хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «польща»

За дурною головою все нема сенаторам спокою

Середа, 27 червня 2018, 19:13 • Анастасія Ткачук • 7575

Сенат Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’яті
Сенат Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’яті















КИЇВ. 27 червня. УНН. Сьогодні, 27 червня, обидві палати польського парламенту, Сейм і Сенат, ухвалили зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини, наприклад, нацистської Німеччини. Ці норми набрали чинності 1 березня і були приводом суперечок, зокрема, в Ізраїлі, Сполучених Штатах та Україні. Про це повідомляє УНН з посиланням на "Польське Радіо".

За схвалення змін голосували 76 сенаторів, один був проти і один утримався. Остаточне рішення про закон повинен прийняти президент.

Як повідомляв УННзгідно з рішенням польських депутатів, скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини нацистської Німеччини. Це статті 55a та 55b закону.

При цьому видання Dzieje зазначає, що раніше сейм Польщі відхилив всі зміни, запропоновані опозицією, в тому числі представників партії "Громадянська платформа", яка хотіла скасувати положення закону про ІНП щодо "злочинів українських націоналістів".

Про те, щоб невідкладно включити розгляд змін до закону про ІНП у порядок денний сьогоднішнього засідання, клопотався прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький. За його словами, у правилах, які введено в дію 1 березня, не враховано міжнародних реалій, і вони "почали діяти контропродуктивно".

"Ми ні від чого не відмовляємося, зреалізовано набагато більше, ніж ми передбачили", – сказав очільник уряду Польщі.

Джерело: УНН

Мати виправила помилку сина

Субота, 24 березня 2018, 15:54 • Ірина Матюшенко 
Спалення герба України в Тернополі: мати видвореного поляка привезла новий тризуб
Спалення герба України в Тернополі: мати видвореного поляка привезла новий тризуб

КИЇВ. 24 березня. УНН. Мати 19-річного поляка, якого депортували через спалення герба України в тернопільському ресторані, привезла і встановила новий тризуб на місці знищеного. Про це повідомляє BBC Україна, передає УНН.

Як повідомляється, 18 лютого група польських студентів із 8-10 осіб святкувала день народження. У цьому залі нікого окрім них не було, і хлопець зняв зі стіни герб та кинув його у камін.

За словами власника ресторану Олега Макогона, спочатку у ресторані навіть не помітили зникнення герба. Наступного дня хлопці прийшли до ресторану і розповіли, що нібито забрали герб як сувенір. Проте з камер спостереження працівники побачили, що саме сталось насправді.

"Ми поспілкувались з тим молодим хлопцем, чому це сталось, як він ставиться до України. Казав, що це дія алкоголю, якась бравада, каявся і вибачався", - розповів власник закладу.

Вони домовились, що хлопець не просто віддасть гроші за герб, а сам виготовить тризуб і його встановить. Проте хлопець не встиг цього зробити через депортацію з України.

"Вчора неочікувано зателефонувала його мама, яка приїхала до Тернополя. Ввечері вона принесла виготовлений на замовлення герб. Мене вразило, що мама вирішила виправити помилку сина. Вона казала, що їй дуже соромно за вчинок сина", - розповів О.Макогін.

Як повідомляв УНН, Служба безпеки України ухвалила рішення щодо примусового повернення до Польщі 19-річного юнака, який спалив у закладі громадського харчування зображення гербу України. Також йому заборонили в'їзд в Україну на три роки.

Джерело: УНН

Копен-дупен, кацо!

Саакашвілі видворили в Польщу

"Особу було повернуто в країну, звідки прибула".

Саакашвілі видворили в Польщу

Колишнього голову Одеської ОДА Михайла Саакашвілі видворили в Польщу.

Про це повідомила прес-служба Державної прикордонної служби.

"Дана особа перебувала на території України незаконно, а тому з дотриманням усіх юридичних формальностей була повернута в країну, звідки прибула, порушуючи вітчизняне законодавство", - йдеться в заяві на сайті ДПСУ.

10 вересня 2017 року позбавлений громадянства України Михайло Саакашвілі прорвався на територію держави через польський кордон. 22 вересня Мостиський суд Львівської області визнав Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону, а 6 лютого 2017 року Саакашвілі було остаточно відмовлено в оформленні документів про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

У зв'язку з цим вранці 12 лютого військовослужбовці Держприкордонслужби разом з представниками Міграційної служби та Національної поліції повідомили Саакашвілі про його повернення в Польщу. Сталося це в центрі Києва, в ресторані "Сулугуні".

