас із вами звідси лише два шляхи: або в прокуратуру, або в ЗАГС».

Зал вщух, розмірковуючи, куди веде цей хитрий Мороз? Хвилинною паузою скористався Олександр Тка-ченко, щоб повідомити, що в приміщенні Верховної Ради цілодобово працюватимуть буфети і підготовлено транспорт, щоб при нагоді вночі розвезти депутатів по домівках. Тож поспішати нема чого.

Для багатьох із нас стало зрозумілим, що на цей раз керівництво Верховної Ради хвиль не ганятиме, налаштоване на результат. Отже, працюватимемо доти, доки не отримаємо бажану наречену — Конституцію.

Так, замість завершення роботи, опівночі ще з більшою силою розгорілися дебати навколо кожного речення майбутньої Конституції. Калейдоскоп карколомних епізодів і драматичних подій тієї зоряної української ночі, як відомо, закінчився щасливим і довгожданим акордом. О 9.30 ранку, вже 28 червня 1996 року, під скляним куполом сесійної зали Верховної Ради України велично пролунала знайома з дня проголошення незалежності України мелодія М. Вер-бицького, що лише декілька годин тому, вже конституційно, набула статус Державного Гімну України. Це знаменувало, що щойно, в цьому залі, Україна — єдина держава на терені колишнього Радянського Союзу

—парламентським шляхом отримала свою нову демократичну КОНСТИТУЦІЮ!

Суха протокольна статистика останнього голосування свідчить: о 9 годині 20 хвилині ранку 28 червня 1996 року в сесійному залі Верховної Ради України за проект Конституції, опрацьований Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України, в другому і третьому читанні, з інтервалом в 2 хвилини, проголосувало 315 народних депутатів. 36 депутатів натиснули кнопку «Проти», 12 утримались, 30 депутатів не взяли участь у голосуванні.

Радій, звеселися, Україно! Справу зроблено! Наша суверенна, незалежна, демократична, правова держава, ти все-таки діждалася «свого Вашінгтона з новим і праведним Законом», про що так мріяв Тарас Григорович Шевченко! Хоч прийшов цей Закон на землю Шевченка через 235 років після свого заокеанського попередника. І все ж довгий, тяжкий, інколи навіть розчаровуючий шлях України до своєї Конституції кінець кінцем виправдався.

Незабутні хвилини торжества! Сльози радості, обійми, поцілунки завершили це безпрецедентне нічне засідання Верховної Ради. Потім мені доводилось чути, що за своєю тривалістю і змістом воно варте бути вписане до відомої книги Гіннеса. Але тоді нам було не до рекордів.

Я щасливий, що належу до категорії небагатьох народних депутатів, яким довелось безпосередньо бути в епіцентрі всіх трьох історичних актів, які привели до самоствердження на карті світу суверенної України.

16 липня 1990 року разом із своїми колегами по Верховній Раді України минулого скликання я мав честь віддати свій голос за прийняття Декларації про державний суверенітет України. Саме України, а не УРСР, що вже тоді було далекосяжним державницьким кроком. В історичному тексті Декларації, що стихійно народжувалась у переповненому залі Верховної Ради, є і моя частка. Зокрема, назву центрального банку держави — Національний Банк України — прийнято за

моєю пропозицією. Пам'ятаю, як я хвилювався, коли головуючий на сесії Іван Степанович Плющ першому для короткого привітання з приводу ухвали Декларації надав слово Гетьману. Можливо, у самій семантиці мого прізвища тієї історичної миті було щось символічне.

Дозволю собі навести тут із стенограми цю спонтанну трихвилинну промову:

"Гетьман В.П., голова правління Українського республіканського банку "Агропромбанку СРСР (Уманський виборчий округ, Черкаська область). Шановні колеги! Щойно наш молодий парламент став фундатором історичної події. На очах багатомільйонної аудиторії наших виборців, у запеклій боротьбі навколо кожного слова, кожного речення народився документ, що закладає основи нашої державності. Хай зважать наші виборці, що в розпалі гострої полемиіки дехто із нас отримував мікрофон, м'яко кажучи, не в парламентському вигляді. Що декому зраджувала витримка, що комусь невистачало такту, толерантності, але всі були свідками того, що в залі не було байдужих, що мова йшла про доленосне майбуття нашої рідної України і її народу. Тому мені б хотілося, щоб цей історичний документ усі ми розцінювали як плід колективного розуму. Щоб ніхто не почав визначати переможців і переможених, ніхто не став би ділити депутатів на патріотів нації, а тим більше її ворогів, ніхто не став вираховувати: хто більше, хто краще, хто чистіше. Всі ми діти свого народу і свого часу. Всі ми прийшли сюди і добровільно взяли на свої плечі цей нелегкий вантаж заради тільки одного — в міру своїх сил і здібностей допомогти нашому народу зайняти гідне місце в співдружності націй. Український народ, його історія дає нам для цього всі підстави.

В одному я впевнений, що у прагненні знайти шлях до кращої людської долі ми тут з вами — однодумці, незалежно від того — товарищ, добродій чи пан — милує наш слух. Поздоровимо себе і зробимо все можливо, щоб ідеї, які пронизують декларацію про державний

суверенітет України, були якомога швидше втілені в життя. Дякую, шановні, за увагу. (Оплески)."

