хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «оон»

Голод и глобальная бюрократия

эта статья продолжает тему  http://blog.i.ua/user/2174722/758053/

 

РИА Новости

Человечеству грозит голод в мировом масштабе. Этот мудрый вывод следует из очередного доклада ООН, а точнее, одной из ее комиссий – Продовольственной и сельскохозяйственной комиссии (FAO). Из докладов Комиссии ООН по изменению климата следует, что человечеству грозит глобальное потепление, из докладов ООН по птичьему гриппу следует, что человечеству грозит эпидемия птичьего гриппа, а из докладов FAO, натурально, следует, что человечеству грозит голод, если она, FAO, не будет с ним бороться.

Этот мудрый вывод Комиссия ООН делает из того факта, что цена на продовольствие резко возросла из-за катаклизмов, обрушившихся на нашу планету: тут тебе и засуха в России и Аргентине, и наводнение в Пакистане, и циклон в Австралии. Короче – оголодаем, как в средние века, если, конечно, не дать ООН новых полномочий.

Позвольте поделиться с вами простым житейским наблюдением. Ваша покорная слуга только что вернулась из круиза по Вест-Индии. Там мы прошли с десяток островов – Сент-Киттс, Доминика, Сент-Томас, Сент-Круа, которые еще двести лет назад были сокровищницей Британской империи и снабжали все ее немаленькое население сахаром из сахарного тростника, добываемого, разумеется, рабским трудом.

Больше всего меня поразило на этих островах полное уничтожение сахарной промышленности – без всяких, заметим, природных катастроф. На Сент-Киттсе я видела мили и мили дикорастущего сахарного тростника, который, только протяни руку – и можно убирать. Никто не убирал. Кое-где из тростника торчали обломки кирпичных заводов 19 века.

Не подумайте, что я намекаю на лень негров, ныне населяющих эти острова. Вовсе нет: просто тростник сейчас выращивать невыгодно. Выгоднее обслуживать туристов. Сент-Круа, который сдуру его национализировал, терял на выращивании тростника 3-4% ВВП ежегодно, пока не плюнул на это дело в 2005-ом.

Теперь у меня простой вопрос: какое отношение повышение цен на продовольствие имеет к голоду? Представим себе, что цена сахара – раз! – и достигла аж 100 долларов за килограмм. Тогда бедный американский турист не сможет тратить по 4 тыс. дол. на круиз и будет тратить все свои деньги на сахар.

Тогда жителям Сент-Круа, соответственно, больше не будет выгодно обслуживать туристов, и они займутся производством дорогого сахара.

То же самое можно наблюдать на другом конце света, в России: шагните в сторону от Москвы, и вы увидите десятки тысяч гектаров брошенных полей. Посевные площади в России за 16 лет сократились на 40,6 млн га и ежегодно сокращаются на 1-2%. О северных районах – зоне рискованного земледелия – я вообще не говорю, там сплошное запустение.РИА Новости

Но ведь это сокращение является не только следствием экономической политики. Оно является и следствием дешевого продовольствия. Зачем выращивать пшеницу в Архангельске, если она все равно не сможет конкурировать с рисом из Тайланда? Посевные площади под пшеницу в России сократились, а вот под подсолнечником, наоборот, выросли на 11%.

Другое дело, если цена на пшеницу вырастет. Тогда и пшеница пойдет вверх.

На протяжении почти всего своего существования человечество тратило на хлеб свой насущный большую часть своих доходов. Этим занималось 95% населения. Сейчас в Великобритании доля занятых в сельском хозяйстве составляет 1,8% населения, в США – 2,7%, во Франции – 4,4%.

И бюрократы из ООН, не краснея, говорят нам, что миру грозит голод.

Простите, если сельское хозяйство станет очень выгодным, им будет заниматься 10% населения, и цены опять упадут. Если выращивать пшеницу будет выгодней чем, допустим, содержать гольф-клуб, человечество, страшно сказать, засеет поля для гольфа.

Разумеется, голод действительно будет, в тех странах, где люди вместо того, чтобы выращивать продовольствие, жрут друг друга. Этим странам бюрократы из ООН будут усиленно помогать, а так как в тех странах, которых спасает от голода ООН, голод поселяется навечно, перманентная занятость на предмет пилежки продовольствия и денег на оное с руководящими людоедами руководящим бюрократам гарантирована.

Но только не надо нам рассказывать, что мир, в котором плодороднейшие земли (не говоря уже о менее плодородных) забрасываются потому, что земледелие не особо прибыльно; мир, в котором в Новой Зеландии, крупнейшем экспортере молока в мире, в сельском хозяйстве занято всего 8,7% населения; мир, в котором в Аргентине, одном из крупнейших экспортеров мяса в мире, обрабатывается всего 8% земель и в сельском хозяйстве при этом занята восьмая часть населения – что этому миру угрожает голод.

Юлия Латынина

З Днем ООН! - 24 жовтня

Звернення Президента України з нагоди 70-річчя набуття чинності Статуту ООН (Дня ООН)

24 Жовтня 2015 - 15:59

Звернення Президента України з нагоди 70-річчя набуття чинності Статуту ООН  (Дня ООН)

Дорогі співвітчизники!

Щиро вітаю вас із 70-річчям Організації Об’єднаних Націй – єдиної у світі універсальної міжнародної організації, яка покликана бути для всіх та кожної з 193 її держав-членів гарантом миру і стабільності. Саме 24 жовтня 70 років тому набув чинності основоположний документ ООН – її Статут, тому цей день рішенням Генеральної Асамблеї ООН щорічно відзначається у світі як День ООН. 

Я пишаюся тієї роллю, яку відіграла Україна у створенні та діяльності ООН. Наша держава 70 років тому на конференції в Сан-Франциско виступила не лише однією із засновниць Організації, а й зробила значний внесок у підготовку її ключового документа – Статуту. Більше того, саме українська делегація очолила процес розробки фундаментальних засад Організації – її Цілей та Принципів. Україна активно обстоювала назву «Об’єднані Нації», пропагувала включення до Статуту положень про рівні права чоловіків і жінок обіймати посади в ООН, виступала за якомога ширшу географічну представленість держав-членів у Секретаріаті Організації.