Польский вихрь...

Таки да, панове, нашумевший последний закон принятый сенатом взбудоражил наше болото... но...
 Мои родственники в Польще зарабатывают 20 злотых в час с 8 утра и до 18.00 - примерно 1400 гривен.  Хозяин им выдал микробус и сам заправляет соляркой чтобы не ездили общественным транспортом и не мокли под дождем часто-густо.  Жилье, продукты и услуги в соотношении к украинской зарплате - дешевле в разы. И мы все, то есть родственники там и родичи тут понимаем - грязная политика или чистая политика, это не наше дело. И баста. Потому как 2 миллиона счастливых украинцев могут содержать семьи в нищей неньке. И тут наши "заботливые"  депутаты всполошились - мы ж останемся в Украине без лучших специалистов через год-другой...ай-я-яй...кто же нас депутатов и министров обслуживать и содержать-то будет??? а тут повод сенат сам подкинул. И давай завыли все телеканалы Украины, все депутаты, все министры...ну как бы рассорить поляков и наших заробитчан чтобы они ополчились и перестали пускать украинцев к себе работать. 
А вы думали там большая политика? - нет, там банальное переживание шо скоро отсюда свалят все кто ходить может, а останутся только немощные и пьяндыги на пару с депутатами и министрами.
 

Тю на вас, пшеки!

Тю!  Тю на вас, пшеки!  ("Мішанка - 2018")




Особисто я не маю іншої реакції на повідомлення про антиукраїнську законодавчу діяльність в Польщі, як сказати сповна аналітичне і логічне:  - Тю! Тю на вас, пшеки! Подуріли зовсім - чи що?
Неначе щось там у пшеків "перемкнуло" з тим історизмом. Прийняли закон проти українського націоналізму в Польщі посеред поляків. Якби наша Верховна Рада України прийняла закон проти розповсюдження польського націоналізму в Україні, то ми би дружно запитали одне-одного: - А що воно таке? 
Або у ВРУ взяли і прийняли закон про кримінальну відповідальність за невизнання окупації України в 15-17 віках Польщею, а українські громадяни вперто намагалися зрозуміти, нащо то їм? В чому сенс подібного законодавчого процесу?
Можна також прийняти закон про геноцид українського народу кримськими татарами, через що ми в Україні маємо право на Крим в якості репарацій і сатисфакції. І значно-значно більше, аніж якесь північне Московське князівство. 
Ще крутіше було би прийняти закон про "відновлення Української Держави" в її історичних межах. Причому не обмежуватися часами Української Народної Республіки 1917 року, бо то однозначно дурне, оскільки тоді держава існувала фактично суто на папері, - а за реальними віковими масштабами державного утворення часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого - ось де наші пра-українські землі! То є Україна! А хто того не визнає - до буцегарні!
З іншого погляду то якось навіть приємно українцям така увага з боку польських урядовців і їх наукового обормонду та електоральних драбів до пам'яті про українських націоналістів. Ще б! Німці мільйони поляків знищили - забулося! Москалі віками ділили і топтали Польщу - простилося! А українці якось набили пику полякам - навічно злосні. І прощення не буде! А нам то до дупи! І чисто українському, а не європейському значенні такого посилання.
Поміркована реакція з боку українського керівництва і повний "ігнор" з боку нашого суспільства на польські законодавчі бздури є сповна правильна і адекватна. Як хочеться людям подуріти - нехай дуркують. Вільна країна і можуть робити що завгодно.
З боку українців у відповідь варто хіба що створити громадську організацію по наданню безкоштовної допомоги адвокатів тим громадянам Польщі, які будуть притягненні до відповідальності за цим законом "антибандерівського" скерування

Богдан Гордасевич
 02.02.2018

Стався вибух на борту літака Качинського

Польща назвала основну причину аварії літака Качинського
11 січня 2018 - 08:45 
Аварію літака Ту-154М, де загинули усі 96 пасажирів, спричинив вибух

Комісія Міністерства оборони Польщі назвала вибух на борту літака Качинського основною причиною авіакатастрофи під Смоленськом у 2010 році.

Про це йдеться у повідомленні комісії, яка розслідує обставини катастрофи Ту-154М, в якій загинув президент країни Лех Качинський.

