Виступ Президента на щорічній зустрічі з главами дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні
Ваші Високоповажності,
Шановний пане Спікере, Шановний пане Прем’єр-міністре,
Ваше Блаженство,
Пані та панове,
Дорогі друзі,
Прийміть мої щирі привітання з Новим роком!
Нехай цей рік принесе всім нам те, чого всі люди на нашій планеті найбільше прагнуть, і за що ми, українці, молимось ось уже майже п’ять років - мир.
Лише ті, хто пізнав, що таке війна, розуміють справжню ціну миру.
Але мир – це не просто відсутність війни.
Мир - це ще й свобода, це можливість бути господарем на своїй землі.
Це - право вільно обирати і визначати своє власне майбутнє.
А тому мир і свобода для нас нероздільні.
Для нас, українців, це зовсім не абстрактні, а гранично конкретні цінності.
Ми точно знаємо, за що ми боремося.
І в цьому наша сила. На відміну від тих, хто хоче нас позбавити нашої свободи і миру.
Ваші Високоповажності,
Майбутнє світоустрою твориться у нас на очах.
І саме Україні випало бути на вістрі сутички цивілізацій, на передовій захисту наших спільних цінностей, боротьби добра і зла.
Лише повернувши Україні її територіальну цілісність в міжнародно визнаних кордонах, ми відновимо віру у верховенство міжнародного права.
Лише припинивши російську агресію, ми врятуємо світ від виплеканого в Кремлі вірусу реваншизму, вірусу неоімперіалізму.
Я хочу, щоб світ про це знав.
Я хочу, щоб світ почув, що 1 січня, у день, коли всі відзначали свято Нового Року, на Донбасі від обстрілу російських агресорів загинув український воїн – Микола Голубєв.
У грудні йому виповнилося 20 років.
У нього все життя ще було попереду. Але російський агресор, який прийшов на українську землю, забрав його.
Я кажу вам про це тому, що це – сьогоднішні реалії України.
Це те, з чим пов'язаний кожен мій день як Президента України та як Верховного Головнокомандувача українських Збройних Сил уже майже чотири з половиною роки.
Це те, за що щодня болить моя душа і з чим я ніколи не зможу змиритися і прийняти.
А тому я прошу, щоб ви, інформуючи свої столиці, незалежно від того як ваші уряди голосують за резолюції по Україні в міжнародних організаціях – доносили правду про неоголошену війну Росії проти України.
Про те, що своєю самопожертвою українці захищають мир в Європі.
Що зупинятися лише на Україні в Кремлі не планують.
Що в Україні Росія випробовує свої новітні технології гібридної війни. І лише питання часу, де Кремль їх застосує завтра.
В Москві добре розуміють стратегічну цінність України з точки зору реалізації своїх імперіалістичних фантазій.
Розрахунок простий: що Україна впаде, що Україна не втримається.
Якщо не втримається Україна – це лише підживить російські апетити в інших куточках Європи і світу.
Методи російської агресії міняються. Незмінно стабільним залишається одне – відсутність прагнення до миру.
Вже чотири роки Кремль відмовляється виконувати свої зобов’язання у рамках Мінських домовленостей, під якими сам підписався.
Останнє оголошення про припинення вогню – загалом вісімнадцяте – знов було порушене російською стороною.
Кремль і надалі тримає у своїх тюрмах українських заручників – як в самій Росії, так і на окупованих нею українських територіях.
Серед них – 24 українських моряки – військовополонені. Жодний судовий фарс не допоможе Росії приховати акт відкритої агресії проти України на морі, в нейтральних водах Чорного моря.
Серед них – лауреат премії імені Сахарова Олег Сенцов та український патріот Володимир Балух, який здійняв над своїм будинком в Криму прапор України.
Серед них – кримські татари – представники народу, який через російську окупацію Криму переживає сьогодні другий геноцид, другу депортацію.
