хочу сюда!
 

Алинка

29 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-40 лет

Заметки с меткой «харків»

Харків. Площа Конституції

Ну ось і почалося, стартує широкомасштабна робота по Харкову. Опис вулиць, історія, цікаві факти то що … Буде дуже багато ;)Починаю з Площі Конституції — центральна площа Харкова, що виникла між Харківською фортецею та міськими поселеннями на півночі та сході і стала місцем становлення торгівельної «міці» міста. В 1659 р. тут відбувся перший міський Успенський ярмарок.За час свого існування площа змінила багато назв:Ярмаркова площа – з другої половини 17 ст. і до 19 ст., оскільки на ній проходили щорічні Успенські ярмарки.Микільська площа – за назвою сторожової вежі, яка стояла раніше на місці сучасного Університету мистецтв (будинок №13).Миколаївська площа – з червня 1919 р. до кінця грудня 1919 р., в період перебування в місті Добровольчої армії. Назву площі визначила Миколаївська церква (існувала в 1896-1930 рр.), яка знаходилася між сучасними будинками №18 та №20. Храм було знесено з метою організації безпечного трамвайного руху.Площа М. С. Тевелєва – з січня по червень 1919 р. і з 1920 по 1975 р., названа на честь більшовика, члена підпільного губкому РКП (б), убитого німецькими окупантами в 1918 р.Площа Радянської України – з 1975 р. по 1996 р.Площа Конституції – з 1996 р.

Західну частину площі починає велика гарна будівля в стилі неокласицизму – колишній прибутковий будинок страхового товариства «Росія». Нині будівля називається – Палац праці (площа Конституції, №1). Побудовано будинок в 1914-1916 рр. (арх. І.О. Претро). Назва «Палац праці» пов’язана зі столичним періодом життя Харкова – тут розташовувались Наркомат праці та Всеукраїнська Рада професіональних союзів. На першому поверсі будинку знаходяться різноманітні магазини, а верхні поверхи зайняті численними офісами.

Будинок колишнього магазину залізних виробів Пономарьова та Рижова (площа Конституції, №3) побудований у 1894 р. в стилі бароко за проектом невідомого архітектора. У 1954 р. в будинку було надбудовано два поверхи(арх. Д.Л. Зеліченко), а через рік – прибудований житловий будинок з магазинами. В радянський час в ньому розташовувався магазин «Люкс» – «Все для жінок», а в наш час магазин «Адідас».

В будинку за адресою площа Конституції, №7 розташована Харківська міська рада. Першу будівлю для міської думи на цьому місці було побудовано в 1885 р. за проектом Болеслава Міхаловського. Близький до сучасного вигляду будинок набув в 1932 р. після реконструкції в стилі постконструктівізму (арх. В.Троценко та В. Пушкарьов).

Далі ,на площі Конституції, №11, знаходиться будівля Університету мистецтв ім. Котляревського. Будинок побудували у 1900 р. з використанням елементів стилів ренесансу та бароко (арх. Б. Міхаловський).

Продовжує архітектурну тему ще один будинок , який також належить Університету мистецтв ім. Котляревського (площа Конституції, №13). Спочатку будинок був двоповерховим . Тут знаходився магазин галантерейних товарів фірми «Альшванг». У 1925 р. будинок надбудували (арх. О.В. Лінецький). В часи НЕПу тут розміщувалася Товарна біржа, потім до війни – видавництво газети «Комуніст» . В 60-х рр. 20 ст. було безповоротно втрачено скульптури, які прикрашали будівлю.

Прекрасна будівля Торгового банку (Московського купецького банку) на площі Конституції, №26 також побудована архітектором О. Бекетовим в 1899 р. в традиціях західноєвропейського модерну. Будівля постраждала в роки Другої світової війни і була відновлена в 1949 р. (арх. Н. Підгорний), після чого в ній розмістився Всесоюзний науково-дослідний інститут організації шахтного будівництва, а потім – Будинок науки та техніки.

Ще одне творіння архітектора О.Бекетова в стилі модерн – будівля Волзько-Камського банку, 1907р.(площа Конституції, №24). До революції в будинку працював магазин екзотичних рослин І. Кабештова. В столичний період будівлю займав Наркомат охорони здоров’я. В 1960 р. будинок було реконструйовано для Театру ляльок ім. В. Афанасьєва (арх. Б. Клейн, Є. Любомілова).