«Ліве крило літака Ту-154М було зруйновано внутрішнім вибухом», — йдеться у заяві відомства.

Також наголошується, що джерел вибуху було кілька, а дерево, яке опинилося на шляху літака, не було причиною первинного руйнування лівого крила.

Саме ці твердження були прийняті членами комісії Міноборони Польщі в якості ключових висновків технічної доповіді про причини авіакатастрофи.

У грудні 2017 року Міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич заявив про знайдені докази, які вказують на два вибухи на борту президентського літака ТУ-154М.

Літак із президентом Польщі Лехом Качинським розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Авіалайнер Ту-154М виконував рейс за маршрутом Варшава—Смоленськ.

За офіційною версією, при заході на посадку на аеродром Смоленськ-Північний в умовах сильного туману лайнер зіткнувся з деревами, перекинувся, впав на землю і повністю зруйнувався. Загинули всі, хто знаходився на його борту 96 людей —88 пасажирів і 8 членів екіпажу, в тому числі президент Польщі Лех Качинський, його дружина Марія Качинська, а також відомі польські політики, майже все вище військове командування, громадські та релігійні діячі. Вони прямували до Росії з приватним візитом як польська делегація на траурні заходи з нагоди 70-ї річниці Катинської розстрілу.

Катастрофа під Смоленськом стала найбільшою за кількістю жертв, в яких гинули перші особи держави.


Взаємовигідна інтеграція України і Польщі

Українські заробітчани щороку пересилають із Польщі 5 млрд євро
05.09.2017



Про це розповів глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський, передає «Польське радіо».

За словами Ващиковського, торік Польща видала українцям понад 1,2 млн віз. А у першому півріччі 2017 року ця кількість становила вже понад 750 тисяч віз, що дозволяють проживати та працювати у Польщі.

«Понад мільйон українців живе, працює, заробляє, прирощує свій дохід, який відправляє в Україну. За підрахунками фінансових установ, від 3 до 5 млрд євро переводять в Україну родинам, бізнесу», - розповів глава Міністерства закордонних справ Польщі.

Зазначимо, що загальний ВВП України за 2016 рік склав $93 млрд, таким чином, 5 млрд євро, які перераховують українці з Польщі складає 6,3% ВВП країни за рік. 

Братерство честі

Українці у Польському війську були вірними
 і відважними солдатами – польський історик

05 Вересень 2017, 08:10


Солдати Польського війська, які брали участь у боях 
з гітлерівською Німеччиною у вересні 1939 (зліва направо): 
поляк Влодзімєж Кавчинський, білорус Янка Бриль, 
українець Семен Нагірний (архів Юрія Гжибовського)

Варшава – Понад 100 тисяч українців початок Другої світової війни зустріли на полях битв із німецьким та радянським тоталітаризмами. Українські солдати були другою за чисельністю національною групою у польській армії, яка захищала Польщу від нападу з двох боків – з боку гітлерівської Німеччини та сталінського СРСР. Тисячі українців під польським прапором воювали проти фашизму аж до переможного завершення війни. Про призабуті сторінки Другої світової Радіо Свобода розповів польський історик Юрій Гжибовський, який вивчає минуле польської армії.

Польський історик білоруського походження Юрій Гжибовський, який досліджує історію Другої світової війни, каже, що участь українців у Польському війську дотепер недостатньо вивчена і описана. За його спостереженнями, про роль українських солдатів у героїчних сторінках польського минулого знають передусім фахівці-історики. Він зазначає, що українці були другою за чисельністю національною групою в польській армії – після поляків, але служити їм довіряли не в усіх родах військ.

Юрій Гжибовський
Юрій Гжибовський

У березні та серпні 1939 року, коли в Польщі провели мобілізацію, в польське військо мобілізували 100

«У березні та серпні 1939 року, коли в Польщі провели мобілізацію, в Польське військо мобілізували 100 тисяч, а деякі дослідники говорять навіть 150 тисяч солдатів української національності. Передусім їх мобілізували в піхоту та кавалерію, рідше – у війська іншого типу – зв’язку, танкові чи авіацію. Це був результат досить складної національної політики у Польському війську, яка була прийнята ще в міжвоєнний період», – розповідає Гжибовський.

