Легенда про Дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну i порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.
Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?
Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

— Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла Дівчина — Україна дарунок i міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому i з ясним обличчям i вірою понесла пісню в народ.  

  


Я вранці голос горлиці люблю....

     

Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні і де тихі води? — Я вранці голос горлиці люблю! Я скучила за дивним зойком слова. Мого народу гілочка тернова. Гарячий лоб до шибки притулю. Я вранці голос горлиці люблю...                       (Л.Костенко)

  

Готуємося до Великодних свят

     

«Свято свят і торжество торжеств», — так називають Великдень  - свято перемоги добра над злом, світла — над темрявою, свято виходу з життя гріховного і знайдення життя вічного.

Вважається , що у Великодню ніч відкриті ворота до раю , а також відкриваються всі земні скарби, які світяться на землі чарівними вогниками, проте побачити їх може лише дуже мала дитина, помисли якої чисті.

Ой ти гілко, гілко вербова! На тобі зелена обнова. Ще холоднувато надворі, А ти вже в святечнім уборі.

     

Верба б”є, не я б”ю, За тиждень – Великдень! Уже недалечко Червоне яєчко. Лоза б”є, не я б”ю, За тиждень - Великдень! Будь здоровий, як вода, І багатий, як земля.

Невід’ємною частиною Великоднього свята є крашанки й писанки. Яйце — це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.

П И С А Н К А 

Виводить мама дивним писачком, по білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках, із цибулиним золотим узваром, з настоями на травах і корі, на веснянім і на осіннім зіллі – і писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній.

  

То вже вона, як дивовижний світ, то вже дзвенить, як згусток сонця, буяють буйно квіти у росі, олені бродять в березневім соці. І стилізовані сплітаються сади у маєві густих обрамлень, мереживом найтоншим мерехтить геометричний космацький орнамент. І я поплив у світ дитячих мрій на білі колискові оболоні... Котились писанками ізгори ясні сонця у мамині долоні.        (Ігор Калинець)

      

            

"Зелена Євангелія"

Богдан-Ігор АНТОНИЧ ПІДКОВИ На сто возах весна приїде,  мов луки, вигнуться смички.  Крізь сито дощ весінній цідить,  і дяк запалює свічки.  Та їхать ми ще не готові,  й баси нам нетерпляче тнуть.  Хай, люба, місяць на підкови  нам ковалі перекують.

9 березня 1935

КАЛИНА Калина похилилась вниз,  мов ягода росте червоне слово.  Весні окриленій молись,  карбуй на камні пісню калинову!  Та промінь сонця, мов стріла,  проколе слово і проріже камінь,  і лиш калина, як цвіла,  цвіте щороку листям і піснями.  9 березня 1935

ДВА СЕРЦЯ У вечір, в обрії, у спів  підем, обнявшись, перед себе.  Мов черепицю із дахів,  зриває вітер зорі з неба.  І, відділившись від юрби,  загорнемося в хутро ночі.  Хай два серця — два голуби  співзвучно й тужно затріпочуть.  3 квітня 1935

БАРВІНКОВА ЩИРІСТЬ Кохай мене звичайно й просто,  так, як кохають всі дівчата.  Коли проходиш білим мостом,  зоря в твоє волосся вп’ята.  Так палко вміють цілувати  лиш ті, що перший раз цілують.  В тремтінні слів твоїх крилатих  я барвінкову щирість чую.  9 квітня 1935

Історія Святого Валентина


         Багато років тому в далекій країні існував дуже старий монаший орден.
У тому ордені, сірому і величному, проживало і працювало багато мудрих і святих чоловіків. Кожен з них мав якийсь талант , якесь заняття – один був великим художником, інший - співав , як соловейко , ще інший - досконало грав на органах .
         Виглядало так, що всі , за винятком однієї особи, уміли робити самі найталановитіші і найчудовіші речі. І був серед них чоловік , який не вмів ні грати , ні співати, ні малювати, не вмів нічого робити так чудово і прекрасно , як інші.
        
Був добрим чоловіком, тому задумався, що міг би робити якнайкраще

           Після тривалих роздумів зрозумів, що не може нічого зробити для Бога та для інших .
       
 „ Я є таким простим чоловіком !”- подумав –„ Чому перебуваю тут , серед таких талановитих і здібних людей?”
          Коли так родумував сталася дуже дивна річ . Теплий , дружній голос сказав:
  « Роби малі поступки (речі) , Валентине» ...
Валентин здивовано оглянувся, але нікого не побачив .
       «Напевно це був сон» - подумав собі.
І знову пролунав таємничий голос : ” Роби малі речі, Валентине”.


Тоді чоловік промовив сам до себе:
„ То мусів бути Ангел. Але насправді, можу робити малі поступки .” 
Після чого взяв віник і замів свою кімнату. Потім попрямував до свого саду. Дуже любив працювати у саду, а квіти після його рук розквітали, як ніде .
Колись навіть цікавилися як то робить і чого вживає , що його рожі такі чудові. Відповідав:
„Вони потребують любові і опіки ”.
Одного разу назбирав найгарніших зі своїх квіток і кинув їх на дітей, що ішли до школи. Добродушний Валентин посміхався , коли діти говорили , що ці квіти падають з неба , що то Ангели їх висилають .