24 серпня 1991 року в цьому ж історичному залі Верховної Ради України, був проголошений Акт Незалежності нашої держави і вперше над величним куполом Верховної Ради України замайорів державний жовто-блакитний прапор України. Щоправда, спочатку поряд із червоно-блакитним. Цей сміливий крок дався законодавцям нелегко. Хоч невідворотність його була очевидною. Цього владно вимагало життя. Ще 21 серпня 1991 року, коли не все ще було зрозумілим навколо подій у Москві, демократично настроєні депутати зібрали необхідну кількість підписів своїх колег з вимогою негайно скликати позачергову сесію Верховної Ради. Ось імена цих ініціаторів: Лариса Скорик, Катерина Завадська, Володимир Яворівський, Павло Мов-чан, Іван Заєць та ін. Дякуючи їх сміливості і наполегливості Україна зробила ще один крок на шляху до своєї незалежності.

Разом з іншими народними депутатами я стояв тоді на східцях головного входу Верховної Ради перед вируючим людом, що скандував: «Незалежність!», «Незалежність!», «Незалежність!»

Таке неможливо забути.

Повний текст є в Інтернеті, або за цим посиланням

https://spavedfront.io.ua/s2634684/getman_vadim_yak_priymalas_konstituciya_ukraeni

Коментарі: 3

Богдан Бо

Державне свято День Конституції України

Я маю право мати право

Слова з одної сатиричної пісеньки у Львові періоду 90-х років "Я маю право мати право" були спрямовані проти декларативних прав, які наче б то мали всі громадяни СРСР за Конституцією та іншими законами, але насправді були фікцією.

По закону народ мав всі важелі державного керівництва, але насправді владу в країні узурпувала КПРС, комуністична партія, в структурах якої і вирішувались усі питання державного життя.

Загальновідомо, що так звана "сталінська конституція" 1936 р. була за своїм змістом сама демократична в тогочасному світі, але як дотримувались її норм в Радянському Союзі - загальновідомо: зовсім не дотримувались. Саме тоді і виник термін "телефонне право", який розкривав суть тогочасної правової системи, де все йшло не за нормами писаного закону, а за нормами внутріпартійної комуністичної доцільності і все вирішувалось по телефону між керівниками певних рівнів влади. І тоді виникло усвідомлення у правлячих кіл, що закон існує не для них, а для сіроми, тобто простого народу.

Ця біда залишилась у спадок і в керівних верхах самостійної України, що за часи президенства два терміни Кучми переродилось у відкриту корупцію і вседозволеність посеред правлячої номенклатури і як наслідок - повного правового нігілізму в країні. Законодавчий процес керувався не нормами узгодженого для всієї спільноти права, а обслуговує потреби на даний час виключно правлячої купки людей. Хіба не показовим є те, що кожного разу перед новими виборами депутати Верховної Ради України приймали новий Закон про вибори, щоб зробити все, аби знову залишитись при владі.

Прийнята у 1996 р. Конституція України не стала цементуючим законом для суспільства хоч на певний період, а одразу була дискредитована самим президентом Кучмою, який у першу річницю її святкування привселюдно визнав недоречними багато положень в підписаній нещодавно ним же Конституції України. Всі його подальші спроби щодо внесення змін до Конституції остаточно дискредитували цей Основний Закон державного устрою, що і призвело до загальнодержавної політичної кризи.

Загрозливі антизаконні процеси 2004, що спровокували суспільне повстання в Україні, яке отримало назву "Помаранчова революція", і нещодавня спроба "конституційного перевороту" через внесення "законних змін до Конституції України" шляхом змови народних депутатів ВРУ - остаточно показали необхідність створення нової Конституції України і прийняття її на всеукраїнському референдумі, після чого всі зміни можливі також тільки через референдум і через певний часовий проміжок в 1-3 роки, а не щомісяця. Просто треба підготувати добрий якісний документ, який би не потребував змін. І це стосується не тільки Конституції України, але і всього законодавчого процесу в України, бо до мало не кожного закону у нас приймають ще надцять законів зі змінами та поправками, що надзвичайно ускладнює дотримання і виконання законів без порушень.

Отже одною з головних завдань на теперішній час є необхідність розробки нової Конституції України, до чого і закликаю всіх бажаючіх.

Налаштування нормального і головне реально діючого правового середовища в Україні без пустопорожніх декларацій і законів, які ніхто не виконує, - одне з головних завдань ГО „Фронт Справедливості”

Ми маємо не просто право мати право, а мати реально діючі права, які будуть регулювати наше життя і робити його змістовним і якісним.

Богдан Гордасевич, м. Львів

червень, 2009 р.

Дещо з архівних роздумів

Коментарі: 3

Богдан Бо

Наближається час прощання з Олегом Сенцовим

5 канал

"ВСІМ, ХТО В ФУТБОЛКАХ І НЕ ТІЛЬКИ": СЕНЦОВ НАПИСАВ ВІДВЕРТОГО ЛИСТА

23.06.2018 11:35

Він адресований всім тим, хто підтримує українця й інших політв'язнів, незаконно утримуваних в РФ

ЗА ТЕМОЮ

У нього відмовляють рецептори: Денісова вимагає терміново надати їй доступ до Сенцова

Український режисер і політв’язень Олег Сенцов написав листа, в якому поядкував всім небайдужим за підтримку. Скан звернення українця оприлюднив на сторінці у Facebook продюсер Євген Гінділіс.