Розвиток дружніх і добросусідських відносин між націями, суверенна рівність держав, утримання в міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування, мирне врегулювання міжнародних спорів – усі ці принципи, закладені в Статут ООН, стали основою сучасного світоустрою. 

Протягом тривалого періоду існування ООН Україна всіма своїми діями доводила відданість ключовим завданням Організації – запобігати страхіттям війни, сприяти соціальному прогресу і процвітанню та захищати гідність кожної людини. З цією метою ми брали активну участь у миротворчих операціях ООН, слугували зразковим прикладом у питаннях роззброєння, позбувшись третього за розмірами ядерного арсеналу,  докладали зусилля в боротьбі за права людини і викоренення бідності. Видатні дипломати України обиралися на керівні посади в ООН – Геннадій Йосипович Удовенко був Головою 52-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації, яка увійшла в історію ООН як «сесія реформ».

Минулого тижня Україна отримала чергове визнання своєї діяльності в рамках ООН: 177 держав – фактично уся прогресивна цивілізована спільнота народів світу – віддали свої голоси за обрання нашої країни непостійним членом Ради Безпеки ООН на період 2016–2017 років. Розцінюємо це як вотум довіри міжнародного співтовариства продовжити нашу шляхетну місію з відновлення поваги до засадничих Цілей і Принципів Організації, які зухвало й цинічно порушуються Російською Федерацією – постійним членом Ради Безпеки. Так дії агресора підривають авторитет ООН та заохочують зневагу до її засадничих принципів, становлять глобальну загрозу міжнародному миру та безпеці з далекосяжними наслідками для майбутнього всіх націй.

Українська держава високо цінує внесок ООН у реагування на гуманітарні наслідки російської агресії проти України, а також вдячна за привернення уваги до масштабних порушень прав людини в окупованих Донбасі та Криму. Водночас розраховуємо на активнішу участь Організації, яка є головним світовим арбітром у питаннях глобального миру й безпеки, в зусиллях, спрямованих на відновлення суверенітету та територіальної цілісності України.  

У ювілейний для ООН рік хочу висловити щире переконання в успішному майбутньому Організації, яке є можливим лише за умови повної відданості всіх її держав-членів Статутові ООН, 70-річчя якого ми відзначаємо сьогодні.

З Днем ООН! 

Слава Україні!

http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-ukrayini-z-nagodi-70-richchya-nabuttya-36207

На очереди Сирия. Но весь Совбез ООН уже не надуешь.

У сильного всегда бессильный виноват:
Тому в истории мы тьму примеров слышим
Но мы истории не пишем,
А вот о том как в баснях говорят...
Ягненок в жаркий день зашел к ручью напиться:
И надобно ж беде случиться,
Что около тех мест голодный рыскал Волк.
Ягненка видит он, на добычу стремится;
Но, делу дать хотя законный вид и толк,
Кричит


 Усмирение Ливии не только обучило интервентов как манипулировать  общественным мнением, резолюциями Совбеза ООН и как распоряжаться   чужими вкладами в своих интересах. Не только их. Но и те, кто невольно  дал "добро" на любые акции коалиции тоже извлекли из Ливийской драмы для себя ясные уроки.

Теперь на очереди Сирия. Сценарий начала мало изменился. Кто-то где-то видел  или слышал, что правительство сотнями убивает мирных жителей. И даже  снял на видео далёкий дым и колонну бронетехники. Этого достаточно, чтоб новые крестоносцы, заломив в театральном отчаянии руки и издав вопль:  "Ах, там же мирное население уничтожают...!!!", ринулись захватывать  очередной нефтяной регион.

 Но "делу чтоб придать законный вид и  толк" нужно одобрение Совета безопасности ООН. Всего-то ничего. В случае
с Ливией долго просить не пришлось.

 Только вот сейчас все уже научены к чему клонят шаловливые манипуляторы.

Постпред при ООН Виталий Чуркин высказался по этому вопросу вполне внятно: "Москва выступает за поиск решения политическими средствами". "Над нами по-прежнему нависает тень  событий в Ливии, когда с резолюцией, принятой Советом безопасности,  поступили очень фривольно, и мы должны иметь это в виду, принимая  решение о том, что Совет может, а что не может делать в отношении Сирии. Если в итоге получится текст, который будет воспринят кое-кем как  поощрение к повторению ливийского сценария, то тогда это приведет к  прямо противоположным и очень драматическим результатам для Сирии и  региона в целом."

Эдуард Джафаров.

http://gallery22.ucoz.ua/news/na_ocheredi_sirija_no_ves_sovbez_oon_uzhe_ne_naduesh/2011-08-02-363

Девочка,заставившая замолчать мир на 6 минут...

