2. ЗЕЛЕНЫЙ ЧАЙ. Одна чашка в день в два раза снижает риск заболевания раком кишечника. Антиоксиданты подавляют развитие раковых клеток.
3. МОРКОВЬ. У людей, потребляющих большое количество каротина (пигменты, содержащиеся в морковке), в 6 раз меньше вероятность развития рака кожи.
4. ЦЕЛЬНОЕ ЗЕРНО. Женщины, получающие не менее 30 г цельного зерна в день, в 2 раза меньше предрасположены к заболеванию рака легких.
5. ВАРЕНЫЙ КАРТОФЕЛЬ. Потребление калия (достаточно 400 г вареного картофеля, но обязательно картофель есть со шкуркой!) существенно снижает кровяное давление.
6. ТВЕРДЫЙ СЫР. Сыры Чеддер, Гауда или Моцарелла снижают уровень рН, что предотвращает появление повреждений зубов.
7. ШПИНАТ. У тех, кто потребляет лютеин (найденный в зелени), на 43% меньше вероятность дегенерации желтого пятна.
8. ЧЕСНОК. Компоненты, находящиеся в чесноке, снижают вероятность заболевания раком простаты на 50%.
9. КОФЕ - стимулятор работы мозга и заряд бодрости на 90 минут, чашка кофе по утрам – источник антиоксидантов, которые предотвращают развитие болезни Альцгеймера более чем на 60%

В интересе Запада к Украине есть измерение, о котором игроки большой политики предпочитают молчать.

В гуляющей по социальным сетям шутке – Америка уничтожила индейцев, сбросила бомбу на японцев, залила напалмом вьетнамцев, разбомбила ураном сербов и вдруг полюбила украинцев – есть лишь доля шутки. В повышенном интересе Запада к Украине есть измерение, о котором игроки большой политики предпочитают не говорить. И касается оно в первую очередь безопасности России. Это желание Вашингтона разместить свою систему ПРО как можно ближе к границе России – чтобы склонить ядерный баланс в свою пользу. Ведь Киев, ориентированный сегодня строго на Вашингтон, вряд ли сможет отказать – а Вашингтон вряд ли сможет не воспользоваться этой лояльностью.

Журналісти постійно просять надати коротку інформаційну довідку про основні етапи МПУ. Оновили, надаємо. Запрошуємо до нашого музею як у реалі, так і віртуально!

Музей плакату України при часописі «Музеї України». Перший в Україні і Європі, офіційно зареєстрований, спеціалізований музей історії плакату.

Діє при журналі «Музеї України», спільно з Національним музеєм-заповідником «Битва за Київ у 1943 році» — директор Заслужений працівник культури України І. П. Вікован (Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці). За підтримки Національного музею народної архітектури та побуту України — директор Д. В. Заруба, де розгорнуто виставку «Галерея плакатів епохи тоталітаризму», розміщену у частині будівлі сучасної садиби з Тернопільської області, науково-дослідного відділу «Українське село».

Директор і засновник Музею плакату України — редактор журналу «Музеї України», Почесний працівник туризму України, член Національної спілки журналістів України Віктор Тригуб. Куратор — Наталка Іванченко. Методологічна підтримка - доктор історичних наук Павло Гай-Нижник, Голова правління Українського інституту воєнноє історії, кандидат історичних наук Віктор Карпов.

Заступник директора - Сергій Пархоменко.

Музей створено 11 листопада 2011 року, легалізовано рішенням № 133 виконавчого комітету Новопетрівської сільської Ради Вишгородського району. Таким чином, Музей плакату України став першим, офіційно зареєстрованим серед відомих музеїв плакату Європи, які діють лише на правах відділів при великих музейних установах, не маючи самостійної державної реєстрації.

Дві перші виставки плакатів, були урочисто відкриті в приміщенні Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році». Однак, брак виставкової площі, змусив шукати окреме приміщення у Києві.

Проект підтримав директор Національного музею народної архітектури та побуту України Дмитро Заруба, у грудні 2012 року, надавши частину будинку з Тернопільської області для постійнодіючої виставки «Галерея плакатів епохи тоталітаризму». Дієву допомогу надав Голова Київської міської організації «Меморіал», директор Музею совєтської окупації Роман Круцик, передавши комплект плакатів про злочини комуністичного режиму СРСР.