"Друзі, ось лист, який Олег Сенцов написав сьогодні в колонії і попросив передати всім, хто його підтримував і підтримує в ці дні", - зазначив Гінділіс.

Більшою мірою лист адресований російським кінематографістам.

"Тим, хто вдяг футболки, і не тільки! Друзі-кіношники! Дякую вам усім за те, що ви робите. За те, що не мовчите. Не боятися - це виявляється так нескладно, правда? Важко зробити лише перший крок. Хтось його зробив відразу, а хтось лише нещодавно, але я всім і кожному з вас вдячний за сміливість. Я розумію, що ви ризикуєте, відкрито підтримуючи мене зараз, живучи в цій країні. Я не пишу і не називаю імен і прізвищ, не тому що їх не знаю або не ціную, а просто боюся когось забути або особливо відзначити. Я вдячний вам усім. Зрушення у свідомості радянських людей, що призвели спочатку до перебудови, а потім до краху імперії і свободи розпочалися саме коли кінематографісти почали ці зміни зі свого з'їзду у 80-х роках минулого століття. Можливо, що і на вас чекає та ж місія і завдання, щоб зруйнувати ще більш потворну імперію, яка зараз вибудувана і продовжує еволюціонувати у вашій країні. Успіхів вам у цьому! Але не забувайте при цьому знімати і прекрасні фільми! Ваш Олег Сенцов".

Як відомо, нині українця Олега Сенцова утримують у колонії суворого режиму в Ямало-Ненецькому автономному окрузі РФ, більш відомій як "Білий ведмідь". Ще 14 травня він оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких незаконно ув'язнили в РФ. До нього і досі не пускають українського омбудсмена Людмилу Денісову. Режисер голодує вже понад 40 днів – він дуже блідий, мало рухається та майже не встає з ліжка. У нього відмовляють рецептори

Коментарі: 14

Богдан Бо

Вистачить чи не вистачить? Ні, не вистачило.

В'ятрович: парламенту Польщі має вистачити розуму виправити помилки щодо українського націоналізму

Володимир В’ятрович

КИЇВ. 27 червня. УНН. Україна повинна продовжувати докладати зусилля для того, щоб парламентарі Польщі виправили абсурдні помилки у законі про Інститут національної пам’яті Польщі, де передбачено реальне ув’язнення за заперечення "злочинів українських націоналістів". Про це розповів УНН голова Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович, коментуючи зміни до закону про Інститут нацпам’яті Польщі, підтримані польським сеймом.

"Добре, що польські парламентарі продемонстрували здатність бачити свої помилки, визнавати свої помилки і навіть виправляти ці помилки. Очікуємо, що цього проявленого розуму і рішучості вистачить і на те, щоб виправити інші абсурдні положення закону про Інститут національної пам’яті (Польщі - ред.), які стосуються українського націоналізму. Я переконаний, що Україна має продовжити докладати зусилля в цьому напрямку для того, щоб ці зміни таки були ухвалені", - наголосив він.

В’ятрович переконаний, що закон про Інститут національної пам’яті в нинішній редакції, особливо в тій частині, яка стосується статей про український націоналізм, робить неможливими дискусії між українськими і польськими істориками на польській території.

"(Закон - ред.) зупиняє фактично цю дискусію. Більш того, передбачає якісь кримінальні санкції, включно з трьома роками ув’язнення за заперечення того, що закон називає злочином українських націоналістів", - резюмував голова Інституту.

Нагадаємо, 27 червня сейм Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’ятікраїни. Згідно з рішенням польських депутатів, скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини нацистської Німеччини. Це статті 55a та 55b закону.

При цьому видання Dzieje зазначає, що раніше сейм Польщі відхилив всі зміни, запропоновані опозицією, в тому числі представників партії "Громадянська платформа", яка хотіла скасувати положення закону про ІНП щодо "злочинів українських націоналістів".

Прийняті парламентом Польщі зміни в закон про ІНП, що набули чинності 1 березня, які передбачали покарання за звинувачення поляків у Голокості, а також за пропаганду "бандерівської ідеології", викликали широкий резонанс, зокрема, в Ізраїлі, США, а також Україні.

Джерело: УНН

Коментарі: 3

Богдан Бо

За дурною головою все нема сенаторам спокою

Середа, 27 червня 2018, 19:13 • Анастасія Ткачук • 7575

Сенат Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’яті

КИЇВ. 27 червня. УНН. Сьогодні, 27 червня, обидві палати польського парламенту, Сейм і Сенат, ухвалили зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини, наприклад, нацистської Німеччини. Ці норми набрали чинності 1 березня і були приводом суперечок, зокрема, в Ізраїлі, Сполучених Штатах та Україні. Про це повідомляє УНН з посиланням на "Польське Радіо".

За схвалення змін голосували 76 сенаторів, один був проти і один утримався. Остаточне рішення про закон повинен прийняти президент.

Як повідомляв УНН, згідно з рішенням польських депутатів, скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини нацистської Німеччини. Це статті 55a та 55b закону.

Про те, щоб невідкладно включити розгляд змін до закону про ІНП у порядок денний сьогоднішнього засідання, клопотався прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький. За його словами, у правилах, які введено в дію 1 березня, не враховано міжнародних реалій, і вони "почали діяти контропродуктивно".

"Ми ні від чого не відмовляємося, зреалізовано набагато більше, ніж ми передбачили", – сказав очільник уряду Польщі.

Джерело: УНН

Коментарі: 1

Богдан Бо

Пильнуйте за технікою ПК

Середа, 27 червня 2018, 07:02 • Самуїл Проскуряков • 53745

Кіберполіція попереджає: РФ готує масштабну атаку проти України

Кіберполіція: Росія готує масштабну атаку проти України

КИЇВ. 27 червня. УНН. Російські хакери заражають комп'ютери українських компаній шкідливим ПЗ, що забезпечує несанкціонований доступ до них для більш масштабної атаки. Про це заявив глава кіберполіції України Сергій Демедюк в інтерв'ю Reuters, інформує УНН.

Хакери націлені на компанії, банки та енергетичну інфраструктуру, через активацію шкідливого програмного забезпечення в одну масштабну атаку, повідомив Демидюк, додавши, що українська поліція працює з іноземними урядами для виявлення хакерів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Австралія звинуватила Росію в організації кібератаки з використанням вірусу Petya

З початку року кіберполіція виявляє віруси у фішингових листах, відправлених зі доменів державних установ, системи яких були зламані, і підроблені веб-сторінки, що імітують реальні сайти державних органів.

Демедюк повідомив, що, намагаючись уникнути виявлення, хакери впроваджують шкідливе ПЗ у мережі компаній, розбивши його на окремі файли. “Аналіз вже виявленого шкідливого ПЗ і націленість атаки на Україну свідчать про те, що все це готується на певний день”, — сказав він.

На думку Демидюка, атака може відбутися в четвер, у День Конституції, або в серпні на День Незалежності. За словами Демидюка, масштаби поточної кампанії такі ж, як NotPetya. “Це підтримка на урядовому рівні — дуже дорога і дуже синхронізована. Без допомоги державних органів це було б неможливо. Зараз ми говоримо про Російську Федерацію”, — сказав він.

“Все, що ми бачимо, все, що ми перехопили в цей період: 99 відсотків слідів ведуть до Росії”, — додав глава кіберполіції України.

Україна краще підготовлена до того, щоб протистояти таким атакам завдяки співпраці з іноземними союзниками, включаючи США, Велику Британію і НАТО. Проте, є деякі українські компанії, які не очистили свої комп’ютери після атаки NotPetya, а це значить, що вони досі заражені цим вірусом і можуть бути використані для наступної атаки, вважає Демидюк

У лютому поточного року Білий дім виступив із твердженням про те, що російські військові в червні 2017 року організували кібератаку з використанням вірусу NotPetya, яка торкнулася Європу, Азію, Західну півкулю і привела до втрати мільярдів доларів. З аналогічною заявою виступила Велика Британія, звинувативши Росію в організації кібератаки з використанням вірусу Petya.

Джерело: УНН

Коментарі: 0

Богдан Бо

Чи існує вирішення циганського питання в Європі?

Напад на «циганський» табір у Львові: хто виявився крайнім?

Вихідними група людей у масках напала на табір ромів у Львівській області, заколовши ножем його 24-річного мешканця, а також поранивши декількох людей, серед яких дитину. Захід засудив убивство на національному ґрунті, експерти звертають увагу на невтішну тенденцію утисків циган, націоналісти наполягають на тому, щоб поліція не заплющувала очі на злочини, які ті чинять, а в СБУ побачили російський слід.

Це не перший випадок погрому ромських таборів цього року. Перший стався навесні в Києві. Тоді праворадикальна група С-14 розгромила поселення на Лисій горі, обійшлося без жертв. Ще один напад стався в Тернополі, до нього були також причетні представники правих. Нещодавно в Києві в Голосіївському лісі також розігнали табір ромів, інформують Економічні Новини.

Як розповіли тоді в Нацдружині, їх на допомогу покликали лісники, бо роми завдавали шкоди зелених насадженням, розводили антисанітарію в національному заповіднику. Потерпілих не було, роми зібрали свої речі та пішли, побоюючись нападу націоналістів. Напади у Львові, що сталися минулими вихідними, – перші, що призвели до людських жертв.

Мер Львова Андрій Садовий жахнувся жорстокості нападників, вік яких становив 17-18 років. «Загиблого кололи ножами групою і з однозначною метою вбивства. Маму порізали за те, що намагалася захистити 10-річну дитину. Я прошу вас чітко усвідомити цю картину, перш ніж писати коментарі в стилі “так їм і треба!”. Історія свідчить, що відстань від цивілізованої людської істоти до бездушної бестії невелика. Залишайтеся людьми», – написав він у Facebook. Мер пообіцяв дати притулок усім постраждалим.

У прокуратурі Львівської області повідомили про затримання восьми осіб, семеро з яких – неповнолітні. Їм загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення. Затримані назвали себе членами незареєстрованого ультраправого угруповання «Твереза і зла молодь», яка використовує символіку націоналістичної організації Misanthropic Division. Вони називають себе «соціальними санітарами».