Текст выступления 12-летней Северн Сузуки на Конференции ООН по экологии и развитию (UNCED) в Рио-де-Жанейро.Здравствуйте. Меня зовут Северн Сузуки, и я выступаю от имени «E.C.O.» – Детской экологической организации.Мы – это группа двенадцати- и тринадцатилетних, которые пытаются сделать мир лучше: Ванесса Сатти, Морган Гайслер, Мишель Куигг и я. Мы сами собрали деньги на билеты сюда, и приехали сюда за 5000 миль для того, чтобы сказать вам, взрослые, что вы должны изменить своё поведение. Выходя на эту трибуну сегодня, я не имею тайных планов. Я сражаюсь за своё будущее.Потерять своё будущее – это не то же самое, что проиграть выборы или потерять несколько пунктов на фондовой бирже. Я пришла сюда для того, чтобы говорить от имени всех будущих поколений.Я пришла сюда для того, чтобы говорить от имени детей, голодающих во всём мире, и плач которых остаётся не услышанным.Я здесь для того, чтобы высказаться в защиту бесчисленных животных, умирающих повсюду на планете потому, что им уже больше некуда уйти.Я боюсь гулять в солнечный день из-за дыр в озоновом слое. Я боюсь дышать этим воздухом потому, что не знаю, что за химреагенты теперь в нём находятся.У себя на родине, в Ванкувере я раньше ходила на рыбалку со своим отцом – пока несколько лет назад мы не узнали, что в этой рыбе полно канцерогенов. И ещё мы слышим о животных и растениях, вымирающих ежедневно – исчезающих навсегда.Я мечтала, что за свою жизнь я насмотрюсь на огромные стада диких животных, джунгли и тропические леса, полные птиц и бабочек, а теперь я даже не знаю, доведётся ли моим детям вообще их увидеть. Вам, когда вы были в моём возрасте, не приходилось переживать по поводу таких вещей?Всё это происходит у нас на глазах, а мы продолжаем вести себя так, будто времени у нас навалом и все решения уже имеются. Я всего лишь ребёнок, и у меня всех этих решений нет, но я хочу, чтобы вы осознали, что нет их и у вас!• Вы не знаете, как заделать дыры в озоновом слое. • Вы не знаете, как вернуть сёмгу в мёртвый ручей. • Вы не знаете, как воскресить уже вымерших животных. • И вы не можете вернуть леса, что когда-то росли там, где теперь пустыня.Если вы не знаете, как всё это исправить, прошу вас, перестаньте разрушать это!Быть может, здесь вы – делегаты от своих правительств, бизнесмены, устроители, журналисты или политики... Но в действительности все вы – отцы и матери, сёстры и братья, дяди и тёти – и все вы чьи-то дети.Я всего лишь ребёнок, но я знаю, что все мы часть семьи, в которой пять миллиардов человек, а на самом деле 30 миллионов видов. И ни границы, ни правительства этого никогда не смогут изменить.Я всего лишь ребёнок, но я знаю, что все мы оказались в этой ситуации, и должны действовать как один единый мир, идущий к одной единственной цели.В своём гневе я не слепа, и в своём страхе я не боюсь рассказать этому миру о том, что я чувствую.В моей стране производится очень много отходов. Мы покупаем и выбрасываем, покупаем и выбрасываем, однако северные страны не желают делиться с нуждающимися. Даже когда у нас есть более чем достаточно, мы боимся поделиться, боимся расстаться с частью своего богатства.В Канаде у нас привилегированная жизнь. У нас полно еды, воды и крова над головой. У нас есть часы, велосипеды, компьютеры и телевизоры. Список можно зачитывать пару дней. Два дня назад здесь, в Бразилии мы испытали шок, когда провели немного времени с детьми, живущими на улице. И вот что нам сказал один из этих детей: «Я хотел бы стать богатым, и если бы это произошло, я накормил бы всех детей на улице, дал им одежду, лекарства, приют, заботу и любовь».Если ребёнок, живущий на улице, у которого нет ничего, хочет поделиться с другими, то почему мы, у кого есть всё, по-прежнему такие жадные?У меня из головы не идёт, что эти дети одного со мной возраста; что такую огромную роль играет место, где ты родился; и что и я могла бы оказаться одним из детей, живущих в трущобах Рио. Я могла бы быть голодающим ребёнком в Сомали, жертвой войны на Ближнем Востоке или попрошайкой в Индии.Я всего лишь ребёнок, но я знаю, что если бы все деньги, потраченные на войну, потратили бы на разрешение экологических кризисов, искоренение нищеты и поиска договорённостей, то каким бы чудесным местом стала бы Земля!В школе и даже в детских садиках вы учите нас тому, как вести себя. Вы учите нас:• не драться с другими, • находить решения, • уважать других, • убирать за собой, • не причинять другим существам боль • делиться – а не быть жадными.Почему же после этого вы сами идёте и делаете то, что учите нас не делать? Полный текст выступления слушайте и смотрите на видео...

Немного о Ливии,двойных стандартах и правах человека

Я ввел в поисковик Google следующие поисковые слова "Кредиты на покупку автомобиля и квартиры — беспроцентные" и поисковик показал более 203 000 сайтов на эту тематику. Почему то какой сайт не открою - это все о Ливии. Почитайте сами что пишут об уровне жизни в этой стране и сравните с уровнем жизни в Украине.

Если уж говорить где и кого дискриминируют, то,если сравнить обеспечение заработными платами тех же среднестатистических ливийцев и украинцев, то сравнение, возможно, будет не в пользу украинцев. Вот и делайте выводы как "заботятся" о простом украинце. Поищите информацию о уровне жизни в интернете: судя по той информации, что нашел я, в Ливии среднестатистический ливиец был обеспечен лучше, чем среднестатистический украинец.
 
Вот читайте, что пишут про Ливию в интернете:
 
* ВВП на душу населения — 14 192 $.
* На каждого члена семьи государство выплачивает в год 1 000 $ дотаций.
* Пособие по безработице — 730 $.
* Зарплата медсестры — 1 000 $.
* За каждого новорожденного выплачивается 7 000 $.
* Новобрачным дарится 64 000 $ на покупку квартиры.
* На открытие личного бизнеса единовременная материальная помощь — 20 000 $.
* Крупные налоги и поборы запрещены.
* Образование и медицина бесплатные.
* Образование и стажировка за рубежом — за счёт государства.
* Сеть магазинов для многодетных семей с символическими ценами на основные продукты питания.
* За продажу продуктов с просроченным сроком годности — большие штрафы и задержание подразделениями спецполиции.
* Часть аптек — с бесплатным отпуском лекарств.
* За подделку лекарств — смертная казнь.
* Квартирная плата — отсутствует.
* Плата за электроэнергию для населения отсутствует.
* Продажа и употребление спиртного запрещены — «сухой закон».
* Кредиты на покупку автомобиля и квартиры — беспроцентные.
* Риэлторские услуги запрещены.
* Покупку автомобиля до 50% оплачивает государство, бойцам народного ополчения — 65%.
* 1 литр бензина — 0,14 $.
 
