Как выявляли психов в СССР(с)
- 07.01.16, 20:20
10
Про співтовариство
Останнім часом бачу на порталі завелику кількість людей, особливо молоді, які розповідають нісенітниці про життя у Радянському Союзі - накшталт як все було чудово, яка була безкоштовна медицина, які були чудові продукти харчування і як всі нібито чудово жили! Цей абсурд вже трохи обрид, тому пропоную у цьому співтоваристві розміщувати матеріали про те, яким справді було життя у "країні - казці" СРСР. СРСР і війна. СРСР і що воно дало Україні. Ну і все в такому дусі. Гумор також привітається.Шукати в архіві
все було перше.....і все з ним померло
- 18.12.14, 21:06
9
Речь Гитлера 01.09.1939 VS Речь Путина 18.03.2014.
- 06.04.14, 16:11
Гитлер . Депутаты германского Рейхстага! Данциг был — и остается германским городом. Коридор* был — и остается немецким. Обе эти территории по их культурным особенностям принадлежат исключительно германскому народу.
Путин . Уважаемые коллеги! В сердце, в сознании людей Крым всегда был и остаётся неотъемлемой частью России.В Крыму буквально всё пронизано нашей общей историей и гордостью.
Гитлер. Более миллиона людей немецкой крови в 1919—1920 годах были отрезаны от их родины.
Путин. Сегодня из 2 миллионов 200 тысяч жителей Крымского полуострова — почти полтора миллиона русских, значительная часть которых, как показал референдум, ориентируются на Россию.
Гитлер. Вы знаете о предложениях, которые я вносил для восстановления германского суверенитета над германскими территориями. Вы знаете о моих бесконечных стараниях, которые я прилагал для мирного урегулирования вопросов.
Путин. Все эти годы и граждане, и многие общественные деятели неоднократно поднимали эту тему, говорили, что Крым — это исконно русская земля, а Севастополь — русский город.
Гитлер. Данциг был отнят у нас, Коридор был аннексирован Польшей.
Путин. И когда Крым вдруг оказался уже в другом государстве, вот тогда уже Россия почувствовала, что её даже не просто обокрали, а ограбили.
* Польский коридор — термин использовался между двумя мировыми войнами (1919—1939 гг.) для обозначения польской территории, которая отделяла германскую Восточную Пруссию от основной территории Германии.
15
Дармова робоча сила
- 31.01.14, 20:22
http://glavcom.ua/photo2/1718-1.html
Все советские предприятия, все учреждения участвовали в ежегодной уборке урожая. Городские “Икарусы” по утрам вывозили население на поля, вечером забирали обратно. Школьники выезжали классами, бегали по полю, кидались картошкой друг в друга, набегавшись, садились в кружок с бутербродами и термосами. Потери от тотальной мобилизации никто не подсчитывал, казалось, если горожане не помогут колхозникам – зимой наступит окончательный голод…
За що я "люблю" сєсєр та їх вірних учнів - ригів та комі - це за любов до халяви.
Що саме цікаво, ефективність рабської праці близька нулю.
Все советские предприятия, все учреждения участвовали в ежегодной уборке урожая. Городские “Икарусы” по утрам вывозили население на поля, вечером забирали обратно. Школьники выезжали классами, бегали по полю, кидались картошкой друг в друга, набегавшись, садились в кружок с бутербродами и термосами. Потери от тотальной мобилизации никто не подсчитывал, казалось, если горожане не помогут колхозникам – зимой наступит окончательный голод…
За що я "люблю" сєсєр та їх вірних учнів - ригів та комі - це за любов до халяви.
Що саме цікаво, ефективність рабської праці близька нулю.
8
Прєлєсті радянської економіки
- 25.09.13, 14:20
Як ви вважаєте, що це? Коцнтабір? Радянський чи нацистський? Радянський і не коцнтабір. Це примусове використання праці громадян, які не були засудженні. Єдина їх провина в тому що вони народилися в країні, яка "я другой страны такой не знаю, где так вольно дышит человек"
Більш докладніше тут
10
А ще кажуть що СРСР не воював проти Польщі.