За невеликою площею, на якій, як уже згадувалося вище, свого часу стояла Миколаївська церква, а потім проходили трамвайні колії, знаходиться Факультет фізичного виховання Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (площа Конституції, №18). Будинок зведено в 1914 р. в стилі модерн (арх. Ф. Лідваль, Л. Тервен) для Азовсько – Донського комерційного банку.У 2003 р. на даху цього будинку було встановлено скульптуру «Скрипаль на даху»/ «Скрипач на крыше» (ск. С. Гурбанов),що є своєрідною даниною поваги творчим людям міста.

Дивитись ще багато про Харків. Площа Конституції

Харків. Площа Рози Люксембург

Площа Рози Люксембург – одна із центральних площ Харкова, що бере свій початок від площі Конституції, з’єднується з провулками Вірменським, Костюринським та Плетнівським на сході; з Банним провулком – на півдні; з вулицею Квітки-Основ’яненка на півночі; перетинається з Університетською вулицею в своїй центральній частині, а закінчується Пролетарської площею. Через площу проходить межа Дзержинського та Червонозаводського районів.Утворилась площа Рози Люксембург на місці, де свого часу проходила східна межа Харківської фортеці, а точніше на місці додаткового острогу фортеці, на низовинних землях біля річок Харків та Лопань. Досить тривалий час це була найбільш брудна, а тому малодоступна для пішоходів частина міста.

Заснована площа в кінці 17 ст. і за час свого існування змінила багато назв:Лобна – на розі площі та непарної сторони вулиці Університецької в другій половині 18 ст. був перший поштовий двір. Біля поштового двору з 1785 р. стояв кам’яний верстовий стовп з двоголовим орлом. З 1796 р. на стовпі зробили написи-вказівники відстані до окремих міст країни. Стовп був місцем, де зачитували накази та оголошення, а в визначені дні проводились публічні екзекуції. Всі ці заходи виконувались біля «лобного»(ганебного) стовпа до 1830 р.

В 1910-1913 рр. за проектом архітектора М.В. Васільєва та О.І. Ржепішевського для міського Купецького банку та готелю «Асторія», який розташовувався на верхніх поверхах, було зведено будівлю на площі Рози Люксембург, № 10. Це одна з перших в місті будівель з залізобетонним каркасом, що поєднує новизну конструкції з великою кількістю зовнішнього оздоблення. В післявоєнний час тут знаходився магазин «Марічка».

Будівля сучасного торгового дому «Павловский» в радянський час використовувалась Технікумом радянської торгівлі (площа Рози Люксембург, № 6). Зведено будинок на місці «Павловского подворья», будинку, де жив вищезгаданий купець Я.І.Павлов. Купець був досить заможним і прославився тим, що в його магазині торгували твердими цінами «без запиту та торгу».

Привертає увагу також колишній Селянський дім земства, зведений в 1912 р.(арх. Б.М. Корнєєнко) в стилі українського модерну (площа Рози Люксембург, № 4). Нині це адміністративна будівля, в якій знаходиться КП «Бюро технічної інвентаризації» (БТІ).

Будівля на площі Рози Люксембург, № 1/3 була побудована в 1932 р. (арх. О.В. Лінецький) для універмагу «Хаторг» на місці торгових рядів. Реконструкція 1938 р. (арх. П.І. Фролов) збільшила розміри будівлі, а післявоєнна реконструкція 1952 р. (арх. М. Мовшович, Б.Г. Клейн, та В. Харламов) кардинально змінила її зовнішній вигляд, залишивши враження незавершеності. Нині тут працює універмаг «Центральний».

Дивитись ще багато про Харків. Площа Рози Люксембург

Тимошенко обіцяє перевибори у Харкові

Прем’єр-міністр України Юлія ТИМОШЕНКО висловилася за проведення перевиборів мера Харкова.

Як передає кореспондент УНІАН, про це вона сказала 27 грудня у прямому ефірі телеканалу «1+1», відповідаючи на запитання журналістів у програмі Ганни БЕЗУЛИК «Я так думаю» стосовно можливості перевиборів у Києві.

За словами  Ю.ТИМОШЕНКО, ситуації і в столиці, і в Харкові схожі. Спочатку перевибори мають пройти в Києві, оскільки є тверді зобов’язання коаліції – «це буде перший корок», і для цього, сказала вона, необхідно зробити певні зміни в законодавстві, а потім те саме буде зроблено і в Харкові.

«Далі буде місто Харків, з такою ж важкою ситуацією, як і в місті Києві».