Происходящее сейчас в Ливии, возможно, станет более понятным, если почитать о попытках ливийского руководства улучшить жизнь простых людей, и перестать поддерживать своими природными богатствами западные валюты. В частности, сайт  http://www.newsland.ru/news/detail/id/660819/cat/86  пишет следующее: "Последний мировой экономический кризис заставил ряд государств заговорить о введении межгосударственных расчетов в золоте. О чеканке золотого юаня объявил Китай, заговорили о золотом стандарте и на Ближнем Востоке. Главным инициатором отказа от расчетов в долларах и евро стал ливийский лидер Муаммар Каддафи, призвавший арабский и африканский мир к переходу к расчётам в единой валюте - золотом динаре. На этой финансовой базе полковник Каддафи предлагал создать единое африканское государство с арабо-негритянским населением численностью в 200 миллионов человек. Идеи создания единой золотой валюты и объединение стран Африки в одно могущественное федеративное устройство были активно поддержаны за последний год рядом арабских государств и почти всеми государствами Африки. Противниками идеи выступили ЮАР и руководство Лиги арабских государств.Такие инициативы Ливии вызвали самую негативную оценку США и Евросоюза. По словам Президента Франции Саркози, «ливийцы замахнулись на финансовую безопасность человечества». Неоднократные увещевания лидера ливийской революции не дали никаких результатов: Каддафи предпринимал всё новые и новые шаги, направленные к созданию Единой Африки. Для сокрытия истинных причин военного воздействия на Ливию предлагаются две лживых версии: официальная - защита прав человека, неофициальная - попытка отнять нефть у Каддафи. Обе не выдерживают критики. Правда заключается в том, что Муаммар Каддафи решил повторить попытку генерала де Голля - выйти из зоны бумажных денег и вернуться к золоту, т.е. замахнулся на главную ценность современного мира - банковскую систему".
Список стран, участвующих в операции против суверенной Ливии, странным образом почти совпадает со списком стран, то ли "заморозивших" у себя ливийские деньги, то ли желающих их у себя оставить...Если бы это были не уважаемые в мире государства, а частные лица, то в отношении их бы сказали:они ограбили, а теперь пытаются и устранить ограбленного. Обратите внимание: "борьба за демократию" и "защита прав" ливийцев осуществляется пока исключительно ракетами и бомбами. Видимо бомбящие и пускающие ракеты западные лидеры полагают, что ракета или бомба на голову простого ливийца - это именно то, что ему не хватает для демократии и соблюдения его прав? Обратите внимание: до вмешательства западных стран в конфликт он осуществлялся в основном автоматами,теперь же-против ливийцев используется оружие более массового поражения. Вот Вам образец мышления двойных (или тройных) стандартов,образец применения неадекватной логики, когда так называемый "доктор", заметив соринку в глазу пациента (который к нему и не обращался за помощью, сам так доктор захотел "полечить"), насильственно предлагает "пациенту" свой вариант лечения соринки в глазу - гильотину. Ну и как Вы думаете: гильотина - это способ извлечения соринки из глаза? Вот Вам и вся "демократия". 
Применительно к предлагаемым в Украине реформам:
задача любой власти по регулировании экономики состоит в том,чтобы эта экономика работала на благо собственных граждан (в том числе)-просто и понятно, без излишней бюрократизации и намеренных (или нет) запутываний производителей и потребителей товаров и услуг,а также в создании простого и понятного финансового механизма взаимоотношений между участниками взаимоотношений как национального,так и межнационального,масштаба.
 
Если проанализировать предлагаемые властью реформы, то:
-в пенсионной сфере -они не обеспечивают адекватного обеспечения пенсиями за счет государства в полном объеме;
-в налоговой сфере-запутывают и тормозят развитие производства;
-в финансовой сфере-не соответствуют духу времени;
-отсутствует философия и практика взаимоотношения представителей государства и граждан в соответствии с Конституцией.
 
Начинать надо с осознания украинской властью конституционных норм и выразить их адекватно и просто в нижестоящих по иерархии применения нормативных актах, тем более, что Конституция Украины-норма прямого действия, а согласно ст.22 Конституции Украины при принятии новых законов или внесения изменений в существующие запрещается сужение содержания и объема существующих прав и свобод. Однако украинское законодательство в значительной своей части противоречит указанным конституционным нормам, в том числе и  введением новых налогов и форм отчетности. Проекты реформ у нас имеются почти во всех значимых для общества моментах исходя из принципов,закрепленных в Конституции Украины, однако внимания власти не привлекают. Подобные же  процессы игнорирования наивысших норм международного права и подмены вышестоящих норм противоречащими им нижестоящими, отказ от принципов доброжелательного и справедливого междунарожного сотрудничества можно наблюдать и в международном праве, что является недопустимым с точки зрения выживания человеческого рода.
Droits inalinables de l'homme.
Unveruerlichen Rechte des Menschen.
Inalienable human rights.

Главу ООН купили русские.

Вот все говорят уже десятки лет - "европейских политиков ""скупили"" русские...
.
И периодически всплывают этому доказательства.
 То есть все говорят не даром, верно догадываются и верно говорят.
.
.
Но Никто не говорит, что Главу ООН, Гутерриша, - тоже могли купить русские.
.
.
А Почему не говорят?? Это "святой человек"?
.
.
я уверен, что Главу ООН Антонио Гутерриша - купили русские.
.

Поэтому и всё - так. Вот это всё, что мы наблюдаем. Это всё объясняет. Вот эти все действия и недействия ООН.
.
.
.
p/s И пока будут такие Гутерриши и их команда - и невозможность вывести их на чистую воду, и пока у русских будут (ворованные у русских же) деньги - такая обстановка как сегодня и дальше будет продолжаться в мире.

Виталий Чуркин скончался. Вечная память российскому дипломату!

В это с трудом верится – уходят лучшие люди России! Постоянный представитель России при ООН Виталий Чуркин скоропостижно скончался в Нью-Йорке сегодня, 20 февраля, заявили в российском МИД. Виталий Чуркин ушел из жизни за день до своего 65-летия. В МИД выразили глубокие соболезнования родным и близким дипломата. Также соболезнования выразил представитель Генсека ООН, а заседание в ООН началось с минуты молчания в память о российском дипломате.

Виталий Чуркин находился на дипломатической работе с 1974 года, с 2006-го занимал пост постпреда России при ООН.

[ Смотрите полностью + ссылка на источник... ]

Для розумних рекомендую цю промову Порошенка

Виступ Президента України Петра Порошенка на загальних дебатах 71-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН
21 Вересня 2016 - 19:52

Шановний пане Голово!                                                                                            
Шановні колеги!
Пані та панове!

