Блог angtj

Вид:: короткий; повний

Замітки:

всі

у блог

у співтовариства

angtj

з настрою (між іншим, щодо...)

ми всі однотипні в різновиді дивного світу природи.

поруч диких стихій руйнівних співіснуємо, тому що ми симбіонти.

хоч підступні та хижі, нищителі інших життів заради розширення площ

та комфорту свого існування.

так улаштовані всі ми в жорстокості безкомпромісній...

...а над землею з землі світ рослинний прямує до неба!

чи навпаки - світ рослин проростає життями у землю.

від океану річки згори в океани спадають -

забинтовують світобудову у води цілющі відтворень.

чи вистачить сил їм втопити безглуздість людської жадоби?

крізь розум та душі спаданням стрімких водоспадів

обмити свідомість людську до глибин усвідомлення сутності світу природи -

світу, який балансує у симбіозі на ґрунті буття?.........

Коментарі: 0

angtj

з настрою (відторгнений...)

03.12.25, 12:38
Стих_и_я
брама, будень, російсько-українська війна, трагедія народів

все якось так змінилося одразу...

і онде там, за брамою відторгнення

маячить світотінями буття у сьогоденні.

всі кажуть, там, за брамою цією розстріляно гуманність,

згвалтовано усі чесноти людства та кинуте зі сміхом звірині

на остаточне знищення...

того не може бути! маячня!!!...

то поголос людський...і, певне, з переляку.

тому що там орудують рашисти (орки, вбивці, злодії, кати) -

голодна зграя, зомбована у злиднях в зненависті, ідеями рашизму...

во істину, війна - ганьба...водночас і трагедія народів.

...за брамою відторгнення буттям у сьогоденні,

в оборі часу загнаний у кут

п'ю каву.

плутані думки розплутую...навіщо?...

а дивний дощ ледь чутний о цю пору нашіптує імжею молитви...вустами Бога?

а чи ні?...від мене Богу?

невже відторгнений у світі від буття я ще на крок наблизився до Нього?

...в умиротворені бо приспана тривога.

Коментарі: 0

angtj

з настрою (коли в паралельному мешкаєш світі...)

01.12.25, 14:02
Стих_и_я
горішки, нічийний, паалельний, пиво, світ

коли в паралельному мешкаєш світі,

усе тобі з відти забава та диво.

смакуєш солоні горішки із пивом...

в кімнаті осяяній стишеним світлом

сидиш, осягаєш добу та події -

завзяті бої та змагальні турніри

за гідність, кохану, свободу та віру.

а ще - за якусь там останню надію.

проблеми, питання складні, нездоланні,

шляхи у самотність в хаосі марноти.

в додачу іще катаклізми в природі!

і холод, і голод, з нудьги позіхання...

- ...і що то за світ такий?!... - мовиш до себе. -

такий суперечний, не зрозумілий.

ні сенсу, ні змісту! в жадобі суцільній,

у русі в сліпу та до втрат без потреби... -

у стомлену осінь в похмурості днини

подумалось так неосудно у млінні

у простір барвистий, у хвилі та лінії

від листопадних злітань тихоплинних.

...імжею раптом та мерзлістю слідом -

завершиться днина подихом вогким

у затишок теплий, добробут та спокій

твого паралельного дивного світу -

де ти наче є і наче відсутній.

нічийний, безликий та мерехтливий

смакуєш солоні горішки із пивом,

шукаєш у світі сенсу та суті......

******я б назвав це запізнілим віршиком, але все ж таки мова йде тут про "стомлену осінь", яка вже пішла у спочинок...

Коментарі: 2

angtj

under the rock...

а злодій сходами югнув... -

ніхто не бачив, ніц не чув!

- ...і скільки ж їх?... -

не стане чисел!

- ...а не суди!... -

і не суджу.

сиджу за столиком, пишу

епоху, міф та славу словом!

та олівцем простим в руці

слова, жбурляю камінці

у світ,

в забруднений світогляд... -

можливо там, у хащах тих,

у схові десь злодюжка ліг,

зарив, що вкрав

в глибокій ямі.