- 18.09.13, 14:58
1939 г., СЕНТЯБРЯ 14, МОСКВА. — ДИРЕКТИВА № 16634 К. Е. ВОРОШИЛОВА И Б. М. ШАПОШНИКОВА ВОЕННОМУ СОВЕТУ КИЕВСКОГО ОСОБОГО ВОЕННОГО ОКРУГА О НАЧАЛЕ НАСТУПЛЕНИЯ ПРОТИВ ПОЛЬШИ | ||
| ||
П р и к а з ы в а ю: 1. К исходу *"16"* сентября скрытно сосредоточить и быть готовым к решительному наступлению с целью молниеносным ударом разгромить противостоящие войска противника: а) Каменец-Подольская группа — командующий группой командарм 2-го рангатов.Тюленев [дивись біографічну довідку нижче - ІП], в составе 16-й, 9-й, 32-й и 34-й кав. дивизий, 72-й и 99-й стр. дивизий, 25-го танк[ового] корпуса, 26-й и 23-й танк[овых] бригад, 283-го и 274-го корп[усных] артполков — в районе Гусятин, Каменец-Подольск, Ярмолинцы. Задача — нанести мощный и молниеносный удар по польским войскам, надежно прикрывая свой левый фланг и отрезая польские войска от румынской границы, решительно и быстро наступать в направлении на Чортков, Станиславов и к исходу "17" сентября выйти на р. Стрыпа; к исходу "18" сентября овладеть районом Станиславов, имея дальнейшей задачей действия в направлении Стрый, Дрогобыч. б) Волочиская группа — командующий группой — командующий Винницкой армейской группой комкор тов. Голиков, в составе 3-й, 5-й и 14-й кав. дивизий, 96-й и 97-й стр. дивизий, 24-й, 38-й танк[овых] бригад, 269-го корп[усного] артполка — в районе Волочиск, Соломна, Черный остров. Задача — нанести мощный и решительный удар по польским войскам и быстро наступать на м. Трембовля, г. Тарнополь, г. Львов и к исходу "17" сентября выйти в район Езерна; к исходу "18" сентября овладеть районом Буск, Перемышляны, Бобрка, имея дальнейшей задачей овладение г. Львов. в) Шепетовская группа — командующий группой — командующий Житомирской армейской группой комдив тов. Советников, в составе 44--й, 45-й и 81-й стр. дивизий, 36-ой танк[овой] ***бригады***, 236-го и 233-го корп[усных] артполков — в районе Новоград-Волынск, Славута, Шепетовка. Задача — наступать в направлении на Ровно, Луцк и к исходу "17" сентября овладеть районом Ровно, Дубно; к исходу "18" сентября овладеть районом Луцк, имея в виду в дальнейшем наступление на Владимир-Волынск. г) для обеспечения правого фланга сосредоточить в районе Олевск, Городница, Белокоровичи 15-й стр. корпус в составе 60-й и 87-й стр. дивизий и вести активные действия на Сарны. 2. Действия групп должны быть быстры и решительны, поэтому они не должны ввязываться во фронтальные бои на укрепленных позициях противника, а, оставляя заслоны с фронта, обходить фланги и заходить в тыл, продолжая выполнять поставленную задачу. 3. Разграничительная линия с войсками Белорусского особого военного округа — устье р. Словечна, Домбровица, Влодава, Коцк и далее по р. Вепрш до ее устья, все для Киевского особого военного округа включительно. 4. Граница наших действий по глубине устанавливается — правый берег р. Висла от устья р. Вепрш до устья р. Сан, правый берег р. Сан от устья до ее истоков, далее новая граница Венгрии (бывш. граница Чехословакии с Польшей), вся граница с Румынией. Нашим войскам через эту линию отнюдь не продвигаться. 5. Войскам групп решительное наступление с переходом государственной границы начать на рассвете "17" сентября. Авиационные части округа рассосредоточить на оперативные аэродромы в полной боевой готовности. По действиям авиации задачи ставятся командованием округа. 7. Сосредоточение групп прикрыть сильной истребительной авиацией и зенитной артиллерией. Наступление вести под прикрытием истребителей во взаимодействии с бомбардировочной, штурмовой авиацией. Избегать бомбардировки открытых городов и местечек, не занятых крупными силами противника. 8. Вслед за Волочиской группой направить 137-й артполк РГК, который должен следовать в готовности оказать поддержку группе в случае атаки укрепленных позиций. 9. Организовать бесперебойное снабжение групп КОВО всеми видами довольствия, не допуская никаких реквизиций и самовольных заготовок продовольствия и фуража в занятых районах. 10. Получение директивы подтвердить и план действий представить нарочным к утру ****" "**** сентября. | ||
***** Напечатано 2 экз. Б.Шапошникову. Экз[емпляр] №1-й (Первый) получил 14.9.39 18 часов.***** ****** Кулик. 14.9.39 г.***** Пометы: 1. В верхней части 1-го листа над текстом имеется штамп входящей регистрации 1-го отделения 1-го отдела штаба РККА: "Вход[ящий]№182. 9.10.1939г.". 2. На обороте последнего листа имеется помета от руки чернилами: "Материал первой редакции экз[емпляры] №1, №2 по 3 листа каждый уничтожен сожжением 20 марта 1941 г. Генерал-майор В. Иванов. Полковник Громов, майор Ант[онченко]. 20.3.41". | ||
ЦАМО, ф. 148а, оп. 3763, д. 69, лл. 4-6. Подлинник. | ||
________________________ *-* Здесь, а также далее все даты вписаны Б. Шапошниковым от руки красными чернилами. **-** Подчеркнуто красным карандашом. ***-*** Буква "ы" зачеркнута Б. Шапошниковым ошибочно, имеется в виду одна бригада. ****-**** Дата в документе отсутствует. *****-***** Вписано Б. Шапошниковым от руки красными чернилами. ******-****** подлинная подпись Г. Кулика [координував дії Українського фронту і Білоруського, який входив на територію Західної Білорусі - ІП] красными чернилами. | ||
Джерело: архів бібліотеки Катинської справи --------- КОМЕНТАРІ: | ||
Київський особливий військовий округ створено в липні 1938 р. на базі Київського військового округу. 11 вересня КОВО перетворено в Український фронт. До складу Військової ради КОВО (Українського фронту) входили командувач військами округу Семен Тимошенко, перший секретар Центрального комітету Компартії України Микита Хрущов, начальник штабу Микола Ватутін. Семен Тимошенко - українець з Одещини (народився в 1895-му), тричі Георгіївський кавалер за Першу світову (кулеметник), з 1918 року в Червоній армії, командир кавалерійської дивізії в Першій кінній армії Будьонного, тричі кавалер ордена Червоного прапора, маршал СРСР (1940), народний комісар (міністр) оборони СРСР (1940-41). Двічі Герой СРСР (1940 за прорив фронту під час радянсько-фінської війни і 1964), командував Західним і Південно-Західним фронтами ЧА під час Другої світової, керував провальною Харківською операцією (1942). Після війни командував Білоруським військовим округом, був кандидатом у члени ЦК КПРС, депутат ВР СРСР. Помер у 1970 році. Іван Тюлєнєв - росіянин з Поволжжя (народився в 1892-му), повний Георгіївський кавалер за Першу світову (драгун), брав участь у придушенні анархістського повстання у Кронштадті (1920), заступник інспектора кавалерії РСЧА (1931-38), генерал армії (1940), помер у 1978 році, за кілька місяців до смерті отримав Героя СРСР (за оборону Кавказу у 1942-му і "підвищення боєготовності" Радянської армії після війни). Пилип Голіков - росіянин з Уралу (народився в 1900-му), з 1918 року в Червоній армії (на агітаторсько-політичних посадах), з 1931-го - на командирських посадах, 1937-40 - служба в Українській РСР. Начальник Головного розвідувального управління Генштабу РСЧА (1940). З 1944 року керував репатріацією громадян СРСР з території Німеччини і окупованих нею країн. Маршал СРСР (1961). З 1958 року - начальник Головного політичного управління Червоної армії, член ЦК КПРС (1961-1966), помер у 1980-му. Іван Совєтніков - росіянин із Пензенської губернії (народився у 1897-му), з 1918 року - в Червної армії, в 1926-36 служив у Білоруській РСР, брав участь уГромадянській війні в Іспанії (1936-37), брав участь у приєднанні до Української РСР Буковини і Бессарабії. Депутат ВР УРСР від Ківерцівського району Волині (1940). Під час німецько-радянської війни - замком по тилу на різних фронтах. З 1950 - заступник командуючого Прикарпатського військового округу. Помер у 1957 у Львові. Григорій Кулик - українець з Полтавщини (народився в 1890-му), член РСДРП із 1917 року, у Червоній армії з 1918-го, артилерист. Начальник артилерії Першої кінної армії Будьонного (1920), начальник Головного артилерійського управління РСЧА (1926), командарм (1939), маршал Радянського Союзу (1940), Герой СРСР (1940, за підготовку радянської артилерії до війни з Фінляндією). Репресований і розстріляний у 1950 році. |
Населення Волині й Галичини спершу вітало "визволителів", але нова влада розпочала репресії, ще гірші від "польських окупантів".
Події вересня-жовтня 1939 року історики називають по-різному - "анексією", "визволенням", "окупацією", "приєднанням". Факт у тому, що вперше після Акту злуки УНР та ЗУНР 1919 року українські землі знову возз'єдналися в одній державі - квазі-незалежній Українській РСР.
Межі УРСР з незначними змінами були підтверджені після Другої світової. І зараз є кордонами незалежної України, визнаними світовою спільнотою, включно з нашими сусідами.
17
59 років тому СРСР провів операцію "Сніжок".
- 12.09.13, 19:17
14 вересня відзначається 59-а річниця трагічних подій на Тоцькому полігоні. Те, що сталося 14 вересня 1954 в Оренбурзькій області, довгі роки оточувала щільна завіса секретності.
О 9 годині 33 хвилини над степом прогримів вибух однієї з найпотужніших на ті часи ядерних бомб.
Вслід у наступ - повз палаючі в атомній пожежі ліси, знесені з лиця землі села - кинулися в атаку "східні" війська.
Літаки, завдаючи удару по наземних цілях, перетинали ніжку ядерного гриба. У 10 км від епіцентру вибуху в радіоактивному пилу, серед розплавленого піску, тримали оборону "західники". Снарядів і бомб в той день було випущено більше, ніж при штурмі Берліна.
З усіх учасників навчань було взято підписку про нерозголошення державної та військової таємниці строком на 25 років. Вмираючи від ранніх інфарктів, інсультів і раку, вони навіть лікуючим лікарям не могли розповісти про своє опромінення. Небагатьом учасникам Тоцьких навчань вдалося дожити до сьогоднішнього дня. Через півстоліття вони розповіли "Московському комсомольцю" про події 54-го року в Оренбурзькому степу.
Підготовка до операції " Сніжок "
" Весь кінець літа на маленьку станцію Тоцьке з усього Союзу йшли військові ешелони . Ніхто з прибульців - навіть командування військових частин - поняття не мали , навіщо вони тут опинилися. Наш ешелон на кожній станції зустрічали жінки і діти. Вручаючи нам сметану і яйця , баби голосили : " Рідні , либонь у Китай воювати їдете " , - розповідає голова Комітету ветеранів підрозділів особливого ризику Володимир Бенціанов .
