Пролетарська площа розташована на лівому березі річки Лопань під Університетській гіркою, півночі обмежена Соборним спуском, а з південного сходу -площею Рози Люксембург. З північної частини площі виходить Клочківська вулиця, з західної – Лопанським мостом починається Полтавський шлях. З південної частини площі виходить Банний провулок, який веде до Рибної площі, а Купецький міст та узвіз Халтуріна ведуть до площі Карла Маркса.Пролетарська площа утворилася практично одночасно з площею Конституції та площею Рози Люксембург. За час свого існування площа змінила декілька назв: площа біля міста,Базарна площа, Лопаньський базар, Московські ряди, Сергіївська площа, площа Декабристів, а з 1932 р. Пролетарська площа.

У першій половині 19 ст. розпочалися роботи з благоустрою площі – побудували дерев’яні сходи з площі на гірку, що розташовувалися дещо північніше. В 1868 р. замість дерев’яних було побудовано кам’яні сходи вже на нинішньому місці. В 1957 р. за проектом архітекторів Б. Клейна та І. Приходько сходи були реконструйовані та стали своєрідним завершенням перспективи вулиці Полтавський шлях.

У 1850-ті роки під гіркою в напрямку спуску Халтуріна був побудований Сергіївський ряд, названий так на честь губернатора Сергія Олександровича Кокошкіна. Поруч побудували також Московський ряд. Саме в цей час площа почала називатися Сергіївською.

В кінці 19 ст. Сергіївський ряд згорів і в 1890 р. на його місці був побудований двоповерховий Миколаївський ряд (арх. А. Шпігель). У 1880-х – 90-х рр. вздовж берега річки Лопань побудували ряд кам’яних магазинів та Олександро-Невську каплицю в пам’ять про трагічну загибель імператора Олександра ІІ. Поруч був розташований круглий павільйон з 100-метровою панорамою «Голгофа», переобладнаний в 1915-16 рр. в кінотеатр «Маяк», а в 1937 р. знесений під час реконструкції.

Дивитись ще багато про Харків. Пролетарська площа

Ну ось і почалося, стартує широкомасштабна робота по Харкову. Опис вулиць, історія, цікаві факти то що … Буде дуже багато ;)Починаю з Площі Конституції — центральна площа Харкова, що виникла між Харківською фортецею та міськими поселеннями на півночі та сході і стала місцем становлення торгівельної «міці» міста. В 1659 р. тут відбувся перший міський Успенський ярмарок.За час свого існування площа змінила багато назв:Ярмаркова площа – з другої половини 17 ст. і до 19 ст., оскільки на ній проходили щорічні Успенські ярмарки.Микільська площа – за назвою сторожової вежі, яка стояла раніше на місці сучасного Університету мистецтв (будинок №13).Миколаївська площа – з червня 1919 р. до кінця грудня 1919 р., в період перебування в місті Добровольчої армії. Назву площі визначила Миколаївська церква (існувала в 1896-1930 рр.), яка знаходилася між сучасними будинками №18 та №20. Храм було знесено з метою організації безпечного трамвайного руху.Площа М. С. Тевелєва – з січня по червень 1919 р. і з 1920 по 1975 р., названа на честь більшовика, члена підпільного губкому РКП (б), убитого німецькими окупантами в 1918 р.Площа Радянської України – з 1975 р. по 1996 р.Площа Конституції – з 1996 р.

Західну частину площі починає велика гарна будівля в стилі неокласицизму – колишній прибутковий будинок страхового товариства «Росія». Нині будівля називається – Палац праці (площа Конституції, №1). Побудовано будинок в 1914-1916 рр. (арх. І.О. Претро). Назва «Палац праці» пов’язана зі столичним періодом життя Харкова – тут розташовувались Наркомат праці та Всеукраїнська Рада професіональних союзів. На першому поверсі будинку знаходяться різноманітні магазини, а верхні поверхи зайняті численними офісами.

Будинок колишнього магазину залізних виробів Пономарьова та Рижова (площа Конституції, №3) побудований у 1894 р. в стилі бароко за проектом невідомого архітектора. У 1954 р. в будинку було надбудовано два поверхи(арх. Д.Л. Зеліченко), а через рік – прибудований житловий будинок з магазинами. В радянський час в ньому розташовувався магазин «Люкс» – «Все для жінок», а в наш час магазин «Адідас».