та визирає з-поміж спин -

чекає миті чи хвилин

від пограбованих шаноби.

......не дочекався.

втік.

сховав себе за нову долю

(лиш кілька баксів відслинив...

по чим тепер у світі воля?...).

...а я оце собі пишу.

сиджу,

слова у речення складаю

під мелодійний,

дивний рок -

сягає він аж до зірок!

в дрімоті слухаю,

кайфую........

Коментарі: 3

angtj

розплатаний день

29.11.25, 11:58
Стих_и_я
безвихідь, день, кораблі, ліхтарі, осінь

оця вулиця -

вхід без виходу...

чи то прірва там?

чи стіна?

може, море там?

Всесвіт зморений?

чи то брама там

льодова?...

і з минулості

в обрій подихом,

що є осені аналой -

у забутості

юрма ворохом

падолистами

в обрій той.

у синизності

день розплатаний

в нерухомості мовчазний.

лабіринтами

юлиць-вуличок

мов розіпнутий

темний птах

весь обплутаний

день без виходу -

листя осені

на вітрах

середмістю

в різнокольорі

чи вітрильник то,

чи вітряк.

і вітрила там

густо латані

на отих ото

кораблях,

що на отмелю

хитко хитані

з лопотаннями

у стягцях.

а незримими

втаємничено

тьмяно сяючи ліхтарі

мов привиддями

з німим окриком

у безвиході

угорі

на цій вулиці,

що без виходу

і що прірвою,

і стіна...

...у цікавості

мрія думкою

в скронях дзвонами

мов скляна -

в пошук виходу

в цій безвиході,

з тої дурості,

з туману.

чи з уявності

фентезійної,

з ліні,

млявості

чи зі сну?.........

******розплатаний = розпластаний

Коментарі: 2

angtj

з настрою (а на місто спадає дощ...)

а на місто спадає дощ

та полоще простори площ

і будинки, завулки теж...

і немає цій зливі меж!

очі вирячені вітрин

сяють полисками краплин -

їх в далекі несуть краї

невгамовані ручаї.

в дощ уплетений срібний сніг

тане, падаючи до ніг.

мерзнуть в крапельках ліхтарі

в цій осінньо-зимовій грі.

а у променях безліч фар

злива в райдузі супер стар.

у лелітки вдяглись авта...

пада усмішка на вуста.

і не віють вітри від віт.

парасолевий різноцвіт

прикрашає дощу печаль

в цих осінніх в плачу прощань.

і стікає вода зі стріх,

від дворів та із вулиць всіх,

та зістрибує з парасоль

і пірнає у море доль.

...так на місто спадає дощ

та полоще простори площ

і будинки, завулки теж...

і немає цій зливі меж.

Коментарі: 4

angtj

у дні осінні

21.11.25, 13:21
Стих_и_я

чи знаєш ти

куди іти,

тікати,

бігти

чи повзти

від бруду зради

та брехні

у ці осінні

мерзлі дні?...

коли в очах

і сміх,

і страх,

від глупоти

аж з'їхав дах

та від словесного лайна

не відмиває дощ сповна.

та мусиш жить,

лайно те пить...

а злите зло у мозок

злить!

і сміх потворний

свій від віч

кидаєш осені у стріч...

крізь дні ідеш

немов пливеш.

до майбуття,

в глибінь гребеш,

у глянець сонячний

та блиск...

немов від того маєш зиск.

......щоб супокій собі знайти -

весь в бруді,

в зраді,

у брехні

у ці осінні

мерзлі дні

не знаєш ти

чому,

куди ідеш,

тікаєш,

бігаєш,

повзеш.

Коментарі: 5

angtj

жереб на долю

11.11.25, 12:14
Стих_и_я

озовом слово у сферах та зорях...

з горя на горій від непокори.

місяць оновлений світу старому

війнами з миром до кожного дому.

гідність - бідою, здобуток і втрата.

