хочу сюди!
 

Анастасия

41 рік, риби, познайомиться з хлопцем у віці 42-48 років

Замітки з міткою «петро порошенко»

А Вова купує квиток до Ростова…

Тамара Горіха Зерня

А Вова купує квиток до Ростова…

Абсолютно всі подальші кроки Зе, пов’язані з обвинуваченням Порошенка, будуть пострілом в ногу. Я взагалі не бачу для них виграшного варіанту розвитку подій після сьогоднішнього дня.

«Прив’язали» Пороха до Київської області, заборонили виїзд за кордон? Кожна втрачена нагода, кожна скасована поїздка буде висвітлюватися з максимальною гучністю, особливо коли ідеться про візит до штаб-квартири НАТО на запрошення Столтенберга та подібні заходи. Кожен очікуваний провал Зе на міжнародній арені буде супроводжуватися коментарями про те, що Порох міг би впоратися краще.

Повернуть паспорти і зроблять вигляд, що нічого не було? Та хто ж їм забуде. Спробують педалювати справу, зліплену з гімна і палок, і впиратися у звинуваченнях? Кожна така спроба буде руйнівною для рейтингу Зе персонально і для перспектив Зе влади загалом.

Не говорячи про шквал зустрічних позовів, які готує команда юристів Порошенка.
Кожен крок, який вони собі планували, приймався з розрахунку, що «ніхто не вийде» і «вулиця не підтримає». А підтримала не просто вулиця. Підтримало ядро пасіонаріїв, ядро ідейних і найбільш діяльних українців. Завдяки Вові, опозиція повернулася до активних протестів, які дуже корисні в першу чергу для самої опозиції.

Далі. Від сьогодні будь-які пошуки альтернативного опозиційного лідера виглядатимуть жалюгідно. Камлання про «нові обличчя» викликатимуть переважно сміх, а за кілька місяців за них взагалі даватимуть у пику.

На будь-які спекуляції подібного типу у нас є тепер залізний аргумент. Вам їхати чи шашечки? Вам потрібно знести Вову, Єрмака, Коломойського і Ко, чи повипендрюватися? Якщо ідеться про перемогу на виборах і зміну влади, гуртуйтеся довкола справжньої сили.

І, звичайно ж, переслідування Порошенка породило ряд питань до «старих облич». Як відзначив і сам Порох, ми звернули увагу і запам’ятали тих, хто промовчав.

Для мене особисто великим розчаруванням стала поведінка Кличка. Бувають випадки, коли різниця між політичною маневреністю, політичною далекоглядністю та банальним боягузтвом така мізерна, що її можна помітити тільки під мікроскопом. Але я вже не в тому віці, щоб вишукувати достоїнства чоловіка з лупою.

Наостанок – мої щирі обійми і вдячність для тих, хто був разом з нами. Ви справжні громадяни своєї держави. Ви ті, хто приймає рішення у своїй країні. І країна стоятиме за вами опорою і підтримкою.

Валерій Прозапас

Зараз наші "позитивні" знову затягнуть волинку "треба альтернатива Порошенку".

Ну наприклад була ж вона, Вакарчук прізвище, "моральний авторитет, нове обличчя", ще все про пенсію тещі переживав - а потім поїхав на корпоратив до Лукашенка і втік з парламенту.

Хоча йому повірило багато людей, яких спіймали на технологію.

Сподобалось? Хочете повторіть?

Це не проблема Порошенка, що проти нього об'єдналися кремлівці з чималою частиною "патріотів" - але так і не спромоглися надати хоч віддалену "альтернативу".

Тим більше, якщо б українці вміли добре слухати не лише клоунів - то згадали б, як ще у 2018 році Порошенко говорив, що підтримає іншу кандидатуру, яка б була спроможною стати ефективнішою за нього.

Так що спробуйте запропонувати, а не розповідати кому коли треба "йти" - бо нам і без вас Путін вже "націоналістів" та "нових ліц" наробив, не вистачало щоб ще опозицію теж з Москви призначали.

Думати вже не закликаю, але хоч інстинкти включайте.

Дмитро Вовнянко

ЗеБОТИ ПАПЛЮЖАТЬ ЗЕЛЕНСЬКОГО

Протягом останьої доби я дізнався дивовижну річ, що коли треба, ОПУщені блогери можуть всю репутацію Зеленського помножити на нуль - і стрімко.

Вони можуть говорити, що Зеленський - брехун, який кругом дурить своїх виборців. Бо як тоді пояснити заяви ЗЕботви, що Порошенка садити ніхто й не збирався?

Вони можуть заявити, що серед силовиків Зеленського панує повний бардак, і дивно що там самого ЗЕ ще не вкрали. Бо як тоді пояснити заяви ЗЕботви, що Порошенка не посадили бо його знайомець Грановський все порішав?

Блогери дружні ОПУ можуть заявити, що корупція у ЗЕ панує така, що незрозуміло як Зеленського ще не продали в гей-бордель на піаніно грати. Бо як тоді пояснити заяви ЗЕботви, ніби за м'який вирок по справі реально значущий для ЗЕ, Порошенко судді просто заніс?

ОПУщені блогери можуть заявити, що Зеленський перед Порошенком взагалі безсилий, бо в Порошенка є впливові заокеанські друзі. Бо як тоді розуміти заяви ЗЕботви, що Порошенка не посадили, бо в Україні перебували спершу американські сенатори а потім особисто Блінкен?

Ці веселі хлопці можуть повідомити що Зеленський - нікчемний керівник і огидний організатор, який в Україні нічого не контролює. Бо як тоді сприймати заяви ЗЕботви, що Порошенко повернувся тому, що точно знав, йому нічого не загрожує? Хто керує взагалі в Україні?

