хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «роздуми»

Щастя є ( на конкурс)

Щастя є – я знайшла джерело натхнення і спосіб подолати осінню депресію – Рей Бредбері. Це, звісно, тимчасово, але зараз мені більшого не треба.Щастя є – воно у дитячих посмішках, у погожій днині, в обіймах коханої людини, у вмінні залишатись наодинці з собою, в кожному ранку, бо він дає нам можливість почати все спочатку.Щастя є у кожному з нас, воно лише чекає коли про нього згадають і дозволять наповнити душу світлом і теплом. Не шукайте щастя в речах – вони лише спосіб зробити побут...

Читати далі...

В пошуках роботи...

Якщо раніше був в пошуках щастя, то тепер в пошуках роботи... Але щось не щастить. Якщо робота подобається (ну, більш-менш), то звільняють. Якщо робота не подобається, то сам звільняєшся. Інтуїтивно вже починаєш відчувати: де зможеш працювати, а де — ні. Однак від цього ще більше сумнівів в собі. Якщо велика зарплата — значить багато обов'язків і велике навантаження. Якщо мала заробітна плата — значить шукають бідолаг, яким нікуди дітися — інваліди або пенсіонери. А буває — бачиш, що вакансія...

Читати далі...

емоційне

спочатку хотіла написати геть інше - поплакатись на поганих людей, але на щастя тирнету не було, тому після деяких роздумів такі висновки:Слова і вчинки інших людей ображають і ранять нас рівно на стільки, на скільки ми їм дозволяємо. Ніхто не ображає і не шкодить нам більше, ніж ми самі. (я)

Чиста сторінка? Не думаю

Задумалась над висловом "Почати з чистого листка" - а чи реально це взагалі? Схоже, скільки б ми не брали чистих листків, деякі слова чи речення все одно будуть проступати з попередніх. Декотрі будуть майже непомітні, а декотрі видно дуже чітко - в залежності від важливості того чи іншого вчинку. І чи взагалі є сенс в абсолютно чистому листку? Не рахуючи немовлят, звісно. Може варто осмислити зроблене і прожите, і заповнювати нову сторінку життя, враховуючи уроки пройденого? Не ховати ...

Читати далі...

НЮ: привід пишатися чи сором?

З технологічним розвитком світу прийшов час «апгрейдити» наші погляди на деякі речі, навіть, якщо вони колись були заборонені чи вважались непристойними. Варто переглянути свої думки щодо фотографій в стилю НЮ, якщо цей жанр комусь і досі здається приводом для сорому. [Приєднана картинка] Детальніше в статті про НЮ

рішуче

"Тільки той досягає мети, хто іде,тільки той, хто горить не згорає..." О. ОлесьЧас зійти з шляху прокрастинації і піти шляхом дій.Перший крок зроблено.Побажайте успіху з наступними.[Приєднана картинка]

вибрала назву)

Щиро вдячна за всі запропоновані варіанти!НаосліпІду по життю навпомацки,наосліп шукаю сенсу,в ціні у людей карбованці, машини, цицьки і \\\"перці\\\".Всі прагнуть овацій і захватуфігурою, владою, сексом,успішний лиш той, хто на папертістоїть мов монах й править месу.Тому і бреду я навпомацки,ховаюсь в собі від розпуки,шукаю душею самітників,людей, в яких жилаві руки.Їх погляд ясний, хоч і зболений,а серце мережане шрамами,навчусь в них любити без роздуміві бачити сонце за...

Читати далі...

Є люди з зимою у серці…

Є люди з зимою у серці, І серед весни їм спокою нема, Дратує їх спека і плями на сонці, Дратує кохання, бо свого нема. Є в деяких людях холодна зневага, Пронизливий погляд їх рве до кісток. Слова їх колючі і гострі мов шпага, Їх мова в'язка, як зибучий пісок. Є люди із мороком в душах, Їх погляд - підступна, оманлива ніч. Вони прагнуть влади, в обіймах задушать, І солодко брешуть не зводячи віч. Є люди із жменькою снігу Вона заміняє їм душу й любов Ви їх пошкодуйте,...

Читати далі...

Чому ж радощі не в радість. Анатомія радощів

[Приєднана картинка]Блаженним сонячним днем ми мирно неслися містечком на вєліках майже на холостому ходу – такий легкий був настрій. Між ярами на схилах гори край Лукавиці розмістилися новенькі котеджі. Обожнюю такі місця. Як немовля щойно народжені – такі ще невинні, чисті, де-не-де недобудовані, так, ніби пуповини ще навіть не відрізано. І скрізь «пахне» радістю новосілля, дружністю. І пахне будівельним матеріалом – десь деревиною, а десь фарбою. А відсутні майже скрізь огорожі, які...

Читати далі...

Про що співатимуть наші душі вічно, навіть якщо ти ігноруєш свою

Про що співають душі аборигенів Сила силенна розпочали своє нікчемне й ганебне полювання на Бога Ми ж не обернемся до них й не пристанемо до шляху крові й цього лайна «Ми» пишу – бо нас не мало Якщо й не бачились ніколи, й навіть коли хтось вже помер – все рівно «ми» Чоло схиливши суворо триматимемо удар та що завгодно Навіть ціною життя. Адже який сенс тоді жити, коли це існує й відбувається скрізь. Усе це гниле полювання на Бога й зневага святих ...

Читати далі...