хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «невідомість»

Скажіть....

                         


 
Скажіть мені, будь ласка... Чому іноді в житті все буває так...дивно!  Чому хочеш всього і відразу, а отримуєш нічого і поступово??? Чому намагаєшся зблизитися із дорогою серцеві людиною, але не виходить - то обставини не ті, а то і сама людина того не бажає... Невже ж можливо усе життя закохуватися і так і не пізнавати справжнього щастя???... Чому не виходить вірити у краще?... Чи насправді ця надія і ці сподівання ні до чого не призводять, окрім суму, страждань і марно витраченого часу і почутів?...
   Дивлюся на інших і просто шокована - одна знайома розлучилася із хлопцем, не прозустрічавшись і двох тижнів, а тут же знаходить собі нового... І відповідь: "Набридло"... А ти дивишся на неї і відчуваєш себе якоюсь неповноцінною - люди так легко знаходять собі когось, для них це не важко, раз плюнути, а ти сидиш у очікуванні якогось незрозумілого щастя... І не відомо - чи воно буде взагалі?!... І чому, як тільки зацікавлюєшся кимось, хочеш зустрічатися, то неодмінно не виходить! Як спеціально, немовби хтось прочитав думки - і от тобі!... Адже ж знаєш, що ти далеко не потвора, навіть навпаки, не божевільний псих... Навпаки - нормальна дівчина, яка цілком заслуговує на нормальні стосунки... І треба ж так - закохатися, а потім зрозуміти, що оті нічні сльози, ті вечірні мрії біля відчиненого вікна, ті прогулянки містом у надії когось зустріти - все марно... Скажіть, будь ласка, що зі мною? Чи це в мене життя зараз таке веселе, чи, може, вже діагноз???... І все розумію, намагаюся не сумувати, але не виходить... Хочу повірити у щасливе чудо - але не можу....

7%, 1 голос

93%, 13 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.