Після всіх таких заяв виникає доречне питання, а що настільки паршивий керівник, якого таким виставляють навіть власні прибічники (не говорячи про противників) взагалі робить в керівництві країни? Яке майбутнє нас з ним-таким очікує? Що він робитиме якщо справді Москва піде в наступ? Логічно?

Навіщо ж ОПУщені блогери пишуть про Зеленського аж таку гидоту? Та тому що інакше їм доведеться визнати, що ніяких вагомих доказів проти Петра Порошенка - НЕМА. Особисте зобов'язання через звинувачення в державній зраді, це практично зізнання судді: "Я знаю що він невинний, але на мене тиснуть". Власне - адвокати Порошенка уже готують розгром навіть цого зобов'язання по апеляції. Маю підстави думати, що вони його розгромлять.

Тобто, оцініть глибину глибин. З президентів Порошенка скинули через "офшори", "свинарчуків", "корупцію" і подібні побрехеньки, що лунали кругом, від ефірів коломойських "плюсів", до останього активіста-грантожера. Я пам'ятаю як програш Порошенка на виборах окремі упороті "третім Майданом" називали.

І от минуло три роки. Я за ці три роки не пред'явлено ЖОДНИХ доказів бодай якихось злочинів Порошенка. І не тільки його. І доказів якихось злочинів Гладковського не пред'явлено. І генералів Марченка з Павловським. І Семочко суд виграв.

Бо коли суд у якого вимагали для Порошенка 2 місяців ув'язнення або мільярдної застави виносить Порошенкові особисте зобов'язання, зелена ботва починає виставляти самого Зеленського ідіотом, дилетантом і паршивим керівнтком - аби тільки не визнавати, що Порошенко ні в чому не винний.

Хоча є ж доведені факти. "Рошен" свого часу був постачальником для структур НАТО, тобто пройшов дуже серйозний аудит, НАТО не співпрацює будь з ким. Бізнес Порошенка взяв під керування Фонд Ротшильдів, на Заході одне це як лейбл "перевірено - корупції нема". З Порошенком не гидують спілкуватися західні політики які ретельно дбають про свою репутацію. Чому навіть це все не переконує шанувальників ЗЕ?

А тому, що визнати невинність Порошенка для них, це приблизно як змінити сексуальну орієнтацію. Їхня більшовицько-шаріковська душа, де тісно сплетені персональне жлобство і примітивний ідеалізм, просто не може припустити невинуватості Порошенка. Ніж це - їм простіше Зеленського виставити повним ідіотом. Що вони й роблять. Бо інакше їм доведеться визнати йолопами і бовдурами себе самих. А ніж це, вони готові жерти самі себе і паплюжити того, кого підтримують.

Коло замкнулося. Вони топлять наразі себе самих. Ну, і слава Богу.






Час пішов для Петра Порошенка: бути чи не бути?



Ukraine - failed state?

Люблю прислів'я Жоржа Дикого: Маю дві новини і обидві погані - з якої розпочати?
Результати першого туру виборів Президента України багатьох шокували, у тому числі і мене, хоча поклавши руку на серце, маю визнати, що передчуття чогось подібного в мене були. Є одна, пробачте на слові, бо то насправді не людина, а худобина, і є вона міністром соціальної політики Кабінету Міністрів України на ймення Андрій Рева. Я не маю бажання розгорнуто аналізувати діяльність цього виродка, результати якої вже кілька років зло спостерігав та відчував на собі й родині, а мовчки покажу на Україну з екрану ЦВКа суцільно зеленою він обурення людей на результати діяльності в першу чергу ось цього міністра. Скажу також, що коли 31-го березня я чув коло дільниці, як наші пенсіонери перемовлялися і казали одне-одному: -Треба голосувати за нашого президента! - я подумки собі примовляв: -Святі, святі люди, що терплять знущання мізерними пенсіями і все одно переживають за державу. Я горджуся своєю Львівщиною, як і Тернопільщиною, які не позеленіли, як майже вся Україна. Що там казати, якщо навіть Винничина позеленіла від злості на вихідців з її середовища земляків і Реву, і Гройсмана, і Петра Порошенка включно, який однозначно несе персональну відповідальність за нікчемну діяльність міністра соцполітики А. Реву. Для чого я це все пишу саме зараз? Тому що перед першим туром то було деструктивно, а після другого може стати неактуальним, якщо Петро Порошенко не усвідомить де він і через кого так підзалетів. Всі ті виплати і доплати мудрили Реви перед виборами спрацювали на "за", а якраз "проти", бо люди у нас вже мають гідність. Україна позеленіла від злості, а причина тому - хибна соціальна політика Уряду і Президента України, що довірили це впроваджувати такій нікчемній істоті, як Андрій Рева. Так, вони вважали його надійним перевіреним чиновником зі своєї "старої винницької гвардії", але не так сталося, як гадалося. Порошенко має усвідомити, що його кадрова політика була дуже і дуже хибною починаючи від його друга любого Саакашвілі і тою купою кревних ворогів серед депутатів у його ж фракції БПП у Верховній Раді.
Це і є дві мої погані новини для Петра Порошенка: вибори майже програні, а причина того не так у ворогах, як у "любих друзях"
Знову ж для чого я це пишу: не все є програно ще в абсолюті і шанс перемінити ситуацію існує. Невеликий, але він є. Я б підказав, але про то і вороги пронюхають, а я цього не хочу, тому промовчу. Сподіваюсь, що Петро Порошенко його сам знайде, що і стане перевіркою на його реальну політичну могутність. Три тижні на то в нього є. Вперед!

Гордасевич Богдан
2 квітня 2019 р.
Львів-Рясне

Звичайне беззаконня

Дмитро Вовнявко


ЗВИЧАЙНЕ БЕЗЗАКОННЯ

Давайте зберемо до купи все, що сталося сьогодні (вчора) з лідером партії «Європейська Солідарність» Петром Порошенко.

