У границ Украины и на временно оккупированных Россией территориях находятся российские войска. По данным разведки, на начало ноября их общая численность составляет около 90 тысяч человек.

[ Читать дальше ]

В дампі пошти Рапопорта є проєкт, який він отримав 20.01.2014, в якому обгрунтовується ідея просування через Януковича регіональних виборів в Україні, за аналогією російських виборів губернаторів.

Цитуємо:

Можем избирать “своих” губернаторов.

Один только прямой экономический эффект окупит все старания: протекционизм российским товарам, заключение двусторонних договоров, преференции российскому бизнесу и т.д.

[ Читать дальше ]

— Олесь, что ты делаешь, когда встречаешь потенциальных коллаборационистов здесь, в Киеве?

       — Мне как-то не приходилось, и пусть меня Бог защищает от этого. Потому что в такие моменты я не буду сдерживаться. Российские спецслужбы, их информационная политика пытаются в нас задавить воинственность, способность к конфликту в целях самозащиты — у нас ее подавляют на подсознательном уровне.

— Есть агрессия экспансивная, а есть агрессия как инструмент самозащиты и самосохранения. На твой взгляд, она сейчас подавлена в Украине?

       — В украинской литературе есть такой сюжет: на барщине крестьянин не выдержал надругательств и убил господина, а потом сел на камень и плакал, пока не пришли жандармы. Это как вол, который всю жизнь тянет, а потом может взбрыкнуть и рогами все разнести, но потом снова пойдет в ярмо. У нас, украинцев, могут так сделать.

— А с другой стороны, есть культ казака, много говорим об УПА в последнее время, о сечевых стрельцах... Все же украинец больше похож на этого крестьянина или на свободомыслящего человека?

       — Конечно, мы не такие волы, какими нас делали с 20 годов прошлого века. Но давайте говорить прямо - за последние 100 лет сильный, лучший генофонд нации был уничтожен двумя войнами, репрессиями и просто ассимиляцией по Союзу, поэтому в вопросе генетической воинственности нам еще до скандинавских народов далеко.

— Сейчас уже выборы не за горами, и тема войны все равно будет подниматься, это болезненный раздражитель, самая больная тема. Многие будут спекулировать. Мы уже слышим как очевидно пророссийские политики говорят: "Мы принесем мир, договорившись с РФ". Как маркировать таких людей, как делать выбор?

       - Давно хотел сказать публично,  знаю, что ребята на фронте поддержат — в наших нынешних условиях мир — это просто красивое прикрытие позорного поражения. Ты можешь пожалеть врага только тогда, когда твоя нога находится у него на горле. Все, кто сейчас говорят о мире, — говорят о поражении.

— Есть люди, которые верят в компромиссы.

       — Нам нужен не просто мир, нам нужна победа. И не важно, каким образом мы ее получим. Можно говорить только о методах: делать это вооруженным путем, или путем выжидания, или путем дипломатических переговоров в Европе, или путем военной иностранной поддержки. Это лишь пути. Суть в том, что нам нужна только победа.

— Что для тебя победа?  

      — Когда мы восстановим границу.

— Популярный вопрос, который звучит от людей преимущественно недалеких: когда это закончится? Что ты обычно отвечаешь?

       - Когда мы победим.

- И как ты представляешь себе, когда это реально?

       — Во-первых, я предполагаю жесткие политические решения — запретить любые контакты с противником. Во-вторых, это дипломатические гарантии, что в случае наступления нас прикроют. В-третьих, возможна совместная операция, как это было в Хорватии.

— То есть всё таки это военное решение проблемы?

       — Ну а как иначе? Дипломатично ее не решить. Они просто так не вернут нашу землю.

— Только силой, так чтобы у них больше не возникло в будущем желания возвращаться на нашу землю?

       — Именно так, чтобы пальцы поотбивать. 

(Олесь Кромпляс, военный фотограф, ветеран, в марта 2014 года попал в плен в Крыму. После него, ушел добровольцем в "Азов". Участвовал в боях за Иловайск и освобождение Мариуполя. Из интервью А. Глухенькому в программе "Грани войны" на OBOZTV).

Незважаючи на військову агресію РФ та збройний конфлікт на Сході країни, в нашій державі продовжують функціонувати російські банки, які намагаються приховати походження свого капіталу від загалу.

Зокрема, акціонером ПАТ «Альфа-Банку» являється міжнародна фінансово-промислова група ABH Ukraine Limited, зареєстрована на Кіпрі, яка сконцентрувала в своїх руках 100% «українського» банку. Група також володіє банками в Росії, Голландії, Казахстані, Білорусії та входить до складу ABH Holdings SA, який включений в консорціум «Альфа-Груп». Громадяни Михайло Фрідман (32%, Ізраїль/РФ), Герман Хан
(21%, Ізраїль) и Олексій Кузьмічьов (16,3%, РФ), Пьотр Авен (12,4%, РФ) та Андрій Косогов (3,6%, РФ) володіють 86% ABH Holdings S. A., що вказує на те що 64,39% акцій належать громадянам РФ, які являються власниками істотної участі та безпосередню управляють вказаною фінансовою установою.

Найбільш ймовірною причиною «реструктуризації» власників в рамках єдиного холдингу може бути лише небажання акціонерів асоціювати український Альфа-Банк с російськими фінансовими установами на фоні конфлікту країн.

З одного боку йде опосередковане залучення  коштів громадян України до фінансової установи країни агресора та втягування у залежність від російського капіталу соціально-незахищених верств населення. В разі військової агресії не важко здогадатися, що це може бути використано як додатковий важіль впливу на соціально-економічні процеси в Україні.

Нічний напад на Олега Олександровича Греся пов'язано з викривальними звинуваченнями генералів в Іловайському котлі
Відомий український тележурналіст і бізнесмен Олег Олександрович Гресь прокоментував інцидент з нападом на нього в ніч з 17 на 18 жовтня 2014 року.
На тверде переконання Олега Греся, замах на нього здійснили у зв'язку з його звинувачувальними висловлюваннями на адресу генералів, на думку Греся, винних у загибелі військових в Іловайському котлі.
Адже напад відбувся практично відразу після його заяви в програмі «Чорне дзеркало» про наявність відеодоказів провини високопоставлених військових в Іловайській трагедії, зокрема, Гресєм було згадано генерала Хомчака.
«Незважаючи на те, що було темно, і силуетів було не розрізнити, я впевнений, що це не було спробою крадіжки – адже нічого не вкрадено.
Безумовно, все, що сталося, пов'язано з моїми словами про наявність відео, як було виголошено мною в тому ефірі «Чорного дзеркала».
На сьогодні існує багато різних версій про напад на мене, але я впевнений, що саме наявність у мене 5-годинного документального відеосюжету про трагедію в Іловайську стала причиною, що спонукала вчинити на мене замах», – так коментує кричущий випадок пан Гресь.
Також Олег Олександрович Гресь не сумнівається, що звинувачення, які прозвучали в тій програмі, в яких згадувалися і українські олігархи, не настільки зачепили бізнесменів – «олігархат не настільки вразливий, щоб спробувати розправитися зі мною». В даний час пан Гресь подав заяву, розслідування за фактом скоєного на нього нападу вже розпочато. Марк Вікторович вже кілька разів дав свідчення розпочатому слідству. Самопочуття Олега Греся стабільне, загрози життю немає.

Соотношение потерь личного состава ВСУ и армии РФ на Донбассе составило один к десяти