Ну, здрастуйте!
- 27.08.22, 12:44
Боже! Скільки часу я сюди не заходила?!!! 
А колись це був мій другий дом. )))
Скільки друзів було! І зараз є...
Люблю вас!
9
хочу сюди!
-
-
56 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років
Замітки з міткою «рідний край»
Перемога!!! Моя подяка всім друзям)))
- 20.06.18, 14:30
В суботу, 16 червня, відбулося вручення головного призу в 100 000 грн переможцю в номінації "Село Року 2018" від програми "Сільський ревізор".
Чесно кажучи - не вірили і не вірилось, що можемо виграти, сестра навіть відмовилась поїхати в складі офіційної делегації в Денихівку, на вручення. Тому, коли наступного дня я дізналась, що таки ДА!!! , головний приз і почесне звання НАШІ!! - я навіть трішки емоційно поверещала 
Моя подяка всім моїм друзям за підтримку і ТИЦЬ в потрібний квадратик.. Величезне, дуже щире ВАМ ДЯКУЮ!!!))))
П.С. Хотіла ще сюди відео додати, але з їх фейсбук-сторінки чимось поділитись можна тільки зареєстрованим у Фейсбуці
П.П.С. А тепер подивимось, на що ж ці гроші витрачено буде...
8
Україна моя!
- 19.09.14, 14:13
Україна моя
Україна моя у вогні оповита,
Топче землю Вкраїнську москаль,
Кров патріотів, вже була пролита,
Та це не змінило нічого, нажаль...
Нажаль, і далі іде боротьба...
І кров юнаків встелює землю...
Зовсім невинних війна забира,
У той світ паралельний...
У якому не буде вже мами,
І батько руки вже не подасть...
Кохана не зустріне словами...
І поцілунку більше не дасть...
Когось не зустрінуть вже діти,
А хтось, не побачить дитину свою...
Покинули герої цю землю навіки...
Загинули за волю і честь у бою...
Заради нас, заради України,
Щоб землю рідну не топтав москаль,
Залишили батьків й свої родини...
І назавжди пішли у інший край...
/ Назар Губій /
5
Край, мій рідний край
Там, де гори, полонини,
Де стрімкі потоки річок,
Де смерічок ген розмай,
Ллється пісня на просторі.
Вільна, сильна, наче море,
Про мій милий рідний край.
І у синю даль
Понад горами лине пісня ця!
Про чудовий край,
Чарівний край Черемоша й Прута!
Край, мій рідний край,
Пісенний край завзяття і труда.
Ти-моя любов, ти рідна матінко-моя земля!
Приїжджайте в Прикарпаття!
Приїжджайте, люди добрі!
Завжди будем раді вам!
Хлібом-сіллю вас зустрінуть,
Файну пісню заспівають,
В шану нашим світлим дням.
І у синю даль
Понад горами лине пісня ця!
Про чудовий край,
Чарівний край Черемоша й Прута!
Край, мій рідний край,
Пісенний край завзяття і труда.
Ти-моя любов, ти рідна матінко-моя земля!
Пропоную заглянути до найчарівнішого куточка нашої держави до синіх Карпат.Викладаю фото незвичайної краси з люб"язності автора ratayvlad.
14
Як воювали з українською мовою.
- 17.07.12, 14:30
- СРСР
Прошу розповсюдити цей ролик - люди мають знати правду.
64
Вітчизна
- 24.05.12, 13:25
ВІТЧИЗНА У ритмі вальсу танцюють завзято
1 Vote
З вітром могутні ліси
І зичать добра нам багато,
Бери ж його стільки- лише понеси
Вітер грайливий так ніжно колише
Трави зелені і з хлібом поля
Гарна Вітчизна, мов личко дівоче,
Манить до себе, серцю мила земля
Зове в зелений бір,
Де верба дивиться у воду
І не може відвести зір,
Так задивилася на вроду
Просить туди, де зріс,
Де блакить безмежна неба,
Де чисті почуття, до сліз
І слів гучних не треба
Туди, де соловей співає лунко,
На вербах він ночує,
А зозуля, лісова віщунка
Сотню літ життя накує
Все там душу звеселяє,
На світанні, на зорі, раненько.
Там душа на скрипці грає
Під акорди соловейка
І куди б нас не водили літа,
Ніде нема кращого краю
Величава краса і земна теплота
Лише є у рідного краю
0
Лист до батька
- 15.05.12, 17:40
ЛИСТ ДО БАТЬКА
Де ти, тепер батьку? Я не знаю,
Шлю з Землі тобі листа,
Ти ж не міг забути свого краю,
Де так тяжко ніс свого хреста
Скинь важку плиту з могили
І приходь в колишній сад,
Чи впізнаєш? Ми ж його садили
І все побив нещадний град
.
