Національний історико-культурний музей-заповідник "Личаківський цвинтар" (вул. Мечникова, №33). Личаківський цвинтар - один з найстаріших в Європі, заснований у 1786 р. Ця місцевість тоді мала назву "Личаків" (від слова "личаки" - солом'яне взуття найбідніших міських верств), тому і новостворене кладовищіе назвали "Личаківським".

Це справжній музей некрополь, де на площі 40 га знаходиться близько 300 тис. поховань, розташованих на 86 полях, споруджено понад 2 тисячі склепів, встановлено на могилах близько 500 скульптур та барельєфів, більшість з яких є історико-культурними пам'ятками.

У 1804 - 1808 рр. відбулося розширення площі кладовища за рахунок купівлі прилеглих земельних ділянок. Наступне розширення вже відбулося 1856 р. Тоді університетський ботанік Карл Бауер разом з керівником цвинтаря Тихом Тхужевським впорядкували територію. Було сплановано алеї та доріжки і кладовищу надано характер паркової зони.

Серед видатних людей похованих на Личаківському цвинтарі: галицький греко-католицький митрополит Григорій Яхимович, засновник "Руської Трійці" Маркіян Шашкевич, засновник організації "Просвіта" Володимир Барвінський; видатний письменник Іван Франко; легендарна співачка Соломія Крушельницька; видатний львівський художник Артур Гроттґер; польська дитяча письменниця Марія Конопницька; польська письменниця Габріеля Запольська; відомий композитор Станіслав Людкевич; один з найбільших істориків України і Львова Іван Крип'якевич; легенда української пісні Володимир Івасюк; композитор Ігор Білозір; славетний український журналіст Сашко Кривенко та багато інших.

Український меморіальний комплекс на честь воїнів Української Галицької армії - захисників Львова.

"Меморіал орлят", польські військові поховання учасників боїв проти українців (1918-1919 рр.) та більшовиків (1920 р.)

Багато цікавого про Личаківський цвинтар тут

Церква та Василіанський монастир св. Онуфрія розташований на вул. Богдана Хмельницького, № 36.

У сер. 16 ст. на кошти князя Костянтина Острозького на місці старої дерев'яної церкви завершено будівництво двох мурованих церков - св. Онуфрія і св. Трійці, що прилягали одна до одної, однак фактично були окремими храмами. Церкви стали центром заснованого тут в 1585 р. монастиря.

У 1776 р. церкви св. Онуфрія і св. Трійці з'єднали в один храм (арх. Ф. Кульчицький). У 1824 р. за проектом Ф. Трешера добудовано притвор, а в 1902 р. за проектом Е. Ковача прибудовано типовий для української архітектури неф (арх. І. Левинський). У 1906 р. храм було розписано художником Йозефом Балою поверх стінопису Мартина Яблонського 1854 р.

Первинна монастирська дзвіниця-брама була побудована в 1554 р., а в 1681 р. на ній зроблено дерев'яну надбудову. Відомо, що будівля мала оборонне значення і на ній було розміщено гармати. У 1820 р. за проектом Ф. Трешера збудовано нову дзвіницю, що збереглась донині. Розписи на дзвіниці було зроблено художником Л. Долинським.

Багато цікавого про Монастир св. Онуфрія тут

Вулиця Жовківська знаходиться в районі Підзамче поряд з вулицею Б.Хмельницького. В 1825 - 1871 рр. вулиця називалась На Коритах, в 1871-1885 рр. - Коритна, в 1885-1946 рр. - Святого Мартіна, а за радянських часів і до 1993 р. - Декабрістів. На вулиці Жовківській, №8 розташований костел Святого Мартіна.

В 30-х рр. 17 ст. Олександром Зборовським (пол. Aleksandr Zborowski) був заснований дерев'яний костел Св. Мартіна для католицького чернечого ордену Кармелітів черевичкових (Ordo Fratrum Beatae Mariae Virginis de Monte Carmelo), які жили згідно конституції, прийнятої Римським Папою Євгенієм IV (1383 - 1447). На противагу їм Кармеліти босі (Ordo Fratrum Diacalceatorum Beatae Mariae Virginis de Monte Carmelo), дотримувалися більш суворого уставу, затвердженого Папою Римським Інокентієм IV (1195 - 1254).

***********

Багато цікавого про Костел Св. Мартіна можно побачити тут

***********  

Новий Милятин - село Буського району Львівської області розташоване поряд з трасою Львів-Київ, між Новим Яричевом і Буськом.Новий Милятин було засновано у 1578 р. неподалік села Милятин, перша згадка, про який сягає 1431 р. Польський король Стефан Баторій (р.п.1575-1586) надає новоствореному населеному пункту магдебурзьке право та статус міста.

У 1657 р. містечко разом з навколишніми селами отримує у спадок львівський підкоморій (суддя, який займався питаннями розмежування володінь) П. Ожга. Після приєднання Галичини до Австрійської імперії в 1772 р. Новий Милятин втрачає своє економічне та культурне значення і перетворюється на звичайне село.

У 1788 р. австрійський уряд ліквідував монастир, а будівлями почали опікуватися парафіяльні ксьондзи.

Поруч с костелом стоїть цегляна аустерія 18 ст. - це був своєрідний комплекс, що складався з корчми, стаєнь та кімнат для торгівців, які прибули на ярмарок.

При в'їзді в село стоїть одна з двох каплиць, встановлених за наказом Яна ІІІ Собєського, на честь спільної перемоги козаків на чолі з П. Сагайдачним та польського війська над турками під Хотином в 1621 р.

***********

Дивитись багато про Новий Милятин тут

***********  

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — пам'ятка архітектури національного значення у Львові, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО; єдиний храм Вірменської апостольської церкви в Західній Україні; кафедральний собор Української єпархії Вірменської апостольської церкви.

Максим Козицький разом з Олександром Ганущином нагородили лауреатів Обласної премії імені Степана Бандери

Будинок братів архітекторів Яна і Кароля Шульце, вул. Хмельницького, 56. Збудований у 1896 р. в стилі неоренесансу з елементами маньєризму.

ще фото будинка вул. Б. Хмельницького

Прокуратура повернула у державну власність збагачувальну фабрику в Червонограді



Приватизацію Червоноградської збагачувальної фабрики визнали незаконною
Приватизацію Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська» визнали незаконною, майновий комплекс вартістю близько 300 млн грн повернуть у власність держави. Апеляційний господарський суд Львівської області у вівторок, 21 березня, залишив у силі відповідне рішення Господарського суду Львівської області, прийняте у 2016 році. Про це повідомили у прокуратурі Львівської області.

Як відомо, в липні 2016 року Господарський суд Львівської області задовольнив позов, поданий заступником прокурора Львівської області в інтересах держави до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області та ПАТ «Львівська вугільна компанія» про скасування рішень щодо приватизації майна та його оцінку.

«На даний час, накази регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, видані у 2007 та 2008 роках щодо приватизації цілісного майнового комплексу держпідприємства «Центральна збагачувальна фабрика «Червоноградська», створення ВАТ «Львівська вугільна компанія» у процесі його приватизації та про оцінку майна вказаного держпідприємства скасовано. Рішення господарського суду Львівської області набрало законної сили», – зазначено у повідомленні прокуратури.

За даними видання «Наші гроші. Львів», після приватизації Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська» у 2008 році у створеному ВАТ «Львівська вугільна компанія» держава отримала 37,58% акцій, а основний пакет акцій понад 62% належав орендарю ЗАТ «Львівсистеменерго». У 2009 році акції ЗАТ «Львівсистеменерго» були розділені між трьома фірмами. Відтак приватними акціонерами «Львівської вугільної компанії» стали ТОВ «Вантажно-транспортне управління», ТОВ «Іфорас» і «АСП Трейд Груп». Усі вони до 2016 року були зареєстровані в окупованому бойовиками Луганську і відносилися до сфери впливу нардепа від «Опозиційного блоку», екс-міністра соцполітики Наталії Королевської.

http://zaxid.net/news/showNews.do?prokuratura_povernula_u_derzhavnu_vlasnist_zbagachuvalnu_fabriku_v_chervonogradi&objectId=1421171

Палац Семенських - Левицьких розташований на вулиці Пекарській, №19. Будівля є пам'яткою архітектури, яскравим зразком палацової пізньої еклектичної архітектури 19 ст.

про Палац Семенських - Левицьких тут