Голова Служби безпеки України Василь Грицак не виключив, що за погромами ромів може стояти Росія. «Декілька днів тому ми запобігли терористичному акту в Харкові. Це може робитися для розпалювання міжнаціональної ворожнечі», – припустив Грицак. Голова СБУ пояснює це тим, що РФ намагається всіляко зіпсувати імідж України у світі, виставляючи українців агресивними.

З цією думкою погодився міністр закордонних справ Павло Клімкін. «Росія намагається послідовно представити Україну як якусь радикальну реальність, що не дотримується прав людей. Ми дуже активно намагаємося зруйнувати ці зусилля Росії, проте маємо чесно сказати, що атмосфера толерантності, яка завжди була притаманна Україні, має зберігатися. І це не дасть Росії робити те, що вона послідовно робить», – сказав він.

Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко звернув увагу, що організація «Твереза і зла молодь», члени якої брали участь у нападі на табір, у соціальних мережах іменується як «Lemberg Jugend» і є підрозділом неонацистської організації Misanthropic Division.

«І все б нічого, одні неонацисти пов’язані з іншими неонацистами, загалом один суцільний круговорот неонацистів, але куди веде ниточки Misanthropic Division? А прямо до продажного поляка, клоуна всія російського ТБ, Томаша Мацейчука! Річ у тім, що «Misanthropic Division» – це організація, яка вийшла, скажімо так, з-під пера саме цього креативного поляка. Саме він нею залякував у своїх інтерв’ю, нібито викриваючи страшний режим київської хунти, що ввібрав у себе елементи «бандерівщини та нацизму», – пише експерт.

За його словами, «креатив Мацейчука» належно оцінили у ФСБ. І саме членів організації «Misanthropic Division» згодом нібито відловлювали в Криму. Повідомляли, що майже всі «українські диверсанти» були з «татуюваннями Misanthropic Division», проте жодного фото чи відео цих наколок не оприлюднили.

«І от починаються погроми таборів ромів, та ще й із жертвами. Тему відразу підхоплюють російські пропагандисти, зокрема Дмитро Єрмолаєв, головний редактор Федерального тижневика «Российские вести» і на півставки кадровий співробітник СЗР РФ, куратор Мацейчука. А телеграм-канал, що був каталізатором нападів на ромів, отримав величезну кількість репостів через російські групи Вконтакте. Підбиваючи підсумки вищезазначеного, вимальовується цілком певна картина того, що ситуація з ромами – це не просто ефект невдоволення гарячої та радикально налаштованої молоді, а ретельно спланована операція СЗР РФ для створення інформаційної хвилі як усередині України, так і за її межами», – резюмував Коваленко.

А директор ромської програми міжнародного фонду «Відродження» Ольга Жмурко бачить в останніх погромах таборів ромів політичний підтекст і пов’язує такі дії праворадикальних організацій із наближенням виборів. На її думку, такі інциденти – не що інше, як «роздмухування ситуації та спроба через найбільш вразливих отримати якомога більше суспільної підтримки». «Праворадикальні рухи активізувалися в гонитві за «дешевими» голосами, але за дуже трагічну ціну», – сказала експерт.

До таких випадків, як у Львові, призводить бездіяльність і байдужість правоохоронних органів і влади загалом, уважає керівник штабу «Національний корпус» Родіон Кудряшов. «Ми акцентуємо на тому, що ніхто не має права самовільно відбирати чуже життя. Проте також звертаємо увагу на те, що такі жахливі ситуації є похідними непрофесіоналізму та бездіяльності правоохоронних органів і влади загалом, які ігнорують проблеми, пов’язані з ромською меншістю», – сказав він.

У цьому солідарний і політичний аналітик Дмитро Корнійчук. «У чому проблема з цими радикальними організаціями? Усі найбільші контролюються СБУ і МВС. І їм дають команду «фас» тільки в потрібному напрямку для створення картинки в ЗМІ. Але є різні дрібні тусовки неонацистів. Для влади ці товариші нецікаві як ресурс. Однак молоді «нацики» дивляться ТБ, бачать картинку безкарності «старших товаришів» (не знаючи, що їх контролюють силовики) і вирішують діяти самі. Як діяти? Це ми побачили на прикладі вбивства циган біля Львова. Тоді як контрольовані погроми в Києві за участю С-14 були без жертв. Пора Авакову та Грицаку зрозуміти, що вони загралися. І не можуть контролювати ситуацію», – сказав експерт. Корнійчук переконаний, що вихід із ситуації є – почати «закручувати гайки» своїм «ручним» націоналістам, щоб непідконтрольні боялися».

Зі свого боку, політичний експерт Валерій Димов звертає увагу на те, що проблема ромів сьогодні є в багатьох західних країнах. «Ксенофобські настрої є не лише в Україні. Сьогодні ми бачимо неприйняття на Заході біженців і взагалі людей іншого способу життя. У Німеччині навіть у керівній коаліції заявляють про те, що виганяти з країни тих, хто має прописку в інших державах ЄС. Такі проблеми в Італії, Греції. У США роблять гучні заяви про емігрантів», – зазначає експерт.

