Правда про Степана БандеруБрехня про Степана Бандеру (теж варто знати і порівняти)

Про «бандерізацію», тільки фактиВолодимир ВятровичЯк історик, який тривалий час займається українським визвольним рухом у ХХ столітті, вважаю Степана Бандеру одним із визначних діячів нашого минулого, вартим вшанування. Проте спроби творити "культ Бандери" за канонами "культу Леніна" є шкідливими як для розуміння його місці і ролі в нашій історії, так і для адекватного вшанування.[Приєднана картинка]Але ще більш шкідливими є спроби вигадувати цей культ і представляти...

Читати далі...

2016-10-15 Юрій Малашевич57 років тому, 15-го жовтня 1959 року в Мюнхені від руки вбивці, аґента КҐБ Богдана Сташинського трагічно згинув провідник Організації Українських Націоналістів (ОУН) Степан Андрійович Бандера.За цей терористичний акт, його вбивцю Б.Н. Сташинского, теж уродженця Львівщини, нагородили орденом Бойовий Червоного Прапора.Інтерес до постаті Бандери не вщухає й понині. Приміром, відвідуваність сторінки про Бандеру у російській Вікіпедії виросла до мільйона осіб. Сьогодні ж...

Читати далі...

Испытания смертью не выдерживает тот, кто считает жизнь высшей ценностью. Но есть миллионы людей, защищающие ценности, которые для них дороже самой жизни. Большевики начали отчаянную борьбу с религией, преследуя и уничтожая Церковь Христову, делая невозможной религиозную жизнь. Но они не смогли уничтожить заложенную в человеческие души основы веры: тоску по Богу и поиск Божества. Сумев лишить человека всякой свободы, большевизм не в силах задавить само стремление к свободе. Оно...

Читати далі...

21 липня у 1942 році - загинув у німецькому концтаборі Авшвіці (Освенцім) від рук поляків-наглядачів Василь Бандера, брат Степана БандериВічная пам'ять усій родині Бандерів, що починаючи з батька отця Андрія і всіх 4-х синів: Степана, Василя, Олександра і Богдана - полягли в боротьбі за Україну.[Приєднана картинка]

Думаю мало хто звернув увагу на те, що з 1 січня 2016 року Україна стає фактично вільною державою, позбавленою московського багатовікового колоніального ярма невільництва. І саме на 1 січня припадає відзначення дня народження видатного українського політичного діяча Степана Бандери.Зрозуміло, що таке співпадіння є випадковим, бо ніхто про то спеціально не думав звести до купки все це, але є ще Боже Проведіння, яке все поставило саме так: підло вбитий московськими катами Герой України Степан...

Читати далі...

Петро ПОЛТАВАХТО ТАКІ БАНДЕРІВЦІ ТА ЗА ЩО ВОНИ БОРЮТЬСЯ(Глави з книги підпільного видання ОУН 1950р.)ЧОМУ МИ, БАНДЕРІВЦІ, НАЗИВАЄМО СЕБЕ НАЦІОНАЛІСТАМИ?Ми, бандерівці, називаємо себе націоналістами тому, що центральне місце в нашій ідеології займає вчення про націю. Згідно з цим вченням ми, націоналісти, в протилежність марксистам і большевикам, уважаємо іменно, що: а) народ, нація є найвищий і найміцніший тип людської спільноти – вищий і міцніший, ніж суспільна кляса; б) в...

Читати далі...

ІДЕЯ І ЛЮДИНА В ІДЕОЛОГІЧНОМУ РУСІЗерно ідеологічно-політичного й структурно-дійового конфлікту між ЗЧ ОУН і ЗП УГВР, що його засіяли ще в 1945 р. деякі люди (Микола Лебедь, керівник Закордонного Представництва УГВР, Лев і Дарія Ребет, Іван Гриньох та ін.), проростало роками й врешті в лютому 1954 р. видало свій отруйний плід — “двійку”, а з нею і розкол у лавах ОУН. Незначна кількість членів ЗЧ ОУН створила опозицію до Ст. Бандери й намагалася “реформувати” ЗЧ ОУН згідно з “волею Краю”, себто...

Читати далі...

(закінчення)VIКоли в 1943 році створилася кризова ситуація в рядах ОУН, то однією з головних, може найістотніших її причин було питання пляну, форм і методів революційної боротьби Організації в існуючих воєнних обставинах. Членські кадри, як низові, так і провідні, що керували діяльністю Організації на місцях, відчували вимогу життя, ішли до широкого розгорнення прлітично-збройної боротьби проти гітлерівського гніту і нищення України. Зокрема на Волині крайова ОУН почала самочинно переходити на ...

Читати далі...

КОМАНДИР — ПРОВІДНИК (СЛІДАМИ СЛ. ПАМ. РОМАНА ШУХЕВИЧА)Стаття ця була надрукована за підписом Ст. Бандера насамперед у тижневику “Шлях Перемоги”, Мюнхен, чч. 2, 4, 5, 6 за березень-квітень 1954 р., рік І, відтак у збірнику “За самостійну Україну”, як спеціяльне видання Бібліотеки Українського Підпільника, видання Закордонних Частин ОУН, 1957 р., і згодом у місячнику “Визвольний Шлях”, Лондон, рік ХІІ/ХVІІІ, кн. 3/205 за березень 1965 р. Уривок з статті був ще надрукований у “Шляху Перемоги”...

Читати далі...