Українські солдати проявили відвагу т

Гжибовський наголошує, що українські військові у Польському війську показали себе дуже відданими і сміливими солдатами. «Українські солдати проявили відвагу та жертовність під час боїв і є багато доказів цього. Наприклад, вони відважно захищали Варшаву, проявили себе у славнозвісній в битві над річкою Бзура чи в боях у Померанії. Натомість після поразки у вересні 1939 року їх спіткала доля польської держави, більшість із них потрапила у німецьку та радянську неволю. Вважається, що приблизно 8 тисяч польських солдатів української національності загинули в боях у вересні та жовтні 1939 року», – каже спеціаліст з питань Другої світової.

Історик наголошує, що офіцерів-українців Польського війська, які опинилися у радянській неволі не оминула трагічна доля їхніх польських побратимів, деяких із них розстріляли в сумнозвісній російській Катині.

Дослідник говорить: «У лютому 1940 року в трьох спецтаборах НКВС, тобто в Осташкові, Козельську та Старобільську перебувало кілька десятків українців, тобто тих офіцерів, які вказали українську національність. Можливо, їх було більше, та ця тема поки що не до кінця вивчена. В катинському списку є офіцери українського походження, варто згадати хоча б священика, капелана, майора Польського війська Миколу Ількова, який був душпастирем солдатів греко-католиків. Таких прикладів було більше».

Як розповів Юрій Гжибовський, деякі українські солдати Польського війська, які опинилися в радянському полоні, зголом потрапили в армію генерала Владислава Андерса, яка зароджувалася на території СРСР.

«Разом із цією армією вони вийшли з Радянського Союзу і їх евакуювали в Іран, де розпочалася їхня довга «одіссея» через Близький Схід, Північну Африку, Італію. Відомо, що ці польські формування брали участь у війні з гітлерівцями на італійській частині фронту», – зазначив історик.

У Польському війську були українці, звільнені з ГУЛАГу, колишні полонені та добровольці з Аргентини – Гжибовський

Юрій Гжибовський спробував підрахувати кількість українців, які в роки Другої світової служили у лавах Польських збройних сил на Заході. Він робить припущення: «За моїми підрахунками, в цих Польських збройних силах на Заході служили дві, а той більше тисяч українців. Це були колишні в’язні ГУЛАГу, колишні полонені, але також добровольці з Південної Америки, тобто ті українці, які ще в 1930-ті роки емігрували в Аргентину, Бразилію, чи Парагвай, а потім під час війни подалися в Польські збройні сили на Заході і брали участь у битвах у Західній Європі».

Воєнне кладовище у Монте Кассіно в Італії, де поряд з поляками та білорусами поховані українські солдати польської армії (архів Юрія Гжибовського)
Воєнне кладовище у Монте Кассіно в Італії, де поряд з поляками та білорусами поховані українські солдати польської армії (архів Юрія Гжибовського)
Павло Шандрук
Павло Шандрук

Історик звертає увагу на те, що в лавах Польського війська по-геройськи воювали ветерани Армії Української Народної Республіки. За словами Ґжибовського, ці офіцери не мали обов’язку брати участь у війні, що вибухнула у вересні 1939 року, та вони до кінця були вірними своєму обов’язку перед польською державою.

Серед цих

Дослідник наводить промовистий приклад: «Серед цих офіцерів був Павло Шандрук, який у Польському війську служив підполковником. У вересні 1939 року він прославився акцією виведення з оточення 29-ї піхотної бригади, за що його відзначили орденом Virtuti Militari, тобто найвищою військовою нагородою у Польщі».

Юрій Ґжибовський каже, що про відвагу українських солдатів, які під час Другої світової воювали у Польському війську, є згадки не тільки в багатьох документах, але й тогочасних журналістських матеріалах чи навіть у художній літературі. Скажімо, один із найвідоміших польських публіцистів Мельхіор Ваньковіч у своєму епічному репортажі «Битва за Монте Кассіно» описав винятковий героїзм Івана Савчука – українця родом з Волині.

Польський історик жалкує, що поки що ніхто не написав наукової монографії, яка узагальнювала б участь українців у Польському війську під час Другої світової війни. Він каже, що автор такої монографії мусив би збирати матеріали не лише в польських чи українських архівах, але у США, Великобританії та інших країнах світу.

Глайвицкий инцидент

Глайвицкий инцидент
[править | править вики-текст]
Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 8 августа 2016; проверки требует 1 правка.