На початку 50- х всерйоз готувалися до третьої світової війни . Після проведених у США випробувань в СРСР також вирішили випробувати ядерну бомбу на відкритій місцевості. Місце навчань - в оренбурзької степу - вибрали через схожість з західноєвропейським ландшафтом.
"Спочатку загальновійськові навчання з реальним ядерним вибухом планувалося провести на ракетному полігоні Капустін Яр , але навесні 1954 - го була проведена оцінка Тоцького полігону , він і був визнаний кращим за умовами забезпечення безпеки " , - згадував свого часу генерал -лейтенант Осін .
Учасники Тоцьких навчань розповідають інше . Поле , де планувалося скинути ядерну бомбу , було видно як на долоні.
"Для навчань з відділень у нас відібрали найміцніших хлопців. Нам видали приватне табельну зброю - модернізовані автомати Калашникова , скорострільні десятизарядні автоматичні гвинтівки і радіостанції Р -9" , - згадує Микола Пильщиків .
Наметовий табір розтягнувся на 42 кілометри. На навчання прибули представники 212 частин - 45 тисяч військовослужбовців: 39 тисяч солдатів , сержантів і старшин , 6 тисяч офіцерів , генералів і маршалів .
Підготовка до навчань під кодовою назвою " Сніжок " тривала три місяці. До кінця літа величезне бойове поле було буквально поцятковано десятками тисяч кілометрів окопів , траншей і протитанкових ровів . Побудували сотні дотів , дзотів , бліндажів .
Напередодні навчань офіцерам показали секретний фільм про дію ядерної зброї. "Для цього був побудований спеціальний кінопавільйон , в який пропускали лише за списком і посвідченням особи у присутності командира полку і представника КДБ. Тоді ж ми почули: " Вам випала велика честь - вперше у світі діяти в реальних умовах застосування ядерної бомби " . Стало зрозуміло , для чого окопи та бліндажі ми накривали колодами в декілька накатів , ретельно обмазуючи виступаючі дерев'яні частини жовтою глиною . "Вони не повинні були зайнятися від світлового випромінювання" , - згадував Іван Путивльський .
" Жителям сіл Богданівка і Федорівка , які перебували в 5-6 км від епіцентру вибуху , було запропоновано тимчасово евакуюватися за 50 км від місця проведення навчань . Їх організовано вивозили війська , брати з собою дозволялося все. Весь період навчань евакуйованим жителям платили добові " , - розповідає Микола Пильщиков .
" Підготовка до навчань велася під артилерійську канонаду . Сотні літаків бомбили задані ділянки . За місяць до початку щоденно літак Ту-4 скидав в епіцентр " болванку " - макет бомби масою 250 кг " , - згадував учасник навчань Путивльський .
За спогадами підполковника Даниленко , в старім дубовому гаю , оточеній змішаним лісом , було нанесено білий вапняний хрест розміром 100х100 м. У нього -то і мітили на тренуваннях льотчики . Відхилення від цілі не повинно було перевищувати 500 метрів. Довкола розташовувалися війська.
Тренувалося два екіпажі : майора Кутирчева і капітана Лясникова . До самого останнього моменту льотчики не знали , хто піде основним , а хто буде дублером . Перевага була у екіпажа Кутирчева , який вже мав досвід льотних випробувань атомної бомби на Семипалатинському полігоні.
Для запобігання уражень ударною хвилею військам , розташованим на віддалі 5-7,5 км від епіцентру вибуху , було наказано перебувати в укриттях , а далі 7,5 км - у траншеях в положенні сидячи або лежачи.
" На одній з височин , в 15 км від запланованого епіцентру вибуху побудували урядову трибуну для спостереження за навчаннями , - розповідає Іван Путивльський . - Напередодні її пофарбували олійними фарбами в зелений і білий кольори. На трибуні були встановлені прилади спостереження . Збоку до неї від залізничної станції по глибоких пісках проклали асфальтовану дорогу. Ніякі сторонні автомашини військова автоінспекція на цю дорогу не пускала " .
"За три доби до початку навчання на польовий аеродром в районі Тоцька стали прибувати вищі воєначальники : маршали Радянського Союзу Василевський , Рокоссовський , Конєв , Малиновський , - згадує Пильщиков . - Прибули навіть міністри оборони країн народної демократії , генерали Маріан Спихальський , Людвіг Свобода , маршал Чжу- Де і Пен -Де - Хуай . Всі вони розміщувалися в заздалегідь побудованому в районі табору - урядовому містечку. За добу до навчань у Тоцькому з'явився Хрущов , Булганін і творець ядерної зброї Курчатов " .
Керівником навчань був призначений маршал Жуков. Навколо епіцентру вибуху , позначеного білим хрестом , була розставлена бойова техніка : танки , літаки , бронетранспортери , до яких у траншеях і на землі прив'язали " десант " : овець , собак , коней і телят.
З 8000 метрів бомбардувальник Ту-4 скинув на полігон ядерну бомбу
У день вильоту на навчання обидва екіпажі Ту-4 готувалися в повному обсязі : на кожному з літаків були підвішені ядерні бомби , льотчики одночасно запустили двигуни , доповіли про готовність виконати завдання. Команду на зліт отримав екіпаж Кутирчева , де бомбардиром був капітан Кокорін , другим льотчиком - Роменський , штурманом - Бабець . Ту-4 супроводжували два винищувачі МіГ -17 і бомбардувальник Іл -28 , які повинні були вести розвідку погоди і кінозйомку , а також здійснювати охорону носія в польоті.
