хочу сюди!
 

Юля

39 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «краматорськ»

про хунту

..Зацікавило Краматорське море, знайшов статю в вікі про місто Краматорськ. Вичитав..
...2008 рік, коли "Донбасс порожняк нє гнал", в бюджет міста-396,1 млн грн., на зарплати чиновникам-150 млн гривень...Годувальники? Хунта винна?
Ще) В міське відділення Пенсійного фонду в 2008 році було направлено 567,9 млн грн., потрібно - 656 млн, 88 млн було дотовано з держбюджету, від хунти того часу)
...про вкрадене взагалі немає що говорити....В тій ж статті є перелік підприємств, досить вражаючий...При таких потужностях регіон дотаційний? Шукайте корінь усіх зол під своїм носом...Набагато корисніш, ніж волати "хунта, западэнци, правий сэктар, фашисти"...

У Краматорську курінь імені Галини Гордасевич

Знаменна подія: у Краматорську пластунки заснували курінь на честь репресованої поетеси Галини Гордасевич
  • 31.03.2021, 16:34
  •  294
  •  0
У Краматорську Донецької області юначки згуртувалися у курінь імені Галини Гордасевич — поетеси, борчині за українську справу, яка була репресована за часів сталінізму.
Галини ГордасевичГалини Гордасевич

У Краматорську в осередку національної скаутської організації «Пласт» юначки заснували дівочий курінь імені Галини Гордасевич. Про це розповів керівник Краматорського осередку Пласту Максим Потапчук, передає «Вчасно».

Він зазначив, що це дуже важлива подія для Донеччини, адже подібних юнацьких дівочих куренів за майже 28 років діяльності на цих теренах Пласту створено тільки два: в Авдіївці й тепер у Краматорську.

«Курінь в Пласті — це організаційна структурна одиниця. Пластуни гуртуються в куренях, котрі, своєю чергою, об'єднуються в Улади за віком. За традицією Пласту — курінь повинен мати свого патрона чи патронесу, себто мати ім’я відомої діячки або діяча. Юначки вирішили знайти для куреня свою, місцеву патронесу, котра народилася на Донеччині або жила та працювала на наших теренах», — зазначає Максим Потапчук.

Пластунки з Донеччини вирішили назвати свій курінь на честь борчині за незалежність України у XX столітті, поетеси Галини Гордасевич.

Дитинство Галини Гордасевич минуло на Поліссі, в Рівненській області. У 1946 році був заарештований і засуджений до 10 років ув’язнення її батько. Донька відразу потрапила під пильний нагляд органів КДБ, і через півтора року теж була заарештована. Хоча її «зв'язків з бандерівцями» довести не вдалося, їй все ж винесли вирок — десять років «за складання націоналістичних віршів».

Після смерті Сталіна була амністована, відбувши неповних три роки.

Більша частина життя пані Галини минула саме на Донеччині. Спочатку вона працювала робітницею на будівництві й навчалась у вечірній школі. Потім — на труболиварному заводі, одночасно вступила на металургійний факультет Донецького інституту, однак після смерті сина залишила навчання.

На початку 1960-х років працювала керівницею драмгуртка в Палаці культури у Ханжонковому, вступила на заочне відділення Донецького культосвітнього училища на спеціальність «режисер народних театрів». Але тоді ж переїхала до Донецька, де спочатку працювала у друкарні, згодом — на комбінаті «Донпобутреклама».

Була однією із засновниць Товариства української мови, Народного Руху України та Демократичної партії України. У 1996 році за повість «Соло для дівочого голосу» стала лауреаткою літературного конкурсу «Шістдесятник», а Спілка письменників України та Міністерство інформації присудили їй премію ім. Олександра Білецького за роботи в царині літературної критики.

Галина Гордасевич була членкинею Спілки письменників України з 1983 року. Останніми роками працювала над великим мартирологом пам’яті жертв сталінського терору в Україні.

Підготовчий юнацький курінь ім. Галини Гордасевич у Краматорську вже офіційно зареєстрований і згодом матиме своє знамено, прапор та унікальні курінні хустки.

Як розповідає пластунка Емілія Гончарова, роль, котру грає Пласт у повсякденному житті, є неоціненною, а особливо в такі часи, коли національна свідомість є дезорієнтованою. Важливо пам'ятати і вивчати творчий доробок таких постатей як Галина Гордасевич, які жили та працювали над розвитком української культури, попри гніт радянської влади.