В будинку за адресою площа Конституції, №7 розташована Харківська міська рада. Першу будівлю для міської думи на цьому місці було побудовано в 1885 р. за проектом Болеслава Міхаловського. Близький до сучасного вигляду будинок набув в 1932 р. після реконструкції в стилі постконструктівізму (арх. В.Троценко та В. Пушкарьов).

Далі ,на площі Конституції, №11, знаходиться будівля Університету мистецтв ім. Котляревського. Будинок побудували у 1900 р. з використанням елементів стилів ренесансу та бароко (арх. Б. Міхаловський).

Продовжує архітектурну тему ще один будинок , який також належить Університету мистецтв ім. Котляревського (площа Конституції, №13). Спочатку будинок був двоповерховим . Тут знаходився магазин галантерейних товарів фірми «Альшванг». У 1925 р. будинок надбудували (арх. О.В. Лінецький). В часи НЕПу тут розміщувалася Товарна біржа, потім до війни – видавництво газети «Комуніст» . В 60-х рр. 20 ст. було безповоротно втрачено скульптури, які прикрашали будівлю.

Прекрасна будівля Торгового банку (Московського купецького банку) на площі Конституції, №26 також побудована архітектором О. Бекетовим в 1899 р. в традиціях західноєвропейського модерну. Будівля постраждала в роки Другої світової війни і була відновлена в 1949 р. (арх. Н. Підгорний), після чого в ній розмістився Всесоюзний науково-дослідний інститут організації шахтного будівництва, а потім – Будинок науки та техніки.

Ще одне творіння архітектора О.Бекетова в стилі модерн – будівля Волзько-Камського банку, 1907р.(площа Конституції, №24). До революції в будинку працював магазин екзотичних рослин І. Кабештова. В столичний період будівлю займав Наркомат охорони здоров’я. В 1960 р. будинок було реконструйовано для Театру ляльок ім. В. Афанасьєва (арх. Б. Клейн, Є. Любомілова).

За невеликою площею, на якій, як уже згадувалося вище, свого часу стояла Миколаївська церква, а потім проходили трамвайні колії, знаходиться Факультет фізичного виховання Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (площа Конституції, №18). Будинок зведено в 1914 р. в стилі модерн (арх. Ф. Лідваль, Л. Тервен) для Азовсько – Донського комерційного банку.У 2003 р. на даху цього будинку було встановлено скульптуру «Скрипаль на даху»/ «Скрипач на крыше» (ск. С. Гурбанов),що є своєрідною даниною поваги творчим людям міста.

Дивитись ще багато про Харків. Площа Конституції

ТВі. Про тих, хто нам допоміг.

За 10 днів нам перерахували майже 3 мільйони гривень. Це були звичайні громадяни, частина з яких побажала залишатися неназваною. 11,5 тисяч громадян взяли участь в акції «Врятуй ТВі». Ще 2 мільйони гривень перерахувало ВО «Батьківщина». Ми прийняли би допомогу і від інших партій, громадських рухів, підприємств. Проте ми відразу наголосили, що наше мовлення і надалі залишатиметься незалежним, зокрема і від наших спонсорів та благодійників.

Для мене надзвичайно цікаво було подивитися хто і звідки перераховував кошти. Ось короткий аналіз:

Можу сказати , що вперше українці довели, що готові до масових громадських дій, які підтримують, у тому числі, і фінансово. А тому скепсис стосовно створення громадського телебачення, самоорганізації українців, є абсолютно невиправданим.

І ЦЕ ПРИ ТОТАЛЬНОМУ ЗАЛЯКУВАННІ ЗЕКОМ ЄНАКІЄВСЬКИМ, УКРАЇНЦІ Я ВАМИ ПИШАЮСЬ !

Світлини з моєї 2х денної поїздки в Харків. Дорога в ремонті і закінчать вони ще не скоро, як завжди зловив скол. Харків місто "совок", хоча це моя не перша зустріч з цім містом, за 5 років, або більше коли я там був останній раз, нічого не змінілось. Хоча звісно недивлячись що Харків сіре місто є багато цікавих місць яки варто побачити.