Від імені України я щиро вітаю вельмишановного пана Пітера Томсона з обранням на посаду Голови 71-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Висловлюю повну підтримку України Вашим зусиллям.

В один із найгірших років двадцятого сторіччя Ернест Хемінгуей написав великий гуманістичний роман.

Епіграфом він взяв слова англійського поета Джона Донна:

«Немає людини, яка була б, як острів, сама по собі; кожна людина є частиною материка. … Смерть кожної людини применшує й мене, бо я єдиний з усім людством…»

В цих словах полягала суть моральної та історичної трансформації, яку пройшло людство по слідах двох великих війн 20 сторіччя.

Ми вступили у 3 тисячоліття з твердим відчуттям, що ми є разом – як оновлене людство, для якого не існує такого поняття, як «чуже горе».

Що трапилося із цим відчуттям?

Куди воно зникло?

Звідки взялися десятки причин замкнутися на своєму «острові» та не бачити чужого горя?

Чому на континентах світу до влади приходять люди, головний мотив яких – не чути чужого «подзвону»?

Чому під маскою прагматизму в наших життях поселився цинізм, подібного якому ми не бачили з часів, коли Хемінгуей писав свій роман?

Чому зло сьогодні таке сильне, а добро таке слабке?

«Немає людини, яка була б як острів» - це стосується і політиків.

Це стосується і нашої організації.

 
Шановний пане Голово!

Останнім часом світ навколо нас становився все менш і менш стабільним.

Хтось це відчував сильніше, хтось слабкіше.

Але ніколи з кінця Холодної війни в такому масштабі, з таким зухвальством та в односторонньому порядку не попиралися міжнародні норми та принципи.

Ніколи до цього часу не ставився під сумнів Статут ООН, документ на якому тримався наш світовий порядок.

Ніколи до цього часу його головним порушником не виступала країна-член Ради Безпеки ООН, країна, яка фактично стала одночасно ініціатором і активним учасником конфліктів та його арбітром.

Як результат, зараз глобальна нестабільність – це вже не тема для наукових дискусій.

Це фактично найбільша загроза, що постала перед людством.

І від того, яким чином нам вдасться її подолати напряму залежить наше майбутнє, майбутнє наших дітей та майбутнє нашої Організації.

Шляхів виходу з цієї ситуації бачу тільки два:

або ми визнаємо існування проблеми і докладаємо зусиль для її вирішення на основі спільних цінностей та принципів,

або обманюємо себе ілюзією стабільності, заплющуємо очі на очевидні факти і ставимо майбутнє ООН – цієї безпрецедентної платформи для спільних дій – в залежність від одного гравця, який грубо порушує Статут ООН.

В останньому випадку вже найближчим часом нас чекає жорстке розчарування.

Ціна за таку короткозорість вже давно визначена – це людські життя.

У минулому сторіччі ми заплатили непомірну плату внаслідок двох світових війн – 70 млн життів.

Невже цього замало?

Тому вчергове підкреслюю – ми не можемо більше дозволити собі загнану у глухий кут Раду Безпеки при розгляді питань міжнародного миру та безпеки.

Обмеження права «вето» під час ухвалення рішень щодо попередження та врегулювання конфліктів мають стати пріоритетними завданнями у контексті реформування діяльності Ради Безпеки.

Призупинення права вето у випадках масових злодіянь, а також тоді, коли держава-член Ради Безпеки ООН є стороною у спорі має стати залізобетонним правилом без жодних виключень.

Рада має перетворитися на дійсно демократичний та репрезентативний орган, вільний від відголосків минулого.

Існує потреба у перетворенні нашої Організації на структуру, спроможну ефективно реагувати на акти агресії та притягувати винних до правової відповідальності.

В протилежному випадку жодна нація, жодна держава-член ООН не може розраховувати на стабільну безпеку та розвиток.

Ще одним видом загрози миру і міжнародній безпеці, який вимагає невідкладної уваги світової спільноти, є гібридні війни.

Як Президент країни, що стала наразі полігоном для випробування нових методів гібридної війни, я привертав увагу міжнародної спільноти до цієї проблеми під час минулорічної сесії Генеральної Асамблеї.

За рік, що минув ми стали свідками суттєвого поширення цієї практики.

Її наслідки спостерігалися в Європі, в Америці та на інших континентах.

Політичний тиск, відверта пропаганда, втручання у виборчі процеси, економічний примус, таємні диверсійні та військові операції, кібератаки, зловживання дипломатичними заходами – таким є сучасний інструментарій неоголошених війн.

Прийшов час, щоб Рада Безпеки взяла це питання під свій контроль.

У свою чергу, Україна готова й надалі ініціювати дискусію – що та як має робити Рада у протидії цій загрозі.

У контексті останнього розвитку подій на Корейському півострові, майбутнє режиму ядерного нерозповсюдження викликає все більше занепокоєння моєї країни.

Як відомо, Україна свого часу добровільно відмовилася від третього за розміром ядерного арсеналу з від 2800 до 4200 тактичними ядерними боєголовками в обмін на гарантії її суверенітету та територіальної цілісності за Будапештським меморандумом 1994 року.

На превеликий жаль, усі ці гарантії залишилися на папері. Будемо відверті, ми провалили іспит по Будапештському меморандуму. Таким чином, демократичний світ програв свою першу битву – йдеться не тільки про Україну, йдеться також про довіру до договорів.

Однак, Україна, як відповідальний міжнародний актор, завжди була та залишається відданою справі ядерного нерозповсюдження та роззброєння.     

Тож, своєчасні та ефективні дії міжнародної спільноти у відповідь на ядерні випробування в КНДР є ще одним іспитом для всіх нас.

Ми не повинні допустити, щоб світ поринув у нову гонку ядерних озброєнь.

Високий рівень нестабільності сучасного світу та зростаючі з кожним днем виклики підвищують запит як окремих країн, так і міжнародних організацій на сильне лідерство.

Не є виключенням у цьому плані й Організація Об’єднаних Націй.

Цього року ми обиратиме нового Генерального секретаря ООН.

