хочу сюда!
 

Тетяна

46 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-53 лет

Заметки с меткой «рідний край»

Перемога!!! Моя подяка всім друзям)))


   В суботу, 16 червня, відбулося вручення головного призу в 100 000 грн переможцю в номінації "Село Року 2018" від програми "Сільський ревізор".
  Чесно кажучи - не вірили і не вірилось, що можемо виграти, сестра навіть відмовилась поїхати в складі офіційної делегації в Денихівку, на вручення.  Тому, коли наступного дня я дізналась, що таки ДА!!! , головний приз і почесне звання НАШІ!! - я навіть трішки емоційно поверещала smutili lol

 Моя подяка всім моїм друзям за підтримку і ТИЦЬ в потрібний квадратик.. Величезне, дуже щире ВАМ ДЯКУЮ!!!))))

 П.С. Хотіла ще сюди відео додати, але з їх фейсбук-сторінки чимось поділитись можна тільки зареєстрованим у Фейсбуціunsmile
 П.П.С. А тепер подивимось, на що ж ці гроші витрачено буде...

Україна моя!



Україна моя

Україна моя у вогні оповита,

Топче землю Вкраїнську москаль,

Кров патріотів, вже була пролита,

Та це не змінило нічого, нажаль...

 

Нажаль, і далі іде боротьба...

І кров юнаків встелює землю...

Зовсім невинних війна забира,

У той світ паралельний...

 

У якому не буде вже мами,

І батько руки вже не подасть...

Кохана не зустріне словами...

І поцілунку більше не дасть...

 

Когось не зустрінуть вже діти,

А хтось, не побачить дитину свою...

Покинули герої цю землю навіки...

Загинули за волю і честь у бою...

 

Заради нас,  заради України,

Щоб землю рідну не топтав москаль,

Залишили батьків й свої родини...

І назавжди пішли у інший край...

 

/ Назар Губій /

Понад горами лине пiсня ця про чудовий край!

Анимация
Край, мій рідний край

Там, де гори, полонини, 
Де стрімкі потоки річок, 
Де смерічок ген розмай, 
Ллється пісня на просторі. 
Вільна, сильна, наче море, 
Про мій милий рідний край. 

І у синю даль 
Понад горами лине пісня ця! 
Про чудовий край, 
Чарівний край Черемоша й Прута! 
Край, мій рідний край, 
Пісенний край завзяття і труда. 
Ти-моя любов, ти рідна матінко-моя земля! 

Приїжджайте в Прикарпаття! 
Приїжджайте, люди добрі! 
Завжди будем раді вам! 
Хлібом-сіллю вас зустрінуть, 
Файну пісню заспівають, 
В шану нашим світлим дням. 

І у синю даль 
Понад горами лине пісня ця! 
Про чудовий край, 
Чарівний край Черемоша й Прута! 
Край, мій рідний край, 
Пісенний край завзяття і труда. 
Ти-моя любов, ти рідна матінко-моя земля!
Анимация  Пропоную заглянути до найчарівнішого куточка нашої держави до синіх Карпат.
 
Викладаю фото незвичайної краси з люб"язності автора ratayvlad.

























разделители

Як воювали з українською мовою.

Прошу розповсюдити цей ролик - люди мають знати правду.

Вітчизна

ВІТЧИЗНА
 
 
 
 
 
 
1 Vote

У ритмі вальсу танцюють завзято
З вітром могутні ліси
І зичать добра нам багато,
Бери ж його стільки- лише понеси
Вітер грайливий так ніжно колише
Трави зелені і з хлібом поля
Гарна Вітчизна, мов личко дівоче,
Манить до себе, серцю мила земля
 Зове в зелений бір,
Де верба дивиться у воду
І не може відвести зір,
Так задивилася на вроду 
Просить туди, де зріс,
Де блакить безмежна неба,
Де чисті почуття, до сліз
І слів гучних не треба 
Туди, де соловей співає лунко,
На вербах він ночує,
А зозуля, лісова віщунка
Сотню літ життя накує 
Все там душу звеселяє,
На світанні, на зорі, раненько.
Там душа на скрипці грає
Під акорди соловейка 
І куди б нас не водили літа,
Ніде нема кращого краю
Величава краса і земна теплота
Лише є у рідного краю

Лист до батька

ЛИСТ ДО БАТЬКА
Де ти, тепер батьку? Я не знаю, Шлю з Землі тобі листа, Ти ж не міг забути свого краю, Де так тяжко ніс свого хреста
Скинь важку плиту з могили І приходь в колишній сад, Чи впізнаєш? Ми ж його садили І все побив нещадний град
.

Проведу, як ти мене водив, дитину, Бо зникла стежка та давно. По якій ходив косить в долину, Вже там зосталось голе дно

Нагадаю, як ти не міг дати раду, Коли з Васею ми бігли за село. І пробирались  на тракторну бригаду, Бо нам цікаво там було

Зараз навкруги цікавого багато, Тільки сам, я батьку посивів,  І моя  Вітчизна, хоть і мати Онуків більше любить, ніж синів

Ти побачиш великі зміни У селі, в душі людей І як тяжко їм ладнати нині З непростим життям своїх дітей

Знаю батьку, мене ти запитаєш, Як же сину ти живеш? Чи ти рід нас поважаєш ?, Чи про діда пам”ять бережеш?

