Во времена всех Осеней и Зим начялов, Йа торможу. Не то, шоп тормоз или плуг, Ну, просто, Матушка-Природа давит и давит не на мОзги, а на дУшу и надышавшысь запахом шуршащих листьев Йа втыкайу.... Патом цэпочька такова: душа на Сердцэ, ну, а Оно трепещет и тонет в очарованье листопада, звона струн дождей, по эстафете гармоничьно вибрируйет вибрацыйами фибров до той поры, поры пока ужэ мозгИ включились и кричят соображай ужэ, включяйся! поторопись-ка......

Читати далі...

...[Приєднана картинка]Слова, написані колись,Дощем сіннім пролились...І,мов обірвана струна,Озвалась сумно давнина.LzarichnaНаписане вище викликане знахідкою -листком паперу.[Приєднана картинка]Близько 20 років тому між листками зошита я знайшла записку від 8 травня 1963 року. На звороті цієї записки через шість років після цієї дати моїм почерком було написано: "Я люблю твои глаза - В них весны тепло! Но давно прошла гроза - С нею все прошло...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Відгомін осінньої рапсодії Все це було, а чи тільки здалося Нам, у міжчассі загубленим двом: Грала на арфі рапсодію осінь У переході між завтра і сном. Миті монетами падали долі – Квапились геть перехожі-думки. Тільки вітрисько - розхристана воля Весь розчинився у звуках легких Та кілька зірок, загублених літом, Тихо горнули проміння до струн. Чисту мелодію, в ніч перелиту, Ми смакували сп’янілістю дум. Раптом земне і небесне злился. ...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана...

Читати далі...

Шелест - Шерех - Шурхіт - Свист… Багряниця – Падолист… Запах айстр, тополь… Терпкий!.. Дуб старий рипить… Хрипкий… Шепіт сонний - мріє сад… Сон про вирій… Листопад!.. 13.09.2011 свідоцтво про публікацію № 11109260843. © Stepans’ka Marina (SMG)

Листопад… Шелест - Шерех - Шурхіт - Свист… Багряниця – Падолист… Запах айстр, тополь… Терпкий!.. Дуб старий рипить… Хрипкий… Шепіт сонний - мріє сад… Сон про вирій… Листопад!.. 13.09.2011 свідоцтво про публікацію № 11109260843. © Stepans’ka Marina (SMG) [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана...

Читати далі...

Уже другий день іде дощ. Небо похмуре і плаче, плаче... Сумно. Мені катастрофічно не вистачає сонця, хоча зовсім недавно потерпала від спеки. На душі - осінньо-жовтий смуток… З багряним, коричневим і навіть помаранчевим відтінком. З прохолодним подихом вітру, блідувато-сірим кольором неба і мокрим дотиком дощу…[Приєднане відео]

[Приєднана картинка] Я новий день будую на руїнах, Мого колишньго життя, З завалів вилізла душа, Порепана,глуха,німа, Безлика,змучена,слабка. Її в погоди шати зодягла: Від Сонця стала золота, Квітуча усмішка-весна, З листочків ніжне покривало, Царівна осінь віддала, Лише зима сумна була, Й серце крижане дала.

Присвята київському туману 16 листопада Розбили Склянку з молоком, Напевне, янголята, Розлили Щедро черпаком Дорослим і малятам. На місто - в око стрель – упав Густий туман суцільний, &nbsp...

Читати далі...