Ще одна сторінка.

Через двадцять хвилин у мене клієнт, я вже при параді, налаштовуюсь на сеанс, і воодночас, ненавиджу своїх сусідів. Не те що я ненавиджу конкретних людей, що вони мені сверлять у мізки вже 100 місяців, а просто саму ситуацію. Вибиває з колії. Як можна допомагати людям, коли перворатор пробурює у мені всі моральні дамби, які захищають цей світ від моєї агресії.. Як же чудово було в селі. Навіть той факт, що на прийом я бігла після 3-х годинного махання вилами на сінокосі, мене це...

Читати далі...

Потік думок...знову.

Коли я перестала в постійному режимі слухати музику? Після університету? Після одруження? Хоч це сталось майже одночасно. А раніш, я втикала в вуха наушники і йшла по вулицях мого коханого Києва приспівуючи і пританцьовуючи. Згадую всі ці погляди перехожих... Ех. Це зникло. Я 6 років була немов в іншому вимірі... Ті ж люди, тільки інша Я. Як дурний DC-ний серіал.. Всі події в державі, трагедії в родині, внутрішні проблеми - все це зжирало мене кілька років. Сьогодні рука, після довгих...

Читати далі...

5 хвилин ниття.

Тааак, старий добрий кофеїн і погнали. Заочка - це зло. Особливо моя заочка, бо моїм викладачам, як то говориться, з високої гори на те все. Перша сесія в магістратурі. Я тих езаменаторів ловила як мій батько карасів на ставку, от тільки в нього з карасями були якісь результати. Коли все ж ти зловив їх, ти здаєш один екзамен без підготовки, а потім через 5 хвилин, бо викладач спішить, здаєш другий усно і без підготовки. Раз було, викладач вийшов на 30 хвилин, бо йому там хтось халявні яйця...

Читати далі...

10-хвилинний потік думок.

50 мг кофеїну і мозок запускається. Тільки треба пити постійно воду. В квартирі прохолодно і навіть шкарпетки з тапками не гріють, треба покласти під ноги кота. А де кіт? Певно знову лежить на ліжку. Ну його, лінь. Може знову поставити чайник? 5 чашкок чаю - це багато чи ні? Треба щось безкофеїнове, бо знову не засну. В голові думки, немов бджоли у вулику, (пфф, яка банальщина), як перемішані пікселі, які не можуть скластись в щось єдине (теж хєрота, аж бісить). Так чайник, точно. Пакетик "...

Читати далі...

Писанина за чашкою чаю. Проходьте повз)

Я серйозно кажу, що тут нічого цікавого. Можете закривати. Протеїновий коктейль - смачна штука. Навіть сира погода за вікном, що в дуеті з краєвидом складських приміщень і будівельного майданчика вже не так бісить як зазвичай. Знову прийнялась за аудіокниги. В процесі Чарльз Дікенс "Великі сподівання", а на черзі Олексій Пєхов серія "Страж". Перестала заливати на соціальні мережі. Прям прогрес)) Певно потім мене чекає плато...

Читати далі...

Карантин. Стадія "Прийняття"

  • 29.04.20, 22:53
Продовжую займатись йогою по Скайпу) Почала ловити кайф. Ще пару днів тому, я огризалась на все і на всіх, навіть на одвірки, а сьогодні прям наче праскою пройшлись по моєму пожмаканому настрою. Можливо сусід взяв менший перфоратор і понизив мій ступінь агресії. Любомир Перфораторович. Будинок новий і малозаселений. МИ на 7-му поверсі, а він, як виявилось (Боже хто б міг подумати, ми думали, що ще мить і він в зуби нам залізе тим сверлом) - на 10 поверсі. І так 4 місяці. Слава сучасним...

Читати далі...

Карантин і Спорт. Або як я перетворююсь на жиробаса.

Карантин вносить корективи. Займаюсь фізою зі своєю подругою по скайпу, замість залу. Боже, я така дровеняка. Особливо коли тренер на відео говорить "Опускайте попу на мат повільно і обережно", моя "попа", яка розміром з катамаран з дзоном гепається на підлогу ще на перших двох скаладах фрази. Ну подруга не краще, тому це втішає. Все тремтить: руки, ноги, живіт, думки. О, треба продовжувати, бо 30 я буду розміром з Запорожець, поки мої 66 кг мене тримають на планці...

Читати далі...

Від безділля - словоблуддя.

Вже n-й день карантину, я вже і не рахую. Занадто багато цифр я бачу останнім часом: кількість хворих, одужавших, летальні випадки, політична статистика, робочі звіти. Крізь всю цю суху вертикальну матрицю до мене пробираються екзистенціальні питання, які стають гострішими, коли стоїш все ближче до 30-ти літньої позначки) Я думаю, що більшість, коли причісуються, або чистять зуби, всі ми ловимо поглядом нові маленькі зморшки на обличчі, і всі трішки засмучуються) Ці хвильки під очима наче ...

Читати далі...

Набридли сльози.

Останні 2 роки зі мною твориться щось дивне: будь який, що найменший привід, і на очі навертаються сльози, ба , навіть ридання і всхлипування. Будь то ролик в Ютубі, будь то стаття про щось сумне, або веселе, прояв доброти.... і плачу, здебільшого від проявів благородства, любові, суму, прощань. Завжди. Мені це набридло. Раз навіть нервовий зрив був. А розпочалось це після того як я зустріла свого чоловіка. Він прекрасна людина, і біля нього мені неймовірно хороше..але я розм'якла. Я була...

Читати далі...

Чого , зрештою, хочуть люди? ЧОГО ВИ ХОЧЕТЕ?

  • 31.01.15, 02:09
СКАЖІТЬ МЕНІ, ЧОГО ВИ БАЖАЄТЕ?