Гляйвицкий инцидент, или Гляйвицкая провокация, также операция «Консервы» — инсценирование нападения Польши на немецкую радиостанцию в городе Гляйвиц (ныне Гливице), проведённое СС в рамках широкомасштабной «операции Гиммлер», и послужившее одним из поводов к нападению[1] Германии на Польшу 1 сентября 1939 года, ставшему началом Второй мировой войны.

Операция была организована Рейнхардом Гейдрихом и его подчинённым — начальником группы VI-F (диверсии) штурмбанфюрером СС Альфредом Науйоксомпо указанию Адольфа Гитлера.

Подготовка[править | править вики-текст]
Памятная доска

Идея операции «Консервы» родилась у Гейдриха ещё в 1938 году, во времяСудетского кризиса, но тогда она не нашла применения, так как Великобритания иФранция пошли на уступки, подписав Мюнхенское соглашение.

В связи с запланированным нападением на Польшу возникла необходимость в правдоподобном поводе. И здесь пригодилась идея инсценировать нападение.

Согласно плану Гейдриха, сотрудники СС, переодетые в польскую военную форму, должны были:

  • напасть на радиостанцию в Гляйвице (теперь Гливице, Польша) и передать в эфир антигерманское воззвание на польском языке;
  • напасть на лесничество в Пинчене севернее Кройцбурга (теперь Ключборк, Польша);
  • в Хохлиндене, на участке границы между Гляйвицем и Ратибором (теперьРацибуж, Польша) уничтожить таможенный пункт.

Роль «погибших во время нападения» предназначалась заключённым концлагерей, умерщвлённым посредством инъекций и уже после этого доставленным на место событий. На эсэсовском жаргоне они назывались «консервами»; отсюда и название операции.

Руководству 23-го и 45-го штандартов СС, расквартированных на месте предполагаемой операции, было направлено указание немедленно предоставить в распоряжение СД 120 человек личного состава, владеющих польским языком.

Ответственными были назначены: за нападение на таможенный пункт — оберфюрерСС Герберт Мельхорн, за нападение на радиостанцию — штурмбанфюрер СС Альфред Науйокс, за нападение на лесничество — оберфюрер СС Отто Раш, за обеспечение польской формой — бригадефюрер СС Хайнц Йост, за доставку «консервов» — оберфюрер СС Генрих Мюллер. Мельхорн должен был также очистить местность вокруг Хохлиндена от вермахта и координировать действия групп оберштурмбанфюрера СС Оттфрида Хелльвига («польские военнослужащие») и штандартенфюрера СС Ганса Труммлера («немецкие пограничники»). Общее руководство операцией было возложено на Альфреда Науйокса, который получил от Гейдриха следующие указания:

Первое: по поводу этой истории вы не имеете права связываться ни с каким немецким учреждением в Гляйвице. Второе: никто из вашей группы не должен иметь при себе документы, доказывающие его принадлежность к СС, СД, полиции или удостоверяющие подданство германского рейха.

Кодовым сигналом должна была служить фраза Гейдриха: «Бабушка умерла».

10 августа Науйокс с пятью сопровождающими и переводчиком прибыли в Гляйвиц и поселились в двух гостиницах. Он провёл рекогносцировку и выяснил, что захват радиостанции не будет представлять проблем.

В середине августа Гиммлер и Гейдрих доложили о готовности Гитлеру, который приказал адмиралу Канарисупредоставить СД комплекты польской военной формы. Форма была передана Йосту капитаном Динглером, офицером абвера при штабе VIII военного округа в Бреслау.

Группа, атакующая лесничество, должна была изображать ополченцев в штатском, остальные — польских военнослужащих.

Вспоминает гауптшарфюрер СС Йозеф Гржимек:

Одеждой этих парней служила зелёная рубаха, штатские пиджаки и брюки различной расцветки. В качестве головных уборов использовались шляпы и кепки.

20 августа Мельхорн собрал всех в актовом зале школы СД, проинструктировал и сообщил о сути операции. После этого эсэсовцы в крытых грузовиках выехали к месту назначения.

Йозеф Гржимек:

Перед отъездом нам категорически запретили в течение поездки высовываться из машин, общаться с посторонними, ввязываться в разговоры.

22 августа Гейдрих получил доклад о полной готовности. 23 августа (в день подписания Пакта Молотова — Риббентропа) Гитлер определил время и дату акции — 26 августа, 4:30 утра.