- Живу..., і твоя калина розцвітає І хліб у буйний ріст іде. Тебе і діда пам”ятає Покоління наше молоде

Ні, насіння  твоє не вмерло, У нащадках живе твій рід. Лиш Васі вже нема, його  горе зжерло, Але його сини продовжать родовід

Я дивлюсь на небо і гадаю, На Місяць полетіти, чи на Марс, Може там тебе я відшукаю, Хоч ти давно покинув нас

І одним себе я тішу, Ти десь там в небесній млі Дивишся на небі, найсвятіший І зичиш мені щастя на Землі

Хочу розстатися з журбою, Води напитись з твоїх рук, Хочу навіки буть з тобою, Бо ж не буває зустріч без розлук

Але в житті так не буває, Є втрати у кожній із родин І з   нас кожен твердо знає, Що звідти не вернувся ні один

Все минає і сліду не має, Життя не повернуть назад, Лиш рідня їх пам”ятає І світлин в альбоми ряд…

Я вертаюсь знов і знову

Я вертаюсь  знов і знову,

У ті часи, коли щасливо жив.

За своїм дитинством веселковим,

Чомусь я дуже затужив

Той час до себе горне,

У бідне, але дороге село.

Те світле почуття - не чорне,

І все що рідне серцеві було

Сниться ставок, кругом городи,

У ставку смарагдова вода

І земля, що дала мені вроду,

І де гуляла юність золота

Бачу у сні зелене літо,

Сінокіс і солов"їний спів,

І річку сонечком зігріту,

І дівчину, що там зустрів.

Краю мій,все знаєш ти про мене

Пригадай мені літа - оті,

Що пробігли так шалено,

Наче з казки коні золоті

І догнать я їх не можу,

Не зупинити ні на мить,

Лиш серце спогадом тривожу

І воно так ниє і щемить

Знаю, літо - те барвисте,

Лише там, в краю батьків.

Там над лугами жайвір висне,

Але не повернути тих років

Повернути їх не в змозі,

 І не догнати, хіба у думці.

І наче квіти на морозі

Не зберегти  їх в сумці...

Тут душа моя квітне


Все рідше випадає у селі бувати,

У моїм  ріднім Поліськім краю.
І коли ще там буду - не знаю,
Коли Вітчизну побачу свою

Коли вийде назустріч привітне
Полісся моє, у прадавній красі,
Там, де душа моя квітне,
Як троянда у ранковій росі

О!, Немовичі, біленькі хати,
Моє рідне поліське село,
Я не смію тебе забувати,
Бо без тебе б і мене не було

З тебе життя моє путь прокладає,
Моя доля з тебе витіка.
Про дитинство мені нагадає,
Случ - повільна у лузі ріка

Твої у мене коріння і віти,
З тебе почався Савчинів рід,
Розкидав по світу нас вітер
І я вже не хлопчик, а дід.

У місті і щастя байдуже, пихате,
Хоч і сяють рекламні вогні,
А у Немовичі, до рідної хати,
Лину спочити у колі рідні 

Де ж поділось теє сонце…

Сталось це зовсім недавно, Ніщо, серед інших подій. Бродив я по лузі, не марно По зеленій траві, молодій

Сонце сіло вже, до речі, У росі блистіли квіточки. Наступив травневий вечір, І запалив у небі зірочки

У ставочку біля хати Жаби лунко розмовляли, А ластівки, хазяєчки завзяті У своїх гніздечках  газдували

Ясний місяць плив поволі, Серпом жав зорі  над лугами, А тихі верби і стрункі тополі Шепотіли сонними листками

Верба тихо розказала Про свій весняний рай, І тополя вітами хитала, Що прийшов нарешті май

А клен і явір, мов два брати Шукали згасле сонце, Та не змогли знайти І заглядали у віконце

Шукали , там де верби і тополі, На бережку синьої ріки, Що текла собі поволі І блистіла з місяця руки

Довго ще шукали сонце друзі, У лісі,в річці, у широкім лузі І заглядали знов в віконце, Де ж поділось теє сонце ?…

Із бабусиної скрині.

Гуцульська вишивка здавна славилась своїм багатим колоритом, приваблювала своєю різноманітністю узорів. В основному це геометричний орнамент, який бере свій початок ще з прадавніх часів. Сучасні майстри намагаються відтворити всю цю неповторність у своїх роботах.З великою цікавістю спостерігаю як стародавня вишивка гуцулів трансформується в сучасному декорі. Є дуже вдалі і цікаві роботи, а є так би мовити базарні. Чим повинен керуватись майстер беручи за основу певні мотиви? Перш за все точним знанням значень і зміту даних  мативів...

 Знайшовши декілька цікавих робіт моєї бабці вирішила  поділитись. Більш ніж впевнена що для декого це вже досить відомі зразки. Про те сподіваюсь комусь тай сподобаються подані фото.Хочу звернути вашу увагу на колорит, мотиви. Хоч вони й загально відомі та як відомо ножен майстер має свій почерк, ва своє бачення. Цим і є цінні роботи різних майстрів.




[ Читати далі ]
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая