Нема нічого в жітті краще

ніж бути поряд з тим хто в очі тобі зазира палає

та заруку трима немов дитина, й невідпуска )

та під волосся щось щекоче - "хочу, хочу"

 

Чи то не так?)

Тоді інакше -

 

Він під спідницю щось шепоче,

в руках шомпанське, у піджаку, у галстуку,

але штанів нема - десь загубив

Люблю його, такий кумедний! )

 

Усе йому пробачу я,

Бо він - то є моє жіття!)

В твоих губах я вижу сладость пыла,
готовых разорвать преграды нить;
и кровь в глазах надежд унылых
дает мне повод полюбить!
Еще не вся любовь остыла.

В коленях дрожью бьется сила,
невинно с боязнью царит.
Свою красу слегка прикрыла,
а в сердце бурно страсть кипит…
Божественную боль забыла.

Улыбкой ненавязчивой, простой,
манишь как в первый день свиданья,-
желаешь быть лишь той одной,
которая избавит от страданий.
Бери! Бери меня, я твой!


Всі мої вірші в моєму персональному блозі: http://www.moivirshi.com.ua/my/ivanko/

Пальцями на склі малюю сніг –
Білий і холодний як зима.
Теплі кроки твоїх босих ніг
Розтоплюють його і він – вода.

Хочу чути тихий голос твій,
Як шепочуть гаряче вуста;
Торкатися очима твоїх вій,
Змішуючи подих у вітрах…

Серцем битись хочу я в тобі;
Замінити кисень на любов!
Малювати хочу я на склі:
Сніг і зиму, щоб зігріла знов.

14 лютого по Львову буде їздити незвичайний трамвай - "трамвай
кохання". Пасажирами цього трамвая стануть закохані. Квитком у такий
трамвай стане звичайний поцілунок при вході.


Початком маршруту стане пл. Ринок. Перший рейс закоханих
відбудеться 14 лютого о 14:00. В трамваї буде грати романтична музика,
а пасажирів частуватимуть цукерками та шампанським.


Під час поїздки закоханим будуть розповідати про романтичні події у Львові та інші різні історії.

детальніше
  

З-пiд снiгу пролiсок голiвку показав - Листочки-руки вiн до сонця протягнув, А я повторю те, що сотню раз казав: Що я тебе кохаю, лиш тебе одну.

Нехай розлука мiцно стала помiж нас, Та я зруйную цю невидиму стiну I, нiби пролiсок, пiднiмусь в котрий раз, Бо я тебе кохаю, лиш тебе одну.

Зима лютує, та настане їй кiнець I нiжний пролiсок вiтатиме весну. Нiщо не згасить двох палаючих сердець Допоки я кохаю лиш тебе одну.

05.03.2005

Ти не залишишся зі мною,
Ця ніч належить не мені...
Самотність в темному сувої
Гортає зваблені пісні.

І на розтрощених цимбалах
Вона нестямно виграє...
Пробач – я знову не вгадала,
Що в цьому болю не моє.

Я так хотіла побувати
У світі справджених поем,
Там, де зима у білих шатах
Кришталь до снігу додає.

Де поле – аж до небокраю -
Заткане в атласні світи...
Та буде інша ніч, і знаєш –
Я вже не дам тобі піти.

Наталка Шевченко (Очкур)