"14 вересня нас підняли по тривозі в 4:00 ранку. Було ясне небо і тихий ранок , - розповідає Іван Путивльський . - На небосхилі - ні хмаринки . На машинах доставили до підніжжя урядової трибуни. Ми сіли щільніше в яру і сфотографувалися . Перший сигнал через гучномовці урядової трибуни пролунав за 15 хвилин до ядерного вибуху : " Крига скресла ! " за 10 хвилин до вибуху ми почули другий сигнал : " Лід йде ! " Ми , як нас і інструктували , вибігли з машин і кинулися до заздалегідь підготовленим укриттів в яру збоку від трибуни. Полягали на живіт , головою - у бік вибуху , як вчили , з закритими очима , підклавши під голову долоні і відкривши рот. пролунав останній, третій , сигнал: " Блискавка ! " Далеко пролунав пекельний гуркіт. Годинники зупинилися на позначці 9:00 33 хвилини " .
Атомну бомбу літак- носій скинув з висоти 8 тис. метрів з другого заходу на ціль . Потужність плутонієвої бомби під кодовим словом " Тетянка " склала 40 кілотонн у тротиловому еквіваленті - у кілька разів більше тієї , що підірвали над Хіросімою . За спогадами генерал -лейтенанта Осика , подібна бомба попередньо була випробувана на Семипалатинському полігоні в 1951 році. Тоцкая " Тетянка " вибухнула на висоті 350 м від землі. Відхилення від наміченого епіцентру склало 280 м у північно -західному напрямку.
В останній момент вітер змінився : він відніс радіоактивна хмару не в безлюдний степ , як чекали , а прямо на Оренбург і далі , у бік Красноярська.
Через 5 хвилин після ядерного вибуху почалася артилерійська підготовка , потім був нанесений удар бомбардувальною авіацією. Заговорили зброя і міномети різних калібрів , " катюші " , самохідні артилерійські установки , танки , закопані в землю. Командир батальйону розповідав нам пізніше , що щільність вогню на кілометр площі була більше , ніж при взятті Берліна , згадує Казанов .
"Під час вибуху , незважаючи на закриті траншеї і бліндажі , де ми перебували , туди проникло яскраве світло , через кілька секунд ми почули звук у формі різкого грозового розряду , - розповідає Микола Пильщиків . - Через 3 години був отриманий сигнал атаки. Літаки , завдаючи удару по наземних цілях через 21-22 хв після ядерного вибуху , перетинали ніжку ядерного гриба - стовбур радіоактивної хмари . Я зі своїм батальйоном на бронетранспортері проїхав до 600 м від епіцентру вибуху на швидкості 16-18 км / ч. Побачив спалений від кореня до верхівки ліс , покручені колони техніки , обгорілих тварин " . У самому епіцентрі - в радіусі 300 м - не залишилося жодного столітнього дуба , все згоріло ... Техніка в кілометрі від вибуху була втиснула в землю ... "
" Долину , в півтора кілометрах від якої знаходився епіцентр вибуху , ми перетинали в протигазах , - згадує Казанов . - Краєм ока встигли помітити , як горять поршневі літаки , автомобілі та штабні машини , скрізь валялися рештки корів і овець. Земля нагадувала шлак і якусь жахливо збиту консистенцію. Місцевість після вибуху важко було впізнати : диміла трава , бігали обпалені перепілки , чагарник і переліски зникли. Мене оточували голі , димлячі пагорби . Стояла суцільна чорна стіна з диму і пилу , смороду і гару. сохло і дерло в горлі , у вухах стояв дзвін і шум ... генерал -майор наказав мені виміряти дозиметричним приладом рівень радіації у догораючого поруч багаття. Я підбіг , відкрив заслінку на днище приладу , і ... стрілка зашкалила . " У машину ! " - скомандував генерал , і ми від'їхали з цього місця , яке опинилося поруч з безпосереднім епіцентром вибуху ... "
Два дні потому - 17 вересень 1954 року - в газеті "Правда" було надруковано повідомлення ТАРС : "Відповідно до плану науково -дослідних і експериментальних робіт в останні дні в Радянському Союзі було проведено випробування одного з видів атомної зброї. Метою випробування було вивчення дії атомного вибуху . При випробуванні отримані цінні результати , які допоможуть радянським ученим та інженерам успішно вирішити завдання щодо захисту від атомного нападу " . Війська виконали своє завдання : ядерний щит країни був створений.
Жителі навколишніх , на дві третини згорілих сіл по колоді перетягнули збудовані для них нові будинки на старі - обжиті і вже заражені - місця , зібрали на полях радіоактивне зерно , запечену в землі картоплю ... І ще довго старожили Богданівки , Федорівки і села Сорочинського пам'ятали дивне світіння дров. Дровітні , складені з обвуглених в районі вибуху дерев , світилися в темряві зеленуватим вогнем.