Сцена перша. «Якщо коротко. Порошенко підходить до паспортного контролю. Паспорт забирають, не віддають. Депутати здіймають лемент. З якихось бокових дверей з’являється слідчий ДБР і ще кілька супроводжуючих. За ідеєю, вони мають йому щось зачитати, але лемент посилюється, починається тиснява і розібрати толком нічого не можливо. Паспорт так само не віддають. До моменту, поки слідчий ДБР не вламується в кабінку прикордонника (!) з криком «Поверни паспорт». Той віддає. Але тут вступають депутати, оточивши Порошенка, виштовхують його у вузький коридор, що веде до зали пеприльоту. Слідчий і його супровід намагаються наздогнати. Камери – за ними. У результаті тисняви слідчий спікається і падає посеред коридору. Разом з ним падає журналістка «Прямого», все стопориться. Ці кілька секунд вирішують справу – Порошенко з депутатами встигають дійти до виходу».

Це написала Соня Кошкіна, головред видання «Лівий берег» і очевидець подій. А її ж ну ніяк не назвеш симпатиком Порошенка. Проте…

Сцена друга. Адвокат Богдан Глядик заявив, що до нього зверталися з ДБР для залучення як безкоштовного адвоката для Петра Порошенка. Адвокат повідомив. Що його викликали до аеропорту, для надання безоплатної правової допомоги особі, яка вважається затриманою. З цього адвокат Глядик зробив висновок, що Порошенка в аеропорту хотіли затримати. ДБР, звісно все заперечує. Але після того як ДБР сьогодні по-факту звинуватила Порошенко в тому що він заблокував купівлю вугілля з РФ, чекати від них можна будь-чого.

Сцена третя. Порошенко приїздить до суду об 11-00, як хотіла ДБР, але суд… не починається. Чому? Моя версія, суддя кинувся терміново з кимось радитися, бо абсолютно не був готовий до такого повороту подій. Адвокатам дають на ознайомлення з матеріалами справи 2 години (за законом – не менше 3), а звинувачення замість обґрунтувати можливість впливу підозрюваного на досудове слідство (через це, власне, застосовують запобіжні заходи) кілька годин бубонить про купівлю вугілля у 2014 р. Тобто вони оприлюднюють матеріали справи – а це пряме порушення КПК.

Що сталося? Моя версія – ані сторона звинувачення, ані суддя не готувалися до судового слухання. Суду бути не мусило бути. Тому вони кинулися імпровізувати по ходу справи.

До речі, щодо мульки яку кинулися поширювати зелені канали та групи, штибу: «Порошенка судитиме система яку він реформував і суддя якого він призначив!» Ну так, а полковників Полуботка і Скоропадського призначив Мазепа, це означає що в різні Батурина винний Мазепа, а не Росія? Абсурд. Після відставки Порошенка минуло 3 роки протягом яких зелена влада руйнувала все що встигла зробити команда Порошенка. Судді, які зрозуміли що «жах минув» і повернулися до попередніх схем, зробили це завдяки Зеленському. Тож Порошенка судить система не реформована Порошенком, а спотворена Зеленським.

Сцена четверта. У матеріалах справи з’ясувалося, що ДБР уже визнав ДНР і ЛНР. Саме так в судових документах прокурори назвали непідконтрольні території Донецької і Луганської областей. Ватагів бойовиків вони назвали міністрами. Чому? Бо прокуратура в пожежному порядку переписувала настанови осіб які міркують російськими термінами. Як Олег Татаров наприклад.

От на підставі таких матеріалів, прокуратура представлена юними хлопчиками (цікаво - ?) вимагає для Порошенка 2 місяці позбавлення волі, або мільярда застави. Доречне питання – а навіщо тоді взагалі всі ці обряди? Оголосили б монаршу волю найвпливовішого лідер асвіту – і гайда.

Якщо ж серйозно, то очевидно, ЗЕкоманда не зумівши заарештувати Порошенка в аеропорту, тепер намагається зробити це за справою склепаною нашквидкоруч, як то кажуть – лівою ногою. Чи зважиться на таке суддя?..











Зроблено за Петра Порошенко в Україні на тепер

ГОЛОВНЕ ДОСЯГНЕННЯ

Чотири роки тому Петро Порошенко став президентом України. Сьогодні будуть з цього приводу багато писати. Будуть перелічувати його досягнення. Так, ProZorro. Так, прибутковий «Нафтогаз». Так, в Україні з’явилася дипломатія. Так, армія. Так, квоти на українську мову. Так, безвіз.

Але я напишу про одну єдину реформу, яку я особисто вважаю не просто найбільшим досягненням, а більше – ґрунтом для будівництва нової України. України наших мрій.

Про – децентралізацію.

Що таке децентралізація? Це передача на місця, органам місцевого самоврядування частини повноважень та фінансів від центральної влади. Робота з підготовки реформи децентралізації була розпочата ще у квітні 2014 р., тодішнім міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Володимиром Гройсманом. Так – нинішнім прем’єр-міністром. Саме тоді почали готувати під децентралізацію законодавчу базу. Роботу зробити треба було пекельну – було потрібно внести зміни до Конституції України. А всі пам’ятають які баталії гриміли навколо змін до Конституції – аж до гранат і загиблих нацгвардійців під будівлею ВР. Опір реформі долати довелося жорстокий.

Які ж результати децентралізації ми маємо зараз? Я хочу щиро подякувати команді Дніпровської ОДА - завдяки їй, біля місяця тому, я побував на Дніпропетровщині і на власні очі побачив децентралізацію в дії. Опустимо емоції – наведу чисті цифрі по одній конкретній ОТГ.