Проведу, як ти мене водив, дитину, Бо зникла стежка та давно. По якій ходив косить в долину, Вже там зосталось голе дно
Нагадаю, як ти не міг дати раду, Коли з Васею ми бігли за село. І пробирались на тракторну бригаду, Бо нам цікаво там було
Зараз навкруги цікавого багато, Тільки сам, я батьку посивів, І моя Вітчизна, хоть і мати Онуків більше любить, ніж синів
Ти побачиш великі зміни У селі, в душі людей І як тяжко їм ладнати нині З непростим життям своїх дітей
Знаю батьку, мене ти запитаєш, Як же сину ти живеш? Чи ти рід нас поважаєш ?, Чи про діда пам”ять бережеш?
- Живу..., і твоя калина розцвітає І хліб у буйний ріст іде. Тебе і діда пам”ятає Покоління наше молоде
Ні, насіння твоє не вмерло, У нащадках живе твій рід. Лиш Васі вже нема, його горе зжерло, Але його сини продовжать родовід
Я дивлюсь на небо і гадаю, На Місяць полетіти, чи на Марс, Може там тебе я відшукаю, Хоч ти давно покинув нас
І одним себе я тішу, Ти десь там в небесній млі Дивишся на небі, найсвятіший І зичиш мені щастя на Землі
Хочу розстатися з журбою, Води напитись з твоїх рук, Хочу навіки буть з тобою, Бо ж не буває зустріч без розлук
Але в житті так не буває, Є втрати у кожній із родин І з нас кожен твердо знає, Що звідти не вернувся ні один
Все минає і сліду не має, Життя не повернуть назад, Лиш рідня їх пам”ятає І світлин в альбоми ряд…
2
Я вертаюсь знов і знову
- 14.05.12, 17:33
Я вертаюсь знов і знову,
У ті часи, коли щасливо жив.
За своїм дитинством веселковим,
Чомусь я дуже затужив
Той час до себе горне,
У бідне, але дороге село.
Те світле почуття - не чорне,
І все що рідне серцеві було
Сниться ставок, кругом городи,
У ставку смарагдова вода
І земля, що дала мені вроду,
І де гуляла юність золота
Бачу у сні зелене літо,
Сінокіс і солов"їний спів,
І річку сонечком зігріту,
І дівчину, що там зустрів.
Краю мій,все знаєш ти про мене
Пригадай мені літа - оті,
Що пробігли так шалено,
Наче з казки коні золоті
І догнать я їх не можу,
Не зупинити ні на мить,
Лиш серце спогадом тривожу
І воно так ниє і щемить
Знаю, літо - те барвисте,
Лише там, в краю батьків.
Там над лугами жайвір висне,
Але не повернути тих років
Повернути їх не в змозі,
І не догнати, хіба у думці.
І наче квіти на морозі
Не зберегти їх в сумці...
3
Тут душа моя квітне
- 14.05.12, 13:36
Все рідше випадає у селі бувати,
У моїм ріднім Поліськім краю.
І коли ще там буду - не знаю,
Коли Вітчизну побачу свою
Коли вийде назустріч привітне
Полісся моє, у прадавній красі,
Там, де душа моя квітне,
Як троянда у ранковій росі
О!, Немовичі, біленькі хати,
Моє рідне поліське село,
Я не смію тебе забувати,
Бо без тебе б і мене не було
З тебе життя моє путь прокладає,
Моя доля з тебе витіка.
Про дитинство мені нагадає,
Случ - повільна у лузі ріка
Твої у мене коріння і віти,
З тебе почався Савчинів рід,
Розкидав по світу нас вітер
І я вже не хлопчик, а дід.
У місті і щастя байдуже, пихате,
Хоч і сяють рекламні вогні,
А у Немовичі, до рідної хати,
Лину спочити у колі рідні
0
Де ж поділось теє сонце…
- 10.05.12, 17:30
Сталось це зовсім недавно,
Ніщо, серед інших подій.
Бродив я по лузі, не марно
По зеленій траві, молодій
Сонце сіло вже, до речі, У росі блистіли квіточки. Наступив травневий вечір, І запалив у небі зірочки
У ставочку біля хати Жаби лунко розмовляли, А ластівки, хазяєчки завзяті У своїх гніздечках газдували
Ясний місяць плив поволі, Серпом жав зорі над лугами, А тихі верби і стрункі тополі Шепотіли сонними листками
Верба тихо розказала Про свій весняний рай, І тополя вітами хитала, Що прийшов нарешті май
А клен і явір, мов два брати Шукали згасле сонце, Та не змогли знайти І заглядали у віконце
Шукали , там де верби і тополі, На бережку синьої ріки, Що текла собі поволі І блистіла з місяця руки
Довго ще шукали сонце друзі, У лісі,в річці, у широкім лузі І заглядали знов в віконце, Де ж поділось теє сонце ?…
0