«Коли мене питають, що для мене Пласт і взагалі: чому я туди ходжу, моя відповідь доволі проста: я — українка, і не маю допустити, щоб моє майбутнє і моїх дітей мало такі страшні події, що відбуваються зараз, — зазначає дівчина. — За підтримки небайдужих патріотів ми дізнаємося про історію виникнення особливих найчастіше трагічних подій, котрі зараз вшановуються днями пам'яті та й просто державних свят. А це, як я вважаю, і є головною зброєю — розуміти, хто з давніх-давен є ворогом, а не, так би мовити, «братським російським народом»

28 жовтня 1942 року в Краматорську встановлено Тризуб України




75 років тому в Краматорську встановлено Тризуб України 28-10-2017 16:19 75 років тому, 28 жовтня 1942 року, вперше після ліквідації більшовиками Української Народньої Республіки, у Краматорську постав символ України. Так краматорська організація українських націоналістів відзначила першу річницю звільнення міста від більшовицької окупації. На честь річниці на тодішній центральній площі міста відбулось відкриття Золотого Тризуба України. Він постав на тому місці, де до німецької окупації стояв пам’ятник Лєніну. 
Під час німецької окупації на Донеччині місцеві проводи ОУН активно діяли у 18 із 35 районів області. Українські націоналісти влаштовувались до міських управ, поліції; створювали кооперативи, видавництва; відкривали українські школи, театри, друкували українські газети. Не менше 90% членів місцевих проводів ОУН на Донеччині були місцевими мешканцями. Під час окупації не було запеклого партизанського спротиву окупантам, у степах важко знайти місце де сховатись. Проводилась в основному пропагандистська робота та надавалась можливість людям виживати, насамперед українській інтелігенції. Не став винятком і Краматорськ, у невеликому місті (статус міста отримав 1932 року) 1942 року організація українських націоналістів мала у своєму складі близько 150 осіб. Під час німецької окупації працювало 22 українські школи, видавалась українська газета, друкувались українські книжки. Так, для першокласників було видано «Буквар», для учнів 2-4 класів видавались «Читанки», наклади складали не менше 2 тисяч примірників. 

ОУНівське підпілля Краматорська максимально інфільтрувало своїх агентів до окупаційних органів управління містом: до міської Управи та поліції, проводячи підривну роботу проти німців та більшовицьких партизанів. І саме завдяки ОУНівців 75 років тому на центральній площі Краматорська постав символ України. А що ж у цей час російське життя Донеччини? Можна почути про Донеччину – «ісконно русскіе зємлі».Адже у багатьох окупованих містах Росії діяли організації народно-трудового союзу (НТС). На Донеччині під час німецької окупації не було створено жодної організації НТС або іншої російської організації. Після «визволення радянськими військами Донеччини від німецьких окупантів» ОУНівське підпілля Донеччини в основному було ліквідовано. Чому так сталось? Буде відповідь і на це питання. 

Олекса Муравльов, ІЦ “Майдан Моніторинг” 

PS. При підготовці статті використовувались матеріали Олександра Добровольського, дослідника українського руху на Донеччині у 20-му столітті, за що йому велика подяка. 



 На світлині: Мітинг на центральній площі Краматорська в честь відкриття на постаменті замість пам’ятника Леніну золотого Тризуба України в першу річницю визволення Краматорська від більшовиків 28 жовтня 1942 року. Центральна площа була розташована у старій частині міста біля будинку культури ім. Лєніна
https://maidan.org.ua/wp-content/uploads/2017/10/kram2.jpg

Дано старт роботі відновленої телерадіовежі на горі Карачун

Президент дав старт роботі відновленої телерадіовежі на горі Карачун

05 Грудня 2016 - 16:43



Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки у Донецьку область відвідав гору Карачун поблизу міста Краматорськ та взяв участь у запуску роботи відновленої радіотелепередавальної станції.

«Надзвичайно приємно, що на сьогоднішній день ми можемо констатувати, що те завдання, яке я поставив щодо відновлення українських теле- і радіоканалів починає твердо втілюватися в життя, у тому числі із запуском телерадіовежі «Карачун», - сказав Глава держави, вітаючи присутніх із цією подією.

Петро Порошенко ознайомився з налаштуванням телевізійних передавачів у кімнаті управління та контролю телерадіовежі, яка транслюватиме 10 загальнонаціональних та 4 місцевих канали.

«Сьогодні відбулася надзвичайно важлива подія, яку чекали більше двох років мешканці Донецької області. Починаючи від Красноармійська і завершуючи Лисичанськом, починаючи від Горлівки і завершуючи Ізюмом ми можемо бачити це мовлення», - сказав Президент. Він також поставив завдання розробити дорожню карту і графік відновлення мовлення українських телеканалів для мешканців Донецька, Макіївки, Єнакієвого, Шахтарська тощо.

