хочу сюда!
 

Алена

53 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 48-60 лет

Заметки с меткой «прокуратура»

Антикорупційна короткозорість Шабуніна


В Україні 1 квітня 2021 року закінчився процес атестації прокурорів в рамках реформи органів прокуратури. З наближених до прокурорських кіл джерел відомо про досить серйозні багаторівневі перевірки знань, статків та особистих якостей прокурорів, які далеко не всім вдалося гідно подолати. На тлі статків представників «прокурорського» цеху якось дивно виглядає інформаційна атака Центру протидії корупції на керівника Львівської обласної прокуратури Антона Войтенко, кандидатура якого висунута на крісло голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін звинуватив Войтенка у «плутанні в цифрах та правилах декларування».



Зокрема «головного антикорупціонера країни» обурило придбання Войтенком у жовтні 2016 року авто Toyota Corolla 2004 року випуску за 120 тис. грн, тоді як Шабунін вважає, що стартова ціна на таку машину – від 125 тис. грн. Такі думки прийшли до Шабуніна після ґрунтовних досліджень сайтів по продажу авто з пробігом… Тільки вдумайтесь – така увага до 5000 гривень у вартості задекларованого авто…. Така глибина аналізу декларацій – браво, Віталій Шабунін, аплодуємо стоячи!!!


Взагалі то шановний антикорупціонер мав би знати, що вказані в оголошеннях суми не є остаточними і не всі авто продаються цілими і неушкодженими, без недоліків, які впливають на формування ціни. Ну, то таке… Прискіпливий антикорупційний аналіз може трохи  запаморочити розум Чому б Віталію Шабуніну не проаналізувати автотранспорт інших прокурорів – чомусь здається нам що антикорупціонера чекає легкий шок – у деяких «прокуроровозах» 5000 гривень коштуватиме лише паливо в баку…. При цьому відомо, що сім’я Войтенка веде доволі скромний спосіб життя та не має у власності нерухомості: дружина з дітьми проживає у службовій квартирі в м. Житомир, а сам Антон Войтенко винаймає житло у Львові. Крім того, колишні підлеглі та колеги Антона Войтенка позитивно відгукуються про його достатньо високий рівень фахової підготовки, професіоналізм, організаторські здібності та практичний досвід роботи. Наразі не зрозуміло, хто стоїть за подібними інформаційними атаками… І на жаль, Антон Войтенко не єдиний представник з прокурорського середовища, щодо постаті якого ведеться брудна дезінформація та ще й із залученням відомих «антикорупціонерів», які самі часто-густо не можуть пояснити походження власної нерухомості. Реформи та зміни – завжди болючий процес, який потребує сил та витримки, адже без них у українського суспільства немає світлого та щасливого майбутнього.

Глюки Киевстара или Мелочи жизни блогера.

  Как можно получить СМС   с номера на который ты не звонил никогда вообще 
"Я уже завершил (а) разговор . Перезвоните мне , пожалуйста ".
.А я получила . 
 Как можно не радоваться, когда звонишь Лёне - механику, и Леня берет трубку , и ты с Лёней (!!!!) разговариваешь о том о сем о машине , и вскользь говоришь , что какую же классную яхту я все- таки купила . И Леня такой неравнодушный уже другим голосом , перейдя вдруг на "ты "
- Ты что мля, купила яхту??? мля . Как это я тебя упустил . Давай пока, - очень быстро сворачивает разговор , ошарашенный этой новостью. 
 И оно все бы объяснимо , если бы Лёня сам не  помогал мне в покупке этой яхты и не поздравлял меня с этой покупкой вживую.  
    

Прокурор вымогал $5 тыс. за закрытие производства

В Раздельнянском районе Одесской области прокурор вымогал 5 тысяч долларов и обещал скрыть похищение человека. Его поймали во время получения части взятки.

[ Читать дальше ]

В Днепре задержали прокурора-взяточника


Правоохранители уличили в коррупции сотрудника одной из местных прокуратур Днепра.

Прокурор вымогал взятку у жительницы Днепра за закрытие уголовного дела, начатого по факту незаконного хранения наркотиков.