Так вже задався цей день! Спочатку просто інформаційна сводка про наші староруські традиції , потім про мій душевний стан... А потім я по Харкову, майже як русалка, попливла на зустріч... Море було Кацарським ,це вулиця в центрі Харкова(відео додається). Мені прийшлося з трьох дорог вертати аби добратися до пункту Б з пункту А. До речі, це район ЮЖД. По дорозі, тобто вниз по течії Новий вірш випав у калюжу-море і булькнув: "Море хвилюється раз Море хвилюється два Море хвилюється три До Євро  чотири дні "

Міська влада Харкова виставила на вулицю українські організації, повідомляє «Спротив».

За словами голови Харківської міського осередку товариства «Спадщина» Валерія Дяченка, реальних причин для розривання угоди про оренду приміщення та виселення з нього організацій немає, а «судовий виконавецьоголосив тільки формальні причини», на які спирався суд при винесенні рішення. Дяченко висловив здивування тим, що судові виконавці почали виконувати рішення «миттєво», незважаючи на те, що організації, згідно із законодавством, мали змогу ще протягом 10 діб оскаржити рішення.

Голова СУМ Роман Черемський підкреслив, що «рішення незаконне» та повідомив, що «останні українські організації» в Харкові оскаржуватимутьрішення Харківського апеляційного господарського суду. Він зауважив, що наразі СУМ та «Спадщина» не мають іншого приміщення, до якого б вони мали змогу переїхати.

Член Харківської правозахисної групи (ХПГ) Інна Захарова повідомила кореспондентові УНІАН, що після відповідного звернення СУМ та «Спадщини» юристи ХНГ «оскаржуватимуть виселення» цих організацій у Європейському суді.

Ось таким був перший крок розпочатої від сьогодні кампанії опору репресіям.

Як зазначено в заяві організації, метою утримання активістів не є встановлення правосуддя і справедливості (інакше вони туди б не потрапили взагалі), а виконання замовлення влади, задля знищення останнього свого ворога — патріотично налаштованих людей. Бо попереду осінь, яка традиційно є порою найбільшої активності суспільства.

Як говориться - "Ти їм в очі плюй, а ані раса Божія іже єсі"

Фоторедактор наголосила, що домалювала прихожан свідомо: "Людей на площі на тому фото здавалося мало". Відредаговане фото Редактор "Фотолітопису Української православної церкви" Віолетта Магарит підтвердила, що свідомо відредагувала фото зустрічі харків'ян із патріархом Кирилом, удвічі збільшивши натовп на площі. Про це вона сказала сайту "Релігія в Україні". "Я, і ніхто інший, в тверезому розумі і при пам'яті редагувала це фото", - сказала Магарит. "Людей на площі на тому фото здавалося мало. Могло б зібратися і більше... Було б краще. Взагалі, я люблю красу. Намагаюся вдаліше кадрувати знімок, щоб не було "порубаних" голів, людей, коней", - додала редактор. Вона запевнила, що не може відкрити жодних "цікавих подробиць", і додала, що "маніпуляції на шляху до естетики і досконалості іноді необхідні". Як відомо, 7-8 травня голова Російської православної церкви патріарх Кирило відвідував Харків. Одним із заходів, проведених ним у ці дні, була літургія на центральній площі Свободи, яку й зафіксовано на фотографії. Після того, як фальсифікацію було викрито, фото з сайту видалили, одначе воно розійшлося інтернетом. УПЦ МП ще до проведення заходу анонсувала участь у спільній молитві ста тисяч вірних, а після нього правоохоронці оголосили, що на літургію прийшло сорок тисяч осіб.

http://tsn.ua/ukrayina/u-mp-ziznalis-scho-domalyuvali-prihozhan-partiarha-kirila-u-harkovi.html

Цікаво було читати в новинах останнім часом, що кількість емігрантів в Україну невелика і нам не загрожує нашестя негрів і азіатів. Представляю вашій увазі документальне кіно "Харків. Шокуюча Азія".

Дві жінки з плакатом «Встаньте, полеглі, до вас зрадники йдуть» приєдналися до керівників Харкова і області під час церемонії покладання квітів до Меморіалі Слави. Жінки йшли з плакатом по алеї услід за керівництвом Харківської облдержадміністрації, обласної та міської рад і ветеранських організацій.

Як розповів колишній депутат Харківської облради від КПУ, один з організаторів акції Павло Тищенко, одна з учасниць акції - мати Сергія Позднякова, якого звинувачують в незаконному знесення пам'ятного знаку УПА в Молодіжному парку, друга жінка є членом Харківської облорганізації Міжнародного союзу радянських офіцерів.

http://www.tyzhden.ua/News/25095