Межівська об’єднана територіальна громада Дніпропетровської області. Утворена в листопаді 2017 р. Об’єднує 30 населених пунктів. Населення – 15780 осіб, серед них 8340 – міське населення, 7440 – сільське. У березні 2018 р. відкритий Центр надання адміністративних послуг – за 2 місяці надано 774 послуги. Був створений мобільний офіс ЦНАП, який обслуговує людей з особливими потребами – вдома або у лікарні. Було придбано комплекс очищення води. Були проведені реконструкція одного дитячого садка і ремонт іншого. Купили обладнання для виробництва тротуарної плитки – заходилися ремонтувати тротуари. В місцях перебування людей встановили 6 камер відео-спостереження – зразу зменшилася вулична злочинність. З’явилася приватна сонячна електростанція на 30 кВт. Встановлені 4 автономні системи освітлення переходів зі світлофорами. Заходилися капітально ремонтувати дороги і водогін. Почали будувати нову амбулаторію. Подано більше двох десятків інвестиційних проектів. Ми спілкувалися з головою Межівської ОТГ Володимиром Зражевським – він сповнений планів і ідей.

Як так вийшло? За децентралізацією, в ОТГ лишаються: 60% податку на доходи фізосіб, 100% податку на майно, 100% єдиного податку, тощо й тощо. Розпоряджатися цими коштами тепер може сама ОТГ. Як похідне – стало поліпшуватися збирання податків. З іншого боку – підприємці теж зацікавлені в розвиткові інфраструктури, тож коли вони бачать, що їхні податки вкладаються в реальні справи – готові співпрацювати. ОТГ зацікавлена залучати до себе інвесторів. В іншій – Іларіонівській ОТГ інвестори-чехи відкрили цех з виробництва взуття (ТОВ «Прабос-Україна») – а це вже робочі місця.

Звісно, не скрізь все гладко. Гарно тим громадам, де існують прибуткові підприємства або міцні фермерські господарства. Гірше там де їх нема. Грішми кожен розпоряджається по-своєму. Хтось заходився ремонтувати палац культури часів совка – хтось створив пересувні кінотеатри і тепер кіно крутять не тільки в райцентрах, а й по селах. Багато залежить і від голови ОТГ. Хтось будує у себе Європу – хтось розвинутий совок.

Дніпропетровська область наразі територіальних громад має найбільше. В п’ятірці лідерів також Житомирська, Хмельницька, Запорізька та Волинська області. Наразі в Україні 731 ОТГ об’єднують 6,4 мільйони людей (18% населення України) на площі 180 тис. кв. км. (32,2% країни).

Але головне – не кількість. Головне те, що у керівництва країни є розуміння – не можна вирішувати через Київ або обласний центр те, що мусять вирішувати самі люди на місцях. Залишення коштів на місцях убиває корупцію – у центрі красти нічого. Приклад успішних ОТГ УЖЕ переймають нові і нові наші громадяни. І це – ґрунт для створення зовсім іншої України. Без перебільшення – України майбутнього. Де люди просто не дадуть себе грабувати корумпованому чиновнику. Де прямо на місцях громади самі залучатимуть до себе бізнес, самі забезпечуватимуть його трудовими ресурсами і самі розбудовуватимуть свій добробут. І це – уже працює!

Це – серйозний заділ на майбутнє. 
Все це створено командою президента Порошенка за президентства Петра Порошенка.

Але тут існує ще одна небезпека. 
Мої сільські родичі на все, що я їм розповів про побачене на Дніпропетровщині, лише відмахнулися: «Зміниться влада – буде вам децентралізація. Все зразу повернеться як було». 
Голови ОТГ з якими ми спілкувалися, неодноразово зазначали, що на організацію ОТГ вони зважилися, бо відчували підтримку з боку обласного центру – команди ДніпроОДА на чолі з Валентином Резніченко. Під час розмови, голови ОТГ обережно подейкували про це – чи не закінчиться децентралізація разом з виборами?

Я переконаний – не закінчиться.

Дмитро Вовнянко

Світлина від Олени Юріївної Марценюк.

Займіться "великим будівництвом" армії!!!

Петро Порошенко

Після вчорашньої заяви Путіна і введення офіційно військ на окуповані українські території світ став іншим. Ми, як український парламент, не можемо продовжувати таке життя, як було до цього. Азартні ігри, реклама електронних цигарок, примусове годування засуджених, статистичні зміни, купа інших безглуздих законів ще вчора неадекватна влада пропонувала нам, Верховній Раді України.

Народ бачив, як монобільшість одуріла від «Великого крадівництва». Я ж пропоную зараз займатися великим будівництвом держави і великим будівництвом армії.

Протягом чотирьох місяців глобальної тривоги влада відкидали наявність загрози і верзла нісенітницю, нібито західні партнери ведуть проти України інформаційну війну, і що CNN гірша за Соловйова і Скабєєву. Парламент жодним чином не відреагував на загрози, від яких на голові стоїть весь світ, переконуючи нас, що нападу не буде. Це — злочинна бездіяльність кожного, хто перешкоджав прийняттю законів, потрібних для оборони.

І помиляється зараз той, хто думає, що Путін зупиниться. Бо вже зараз парламентарі Держдуми стверджують, що вони будуть відновлювати так звані Донецьку та Луганську республіки в межах Донецької і Луганської областей. Це ще не кінець, це — лише початок.

І годинний припадок параної у Путіна ні в кого не залишив сумнівів, що на карті він не бачить місця ні для України, ні для українців.

Тому ми вимагаємо, щоб наш законопроект №6542 про збільшення обороноздатності держави і підтримки української армії, про доукомплектацію українських бойових підрозділів, про формування стратегічного резерву, про забезпечення територіальної оборони був негайно поставлений і проголосований. Це — наш з вами святий обов’язок перед українським народом.