Водночас, розуміючи, що українська армія протягом останніх років якісно зміцнилася, і усвідомлюючи, що будь-яка подальша спроба військового вторгнення закінчиться для окупантів плачевно, в Кремлі основну ставку сьогодні роблять на підрив України зсередини.
2019 рік з цієї точки зору буде визначальним. В Кремлі до цього готувалися ретельно і довго.
Не є секретом що планують у Москві. Керівництво Росії цього особливо й не приховує – провести на президентських і парламентських виборах в Україні підконтрольну собі владу в цьому році.
Мета також цілком зрозуміла – зупинити демократичний розвиток України, її рух у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції, повернути її у так звану «російську сферу впливу».
І це не просто наші прогнози.
Операція з впливу на українські вибори Росією вже ведеться повним ходом.
У цьому зв’язку я б хотів запевнити у тому, що як Президент, зроблю все від мене залежне, щоб по-перше, російський вплив на наші вибори мінімізувати.
А по-друге – створити всі умови для проведення в Україні вільних і чесних виборів, відповідно до найвищих міжнародних стандартів.
З цією метою ми запросили для спостереження за президентськими виборами спостерігачів від авторитетних міжнародних організацій та окремих держав.
Дорогі друзі,
До 2019 року готувалися не лише у Кремлі.
Готувалися до цього особливого року і ми в Україні.
Незважаючи на тривалу війну, ми запустили і успішно втілюємо найбільш масштабні та найбільш глибокі зміни і реформи у нашій історії.
Ми досягли вагомого прогресу в модернізації економіки і це було визнано всіма. Я хочу подякувати вам за це. В модернізації інфраструктури.
Ми запустили широкомасштабні реформи у бюджетній сфері, сфері приватизації, освіти, охорони здоров’я, пенсійної системи, децентралізації та багатьох інших.
Дуже важко знайти сферу, яку ми не реформуємо.
Ми дали перший рішучий бій епідемічній корупції в Україні – створили надійний фронт незалежних антикорупційних органів, включно з Вищим антикорупційним судом.
Ми очистили "стійло" корупційних схем і в енергетиці, і в державних закупівлях.
Ми приборкали інфляцію, зменшили бюджетний дефіцит та забезпечили стійку макрофінансову стабільність.
Ми впевнено виходимо на траєкторію економічного зростання. Дали старт цифровій економіці. І сміливо та впевнено розраховуємо на прихід потужних іноземних інвесторів в Україну.
Звісно, що досягти цього за короткий проміжок часу було б надзвичайно складно якби не допомога наших партнерів, у першу чергу країн Великої сімки.
Висловлюю вам щиру вдячність за підтримку, передусім на рівні головування.
Допомагаючи Україні, ви взяли на себе велику відповідальність – допомогти Україні вирватись з капкану колишнього радянського, а нині «русского мира» і перетворити нашу державу на простір свободи і процвітання.
І ми впевнено йдемо цим – своїм – шляхом.
Це шлях побудови демократичної, правової, європейської держави, яка чітко і цілеспрямовано прямує до членства в Європейському Союзі і НАТО.
Це шлях нашого національного консенсусу, національної ідеї.
Я впевнений, з цього шляху ми вже не звернемо.
Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС є нашим дороговказом повномасштабної економічної інтеграції до спільного європейського ринку.
Україна успішно впроваджує докорінні зміни у сфері безпеки і оборони держави.
Українська армія вже увійшла у десятку найпотужніших армій Європи.
Прийнятий у минулому році закон про національну безпеку ще більш швидкими темпами наближатиме нас до стандартів НАТО.
Тим більш, що тепер пріоритет майбутнього членства в ЄС і НАТО буде зафіксований безпосередньо в Конституції.
Сподіваюся, що цю мою ініціативу ближчим часом у другому читанні підтримає український Парламент.
Це стане нашим додатковим запобіжником проти будь-яких спроб реваншу.
Хотів би адресувати особливі слова вдячності Сполученим Штатам – нашим стратегічним партнерам. В Україні ми високо цінуємо трансатлантичне лідерство Вашингтону у питанні протидії російській агресії та підтримки України.