На його думку, вирішити проблему «циган» складно через те, що їх дуже важко інтегрувати в суспільство. «Важко інтегрувати тих людей, які ставлять питання власної ідентичності саме в тому, що вони не хочуть бути інтегрованими. Складно зробити соціальні ліфти в кастовій громаді, якою є цигани. Ці проблеми треба вирішувати, проте навіть багаті країни не в змозі. І вони просто можуть знайти крайніх – Україну, звертаючи увагу на нас як державу, де порушуються права нацменшин, щоб приховати власні проблеми», – вважає Димов.

В Україні є план заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської нацменшини на період до 2020 р., проте програма не фінансується вже понад два роки.

Якщо спиратися на останній перепис населення, в Україні офіційно зареєстровано близько 40 тис. представників ромської національності. Водночас неофіційно, за даними профільних правозахисних організацій, на території країни проживає 300-400 тисяч ромів.

«Наслідки взагалі непередбачувані. Якщо зараз країна не почне на державному рівні вирішувати цю проблему, то через десять років у нас може бути близько чотирьох мільйонів людей, які проживають без паспортів, неписьменних і несоціалізованих. І з цим потрібно працювати вже сьогодні», – говорить член комітету Ради з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин Ірина Суслова (БПП).

Напад на табір ромів засудили в посольстві США в Україні. «Шоковані нападом на табір ромів у Львові. Зловмисників потрібно притягнути до відповідальності. У Європі, зокрема в Україні, немає місця расизму та насильству», – ідеться в повідомленні.

З аналогічною реакцією виступили в Раді Європи, закликавши українську владу збільшити зусилля для протистояння радикалам. Як зазначила комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович, в інших випадках реакція влади на насильство та залякування, спрямовані проти ромів, «була байдужою або неефективною». «Тому я закликаю українську владу посилити превентивні заходи, кримінально переслідувати і притягувати до відповідальності винних у таких актах», – заявила єврочиновник.

Тим часом представники ромської національності не мститимуться у відповідь на погроми їхніх таборів, заявила віце-президент ромської організації «Чіріклі» Зола Кондур. Вона запевняє, що «ромські групи захисту» створювати ніхто не буде. Натомість роми розраховують на ефективне розслідування інцидентів правоохоронними органами.

Автор: Ксения ЛАЗОРЕНКО

27.06.2018 18:27:24

http://enovosty.com/uk/politika-ukr/full/2706-napad-na-ciganskij-tabir-u-lvovi-xto-viyavivsya-krajnim

Коментарі: 0

Богдан Бо

Україна на релігійному перехресті

Томас або Унія

Україна на релігійному перехресті: Томас або Унія

У нас у Львові пройшла широка дискусія у вузькому колі за темою релігійної ситуації в Україні, зокрема щодо надання Вселенським Патріархом Константинопольським так званого "томасу" на створення окремого Українського Патріархату, що об’єднає в Україні усі окремі православні церкви в одну. Тобто не всі, але принаймні ті, що визнають головним у своїх статутах і службах Патріарха Константинопольського, а саме православні церкви московського, київського патріархатів та автокефальна. Невизначеною у разі надання “томасу” Україні буде ситуація з Українською Греко-Католицькою Церквою, бо вона тоді може опинитися у вимушеній опозиції, але і може стати провідною у випадку процесів екуменізму, а у випадку відмови у “томасі” УГКЦ взагалі набуває стану лідера.

Пояснюю: у нашій свідомості православ’я протипоставлено католицизму, тому мало хто спроможний адаптувати зміст поєднання віри як “греко-католицька”, а насправді це за всіма атрибутами є ідентична з іншими православними церквами віра за обрядом і всіма іншими речами, а єдиний прояв католицизму полягає у визнанні Верховним Понтифіком Папу Римського. Все. Не будемо вникати у історичні процеси, бо то непроста річ пояснити Берестейську Унію на фоні подій Відродження, Реформації та Контреформації й навали мусульман, але для нас важливо встановити той факт, що більша частина сучасної України у свій час знаходилась під владою Римського Престолу, а тому в разі відмови Патріарха Константинопольського під тиском РФ надати “томосу” Україні ми цілком в праві звернутися по нього до Риму. Причому достатньо буде рішення про відновлення Унії 1569 року і це не вимагає жодних значних перемовин, а є акт суто формального узгодження про входження до складу УГКЦ православних громад Київського патріархату та Автокефальної церков, після чого вони набудуть стану церковної легітимності, чого не мають дотепер і що є головним їх недоліком, чим користається МП не визнаючи усі їх служби, обряди і документи щодо них.

Чогось ще пояснювати не бачу потреби, а додам, що для активного і швидкого приєднання-воз'єднання України з Євросоюзом відновлення Унії 1569 посприяє значно краще за всілякі томоси. Сподіваюсь, що пропозиція від МП та влади РФ Константинопольському Патріарху буде такою, від якої він не зможе відмовитись. Беріть гроші, панове, а за Україну не переживайте: зле нам не буде.

Богдан Гордасевич

Львів-Донецьк

26 червня 2018 (7526)

Берестейська унія — рішення Київської митрополії Константинопольського патріархату на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею у 1596 р. за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догм і збереження православної обрядності. Унію (від лат. unio — союз) формально й офіційно проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року.