Зверніть увагу і на інформаційну безпеку. Поставте, будь ласка, наш законопроект про колаборантів і відповідальність. Розгляд всіх оборонних питань — це наш обов’язок.

І запросіть Зеленського до Верховної Ради.

Ми переможемо! І Слава Україні!

* * *

Україна має негайно запровадити воєнний стан у Луганській та Донецькій областях, як я це зробив під час агресії проти нас в Керченській протоці. Україна має сформувати і прийняти необхідні законодавчі акти вже сьогодні.

Ми, на жаль, чули і чуємо зараз мовчання влади. І моя перша вимога – президенту, прем’єру, міністру оборони, Головнокомандувачу, міністру внутрішніх справ виходити і говорити про поточну ситуацію і про те, що має робити кожен українець. Це правильна комунікація і це правильна протидія російським інформаційним фейкам.

Президент має зустрітися з лідерами фракцій, з людьми, які у 2014-2016 роках мали досвід відсічі і звільнення двох третин окупованого Донбасу. І не треба тягнути політичну ковдру на себе. Треба по-справжньому об’єднатися, так як об’єднався український народ.

Якщо цього не буде, президента запросити у Верховну Раду і мати розмову не з відосиків, а реальний план оборони держави в умовах зростання російської агресії.





Україну очікує важка доля - це вже ясно


Петро Порошенко :

П’ята колона Кремля розпочала масштабну спецоперацію проти України. Через втягування у передвиборчу боротьбу в Америці вони намагаються підірвати двопартійну підтримку України Сполученими Штатами. Як відомо, ця підтримка ґрунтується на консенсусі, – згоді і республіканців, і демократів максимально сприяти Україні у боротьбі із російською агресією і в наших намірах приєднатися до НАТО.
Джо Байден – друг і союзник України. Ми маємо бути вдячні Байдену за ту роль, яку він відіграв як віцепрезидент в адміністрації Обами. Ми не втручалися у кампанію 2016 року. Після неї, незважаючи на протидію Москви, не допустили паузи у стосунках, налагодили діалог із новою адміністрацією. Президентові Трампу ми теж вдячні і за «Джевеліни», і за санкції, і у тому числі, за «Північний потік-2» та інші дружні приклади солідарності з Україною.
Забезпечення двопартійної підтримки було основою моєї стратегії у стосунках із США. Зруйнувати таку підтримку на фоні непередбачуваного результату виборів означає істотно послабити Україну у нашій протидії набагато сильнішому ворогу. Проросійські
провокатори прагнуть залишити нас сам-на-сам із Кремлем. І навіть не маскуються. 
Головними інформаційними спонсорами провокації стали три проросійських канали, а також медіа-ресурси олігарха, який знаходиться під слідством Федерального великого журі США за звинуваченням у відмиванні сотень мільйонів доларів США. Геополітичну програму Коломойський оприлюднив у «New York Times» кілька місяців тому: відмовитися від орієнтації на Захід та повернутися під Москву. 
Ще вчора я вважав, що дії проросійських маргіналів не варті надто великої уваги. Однак, сьогоднішня пресконференція породила обґрунтовану підозру, що до цієї спецоперації причетний Офіс Президента України.
Це зараз між вищим керівництвом США та Україною практично нема спілкування. У мене були регулярні зустрічі з обома президентами – попереднім та чинним і десятки контактів із Байденом. 
Аудіофайли, які вчора демонстрував випускник Вищої школи КДБ ім. Дзержинського у Москві, – сфабриковані. Але сировину вони могли здобути, зокрема, в Офісі чинного Президента. СБУ має розслідувати, хто це зробив. З чиєї санкції? Кому це вигідно? 
Бо все це вилилося у спецоперацію проти стратегічних стосунків України з Америкою, ключовим нашим партнером, здатним стримувати Росію. На жаль, є прописні істини геополітики та дипломатії, які дилетанти не в змозі засвоїти навіть за рік активної практики.
Міжнародне становище України за рік значно погіршилося. Створена нашою командою коаліція на підтримку України практично не функціонує. Україна ще до коронавірусу випала із пріоритетів світових держав. Сформульований нами принцип «нічого про Україну без України», якого раніше дотримувалися усі наші партнери, тепер порушується. Інтеграція до ЄС та НАТО залишається лише на папері. Усі ці зміни на руку лише Росії. Як і нова атака на стратегічне партнерство між Україною та США.
Сподіваюся, що президент зрозуміє ці очевидні речі. Це звернення значною мірою адресоване і йому. Як порада, до якої у нього є можливість дослухатися. Я у свою чергу задію усі свої контакти, у тому числі, і в Америці, – і серед республіканців, і серед демократів, – для того, щоби вони не дали провокаторам жодного шансу підірвати наш стратегічний союз. Ми не дозволимо повернути Україну у сферу російського впливу. І надалі, впевнений, будемо спиратися на підтримку нашого надійного партнера – Сполучених Штатів.