За допомогою відеозв’язку Петро Порошенко поспілкувався з першим заступником міського голови Торецька Ярославом Руденко щодо якості отримання телевізійного сигналу, зображення та отримав схвальний відгук про якість трансляції. «Я вас вітаю з тим, що нарешті мешканці міста Торецьк мають впевнений прийом українських телеканалів і радіомовлення. Будемо сподіватися, що наші кроки, які спрямовані на деокупацію окупованих територій дадуть нам можливість швидше відновити український прапор і український суверенітет на окупованих територіях. Я тільки повернувся з околиць Горлівки і можу вам сказати, що дуже приємно, що сьогодні мешканці Горлівки, я сподіваюся, матимуть можливість дивитися українські телеканали», - сказав Глава держави.

Президент зауважив, що роботи по зведенню вежі та початку трансляції українських телеканалів були завершені раніше запланованого терміну. «Ця вежа мала бути введена в експлуатацію у 2017 році, орієнтовно в кінці січня – на початку лютого. Під час організаційної наради, яка відбулась тут, було посталено завдання ввести її в експлуатацію в межах листопада – початку грудня 2016 року», - зазначив Глава держави.

Президент повідомив, що на телерадіовежі у Карачуні встановлено потужні передавачі 20 кВт, які було передано Україні Польщею в рамках співпраці в сфері оборони.

Президент також пересвідчився у якості радіосигналу. У прямому ефірі радіо «Армія FM» Глава держави поспілкувався з військовослужбовцями, які виконують бойові завдання на лінії розмежування у зоні проведення АТО. Радіозв'язок було встановлено з Волновахою, Широкіно, Святогірськом, Верхньоторецьком.

Петро Порошенко привітав бійців та всіх слухачів «Армія FM» зі Днем Збройних Сил Україні, 25-та річниця яких святкуватиметься 6 грудня. «Дякую вам за службу. Пишаюся такою армією, такими Збройними Силами України, які користуються заслуженою шаною і повагою народу, є оплотом української незалежності і суверенітету. І є яскравою демонстрацією того, що нам вдалося зробити за ці 2,5 роки», - сказав Глава держави.

Президент також вшанував пам’ять загиблих воїнів АТО та поклав квіти до пам’ятного знаку українським героям на горі Карачун.

Радіотелепередавальна станція Краматорськ (РТПС) разом із радіотелевежею була знищена терористами в липні 2014 року, що унеможливило трансляцію українських телеканалів та передачу радіосигналу. На сьогоднішній день, після відновлення роботи РТПС, на території Донецької області розпочато ретрансляцію телевізійних програм усіх 14-ти запланованих аналогових каналів та 13-ти радіопрограм, здійснюється повне технічне обслуговування і експлуатація мереж зв’язку, супутникового та ефірного телерадіомовлення. Зокрема, у тестовому режимі для мешканців Донецької області доступні Перший національний, Інтер, ТРК Україна, Новий канал, 1+1 , СТБ, 5 канал та інші.

http://www.president.gov.ua/news/prezident-dav-start-roboti-vidnovlenoyi-teleradiovezhi-na-go-38978
Робоча поїздка до Донецької області

05 Грудня 2016 - 15:55

Жителі Краматорська з розмахом відзначили 7-у річницю визволення

19:09 06 липень Київ, Україна



5 липня жителі Краматорська вже сьомий рік поспіль вважають Днем визволення. Визволення від окупації російських найманців і спроб встановлення російської влади на українській землі. У цьому році День звільнення від російської окупації відсвяткували з особливим розмахом - до вже традиційної "Ходи" приєдналися військовослужбовці, прикордонники та нацгвардійці.

Про це повідомляють Новини Краматорська.

На патріотичній ході учасників було дуже багато. Під час руху по вулицях, до "Ходи" приєднувалися все нові і нові городяни.

Коли величезна колона прибула на центральну площу Краматорська, в небі їх зустрічав український прапор на повітряних кулях.

На сцені учасників святкової ходи привітали представники обласної військово-цивільної та міської адміністрацій, а також командування ООС.

Хвилиною мовчання вшанували всіх, хто загинув у боротьбі з бойовиками, за незалежну Україну, за свободу країни і міста.

По закінченню офіційної частини, почався концерт за участю військового оркестру гірничо-штурмової бригади "Едельвейс" та творчих колективів.