Говорячи про столицю, Ю.ТИМОШЕНКО додала: «Я думаю, що в найближчі місяці мер міста Києва, як мріють всі кияни, все ж таки злетить у космос і буде нам звідти посилати привіти».

Як повідомляв УНІАН, на початку тижня голова Харківської облдержадміністрації Арсен АВАКОВ подав до Верховної ради України документи на проведення позачергових виборів Харківського міського голови і міської ради Харкова.

http://kharkiv.unian.net/ukr/detail/186523

Викрили масштабне розкрадання нафти з державного нафтопроводу

Служба безпеки України спільно з фахівцями ПАТ «Укрнафта» викрила та ліквідувала на Харківщині незаконний вріз до промислового нафтопроводу «Козіївка-Сиродичі».

Оперативники спецслужби встановили, що на території Краснокутського району Харківщини зловмисники пошкодили нафтопровід та встановили несанкціонований відвід для розкрадання сировини. Співробітники СБУ виявили несанкціонований відвід довжиною майже кілометр.

Правоохоронці задокументували, що зловмисники щомісяця розкрадали 150-200 кубометрів нафти, завдаючи державному підприємству шкоди на більше ніж 2 мільйони гривень.

За висновками фахівців, порушення цілісності нафтопроводу створювало реальну загрозу для виникнення надзвичайних ситуацій та нанесення шкоди екології регіону.

За матеріалами Управління СБУ в Харківській області розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 292 (пошкодження об’єктів магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів та нафтопродуктопроводів) Кримінального кодексу України.




СБУ встановлює всіх причетних до облаштування незаконного врізу, а також посадовців, які можливо могли «кришувати» нелегальний бізнес.
Викриття та документування протиправної діяльності здійснювалося спільно з Національною поліцією України під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області.

Вчора відвідав художній музей у Харкові

Вчора вирішував деякі питання у Харкові, і виявилось, що треба чекати майже п'ять годин. Куди подіти себе на цей час у Харкові? Погода не сприяє прогулянкам містом, слизько, вузькі тротуари, а з дахів будинків нависають гігантські бурульки. 

Вивчення мого місцезнаходження за допомогою Гугла вказало на наявність неподалік художнього музею. Не сподіваючись щось таке цікаве там побачити (а що взагалі цікавого може бути у Харкові?), а просто згаяти час, без поспіху вирушив до музею.

Ціни на квитки дуже символічні. А я повний нуль у образотворчому мистецтві, хоча багато хто в роду дость добре малював, і деякі мої діти теж мають такий талан. Можу тільки критикувати твори інших. А ще мене дратує, коли картина висить кривувато. До речі, у музею Харкова картини висять рівно. 

Фотографій не робив, бо не купив квиток для фотографування. Але зразу ж пошкодував, бо на початку огляду мене вразили малюнки, виконані якимось художником, життя і творчість якого пов'язані з м.Харковом. Здавалося б - нічого особливого, папір і вуглина. Але художнику вдалося так уміло відтворити портрет, передати риси, гру світла і тіні, що хочеться запитати, як взагалі це можливо?

У наступному невеликому залі картини художника, який малював своє обличчя. Більше нічого іншого. Обличчя нетипове, неголене, ось воно олівцем, а тут - акварель, далі акварель + туш, тут вуглиною, а отам якимись блакитними плямами. Хоч кумедно, але я так не зможу. 

Картин досить багато, подивитися є на що. І тепло :) Так що навіть такій далекій від творчих талантів людині як я, було цікаво. 

Вразили своєю витонченістю гіпсові мініатюри (щось на кшталт рельєфного зображення вояк із списами і щитами, в обладунках). 

Картина 1800 якогось року - літо, старий напівзруйнований хлів, пейзаж, перспектива і яскравість фарб. Наче фотографія, але ж ні - картина досить велика і їй років 150 чи навіть більше. Як це можливо?

Із широковідомих епічних творів, про які чули і знають всі - "козаки пишуть листа турецькому султану" у виконанні Рєпіна. Оригінал, друга незавершена. На мій погляд - не досить вже таке суперове її виконання, але враховуючи розміри, і якщо дивитися здалеку, то таки нівроку!

Мені не подобаються картини, які створені технікою рельєфного накладання товстого шару фарби (чи то тиньк якийсь разом з фарбою) не знаю. Бачив там кілька таких, ні... Не мій смак.

Скульптури. Їх зовсім небагато. Але ретельно виконаних. Мармур, бронза...