Миші , щури , кролики , вівці , корови , коні і навіть комахи , що побували в "зоні " , піддавалися пильному обстеженню ... "Після навчань ми пройшли лише дозиметричний контроль , - згадує Микола Пильщиков . - Набагато більшу увагу фахівці приділили виданим нам у день навчань сухому пайку , загорнутого майже в двосантиметровий шар гуми ... Його тут же забрали на дослідження . Наступного дня всіх солдатів і офіцерів перевели на звичайний раціон харчування. Делікатеси зникли " .
Поверталися з Тоцького полігону , за спогадами Станіслава Івановича Казанова , вони не в товарняку , в якому приїхали , а в нормальному пасажирському вагоні. Причому їх ешелон пропускали без найменшої затримки . Повз пролітали станції: порожній перон , на якому стояв самотній начальник вокзалу і віддавав честь . Причина була проста. У тому ж потязі , в спецвагоні , з навчань повертався Семен Михайлович Будьонний.
"У Москві на Казанському вокзалі маршала чекала пишна зустріч , - згадує Казанов . - Наші курсанти сержантської школи не отримали ні відзнак , ні спеціальних посвідчень , ні нагород ... Подяку , яку нам оголосив міністр оборони Булганін , ми також ніде потім не отримали " .
Льотчикам , які скинули ядерну бомбу , за успішне виконання цього завдання вручили по автомашині марки " Побєда". На розборі навчань командир екіпажу Василь Кутирчев з рук Булганіна отримав орден Леніна і , достроково , звання полковника .
На результати загальновійськових навчань із застосуванням ядерної зброї наклали гриф "цілком таємно".
Третє покоління людей, які пережили випробування на Тоцькому полігоні , живе з схильністю до раку
Ніяких перевірок та обстежень учасників цього нелюдського експерименту з міркування секретності не проводилося. Все приховувалося і замовчувалося. Втрати серед цивільного населення досі невідомі. Архіви Тоцької районної лікарні з 1954 по 1980 рр. . знищені.
" У Сорочинському загсі ми зробила вибірку за діагнозами померлих за останні 50 років людей. З 1952 року від онкології в довколишніх селах померли 3209 осіб. Відразу після вибуху - всього два випадки смерті. І потім - два піки : один через 5-7 років після вибуху , другий - з початку 90- х років.
Вивчили ми і імунологію у дітей : брали онуків людей, які пережили вибух. Результати нас приголомшили : у імунограмі Сорочинських дітей практично відсутні натуральні кілери , які беруть участь у протираковому захисті . У дітей фактично не працює система інтерферон - захист організму від раку. Виходить , що третє покоління людей, які пережили атомний вибух , живе з схильністю до раку " , - розповідає професор Оренбурзької медичної академії Михайло Скачков .
Учасникам Тоцьких навчань не видали жодних документів , вони з'явилися тільки в 1990 році , коли їх прирівняли в правах до чорнобильців .
З 45 тисяч військових , які брали участь у Тоцьких навчаннях , станом на 2004рік в живих залишалося трохи більше 2 тисяч. Половина з них офіційно визнані інвалідами першої та другої групи, у 74,5 % - виявлено хвороби серцево - судинної системи , включаючи гіпертонічну хворобу і церебральний атеросклероз , ще у 20,5 % - хвороби органів травлення , у 4,5% - злоякісні новоутворення і хвороби крові.
1994року в Тоцьку - в епіцентрі вибуху - був встановлений пам'ятний знак : стела з дзвонами . 14 вересня вони будуть дзвонити в пам'ять про всіх постраждалих від радіації на Тоцькому , Семипалатинському , Новоземельському , Капустин - Ярському і Ладозькому полігонах.
33
Гуманий підхід Луки
- 07.09.13, 10:41
Президент Білорусі Олександр Лукашенко пропонує ввести виїзне мито для білорусів, які виїжджають за кордон за покупками. Про це глава держави заявив сьогодні під час відвідання ВАТ " Мотовело ", повідомляє БЕЛТА. Ймовірна мито може скласти $ 100.
Також Лукашенко запевнив, що білоруський рубль під потреби промисловості девальвуватися не буде.
"Чому ми створюємо умови для ввезення в країну імпорту, ще й на пільгових умовах? У нас свої холодильники, навіщо нам пільгові умови створювати для ввезення холодильників за кордону? Нас критикують: бідна, злиденна країна, а наші люди до $ 3 млрд на рік вивозять за кордон до Євросоюзу і привозять товари, які ми теж випускаємо", - підкреслив президент.