За 7 тыс. долларов он обещал фигурантке содействие в "решении вопроса"

[ Читать дальше ]

Вона прийшла навести Зекон

Американські експерти назвали призначення Венедіктової поганою новиною для інвесторів
Новини » Політика     18.03.2020 - 11:38
Американські експерти назвали призначення Венедіктової поганою новиною для інвесторів
Фото: Ірина Венедиктова (РБК-Україна)

На думку експертів, Венедіктова не готова для посади генерального прокурора України

Американські експерти назвали призначення на посаду генерального прокурора України Ірину Венедіктову поганим сигналом для міжнародних інвесторів. Про це пише "Голос Америки", передає РБК-Україна.

Так, за словами експерта "Центру міжнародного приватного підприємництва" Еріка Гонца голосування за Венедіктову "тривожний день для незалежності прокурорів".

"Одне з найбільших нарікань серед бізнесу в Україні є брак правосуддя. Тепер в Україні є генеральна прокурорка, яка дуже близька до партії президента, і моє побоювання, що інвестори та бізнес сприймуть її призначення як повернення до старих правил в Україні”, - зазначає Ерік Гонц.

Він також звернув увагу на те, що родина Венедиктової може бути близькою до “внутрішнього кола українських олігархів”.

"Це призначення демонструє зміну підходу адміністрації Зеленського. Мовляв, от ми маємо всі нові обличчя в уряді. І у нас є Генеральна прокурорка, яка насправді тісно переплетена з так званою українською елітою", - говорить експерт.

Водночас, Гонц зазначає, що попередній генпрокурор Руслан Рябошапка продемонстрував свою незалежність від президентського офісу.

“Мене як оглядача ситуації в Україні лякає те, що Україна повертається до старих поганих часів. Видалити з уряду важливих гравців, які мали добрі відносини з МВФ, було надзвичайно поганою ідеєю. Якби я мав можливість поговорити з президентом Зеленським, я б йому сказав: припиніть, будь ласка, не робіть більше жодних змін, інвестори вже й так на межі, українців і так вже розглядають як країну високого ризику. Зупиніться, просто зупиніться”, - говорить оглядач.

Своєю чергою, експерт аналітичного центру “Атлантична Рада” Мелінда Герінг додає, що Ірина Венедіктова не готова для посади генерального прокурора України.

"Вона - абсолютно хибна кандидатура на цю посаду. Посада Генерального прокурора - одна з 5-ти найважливіших посад в країні. Вона ніколи не була прокурором, вона політично не є нейтрально, а це передбачено законом, і вона є політичною фігурою - третій номер в партії "Слуга народу" торік. Вона навіть не пройшла конкурс на посаду Верховного суду", - розповідає Герінг.

Оглядач "Атлантичної Ради" припускає, що Ірину Венедіктову призначили для того, щоб вона висунула звинувачення проти п’ятого президента України Петра Порошенка.

“Якщо це правда, якщо Венедиктову призначили, щоб вона висунула звинувачення проти Петра Порошенка, ми повертаємось в старі погані часи. Генеральна прокуратура не повинна грати такі ігри. Мене не вражає те, що вона - перша жінка на посту Генерального прокурора України. Що важливо, це її репутація. І вона не має доброї репутації. В України зараз дуже поганий місяць”, - наголошує експерт.

Різка зміна уряду в розпал кризи - це надто ризикований крок, переконаний посадовець Пентагону в адміністрації часів Обами Майкл Карпентер. Зміну генпрокурора політичний оглядач називає “поганим сигналом”.

“Мені важко зрозуміти, як в цей час президент і його команда вирішили звільнити стільки людей в уряді, що користуються такою великою довірою на Заході. Зокрема, колишнього генпрокурора Руслана Рябошапку. І також міністрів фінансів, оборони, економіки, вони працювали над справді глибокими системними реформами. Звільнити їх в цей час, коли ціни на нафту впали, світ входить в стан рецесії (якщо не депресії), коли є страх щодо поширення коронавірусу, це дуже погані новини для тих, хто стежить на ситуацією в Україні. Незалежно, як проявить себе новий уряд, це дуже поганий сигнал”, - резюмує Карпентер.

Нагадаємо, 17 березня Верховна рада призначила новим генпрокурором України Ірину Венедіктову. В ході свого виступу Венедіктова заявила, що в Україні немає політичних переслідувань.