Наостанок - експозиція "хвархвору", чи як то правильно називається. Розмальовані тарілки, дуже багато фігурок різних - діти, ангелки, тварини, якісь ескімоси чи чукчі, олені, кацапи п'яні з гармошкою, робочі, солдат, гола дівка, ще одна, яйця з автографами золотом, і ще багато всього, про що я не здатен розказати тут, це все неймовірно гарне. Люди вклали час і терпіння, щоб оте все зробити. Практичної користі в тому, на мій погляд, особливої немає, але оте все вищеописане має силу надихати навіть деяких простих людей до краси.

Харків, вул. Університетська

Університетська вулиця – центральна вулиця Харкова розташована на Університетській гірці. Університетська вулиця виникла однією з перших на території Харківської фортеці. Первісна її назва невідома, проте вулиця за час свого існування мала декілька відомих назв: Каратасовська, Вільної Академії, Краскомовська.
Університетська вулиця бере свій початок від Бурсацького узвозу та Римарської вулиці, перетинає територію Старого міста, площу Рози Люксембург та доходить до річки Харків. Нумерація будинків ведеться від Бурсацького узвозу: західна сторона вулиці парна, східна – непарна. Адміністративно вулиця належить Дзержинському району міста Харкова.







В 1726 р. на території Покровської церкви було створено Свято-Покровський чоловічий училищний монастир з колегіумом.
В 1805 р. новоствореному Харківському університету було передано губернаторський палац на вулиці Університецькій.



Між Спартаківським провулком і Соборним узвозом (узвіз Халтуріна) вниз по схилу до вулиці Клочківської спускається Покровський терасний сквер, розбитий на місці зруйнованих під час Другої світової війни будівель Старого Пасажу, де розташовувалися торгові ювелірні ряди або так звана «срібна лінія». Сквер створювався протягом 1951-1952 рр. У ньому були розбиті квітники, посаджено дерева і чагарники, прокладені доріжки та збудовано каскад фонтанів.





Ще багато світлин та опис по вул. Університетська тут

У Харкові є "Мовограй"

У Харкові з’явився Український Родинний клуб «Мовограй»
Наприкінці минулого року у харківському клубі «6-й кут» відкрився Український Родинний клуб «Мовограй». Головна особливість клубу – батьки разом з дітьми у клубі спілкуються, навчаються, розвиваються, грають та відпочивають українською та самостійно організовують дозвілля в рамках клубу.



Передноворічне родинне свято у «Мовограї» відбулось 30 грудня 2017 року. Воно стало другим родинним святом – до цього відбулось свято напередодні дня Святого Миколая. На такі родинні свята приходять батьки з дітьми від 6 місяців до 6 років, хоча в них беруть участь і більш старші діти, які допомагають меншим.

Як зауважила керівниця Родинного клубу Мовограй», членкиня Інформаційного Центру «Майдан Моніторинг» Ганна Чуркіна ідея створення подібного україномовного клубу для батьків і родин була давно, оскільки у Харкові відчувається брак україномовного простору. Ідея виникла у неї разом з Анастасією Рачкован. «До нашого клубу долучились вже понад 14 родин. У клубі ми збираємось разом, спілкуємось, граємось, танцюємо , співаємо, навчаємось та просто гарно проводимо час», – каже пані Ганна.

За словами Ганни Чуркіної, «під час святкування Святого Миколая ми зрозуміли, що можемо разом співати навіть без підготовки, а також радісно оздоблювати паперових миколайчиків. А ще ми дізналися , що можна , як в дитинстві, читати казку разом. Діти знайомились та, хто як може, спілкувалися разом. Перший успіх прийшов після свята: один із наших діточок, Марко, сказав третє своє слово – “очі”».

Почався передноворічне свято у «Мовограї» зі знайомства. Здебільшого, батьки прийшли удвох – і тато, і мама. При цьому кожен з батьків обов’язково зазначав про мотиви, які спонукали його прийти разом з дитиною до цього клубу. Головною проблемою, на думку батьків, брак україномовного простору у Харкові, особливо для малих діток. Іншим моментом, які відзначали декотрі з батьків, є бажання виховувати дитину в україномовному просторі, хоч родина є бі- або навіть полілінгвальною.

Як зізнався один з батьків, пан Роман, у Харкові була ідея створити україномовну групу для розвитку дитини разом із дитячим садком, але, попри те, що підтримували ідею зо пів сотні батьків, цей проект так і не був реалізований.