       Коли на світ появлялося дитя, його мамі дарували білі квіти. Найчудовіші розквітлі отримувала також кожна панна молода(наречена) .
Він завжди вмів утішити і заспокоїти, тому куди б не пішов, говорили :
” То добрий Валентин, він завжди приносить сонце.”
      Тому ,в пам ять про того доброго і привітного чоловіка , в день його народження, всі мешканці поселення вітали один одного маленькими подарунками і листівками.
З цього часу святий Валентин залишився в людській пам яті чоловіком ,
який найчудовішим талантом зробив виконання малих поступків для інших .

Земний і небесний рай геніальної селянської художниці

Картини-прозріння Марії Примаченко являли собою цілий світ:
замкнутий свій і загальний — той, у якому ми всі живемо. В ній вражало те, що вона була неосвіченою сільською жінкою і водночас — фантастичним, найглибшим філософом сучасності, морально освіченою людиною. Вона пензлем виражала те, чого не могла висловити...                             Селянська художниця малювала, вишивала, обшивала півсела. Коли у когось із односельців видавали дочку заміж, наречена бігла до Марії, щоб пошити сукню. Та без приміряння, на око, різала тканину (це особливо дивувало односельців) і шила сукню. Двох схожих суконь ніколи не було, і всі вони чудово сиділи.
Марія Приймаченко розуміла масштаб своєї особистості, своє місце в культурі і те, що суспільство явно недодає за її труди. Але зла на людей не тримала і якось дивно ставилася до грошей. Нізащо не хотіла брати гроші, пропоновані їй за картини. Водночас її дім завжди був відкритий для гостей. Тут побували люди з усього світу.

Думай позитивно !

      Позитивне відношення до світу і життя , до інших людей і власної особи - це шлях до успіху.    Кажуть, що  дурак на світ нарікає , а розумний ним захоплюється.



To dobre motto, wiec nie zadreczaj siebie niesprawiedliwoscia swiata, nie mow, ze wina lezy po czyjejs stronie, nie szukaj przeszkod, aby usprawiedliwic swoje nierobstwo, przyjmij swiat takim, jakim on jest, fakty przyjmuj za fakty, nie dopisuj do nich mitologii, koncentruj sie na tym, co mozesz zrobic, co mozesz zmienic we wlasnym zyciu, korzystaj z nauki, jaka plynie z bledow i wyrazaj wdziecznosc za sukcesy

Wiekszosc napotykanych ludzi to osoby uczciwe i przyzwoite, nie przeslaniaj ich sobie tymi, ktorzy nie kieruj sie szlachetnoscia i poczuciem glebszego dobra, poszukuj w otoczeniu ludzi pewnych siebie, wiedzacych, czego chca od zycia, upodabniaj sie do nich, tak naprawde otrzymujemy od innych dokladnie to, czego oczekujemy, na co pozwalamy - to nie ludzie mnie oszukali, to ja sie dala oszukac...

Poszerzaj wlasne horyzonty, nawiazuj nowe kontakty, daj sobie szanse, interesuj sie tez innymi, nowo poznanymi osobami, porozmawiaj o wlasnych klopotach, staraj sie pomagac w ich problemach, ale nie traktuj tego jako obowiazek, nic na sile, zycie nie jest pasmem poswiecen, miej czas na radosc i zabawe.

Najwiekszy wplyw na wydarzenia masz we wlasnych rekach, to nie przypadek, dzialanie innych czy jakies obiektywne, zewnetrzne czynniki, ty kerujesz wlasne zycie, zawsze o tym pamietaj, badz najwazniejsza osoba w swoim zyciu, jesli bedzie ci towarzyszyc szczescie, wszystkim wokol sie ono udzieli, wiec nie zaluj sobie, aby miec cos do zaoferowania innym.

Poczucie godnosci pozwoli ci odczuc w zdrowy sposob wlasna wartosc, a kiedy bedziesz ja znac, poznaja ja i inni i za to beda cie szanowac. Wiedz, ze twoja wartosc jako czowieka jest zawsze wieksza od domniemanej, potrafisz zdzialac wiecej niz przypuszczasz, kiedy przyjmiesz taka postawe - nic cie nie powstrzyma...


Рано-вранці на Йордан

Водохреще — останнє з зимових свят, які називають Святками.
Цього дня православні всього світу запасаються святою водою. Напередодні, у водохресний святий вечір, священнослужителі у храмах освячують воду. А сьогодні господар дому з усією сім'єю надпиває кілька ковтків із принесеної посудини, а потім бере з-за ікони священну вербу й кропить святою водою увесь дім, прибудови та все майно, щоб уберегтися від біди, напасті та від злого ока.Після здійснення всіх цих обрядів свята вода звичайно ставиться до образів, оскільки не лише має цілющу силу, але й, за повір'ями, не псується. Вважається, що цього дня звичайна вода перетворюється у води священної ріки Йордан. Той, хто викупався, змиває з себе всі гріхи.

Старий Рік минає Новий наступає ...

Новий Рік приxодить Щастя в Дім приносить !!!
"Shczedryk" Mykola Leontowycz
Nebo i zemlia nyni torzestwujut
 

Pomaluij mij swit na bilo i na blakytno

Zymowa  prohulanka  w hory



Prosto , jak z ptaszoho poliotu



Mozna zahoriaty.....tilky w teplij szapci



Czy je tam chtos za horyzontom ?



Jaskrawe sonce -  wse  staje  blakytne



Wsi  stezky wedut w hory...



.Prohulanka dobihaje kincia