Українська греко-католицька церква, скорочено УГКЦ — одна із двадцяти трьох Східних католицьких церков свого права, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопольську (Візантійську) літургійну традицію. За кількістю вірних (понад 5,5 мільйонів) вона є найбільшою у світі з усіх Східних католицьких церков і відповідно другою після Римо-католицької церкви.

З 27 березня 2011 церкву очолює Верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав (Шевчук).

Українська греко-католицька церква — єдина з українських Церков, що має безперервну ієрархічну спадкоємність з часу заснування у X ст. Київської митрополії. 1596 року Київський митрополит Михайло Рагоза, п'ять єпископів і три архімандрити у церкві святого Миколи підписали Берестейську унію, в якій визнали церковну владу єпископа Рима, вийшовши тим самим з-під юрисдикції Константинопольського патріарха. У 33-х артикулах унії єпархія визначила умови, на яких згідна прийняти єдність з Римським престолом. Більша частина цих артикулів була покликана зберегти богословську, літургійну та канонічну ідентичність Унійної Руської Церкви: залишити в Символі віри «від Отця ісходить», не вносити змін у порядок здійснення тайни хрещення, збереження одруженого священства, залишити три види Літургії (св. Івана Золотоустого, св. Василія Великого, св. Григорія Двоєслова). Частина артикулів з різних внутрішніх і зовнішніх причин була порушена вже у XVII—XVIII ст. Цей процес в історії УГКЦ отримав назву латинізація. У XX ст. за митрополита Андрея Шептицького розпочалися поступові спроби відновити втрачену ідентичність. У 2011 УГКЦ представила свій катехизм «Христос — наша Пасха», в якому віровчення Церкви подано на основі анафори Літургії св. Василія Великого.

У XIX—XX ст. єпископи та священики УГКЦ стали безпосередніми учасниками культурного, політичного, економічного відродження українського народу. Зокрема автором музики гімну України є священик-уніат Михайло Вербицький. У суспільному й громадському житті УГКЦ обстоює право українського народу на свою незалежну соборну державу та становлення в ній зрілого громадянського суспільства; реалізовує велику кількість благодійних і громадських проектів в Україні та поза її межами.

Коментарі: 3

Богдан Бо

Провокація проти України не пройде

Напад на закарпатських циган у Львові вчинили члени угруповання "Твереза і зла молодь"Після погрому роми побоюються повторного нападу, тож планують повернутися зі Львова на Закарпаття

Підозрювані у нападі на табір закарпатських циган у Львові визнали свою приналежність до незареєстрованого угруповання "Твереза і зла молодь", яке використовувало символіку ультраправої націоналістичної організації Misanthropic Division.

Про це повідомила старший інспектор Управління з додержання прав людини Нацполіції України Оксана Санагурська.

За її словами, восьмеро юнаків, яким оголошено про підозри, перебувають у поліції з батьками та дають свідчення, також їм надали адвокатів. Усі підозрювані ідентифікують себе як члени "Тверезої і злої молоді".

У поліції додали, що нападники мали чіткий план щодо погрому табору: вони заздалегідь визначили позиції кожного з нападників, їхні дії та завдання.

Санагурська також повідомила, що раніше правоохоронці отримали розпорядження патрулювати циганські поселення у посиленому режимі, однак про цей табір, який був у лісі на околиці Львова, поліція не знала. Правоохоронцям вдалося швидко приїхати на місце погрому, оскільки про напад оперативно повідомив чоловік, який став свідком події.

Як зазначив у свою чергу голова громадської організації "Рома України Терніпе" Микола Юрченко, поліція затримала нападників під час погрому. За його словами, у таборі перебували 10 дорослих, серед яких - вагітна жінка, на яку також напали, і 4 дітей.

За словами Юрченка, після погрому роми побоюються повторного нападу, тож планують повернутися зі Львова на Закарпаття, звідки раніше приїхали. Серед постраждалих - жителі закарпатських сіл Серне та Баркасово, а також Мукачева.

Як зазначає видання Zaxid.net, угруповання "Твереза і зла молодь" - незареєстрована організація, яка раніше не фігурувала у повідомленнях ЗМІ, загальна кількість членів цієї організації невідома, та, судячи з кількості підписників на їхні сторінки у соцмережах, таких лише кілька десятків.

В організації був свій канал на YouTube, який до 24 червня називався Lemberg Jugend, однак вже ввечері у неділю він був видалений.

"Після затримання учасників і організатора нападу на табір канал перейменували в "Оаьта Втвтв ті"... Створений він був лише 21 червня 2018 року і там було лише два відео та 24 підписники. На відео з назвою "Меленький відео доклад з сафарі на циган" (стилістику збережено) зафіксовано, як кілька підлітків переслідують ромів. На відео "Твереза і зла молодь на варті свого міста. Вживаєш наркотики? Чекай нас ми прийдемо в гості" знятий раптовий напад групи підлітків на кількох хлопців", - зазначає видання.

На опублікованих відео використовувалася символіка ультраправої організації Misanthropic Division.

У Telegram в організації також був свій канал, який створено 20 квітня з 51 підписником. На каналі - понад 70 дописів, в основному - мотивуючі фрази в нацистському дусі або картинки, багато з них – російською мовою, пише Zaxid.net.