Під час знайомства
Фото: Сергій Петров, CC BY-SA 4.0.

По тому батьки разом з дітьми пограли у руханку під українські новорічні та різдвяні пісні. Гру у руханку проводила молода мама Анастасія Скорик, яка також є спікоординаторкою іншого проекту ІЦ «Майдан Моніторинг» – «Вільного університету Майдан Моніторинг» (ВУММ). Руханка змусила і великих, і маленьких посміхатися.

А по тому –  діти почали ліпити різноманітні фігурки з тіста: сніговичків, зіроньки, ялиночки тощо. Одна з мам – пані Юлія провела майстер-клас. Ця справа виявилось настільки цікаво та захопливо, що до дітей активно долучились і батьки.

А під кінець передноворічного свята батьки з дітьми поспівали під акомпанемент фортепіано пані Наталії український переклад американської пісеньки “Jingle Bells”.

Родинний клуб «Мовограй» (до речі, на передноворічному святі батьки голосували за назву клубу) має групу у фейсбуці, на якій не лише дається інформація про наступні зустрічі, а ще батьки спілкуються та обмінюються україномовними ресурсами для розвитку дітей.

Наступного разу батьки зберуться у клубі наступної суботи, 13 січня, об 11-й годині і надалі, як каже пані Ганна, такі суботні зустрічі будуть регулярними у клубі «6-й кут» (вул. Гіршмана, 9/27).

А на Різдво, 7 січня, відбудеться перша виїзна зустріч «Мовограю» – у Харківському Різдвяному трамваї.

Сергій Петров, ІЦ «Майдан Моніторинг»

Юля, або захисти вибір Харкова або йди в забуття!

Юля. Твої люди зараз мають не з Тягнибоком бодатися в Галичині, а захистити вибір Харків'ян. Зіллєш сильних залишишся з мишами. Це потрібно не Авакову, а Тобі, Богиню, Харківянам і країні.

Якщо знадобиться новий мирний майдан заради недопущення гепнутого до влади нехай буде, сподіваюся президент зрозуміє настрій першої столиці. А Тянибока залиш у спокої, нехай галичане тепер від нього вимагають покращення свого життя вже сьогодні.

ТОЧНІШЕ Й НЕ СКАЖЕЖ

Блог Османа Пашаєва.

http://blogs.pravda.com.ua/authors/pashaev/4cceabe9bb3c2/

Харків. Пролетарська площа

Пролетарська площа розташована на лівому березі річки Лопань під Університетській гіркою, півночі обмежена Соборним спуском, а з південного сходу -площею Рози Люксембург. З північної частини площі виходить Клочківська вулиця, з західної – Лопанським мостом починається Полтавський шлях. З південної частини площі виходить Банний провулок, який веде до Рибної площі, а Купецький міст та узвіз Халтуріна ведуть до площі Карла Маркса.Пролетарська площа утворилася практично одночасно з площею Конституції та площею Рози Люксембург. За час свого існування площа змінила декілька назв: площа біля міста,Базарна площа, Лопаньський базар, Московські ряди, Сергіївська площа, площа Декабристів, а з 1932 р. Пролетарська площа.

У першій половині 19 ст. розпочалися роботи з благоустрою площі – побудували дерев’яні сходи з площі на гірку, що розташовувалися дещо північніше. В 1868 р. замість дерев’яних було побудовано кам’яні сходи вже на нинішньому місці. В 1957 р. за проектом архітекторів Б. Клейна та І. Приходько сходи були реконструйовані та стали своєрідним завершенням перспективи вулиці Полтавський шлях.

У 1850-ті роки під гіркою в напрямку спуску Халтуріна був побудований Сергіївський ряд, названий так на честь губернатора Сергія Олександровича Кокошкіна. Поруч побудували також Московський ряд. Саме в цей час площа почала називатися Сергіївською.

В кінці 19 ст. Сергіївський ряд згорів і в 1890 р. на його місці був побудований двоповерховий Миколаївський ряд (арх. А. Шпігель). У 1880-х – 90-х рр. вздовж берега річки Лопань побудували ряд кам’яних магазинів та Олександро-Невську каплицю в пам’ять про трагічну загибель імператора Олександра ІІ. Поруч був розташований круглий павільйон з 100-метровою панорамою «Голгофа», переобладнаний в 1915-16 рр. в кінотеатр «Маяк», а в 1937 р. знесений під час реконструкції.

Дивитись ще багато про Харків. Пролетарська площа