звалище значень в обрії хатні.

тропіки, стежки - путами плетень

в толеруванні плутаних плентань.

і маскарадна з'єднана єдність -

гуморна штучність та посередність.

сльози від сміху в гламурному часі -

вина, горілка, пиво та кваси.

диспути - деспоти, спори елітні.

картами мапи тисячолітні -

битва у дурня уперта і вправна

в більшість та меншість, у рівноправ'я.

програш - то весело, виграшу - слава!

святом святкується святість оравна.

...ось і межа насувається в сутінь.

все тимчасове - в добрі чи то в люті.

жереб на долю - звивиста риска

зміною?...зрадою?...ризиком?...зиском?...

...о! ні суму, ні болю, ані печалі... -

лише задума...лише мовчання.

Коментарі: 4

angtj

на стежині з осінню

і як наче з шуму

рвані хмари в небі.

в суєті у тлумі

рухатися треба

та штовхатись ліктем

зліва...справа також

та тримати ліки

на випадок всякий.

...де там тії гапти -

стежку гаптувати,

болота як раптом

та залізні ґрати.

і тлумить як вітер

всі, що в тлумі, долі.

а життя як витвір,

де не грають ролей.

де живуть, існують

та гостюють люде,

здрастують, хворують,

день у алілуях.

і ці хмари в небі

білосірі в шумі

зовсім без потреби

в суєті у тлумі.

і лягають тіні

на ліси осінні,

степ, гаї...з оселі,

там, в якомусь дворі

гойдалка зі скрипом

та й з вітрами в хорі

мовить в небо хрипло.

хитані дерева

плачуть листопадом... -

впало листя кревне

з гілок

в землю саду.

пахне впалим листям

(щем в душі та спогад...).

небо хмарне висне

наче Божий погляд.

......вийшов тихо з хати

на стежину саду,

щоб не заблукати

у думках безладних.

опершись на костур

йду під сонцем хмарним.

у серпанку осінь

поруч мене...гарна.

Коментарі: 1

angtj

ентропія

15.07.25, 22:44
Стих_и_я
авіабомби, вітчизна, ентропія, небо, сьогодення

розсунути хмари видихом, вдихом... - подихом рівним.

слідкувати за тінню наче за часом,

який неспинно прямує поперед мене.

під ритми кроків своїх складати нескладні рядки

з хаотично розкиданих різнорозмірних літер.

прислухатися серця,

пульсуючих в скронях думок (ось-ось віддзеркаляться в слові).

забути пройдешнє.

з заплющеними очима неспішно ступати крізь сьогодення.

зі спогадами в сумці у лівій руці,

спиратися правою на тростину -

просуватися над хідником (усупереч гравітації).

блаженно всміхатися вирвам, кратерам, циркам від авіабомб.

іти крізь лавину куль, снарядів та мін...радіти життю.

не помічати болю, страждань, пожежі...руїну.

супроводжувати вітер веселий весни та літа поглядом суму.

замріяними очима - в обрії волі, веселками котра, в цвітінні.

вітати життя!

проминути життям в калейдоскопічному світі,

якого замкнено на себе самим собою в собі,

відділеного від світу мойого.

вбити свиню - що колосом глиняного індивіда

рохкає під талісманом (гібридна курка) на триколорі.

торкатися кроком ораної вибухами землі,

перекопаної окопами тверді, вітчизни -

яку від мене відчужують москалі вже котре століття...з глибинних років.

...пройтися отак окупованим містом.

пройтися під небом безмежної сині,

відчинити віконниці сонця

у небажанні знати,

не помічати

як призвичаївся

до незвичайного...

Коментарі: 4

Профіль

Шукати в архіві

Замітки:

з настрою (між іншим, щодо...)

з настрою (відторгнений...)

з настрою (коли в паралельному мешкаєш світі...)

under the rock...

розплатаний день

з настрою (а на місто спадає дощ...)

у дні осінні

жереб на долю

на стежині з осінню

ентропія