Сповідь «порохобота»



В черговий раз з приємністю почув у свою адресу обвинувачення, що я «порохобот». Ще приємніше, що мене визнали за: «порохоботи бувають двох типів – комерційні і природні. З комерційними все зрозуміло – контора платить, пишуть за темником. З природніми обожнювачами олігархічної влади набагато складніше...» ( http://blog.i.ua/community/662/2039457/?p=1#p1)
Буду величати себе від тепер «природній «порохобот»
Я справді агітував та обирав свідомо в Президенти України олігарха Петра Порошенка у березні 2014-го і сповна задоволений його діяльністю на цій посаді. Міг би сказати: – Кращого за Порошенка я не уявляю!– але не скажу, бо якраз бажаю, щоб таки знайшовся і кращий з часом. На щастя для України на противагу сусіднім країнам з колишнього концтабору СРСР, де проходять «вибори без вибору», у нас є чимало різного і доброго, і не доброго, і грізного (в розумінні: загрозливого), і завізного тощо щодо вибору на всі посади і до влади, і до Ради. І на моє тверде й тверезе переконання: українцям нарешті вдалося обрати владу (але не Раду!), що є гідною їх прекрасної країни України.
За тим я є свідомий «природній «порохобот», про що написав ще в новорічній замітці «А хто, хто владу не любить...» (http://blog.i.ua/community/662/1988261/)  і дуже розшукую інших «порохоботів» особливо комерційних, бо щось ну ніяк у мене з тим. Сам не потребую, бо вже є проплаченим позитивними змінами життя в Україні, як і бачу багато собі подібних добровольців в захисті своєї влади від закидів різних паскуд, яких наша влада круто чихвостить, а вони її за те люто ненавидять. 
Головна ж моя проблема «порохобота» у іншому – у тому, що я не є потрібний в якості саме «порохобота», тому що це виглядає доволі смішно, як захищати айсберг від зіткнення з «Титаніком», на якому пливуть ВО «Батьківщина» і «Опозиційний блок», «Об’єднання «Самопоміч» з нелюбою їй ВО «Свободою» і купкою іншого українського політичного мотлоху типу «Громадянська позиція» тощо. Зрозуміло, що на кінчику носа цього «Титаніка» виструнчився розкинувши руки сам най-ради-кальний Олег Ляшко, якого ніжно підтримує в обіймах вірний Мойсійчук... «Картина маслом» 
Отож поясність мені, як і – головне: навіщо мені захищати айсберг Порошенко від зіткнення з отим чахлим корабликом: українським політичним «Титаніком», якого ось-ось розчавить айсберг Гройсман?..
Хтось зауважить, що «айсберг» за національністю де-кому рідня і тому допомагає, проте всім відомо, що і на нашому політичному «Титаніку» чимало  зібралося народу типу «рабіновичів», отож не все так просто. Колись і Тимошенко була як айсберг, але у прем’єрський Гольфстрим попала і у вазі спала, свій момент прос(п)ала і Януковича нам надіслала... Прошу цього не забувати! Коли Україна вибирала «яке з двох зол найменше?» – вона вибрала собі Януковича!
Таким чином я знаходжуся у глибокій консервації й бездіяльності і як «порохобот», і як «гройсманобот», і як «парубійбот», і як «турчинобот», і як «ревабот», і як «синюткобот», і як ще безліч «-бот» щодо персоналій хороших українських діячів, яких, дякувати Богу, вже чимало серед нашого державного та політичного істеблішменту. За тим всім я вимушено працюю суто як Україна-бот!  
Так! Я є Україно-бот!
А все інше – то інше. Додаткове і похідне з цього першого – «українобот»!
За тим я, як «українобот», з прикрістю спостерігав «свободу слова» в українських ЗМІ, де тупо замовчали про день народження Петра Порошенка 26 вересня. Мова йде не про хвалебні чи не дуже спітчи, а мова йде просто як про новинну інформацію. Чому в ЗМІ так фільтрують поточну інформацію? Що це за цензура чи скорше: само-цензура? Хоча, а й справді: нащо знати українцям, що в їхнього Президента України день народження і що йому виповнилось 52-а роки? Хто він їм? Чужак. Не рідня. Хіба що життя кожного з нас тим чи іншим чином залежить від нього – від Президента України. По-суті, він нам рідніший за рідного, отож знати про нього варто усе, що тільки можна. Але дехто вважає навпаки: гарне знати про Порошенка комусь не з руки, от і замовчує про таке все-все. Нащо  переповідати в ЗМІ про чудовий сімейний відеоролик, який в якості подарунку анонсувала на сторінці соцмережі дружина Президента України перша леді  Марина Порошенко – нащо це українцям? А раптом їх всіх жаба задусить? Молодці, значить, українські ЗМІ-їсти!? Скільки народу врятували від такої страшної небезпеки: «жабозадушення». Най слухаю зі спокійними нервами, що все погано в країні Україні, що скрізь пожежі та похорони й тішаться від заспокійливих прогнозів аналітиків та політологів, що буде так само погано і далі, як вже було чи є, а через урядові реформи буде набагато гірше — як з такого не радіти!? Коли комусь гірше аніж тобі – це тішить кожного з українців і на це наші ЗМІ щедрі сповна: хочете гнилі? – на!
Багато різного перебалакано по всіх українських ЗМІ щодо вибуху складу боєприпасів коло Калинівки на Вінниччині, але ніде ніхто не сказав, що подія відбулася саме 26 вересня – у день народження Порошенка, який походить саме з Вінниччини, тобто вороги не просто підірвали склад боєприпасів і послабити ЗСУ, але насправді цілились в керівництво країни, щоб деморалізувати Президента України Петра Порошенка подібним терактом. Та ж думайте, людоньки! Головою думайте! Не чимсь іншим. Це я не до ЗМІ-їстів-журналістів звертаюсь – тим все «по-барабану», на жаль. То окрема тема. Мене значно більше турбує порожнеча змісту в обговоренні проблеми, оскільки її забалакують, а не вирішують. 
При всій моїй повазі до Олександра Турчинова я абсолютно не погоджуюсь з його звинуваченнями на адресу начальника генштабу ЗСУ Муженка, бо насправді це якраз упущення з боку РНБО, що  склади озброєння «успішно злітають в повітря» один за одним і вже не перший рік від початку АТО. Стратегічні заходи в обороноздатності країни є головним завданням РНБО! Це його обов'язок шукати рішення у системних заходах, а не тупо технічному зосередженні на персоналіях. Відкрите зберігання боєприпасів – це нонсенс під час війни та загрози її поширення. Такі склади приречені у перший же день масштабної агресії без усіляких диверсійних груп, роль яких найчастіше переходить на власну «вохру» – воєнізовану охорону з мізерними зарплатами, що призводить до крадіжок озброєння, а потім логічного «замітання слідів». Моя особиста думка, що якщо склад підірвали, то всю охорону повинні передати під суд – всю! Бо не виконали своїх обов'язків і функцій охорони! І саме про це має йти обговорення: причини проблеми і як її вирішувати глобально, а не займатись різними взаємозвинуваченнями хто більше винен в керівництві чи порівняльною хронологією вибухів на складах боєприпасів. 
Ось що мене, як «українобота», зараз хвилює найбільше, тому і написав усе це невідомо для кого... Ні! Відомо для кого! Для щирих патріотів України я писав, пишу і буду писати свої статті про думи й роздуми щодо України – тільки так!