Без перебільшення історичним стало рішення надати Україні «Джавеліни». Психологічний ефект захистив, врятував десятки життів українців.
Це надало довгоочікуваний сигнал і для наших партнерів.
Минулий рік не дав російському агресору шансу зіскочити з гачка санкцій, які, попри браваду Кремля, боляче б’ють по його амбіціях і апетитах.
Вони не лише послабили машинерію російської агресії, але й дали Україні дорогоцінний час для того, щоб зміцніти – як політично, так і економічно та військово.
Цьому сприяла й наша тісна координація з Берліном і Парижем – надійними партнерами України по Нормандському формату.
Слова моєї особливої вдячності належать Канцлеру Ангелі Меркель.
Важко переоцінити те, що було зроблено нею, аби уникнути катастрофічних, як для України, так і для Європи сценаріїв.
Холодним душем для Москви стала єдність і солідарність світу з Україною у відповідь на «азовську атаку» Росії.
Я вдячний всім, хто підтримав нас у цей складний момент. Передусім тим державам, які стали співавторами і проголосували за дві важливі резолюції на Генеральній Асамблеї ООН – про права людини в Криму і проблему мілітаризації Криму і частин Чорного і Азовського морів.
Ваша позиція ще раз засвідчила, що за агресію Кремль платитиме високу ціну.
І настане день, коли ця ціна виявиться непідйомною для Кремля.
І тоді ми повернемо і тимчасово окупований Крим, і окуповану частину Донбасу.
Те, що це неодмінно станеться, підтверджує шлях України до відновлення історичної справедливості – встановлення автокефальної Православної Церкви України. І майже всі з вас привітали український народ з цією важливою подією. Дякую всім вам за вітання.
Дорога до Томосу була тривалою, непростою, ця дорога була тернистою. Але ми її пройшли з гідністю.
Глибоко і щиросердечно вдячний всім залученим у цей непростий процес – від влади церковної, до влади світської.
Лише з часом можна буде зрозуміти історичний масштаб цієї події.
Це другий акт незалежності України, нашої духовної незалежності.
Ваші Високоповажності,
Рік, що настав, буде доленосним не лише для України.
На жаль, кількість «гарячих точок» на планеті продовжує зростати.
Не випадково, що значна їх кількість знаходиться в межах або ж по сусідству з Європою.
Важко не помітити в низці подій, за допомогою яких останнім часом здійснюються спроби розхитати єдність Європейського Союзу, руку одного автора.
Цілком очевидними є спроби цього автора «перезапустити» заготовлені раніше, або ж створити нові конфлікти по периметру ЄС – починаючи від України та Молдови, Кавказу, Західних Балкан, Близького Сходу та Африки, і закінчуючи безпосередньо деякими країнами ЄС.
Як очевидним є й те, що цей режисер сидить у Кремлі.
Тому для всіх нас надзвичайно важливо не лише усвідомити це, але й перестати розглядати виклики, які стоять перед світом, у відриві один від одного.
Світ та його безпека сьогодні взаємопов’язані між собою як ніколи раніше.
Тому те, що відбувається сьогодні в Україні, прямо стосується країн, які знаходяться за тисячі кілометрів від неї. І навпаки.
А тому допомагаючи Україні вистояти, ви, наші партнери, інвестуєте у власну майбутню безпеку, у власне мирне майбутнє.
Переконаний, що ті, хто вирішив кинути виклик сучасному світовому порядку, безсилі проти нашої єдності та солідарності.
В них – наша сила і запорука перемоги.
Хотів би подякувати усім вам за вашу важливу підтримку України.
Дякую вам, що ви разом з нами проживаєте і радісні, і трагічні дні. Що ви з нами і в час успіхів, і в час невдач.
Зі свого боку бажаю всім країнам, які ви представляєте, миру, добробуту і процвітання.
Слава Україні!