Тож впевнений, що основними критеріями для кандидата на цю важливу посаду, на додаток до його або її високих професійних якостей, мають бути:

по-перше, безкомпромісна позиція у питанні дотримання положень Статуту ООН;

по-друге, готовність у випадку загрози миру та безпеці рішуче використовувати наявні у його розпорядженні інструменти, зокрема, що передбачені статтею 99 Статуту ООН.

Віримо, що Рада Безпеки та Генеральна Асамблея зроблять правильний вибір.

І Україна, зі свого боку, як непостійний член Ради Безпеки, працюватиме для досягнення цієї мети.

 
Шановний пане Голово!

Цього року ми стали свідками низькі жахливих терористичних атак.

Афганістан, Сирія, Ірак, Буркіна-Фасо, Туреччина, Бельгія, Франція, Німеччина, Україна – і це далеко не повний список.

Спрут тероризму продовжує опутувати своїми щупальцями все більше країн та континентів.

Очевидно, що загрозу такого масштабу можливо подолати виключно спільними зусиллями.

У цьому контексті захист критичної інфраструктури від терористичних атак має стати одним із важливих аспектів боротьби з тероризмом.

Під загрозою опиняться банківська та фінансові системи, телекомунікації, аварійно-рятувальні служби, повітряне і залізничне сполучення, енергетичний сектор та водопостачання.

Що найстрашніше – це загрожує численними жертвами серед цивільного населення.

Ми продовжуватимемо закликати Раду Безпеки до дій у відповідь на цю зростаючу проблему.

У цьому контексті ми також вітаємо ініціативу Великої Британії скликати спеціальне засідання РБ з питання терористичних загроз авіаційній безпеці.

Цей крок має стати потужним сигналом готовності Ради вживати рішучих дій, щоб унеможливити у майбутньому трагедії.

Такі трагедії як збитий два роки тому терористами літак МН-17 Малайзійських авіаліній у небі над Донбасом.

За результатами кропіткого технічного розслідування, здійсненого відповідною міжнародною командою, вдалося не тільки з’ясувати окремі деталі, а скласти фактично повну картину цього жахливого злочину.

Наразі, не дивлячись на ганебне «вето», накладене РФ на рішення щодо створення міжнародного трибуналу під егідою ООН,  ми маємо забезпечити належну імплементацію Резолюції Ради Безпеки ООН №2166.

Спільна команда, що складається з представників Малайзії, Нідерландів, Австралії, Бельгії та України, продовжує кримінальне розслідування.

Ми повинні створити ефективний механізм залучення до відповідальності всіх тих, хто несе відповідальність за цю катастрофу.

Наш моральний обов'язок – притягнути нарешті до відповідальності усіх винних у цій катастрофі – і не тільки виконавців, але й тих, хто своїми злочинними наказами зробили можливим загибель 298 безневинних людей.

 

Шановний пане Голово!

Починаючи з 2014 року, Україна з власного трагічного досвіду знає, що таке тероризм, експортований ззовні.   

Терористична складова неоголошеної гібридної війни Росії проти України є очевидною.

Драматично, вона стала реальністю повсякденного життя на окупованих територіях Донецької та Луганської областей України.

За два з половиною роки цього конфлікту, ми отримали значну кількість неспростовних доказів прямого залучення Росії, її структур і посадовців до фінансування, підтримки і координації діяльності терористичних угруповань, які вчинили численні злочини проти громадян моєї держави.

Шокуюча реальність така, що іноземні терористи, передусім з Росії, становлять значну частину приблизно 38-тисячного незаконного військового формування на Донбасі, озброєного до зубів.

І це не перебільшення – в їхньому розпорядженні перебуває близько 700 танків, 1200 бойових броньованих машин, більше 1000 артилерійських систем та більше 300 реактивних систем залпового вогню.

Зброя, боєприпаси та персонал продовжують надходити з Росії в Україну через неконтрольовану частину українсько-російського кордону. Надходити на щоденній основі ешелонами.

Водночас, російська сторона продовжує наголошувати з багатьох майданчиків, включаючи ООН, що вона тут ні до чого, що росіян немає в Україні.

Навіть лицемірні радянські керівники не можуть зрівнятися з такою відвертою брехнею та очевидними маніпуляціями, які дозволяє собі Кремль сьогодні.

Так, вони погрожували світу ядерною зброєю також, як це робить Росія сьогодні.

Але коли під час Карибської кризи СРСР було пред’явлено аерознімки американської розвідки, навіть Хрущов був змушений визнати наявність радянських ракет на Кубі.

Сьогодні, у відповідь на пред’явлені тисячі фотографій, відео, свідчень та інших доказів російської військової присутності на Донбасі, світ чує від Росії лише цинічне «нас там немає».

Росія говорила те ж саме про Крим. «Нас там не має». А потім був проведений фіктивний   референдум під дулами російської зброї. А потім, через декілька днів, кричуща заява російського президента, що Крим, уявіть собі, був анексований «у відповідності до Статуту ООН».

Чи говоримо ми про один і той же Статут?

Це не просто зневага до століттями напрацьованих принципів міжнародних відносин, їхніх писаних і неписаних правил і етики. Це нівелювання дипломатії як такої.

Вважаю, що нашій Організації настав час виробити серйозні запобіжники проти зловживання окремими країнами-членами ООН довірою решти світового співтовариств.

Необхідно продумати механізми офіційної фіксації доказів агресії одних держав проти інших та передбачити чітку відповідальність згідно з принципами  Статуту ООН.

Третій рік агресії продовжує нести біль та страждання моїм громадянам.

Загинуло 2430 осіб. Значна частина – цього року. Загальна кількість жертв цієї нав’язаної нам війни у серці Європи сягнула цифри 10 тисяч – 2,5 тис. військових та 7,5 тис. мирних мешканців.

У полоні бойовиків на Донбасі, а також на території Росії продовжують незаконно утримуватися сотні заручників.

Ми були шоковані дізнатися, що нещодавно на окупованих територіях Донбасу проросійські незаконні збройні формування взяли у заручники дітей.