Богдан Гордасевич
2 жовтня 2017 р.

Повернення української мови в Україн - краще пізно чим ніколиі

Повернення української мови в українські медіа ваша заслуга – Президент привітав журналістів з професійним святом

6 червня 2017 року

Повернення української мови в українські медіа ваша заслуга – Президент привітав журналістів з професійним святом

У День журналіста Президент Петро Порошенко зустрівся з представниками ЗМІ та привітав їх із професійним святом. Глава держави наголосив, що журналістика в Україні насправді стала четвертою владою, а серед заслуг журналістів – ініціатива із повернення української мови в український медіа-простір.

Петро Порошенко наголосив, що підписав Закон щодо частки державної мови у засобах масової інформації та подякував представникам ЗМІ за пропозиції про запровадження квот і повернення української мови в українські медіа.

«Тут пальму першості готовий віддати вам. Це ваша ініціатива і ваші пропозиції, які я тільки підтримав. Народні депутати блискуче спрацювали і я мав велике задоволення та високу честь підписати (Закон – ред.)», - сказав Президент.

Президент зазначив, що цим рішенням українська мова з-поміж інших мов стала захищеною в Україні. «Ніхто не проти, щоб з екранів (телебачення – ред.) лунали інші мови, але неприпустимо, щоб частка української мови на будь-якому українському каналі складала 15, 20, 25%. Слава Богу нам вдалося це захистити», - зазначив він.

«Єдине, що можу констатувати – журналістика в Україні насправді стала четвертою владою. Ігнорувати журналістів на сьогоднішній день неможливо і небезпечно. Це дуже важливо і це теж наша спільна перемога. Дуже хотілося б, щоб наша журналістика була об’єктивною, щоб дотримувалися стандартів журналістики. Впевнений, що у вас це виходить і вірю – так буде й надалі», - звернувся Глава держави до присутніх на зустрічі.

Президент окремо подякував вітчизняним журналістам, які пліч-о-пліч з українськими воїнами дуже ефективно ведуть війну із захисту українського інформаційного суверенітету, територіальної цілісності і правди, та справжньої української незалежності. Також він окремо відзначив воєнних журналістів – тих, хто знаходиться на передовій, ризикуючи власним життям та робить чесні об’єктивні репортажі про ситуацію на фронті. «Правда з фронту цінується найбільше, тому при визначенні державних нагород ми вирішили в першу чергу надати перевагу тим, хто бере участь не в інформаційній війні, а тим, хто понюхав пороху на лінії зіткнення, у фронтових окопах шукає правду і ризикує життям», - зазначив Петро Порошенко.

 

Президент також вручив нагороди журналістам за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багаторічну сумлінну працю, високу професійну майстерність та з нагоди Дня журналіста. Зокрема, орден «За заслуги» ІІІ ступеня отримала журналіст Наталія Нагорна.

У свою чергу, Наталія Нагорна зазначила, що за її нагородою стоїть значна робота всієї редакції, а ще більше велика кількість загиблих людей і сльози їхніх близьких. «Хочу вам побажати стати Президентом незалежної України, який закінчить війну. Моя мрія зняти сюжет про перемогу найближчим часом», - додала вона.

Цінуйте, що маєте свободу вибору!

Цінуйте, що маєте свободу вибору!