За даними видання, організатором нападу на циганський табір був 20-річний львів'янин Андрій Тичка. Як зазначає ЗМІ, у 2017 році він закінчив Львівський коледж легкої промисловості, де навчався на механіка швейного обладнання. У соцмережі "ВКонтакте" у Тички був акаунт, який 24 червня видалили.

Раніше в організації "Твереза і зла молодь" заперечували свою причетність до нападу на циган.

Як повідомляло "Громадське радіо", свій телеграм-канал із назвою "Lemberg Jugend" 23 червня вони перейменували на "Misanthropic Division". Останній допис у каналі — це заперечення причетності організації до нападу.

"Жодного активіста MD не затримано, доля невідомих молодиків - невідома. Проте, якщо це виявляться наші побратими чи їхні прихильники, ми станемо горою на їхній захист", - зазначено у дописі. У попередніх постах лунали погрози учасникам лівих організацій, ксенофобські заклики та гасла "Львів буде націоналістичним або безлюдним".

Напад на табір ромів на околиці Львова стався пізно ввечері у суботу: внаслідок нападу одна особа загинула, четверо отримали травми. Мер Львова Андрій Садовий згодом повідомив, що пораненого хлопчика з матір'ю відпустили з лікарні.

Як заявив глава Нацполіції Сергій Князєв, за фактом нападу відкрито кримінальне провадження за п.12 ч.2 ст.115 КК "умисне вбивство, вчинене групою осіб за попередньою змовою".

Вуву 2018-06-25 / 19:13:55

З дописом пенсіонера погоджуюсь і підтримую ... це стало наслідком бездіяльності багатьох служб і органів ... І йіхнього пофігізму . В правовій державі з верховенством права і законів таких речей не повинно бути.
Звичайно що реальний вбивця мусить бути покараний як і співучасники.
Але чи садовий зробить для себе з цього якісь висновки ... Щоб міські служби і органи працювали так ... щоб цього більше несталось.
Хто може дати такі гарантійі.

пенсіонер 2018-06-25 / 13:50:00

Питання до поліції Князева:
- скільки з циганів цього табору має постійну реєстрацію?
- якщо має, скільки встало на тимчасовий облік?
- скільки чоловіків-циган ПРИЗОВНОГО чи МОБІЛІЗАЦІЙНОГО віку знаходилось у цьому таборі та чи всі з них мають відповідні відмітки військкомату?
- скільки судимих чи під адмін. наглядом циган було у цьому таборі та чи мають відповідні відмітки нагляду поліції?
- скільки платників податків серед циган було у цьому таборі та чи всі з них не мають проблем з податковою?
- скільки матерів-циганок, які отримують "дитячу допомогу" знаходилось там РАЗОМ З ДІТЬМИ та чи мають вони відповідні відмітки обліку та комісій соціальних служб?

На мою приватну думку, якби ВСІ ВІДПОВІДНІ ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ чітко робили свою роботу - цього злочину не відбулося ніколи!
На жаль, прості люди на свій розсуд вирішують "циганську проблему"

*** 2018-06-25 / 11:32:19
,,ТВЕРЕЗА I ЗЛА МОЛОДЬ,, Ми, влада, школа,церква, полiцiя ,,вiд бога,, залишили дiтям лише такий вихiд!!! Хтось скаже , ну i що, лише занепастили свое майбутне. ТА СЛАВА БОГУ Е МОЛОДЬ ЩО РОЗУМIЕ,ЩО ЗАНЕПАСТИТЬ СЕБЕ, ЯКЩО ПРИСТАНЕ НА СИСТЕМУ ЖИТТЯ,ЯКУ МИ ДОРОСЛI ПОБУДУВАЛИ!!!

Вуву 2018-06-25 / 08:56:54
Садовому теж треба набити морду ... Для початку. Бо він має великий вплив у львові щоб наводити порядок ... А не залишати ситуацію на "самотьок" поліціянтам хабарникам.
А тепер зачнеться акція самопропоганди і реклами (піар).
А молодих хлопців як і того цігана що зарізали ... Направду шкода.
Ps. Тільки між словами піар і підар ... Різниця в одну букву.

Жінка 2018-06-25 / 08:15:18
Коли роми в центрі Львова нахабно грабують і львів'ян, і гостей міста, то контролю з боку нашої доблесної поліції НЕМАЄ, бо грабіжники-грабіжниці невстановлені особи... а як вирішили покарати ромів - так справа на контролі Денисової! і де ж справедливість ???

Петро 2018-06-25 / 07:59:47
Менти кришують циган, тому вони розпоясалися в місті, нахабно серед білого дня грабують людей на вулицях, залазять у квартири, а там де вони зупиняються розводять срач, а коли поліцаї їх затримують, то зразу відпускають через неможливість встановити особу і т.д. Про цей табір ніби нічого не знали, але чомусь дуже швидко приперли, хоча на інші виклики їдуть годинами.

Коментарі: 4

Профіль

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео

Замітки:

ООС визволяє Україну від окупанта

Вадим Гетьман - творець Конституції України 1996 р.

Державне свято День Конституції України

Наближається час прощання з Олегом Сенцовим

Вистачить чи не вистачить? Ні, не вистачило.

За дурною головою все нема сенаторам спокою

Пильнуйте за технікою ПК

Чи існує вирішення циганського питання в Європі?

Україна на релігійному перехресті

Провокація проти України не пройде