Вони продемонстрували відео допиту підлітків, яким висувають абсурдні звинувачення у підготовці та здійсненні диверсій.

Ця ситуація є абсолютно неприпустимою у 21 сторіччі.

Ми закликаємо ЮНІСЕФ втрутитися та запобігти катуванню цих дітей.

Ще одна душероздираюча історія.

Декілька днів тому, один український заручник, волонтер, Володимир Жемчугов, був звільнений.

Після року у полоні без належної медичної допомоги, ця абсолютно сліпа людина без рук розповіла те, що є квінтесенцією того, що відбувається на Донбасі.

Цитую: «Я родом з Донбасу, росіянин за національністю, колишній шахтар. Але людей, як я на Донбасі, патріотів України, не вдалося обдурити російською пропагандою. Ми почали боротися проти російської окупації, країни, яка розв’язала війну проти України». Однак, він висловив глибоке переконання, що мир на його рідній землі – Донбасі – буде відновлено і люди там повернуться до нормального життя.

У цьому зв’язку, хочу в чергове наголосити, Україна залишається відданою політико-дипломатичному врегулюванню ситуації на Донбасі.

Ми мирна нація.

За жодних обставин у нас не було намірів починати будь-які конфлікти з нашими сусідами.

Протягом року ми словами та діями підтвердили, що готові рухатися шляхом імплементації Мінських домовленостей – комплексного плану мирного врегулювання, що його було погоджено ще у вересні 2014 року і підтверджено у лютому 2015 року.

Але постійно наштовхувалися на протидію Кремля та підтримуваних ним бойовиків, які всілякими способами намагаються затягнути мирний процес і перекласти відповідальність за свої власні деструктивні дії на Україну.  

Сподіваємось, що Росія відмовиться від такого підходу і дасть шанс всеохоплюючому врегулюванню.

Наголошую: у Мінських документах у цілому є чіткий орієнтир, що робити кожній стороні. Україна своє зробила і робить.

Справа за Росією та її посіпаками на українському Донбасі почати виконувати їхню частину: відпустіть полонених, припиніть стріляти, відведіть озброєння, дайте ОБСЄ можливість безперешкодно виконувати власний мандат, виведіть російське озброєння, а також регулярні та нерегулярні підрозділи.

Окупаційна влада не обмежується веденням бойових дій на Донбасі, але й продовжує свою репресивну політику в Криму.

Колись квітучий вільний півострів перетворився на «сіру зону», де люди фактично позбавлені всіх видів захисту.

Судова та пенітенціарна системи перетворилися у Криму у справжній інструмент репресій.

Як вже не раз було в історії, більшість жертв – кримські татари і українці.

Останній штрих у цій картині – заборона російською окупаційною владою діяльності Меджлісу – органу самоврядування кримськотатарського народу.

А також безпідставне тримання протягом 20 днів у психіатричній лікарні заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова.

По суті, ганебна практика каральної психіатрії, що протягом багатьох років використовувалась радянською репресивною машиною, зараз береться на озброєння Росією.

Ми вимагаємо забезпечення безперешкодного доступу міжнародних правозахисних організацій як до Криму, так і до Донбасу, а також неухильного виконання рішення Виконавчої Ради ЮНЕСКО щодо запровадження моніторингу ситуації в АРК на інституційному рівні.

Жителі півострову мають бути захищені від дискримінації та утисків.

Геноцид кримськотатарського народу, що вже пережив трагедію депортації 70 років тому, не має повторитися.

Ми в Україні високо цінуємо внесок Верховного комісара ООН з прав людини та Ради ООН з прав людини у вирішенні поточних проблем з правами людини у моїй державі, у тому числі – в окупованому Криму.

Цього року, плануємо привернути увагу Генеральної Асамблеї ООН до цієї проблеми, представивши  відповідну резолюцію щодо ситуації з правами людини на окупованій території Автономної Республіки Крим та у Севастополі.

Ця резолюція має стати об’єктивною оцінкою всієї спільнотою ООН ситуації з правами людини на окупованих територіях.

Люди на цих територіях мають право на захист.

Їхні діти мають право на захист.

І це наша відповідальність як Організації Об’єднаних Націй захистити їх.

Я звертаюсь до всіх держав-членів ООН підтримати українську ініціативу.

Ми також закликаємо вас не визнавати легітимність російських виборів, які були проведені декілька днів тому в окупованому Криму.

Якщо ви визнаєте їх, це зіграє на руку агресії та заохочуватиме подальші репресії.

Ще одна проблема, яка спричинена російською окупацією Криму, це її наміри розташувати тактичну ядерну зброю та засоби її доставки на окупованому півострові.

Це фактично руйнує глобальну систему нерозповсюдження зброї масового знищення, брутально порушує без’ядерний статус України.

Більш того, Росія використовує тимчасово окупований Крим для планування її агресивної політики не тільки в Україні, але також в інших куточках світу, включаючи Сирію, де ця політика йде пліч-о-пліч з воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Сьогодні весь демократичний світ глибоко занепокоєний порушенням прав людини та стражданням цивільного населення Сирії.

Переконаний, що повне виконання Женевського комюніке 2012 року та резолюції Ради Безпеки 2254 є життєво важливим для врегулювання цього довготриваючого та кровопролитного конфлікту.

Привертаємо особливу увагу до необхідності усунення загрози будь-якого застосування хімічної зброї у цій країні.

Покращення гуманітарної ситуації, допуск до Алеппо та інших міст, що потребують негайної допомоги, міжнародних гуманітарних організацій є нашими першочерговими завданнями.

Ми вітаємо проведення ранкового спеціального засідання Ради Безпеки ООН по Сирії, де я сьогодні мав можливість висловити наше бачення цього важливого питання.

Сподіваюся, що ця дискусія призведе до змістовних рішень і кроків для полегшення тяжкого становища сирійців.

Ще один континент, який потерпає наразі від численних невирішених конфліктів та потребує нашої пильної уваги – це Африка.

Вона має нарешті почати сприйматися такою, якою вона є насправді: континентом з безмежним потенціалом та можливостями, а не тягарем, як це було багато років тому після століть колоніалізму та експлуатації.  