"Так от я давно доручив, аж до того, що виїжджаєш за межі неважливо за чим, заплати виїзне мито. Це буде так: ми тебе на кордоні обслуговуємо - $100 з носа плати і їдь за кордон, - сказав Олександр Лукашенко. - Тоді він прийде в наш магазин і купить наш холодильник, а не буде тягти з Євросоюзу барахло невідомо якого виробництва. А вони там сидітимуть потиратимуть руки - $ 3 млрд вивезли їм туди грошей, у них розвивається торгівля, виробництво, а ми борсаємося, як дурні. "
Що роблять в нормальних країнах, якщо їх громадяни надають перевагу іноземній продукції? Це при тому що треба витратитися на проїзд. Правильно - здешевлюють свою продукцію та збільшують якість. Що роблять совки - ідіоти? Правильно - пробують за рахунок своїх громадян вирішити свою недієздатність та не професійність. Ну після того як Лука пробував шантажувати життям своїх молодих громадян, майже дітей - Ковальова та Коновалова Захід з вимогою зняти санкції, цим хеніальним діям можна не дивуватися. Лука народ розглядає виключно як своїх холопів - хочу помилую, хочу запорю. При чому запорю на зло сусіду. Але ж, що саме цікаво, це призведе лише до того що білоруси почнуть виїжджати та виїжджати в ЄС через РФ, перекрити кордони з якою, не дозволять правила ТС. Так що жадоба фраєра совка призведе лише до того що РФ трошки більше заробить 
5
10 фактов, которыми прославился Никита Сергеевич Хрущев(с)
- 04.09.13, 20:08
3
сентября 2013 российский народ отмечает круглую дату – 60 лет со дня
избрания первым секретарем ЦК КПСС Никиты Сергеевича Хрущева. Этот
неординарный политик не вызывал такого страха, как Сталин, и в партийной
среде он слыл шутом и неучем, да и народ не относился к нему
несерьезно. Несмотря на негативную репутацию, он сумел продержаться на
троне 9 лет и СССР не только вздохнул свободно, но и вышел на
качественно новый уровень жизни. О том, чем прославился Никита Сергеевич
на международной арене, читайте в нашей статье.
В своей политической стратегии он задумал так модернизировать экономику страны, чтобы не только «догнать и перегнать Америку», но и вывести СССР на передовое место в мире.
Это было нехилое заявление, и способы предлагались следующие: «добиться большей, чем при капитализме, производительности труда, переоснастить все предприятия страны по последнему слову техники, добиться прорыва в сельском хозяйстве на основе механизации труда и более широкого использования удобрений».
Первый секретарь громогласно пообещал, что в скором времени все будут жить при коммунизме.
В 1954-м Хрущев сделал широкий жест, подарив благодатный Крым Украине.
Больше всего печально прославилась «кукурузная лихорадка», которой страна болела три года, с 1957-го по 1959-й. Хрущёв считал, что массовая посадка этой культуры позволит решить проблему с дефицитом корма для животных. Был даже такой популярный плакат художника Лаврова: крестьянка держит в руках громадный початок кукурузы, его зерна, приближаясь к зрителю, постепенно становятся бидонами молока, банками тушенки и окороками.
После того как 1 мая 1960 года под Свердловском был сбит шпионский самолет У-2 американского пилота Пауэрса, Никита Сергеевич пригрозил США показать кузькину мать.
Американцам пояснили, что «показать кузькину мать» – это фразеологизм, означающий сильную угрозу. Дальнейшая судьба «кузькиной матери» известна хорошо выразилась во взрыве на Семипалатинском полигоне первой водородной бомбы.
12 октября 1960 года в «Нью-Йорк таймс» на первой полосе был опубликован снимок советского лидера Никиты Сергеевича на сессии ООН с ботинком в руках и дан комментарий: «Россия вновь угрожает миру, на этот раз – ботинком своего вождя».
Что за шокирующая публичная выходка Хрущева? Американцы недоумевали и высказывали, например, такие причины происшедшего: выступление британского премьер-министра Гарольда Макмиллана, вопрос о принятии Китая в ООН, обсуждение советского вторжения в Венгрию, местонахождение штаб-квартиры ООН, отставка ее генерального секретаря Дага Хаммаршельда...
Сами Хрущевы же объясняют подобное поведение несдержанностью их видного родственника. По семейной версии, вначале Хрущев выражал возмущение, стуча кулаками. В это время у него с руки слетели часы. Нагнувшись за ними, Никита Сергеевич извлек на всеобщее обозрение свою туфлю и стал колотить ею, убеждая собравшихся в собственной правоте...
В другой раз, находясь в Штатах, Хрущев в беседе с журналистами пошутил: «У нас с вами один только спор – по земельному вопросу: кто кого закопает». Однако американцы эту фразу истолковали, как кто кого похоронит. И эту двусмысленность долго не снимали.
В период правления Н.С. Хрущева СССР почувствовал «оттепель», когда был развенчан культ личности Сталина, были реабилитированы многие, невинно пострадавшие от политики репрессий, амнистированы заключенные, стали издаваться запрещенные ранее произведения.
В ночь с 31 октября на 1 ноября 1961 г. тело Иосифа Виссарионовича было вынесено из Мавзолея и погребено в могиле у Кремлевской стены. После XXII съезда КПСС переименовали Сталинград в Волгоград и по всей стране начали сносить памятники вождю – оставили только один в Гори.
12 апреля 1961 года СССР запустил Юрия Гагарина в космос. Впервые в мире человек побывал за пределами Земли.
1 декабря 1962 года Хрущев посетил выставку авангардистов и был совершенно не в восторге от их творчества. Речь, в которой Никита Сергеевич называл их «педерастами», стала знаменитой:
«Что это за безобразие, что за уроды? Где автор? Как вы могли так представить революцию? Что это за лица? Вы что, рисовать не умеете? Мой внук и то лучше нарисует.
