Я помітила... От як була маленька або зовсім молода - завжди була у гарному настрої, весь світ могла зарядити позитивом. А тепер, з плинністю часу, якось все міняється... Для радості вже потрібен привід, і з кожним роком все вагоміший... От зараз подивилася на себе зі сторони - з такими темпами на старість буду сумовитою бабуньою Це у всіх з роками стає менше позитиву чи я одна така?

Як боляче прокинутись у світі, Де так багато всіх, а ти один.Де вже не подарують білих квітівДо вічності... до срібних цих сідин...І світ цей наче вже не рідний,Немов відмовилось усе кругомВід моїх усмішок, навіть від сліз срібнихТа біль ще дужче хлище батогом.Покинувши мене, забрав ти серце.Та краще б Душу ти забрав...Бо ти залишив у мені відкриті дверці,А в них холодний вітер задував...Моя Душа вже змерзла та промоклаВ сльозах гірких та зимніх цих вітрах.Здається я, як лист...

Читати далі...

Я боюсь тебе, немов вогню. Я боюсь - себе, себе - виню. Нащо я пустила в серце гріх? Вже несила... Людям - сміх. Буде - що? Що буде? Розкажи... По вустах моїх Поворожи. Розчаклуй це серце, Розчаклуй... Подивися, доторкнись, почуй... Що тобі мої заморені вуста? Я - вже не ядриця, Я - пуста... Я зносилася у болю іменах, Я зморилася у втрачених словах... Я - скалічена, побита на стерні, Вже - не плакать, й не співать мені. Йду порожнім шляхом - навманя...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Скажіть мені, будь ласка... Чому іноді в житті все буває так...дивно! Чому хочеш всього і відразу, а отримуєш нічого і поступово??? Чому намагаєшся зблизитися із дорогою серцеві людиною, але не виходить - то обставини не ті, а то і сама людина того не бажає... Невже ж можливо усе життя закохуватися і так і не пізнавати справжнього щастя???... Чому не виходить вірити у ...

Читати далі...