Моя країна не шкодуватиме зусиль на її підтримку і наші африканські партнери можуть повністю розраховувати на Україну, у тому числі за допомогою нашого членства в Раді Безпеки.

Шановний пане Голово!

Незважаючи на виклики сьогодення, які стоять перед Україною, моя країна повністю віддана справі реалізації Цілей сталого розвитку, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН в минулому році.

Ми продовжуємо працювати над виконанням наших зобов'язань на національному рівні, в першу чергу пов’язаних із забезпеченням здорового навколишнього середовища і сталого енергопостачання, просуванням гендерної рівності, боротьбою з корупцією.

Як член «Групи друзів з питань клімату», Україна зробила свій внесок у досягнення консенсусу щодо всеосяжної угоди у сфері зміни клімату.

Ми у стислі терміни завершили всі ратифікаційні процедури по Паризькій  угоді і сьогодні під час засідання високого рівня здали на зберігання наші ратифікаційні грамоти.

У цьому році ми також досягли важливого етапу – завершення Плану дій ООН щодо Чорнобиля та Декади відновлення та сталого розвитку регіонів, потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Однак існує очевидна необхідність продовження міжнародних зусиль із подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також завершення відповідних проектів.

Задоволений також, що порядок денний у галузі сталого розвитку на період до 2030 приділяє значну увагу одній із найбільших проблем сучасності – міграції.

Останніми роками ми стали свідками безпрецедентного за масштабами переміщення біженців, шукачів притулку, мігрантів та внутрішніх переселенців.

Важко собі уявити, але сьогодні в усьому світі – близько 65 мільйонів вимушених переселенців, у тому числі понад 21 мільйон біженців, 3 мільйони шукачів притулку та понад 40 мільйонів внутрішньо переміщених осіб.

Серед останньої категорії, на жаль, близько 1,8 млн. моїх співвітчизників – жителів окупованого та розореного Росією Донбасу.

Безумовно, наш першочерговий обов’язок – врятувати життя людей і забезпечити захист тим, хто його потребує.

Але для комплексного вирішення цієї глобальної проблеми потрібно зосередитись на першопричинах цього явища.

Це, насамперед, збройні конфлікти, тероризм, міжконфесійне протистояння та бідність. Нью-Йоркська Декларація тільки ухвалена нами – це перший крок у цьому напрямку.

Мій уряд відданий захисту переміщеного населення і здійснив важливі заходи, спрямовані на зміцнення національних механізмів реагування.

Особлива увага приділялася поліпшенню ситуації із забезпеченням засобів для існування переміщеного населення, а також розширення доступу до системи охорони здоров’я, освіти, житла і ринку зайнятості.

Шановний пане Голово!

70 років тому у Вестмінстерському коледжі один із засновників ООН Прем’єр-міністр Великої Британії Уінстон Черчілль зазначив:

«Наші труднощі та небезпеки нікуди не зникнуть, якщо ми заплющимо очі.

Вони нікуди не зникнуть, якщо ми просто спостерігатимемо за тим, що відбувається.

Не зникнуть вони і за допомогою політики умиротворення».

На превеликий жаль, ці слова не втратили свою актуальність й сьогодні.

Бачення Черчиллем Організації Об'єднаних Націй як рушійної сили миру, як основи політики міжнародних відносин, яка має протистояти «двом гігантським мародерам – війні та тиранії», набуває нового змісту та значення.

Він закликав «сумлінно дотримуватися Статуту ООН та виважено і тверезо рухатися вперед, не претендуючи на інші землі та скарби, не прагнучи свавільно контролювати думки інших людей».

Переконаний, саме такий підхід є потужним орієнтиром для нас всіх.

Більш того, він є єдиним можливим шляхом зберегти нашу унікальну Організацію та весь світ від катастрофи глобальної війни.

Дякую за увагу.

Отож і воно, що ООН бездіяльно!

Пятниця, 8 травня 2020, 19:12 • Саша Картер • 9900

МЗС Німеччини: наша нездатність встановити мир в Україні - підриває довіру до Радбезу ООН
МЗС Німеччини: наша нездатність встановити мир в Україні - підриває довіру до Радбезу ООН

КИЇВ. 8 травня. УНН. Нездатність Ради Безпеки ООН покласти край війнам в Лівії або Сирії або встановити мир на Близькому Сході і в Україні підриває довіру до ради і міжнародної спільноти в цілому. Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Хайко Маас на спеціальному засіданні на високому рівні за формулою Аррії з нагоди 75-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, передає кореспондент УНН.

“Наша нездатність покласти край війнам в Лівії або Сирії або нездатність встановити мир на Близькому Сході і в Україні підриває довіру до цієї Ради (Безпеки ООН — ред.) і міжнародної спільноти в цілому”, — сказав Маас.

За його словами, пандемія COVID-19 нагадала всьому світу, як активна діяльність може врятувати життя. Міністр зазначив, що це справедливо для кожного конфлікту.

“Ми повинні усунути грубі причини, чи то реакція на слабке управління, порушення прав людини або зміна клімату”, — підкреслив він.

Як писав УНН, ООН заявила, що настав час вирішити конфлікт в Україні.

Джерело: УНН

Підніміть мені повіки, щоб я подивився йому в очі...

Скандальний виступ росіянина на Радбезі ООН зобразили у влучній карикатурі
Володимира Сафронков
Володимира Сафронков / Георгій Ключник

Художник Георгій Ключник у карикатурі зобразив власне бачення провокативної поведінки на засіданні Ради безпеки ООН російського постпреда Володимира Сафронкова.

Сафронкова, який "відзначився" грубим порушенням дипломатичного етикету, Ключник зобразив у військовій формі.

"Подивися на мене, очі-то не відводь, що ти очі відводиш?", – сказав Сафронков до колеги з Великобританії Меттью Райкрофта під час обговорення ситуації в Сирії.

http://24tv.ua/skandalniy_vistup_rosiyanina_na_radbezi_oon_zobrazili_u_vluchniy_karikaturi_n805799

Никто не смеет оскорблять Россию!- заявил представитель РФ Владимир Сафронков на заседании Совбеза ООН  - Никто, пока для этого здесь есть я!