Как вы можете так писать? Есть у вас совесть? Кто автор? /i>
Да что вы говорите, какой это Кремль! Это издевательство. Где тут зубцы на стенах – почему их не видно?
Запретить! Всё запретить! Прекратить это безобразие! Я приказываю! Я говорю! И проследить за всем! И на радио, и на телевидении, и в печати поклонников этого выкорчевать!
От саксофона до ножа – один только шаг!
Кто им разрешил так писать, всех на лесоповал — пусть отработают деньги, которые на них затратило государство,
Безобразие, что это, осел хвостом писал или что?
Очень общо и непонятно. Вот что, Белютин, я вам говорю как Председатель Совета Министров: все это не нужно советскому народу. Понимаете, это я вам говорю!»
В своей политической стратегии он задумал так модернизировать экономику страны, чтобы не только «догнать и перегнать Америку», но и вывести СССР на передовое место в мире.
Это было нехилое заявление, и способы предлагались следующие: «добиться большей, чем при капитализме, производительности труда, переоснастить все предприятия страны по последнему слову техники, добиться прорыва в сельском хозяйстве на основе механизации труда и более широкого использования удобрений».
Первый секретарь громогласно пообещал, что в скором времени все будут жить при коммунизме.
В 1954-м Хрущев сделал широкий жест, подарив благодатный Крым Украине.
Больше всего печально прославилась «кукурузная лихорадка», которой страна болела три года, с 1957-го по 1959-й. Хрущёв считал, что массовая посадка этой культуры позволит решить проблему с дефицитом корма для животных. Был даже такой популярный плакат художника Лаврова: крестьянка держит в руках громадный початок кукурузы, его зерна, приближаясь к зрителю, постепенно становятся бидонами молока, банками тушенки и окороками.
После того как 1 мая 1960 года под Свердловском был сбит шпионский самолет У-2 американского пилота Пауэрса, Никита Сергеевич пригрозил США показать кузькину мать.
Американцам пояснили, что «показать кузькину мать» – это фразеологизм, означающий сильную угрозу. Дальнейшая судьба «кузькиной матери» известна хорошо выразилась во взрыве на Семипалатинском полигоне первой водородной бомбы.
12 октября 1960 года в «Нью-Йорк таймс» на первой полосе был опубликован снимок советского лидера Никиты Сергеевича на сессии ООН с ботинком в руках и дан комментарий: «Россия вновь угрожает миру, на этот раз – ботинком своего вождя».
Что за шокирующая публичная выходка Хрущева? Американцы недоумевали и высказывали, например, такие причины происшедшего: выступление британского премьер-министра Гарольда Макмиллана, вопрос о принятии Китая в ООН, обсуждение советского вторжения в Венгрию, местонахождение штаб-квартиры ООН, отставка ее генерального секретаря Дага Хаммаршельда...
Сами Хрущевы же объясняют подобное поведение несдержанностью их видного родственника. По семейной версии, вначале Хрущев выражал возмущение, стуча кулаками. В это время у него с руки слетели часы. Нагнувшись за ними, Никита Сергеевич извлек на всеобщее обозрение свою туфлю и стал колотить ею, убеждая собравшихся в собственной правоте...
В другой раз, находясь в Штатах, Хрущев в беседе с журналистами пошутил: «У нас с вами один только спор – по земельному вопросу: кто кого закопает». Однако американцы эту фразу истолковали, как кто кого похоронит. И эту двусмысленность долго не снимали.
В период правления Н.С. Хрущева СССР почувствовал «оттепель», когда был развенчан культ личности Сталина, были реабилитированы многие, невинно пострадавшие от политики репрессий, амнистированы заключенные, стали издаваться запрещенные ранее произведения.
В ночь с 31 октября на 1 ноября 1961 г. тело Иосифа Виссарионовича было вынесено из Мавзолея и погребено в могиле у Кремлевской стены. После XXII съезда КПСС переименовали Сталинград в Волгоград и по всей стране начали сносить памятники вождю – оставили только один в Гори.
12 апреля 1961 года СССР запустил Юрия Гагарина в космос. Впервые в мире человек побывал за пределами Земли.
1 декабря 1962 года Хрущев посетил выставку авангардистов и был совершенно не в восторге от их творчества. Речь, в которой Никита Сергеевич называл их «педерастами», стала знаменитой:
«Что это за безобразие, что за уроды? Где автор? Как вы могли так представить революцию? Что это за лица? Вы что, рисовать не умеете? Мой внук и то лучше нарисует.
Как вы можете так писать? Есть у вас совесть? Кто автор? /i>
Да что вы говорите, какой это Кремль! Это издевательство. Где тут зубцы на стенах – почему их не видно?
Запретить! Всё запретить! Прекратить это безобразие! Я приказываю! Я говорю! И проследить за всем! И на радио, и на телевидении, и в печати поклонников этого выкорчевать!
От саксофона до ножа – один только шаг!
Кто им разрешил так писать, всех на лесоповал — пусть отработают деньги, которые на них затратило государство,
Безобразие, что это, осел хвостом писал или что?
Очень общо и непонятно. Вот что, Белютин, я вам говорю как Председатель Совета Министров: все это не нужно советскому народу. Понимаете, это я вам говорю!»
15