Особлива гордість творців музею — експозиція, повністю присв'ячена діяльності Путивльського і Козельщинського таборів для військовополонених НКВС СРСР. Там перебували і ймовірно були розстріляні у 1939-40 роках, тисячі польських військовополонених, а у червні 1941 року, до Путивля і Козельщини доставили майже 5000 арештантів з Молдавської РСР та десь 6000 «ворогів народу» з Литви, Латвії, Естонії. Подальша їх доля, після початку війни 22 червня 1941 року, невідома.

Віктор Тригуб і дослідник Володимир Бровко, які розслідують ті події, підозрюють, що в'язні були таємно розстріляні і поховані у ретельно замаскованих братських могилах перед стрімким наступом німців. Сприяють у пошуках Посольства Польщі, Молдови, Литви, Румунії, чиї громадяни найбільше постраждали. Однак, є відкритий супротив влади Російської Федерації, яка категорично відмовляється надати необхідні архівні документи. Експозиція на території Національного музею, є першим офіційним визнанням Путивльсько-Козельщинської трагедії, де, за твердженням дослідника з Кременчука Антатолія Шолудька, на польських військовополонених випробувалася хімічна та бактеріологічна зброя. Однак, варто зазначити, що на момент написання цього матеріалу, ніяких документальних матеріалів про масові страти не опубліковано. Як не знайдено жодної братської могили. Є лише спогади свідків і історичні гіпотези, які вимагають підтвердження. Однак, резонансність цього розслідування у 6 країнах Європи, увага дипломатів і преси, призвели до намірів встановлення меморіальних дощок у Козельщині у пам'ять поляків та молдаван, які відбудуться найближчим часом.

З листопаду 2013 року творці Музею плакату підтримують Євромайдан. Збирають роботи про визвольну революцію. У грудні 2013 року музей відкриває сторінку у Фейсбуку, яка миттєво стає популярною, віртуальну експозицію Плакати Майдану відвідує до 200 тис читачів на добу. Враховуючи гостроту багатьох плакатів, фундатори Музею отримували чимало погроз, були хакерські атаки, очікування арешту за "пропаганду тероризму, екстремізму, масових безпорядків". Сторінка у ФБ стала координатором акцій протесту у багатьох країнах. Зокрема, діаспора, використовуючи роботи з колекції Музею плакату проводила мітинги у Франції, Англії, Німеччині, США, Канаді, Польщі, Аргентині, Бразилії, Словаччині, Південній Кореї...

27 лютого 2014 року було змонтовано виставку "Плакати Майдану" у Нацмузеї в Пирогові, що користується популярністю у відвідувачів. Крім плакатів, виставлено щити Самооборони, протигази, каски, кийки, саморобний бронежилет...

На початку квітня 2014 року в Музеї плакату в Пирогові змонтовано виставку "Крим - це Україна!". Формується колекція про події на Південному-Сході України...

Сайт - http://museum-plakat.do.am/

Вхід до галереї Музею плакатів безкоштовний, години роботи відповідають часу роботи Нацмузею у Пирогові за адресою — 03026, м. Київ, с. Пирогів, Національний музей народної архітектури та побуту України.

ТВі. Про тих, хто нам допоміг.

За 10 днів нам перерахували майже 3 мільйони гривень. Це були звичайні громадяни, частина з яких побажала залишатися неназваною. 11,5 тисяч громадян взяли участь в акції «Врятуй ТВі». Ще 2 мільйони гривень перерахувало ВО «Батьківщина». Ми прийняли би допомогу і від інших партій, громадських рухів, підприємств. Проте ми відразу наголосили, що наше мовлення і надалі залишатиметься незалежним, зокрема і від наших спонсорів та благодійників.

Для мене надзвичайно цікаво було подивитися хто і звідки перераховував кошти. Ось короткий аналіз:

Можу сказати , що вперше українці довели, що готові до масових громадських дій, які підтримують, у тому числі, і фінансово. А тому скепсис стосовно створення громадського телебачення, самоорганізації українців, є абсолютно невиправданим.

І ЦЕ ПРИ ТОТАЛЬНОМУ ЗАЛЯКУВАННІ ЗЕКОМ ЄНАКІЄВСЬКИМ, УКРАЇНЦІ Я ВАМИ ПИШАЮСЬ !