Сьогодні, в день пам'яті щодо загибелі відомого українського дисидента В'ячеслава Чорновола я б дуже хотів закликати віддати належне всім дисидентам України і подякувати за їх мужнє протистояння комуністичній сваволі та насильству над правом людей думати! Правом мати власну думку! Зміст слова "дисидент" означає "інакше думаючи", що в комуністичному СРСР і, відповідно, в УРСР, вважалося злочином. Зрозумійте: думати інакше від того, як задекларовано в програмі КПРС було державним злочином! За це саджали в тюрму! Домінувала догма, що "хто не з нами - той проти нас" і з того "якщо ворог не здається - його знищують". Без варіантів. Тому якщо хтось думає, що центральна газета "Правда" просто мала таку назву, то він помиляється, бо надруковане в газеті було реальним декларуванням правди на цей момент часу і хто казав щось інше від опублікованого в органі ЦК КПРС "Правда" - той автоматично ставав дисидентом і ворогом. І це - правда! Як це не звучить парадоксально. Так було! Людей з критичним стилем мислення, які не були згодні з усім поганим, що діялося навколо них і казали про то привселюдно, - їх піддавали нещадному осудженню та остракізму, або як зараз почали казати: боулінгу. Причому норм в тому цькуванні не існувало: чим більше паплюжили - тим більше вислужувалися перед владою начебто радянською. 
Тобто дисиденти були нонконформісти в оточенні провладних конформістів. І ось постала Незалежна Україна, де нонконформістами несподівано на 28-му році її існування стали люди, які захищають свою українську владу від власних конформістів з так званої опозиції і про-московської, і начебто "демократичної", яким все мало і мало, все їм погано живеться і все хтось в тому винуватий, і особливо - теперішня влада. Ну, це вже діагноз, який називається "Совок", тобто людина має психіку раба, або по-науковому то називається "патроналістичні установки", коли хтось має все для них зробити, дати, догодити тощо. Звуть їх пана господаря "держава" або і прямо: Хазяїн. От має бути добрий хазяїн в державі, а тоді всім стане добре жити, бо є хазяїн над усіма. Бажання, щоб будувати своє життя власними силами у приматів класу "Совок" відсутнє начисто!
Вони вроджені раби! Дайте нам роботу! Дайте нам зарплату! Дайте житло, освіту, медицину, дешевий харч і культуру - все їм дайте. Як? А десь в когось заберіть, а їм - дайте! Тоді ми будемо вірно служити і таку владу радо любити. Генетичні раби! І грець би з ними, але ж ні: ці раби й іншим того бажають, бо ж то "найправильніше мати всім одного хазяїна", а тому дуже агресивні. Чому це вони є раби, а хтось живе вільним життям? Несправедливо. Далі немає сенсу писати про феномен "Совка" в України, а я чітко фіксую на цей момент, що якщо переможе у наступних виборах Президента  України Петро Порошенко, то це буде перемога над отим триклятим "Совком" і його рабами серед нас. Це буде перемога вільних людей - Людей Свободи! А ними завжди була славна Україна.
Розпізнати Людей Свободи досить просто: це завжди правдиві дисиденти і вони думають по-різному, але найголовніше: нікого не примушують думати так, як вони. І навпаки: оті всі "раби Совка" більше за всього ненавидять тих, хто думає інакше від них. Для них елементарно ображати всіх своїх опонентів як продажних та підлих, суцільних дегенератів і зрадників України і народу. Те, що вони в своїй обструкції до Порошенка і української влади опинилися  по один бік пліч-опліч з Путіним - це несуттєво для них, бо то зовсім не зрада, а тактична комбінація моменту. А насправді то є підла зрада, але най то Вища Сила визначає і карає за то. Хочу сказати про інше: я всі 5-ть років підтримую щиро діяльність Петра Порошенка на посаді Президента України і цілком задоволений всім, що він зробив і тут є багато що злічити, а тема Томасу взагалі як велика несподівана удача. Саме тому я буду домагатися переобрання Петра Порошенка на другий термін на посаді Президента України. І ось що мені особливо цінно, що за всі роки перебування у середовищі так званих "порохоботів" я не зустрічав тут агресивного ставлення до людей, які виступали проти Порошенка. Ну проти - то й проти. Най буде так. Як комусь погано жити - то його особиста проблема, а що він перекладає її на когось - тим більше його проблема, бо хтось її не вирішить, а сам він не береться. Агресію у відповідь викликала підступна брехня і всілякі фейкові закиди, хоча вони ж і заспокоюють: брешуть, значить не має справді чогось поганого, а під таким контролем ворогів та "любих друзів" все просвічується як рентгеном наскрізь. Мене особливо смішило, як приватну відпустку за власні гроші на Мальдивах  роздмухували у вселенський гріх Порошенка, бо не було за що інше вчепитися, а значить наш Порох - молодчина! Коли ворог бреше - значить він програє, бо там де є правда - там є Бог, а там, де є Бог, - там і перемога!
Завершити хочу тим, з чого я і розпочинав: завчасно загиблий В'ячеслав Чорновіл вже не скаже свого вагомого слова сьогодні, але його сказали багато хто з його побратимів з верстви дисидентів, зокрема Мирослав Маринович закликав голосувати за Порошенка, як і вся спільнота "Першого грудня": В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Йосип Зісельс, Володимир Панченко, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків. Активно підтримує цей вибір і син В'ячеслава Чорновола - Тарас, який чимало лиха пізнав відмалечку, багато пережив і переосмислив в сучасності. До спадкоємців дисидентів належу і я, бо моя мама Галина Гордасевич товаришували з В'ячеславом Чорноволом і писала йому "на зону" листи в далеку Сибір тоді, коли більше ніхто це не наважувався зробити, а по трагічній смерті В'ячеслава Чорновола написала і присвятила йому ось цей вірш:

*  *  *
                В'ячеславу Чорноволу

Вiдроджуються древнi храми,
Встають iз попелу й руїн.
Тож пiд iсторiї вiтрами
Загоюймо душевнi рани,
Пiдводьмо храми iз руїн!

Нас доля гнула, i ламала,
І свiтом безвiстi вела,
Та вiра душi в нас тримала,
Хоч доля гнула, i ламала,
І свiтом безвiстi вела.

Яку знаругу ми терпiли
В пустелi, в тундрi i в тайзi!
На камiнь сльози в нас скипiли,
Не раз зубами ми скрипiли
В пустелi, в тундрi i в тайзi.

Та правда устає над свiтом
Висока й свiтла, мов зоря.
Нехай укриє землю цвiтом!
Нехай засяє нашим дiтям
Свобода, свiтла, мов зоря!

За неї кров’ю заплатили
Найкращi доньки i сини.
Нам їхнi iмена свiтили.
Ми їхню пам’ять освятили.
Навiк прославленi вони!

Вертаймо ж на пороги отчi
З усiх земель, з усiх країн!
Хай ниций зайда їх не топче!
Вертаймо ж на могили отчi,
Пiдводьмо храми iз руїн.
  
В котрий раз закликаю підтримати і обрати Петра Порошенка на другий термін в Президенти України, бо виграє вибори Порошенко - виграє і Україна. Виграє кожна Людина Свободи. Будьмо! Хай щастить нам, а не ворогам! Голосуємо за Петра Порошенка!

Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
25 березня 2019 р.