РБК-Україна писало, що виконуючим обов'язки генерального прокурора України офіційно був призначений Віктор Чумак. До відставки попереднього генпрокурора Руслана Рябошапки він був одним із його заступників.

Раніше повідомлялось, що серед кандидатів на посаду генпрокурора були нардеп від "Слуги народу" Сергій Іонушас, тимчасово виконуючий обов'язки директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедиктова і колишній заступник генпрокурора Сергій Кізь.

Прокуратура втратить кваліфікованих спеціалістів

Чому реформа прокуратури може паралізувати роботу цього органу? Ситуацію аналізує адвокат Василь Іванович Хрущ, який п’ятнадцять років віддав прокурорській роботі.

З першого березня та приблизно до кінця травня триватиме другий етап переатестації прокурорів. Цього разу черга за працівниками обласних прокуратур, яких у оновленому Офісі Генерального прокурора нарахували приблизно 3000. Після них черга дійде і до місцевих прокурорів, яких найбільше – 5000.


Якщо вірити статистиці, яку озвучили у Офісі генпрокурора, не пройшли переатестацію приблизно 55,5% працівників. А коли оперувати більш точними цифрами, то головний орган системи прокуратури втратив 729 прокурорів.

Якщо вже у Офісі генерального прокурора виявилося стільки некомпетентних, на думку комісії, людей, то яку ж ситуацію ми матимемо після переатестації в регіонах? Явно не кращу, але цифри будуть ще більш суттєві. Припустимо, що і у обласних прокуратурах провалять тести приблизно стільки ж людей. Тоді, вже з літа ці органи втратять приблизно 1 600 працівників. А на місцях можуть позбутися роботи понад 2 700 людей.

Генпрокурор Руслан Рябошапка заспокоює, кадрових проблем не буде. Штат прокурорів планують суттєво скоротити. Заповнити вакантні місця, які залишаться після переатестації і скорочень, мовляв, також не складно. Зайняти місця звільнених працівників у його офісі вже виявили бажання 1600 кандидатів. Щоправда, заробітна плата у головному офісі та на місцях дещо різниться. Тому чи буде стільки ж охочих стати прокурорами у невеликих містах – поки питання. Цілком ймовірно, що вже з літа, після другого етапу переатестації, прокуратуру чекає кадровий голод.

Безперечно, органи прокуратури давно потребують своєрідного «очищення». Це питання вже опинялося у сфері інтересів попередників Руслана Рябошапки: Віталя Яреми, Віктора Шокіна та Юрія Луценка. Та після їх «реформ» ситуація навіть погіршилася. Зокрема, Віктор Шокін намагався провести реформу «знизу». Почав з масових скорочень та набору молодих спеціалістів до регіональних прокуратур. Але це дало несподіваний результат. Якщо раніше прокурори, зокрема на місцях, мали вплив на представників влади через функцію загального нагляду, і тому їх підозрювали у перевищенні службових повноважень. То після 2014-го представників прокуратури почали регулярно ловити і на дрібних хабарях. Мало не щомісяця працівники СБУ та ДБР звітують про затриманих прокурорів різного рівня. Погляньмо лише на повідомлення за останні півроку: «отримуючи 3500 доларів незаконної вигоди «попався» співробітник харківської прокуратури»; «2000 доларів за закриття кримінальних проваджень намагався отримати начальник відділу однієї з місцевих прокуратур у Кіровоградській області»; «10000 гривень вимагав прокурор від чиновника у Смілі»; «двоє прокурорів вимагали 5000 доларів за зміну обвинувачення від підозрюваного у Хоролі». Це – далеко не повний список. Та й, думаю, не варто пояснювати, що в поле зору правоохоронців потрапляють не усі, хто мав би. Ситуація кричуща для будь-якої цивілізованої країни. Правоохоронний орган – дискредитований. Тому, затягувати з реформами не можна.


Зрозуміло, що ідеального моменту для реформування – не буде ніколи. Прокуратура охоплює приблизно 15 тисяч працівників. Один прокурор може вести кілька сотень проваджень на рік. У столиці навантаження на кожного прокурора – до 600 проваджень. Роботу прокуратури не можливо призупинити, щоб провести кадрові зміни. Якщо ж частину прокурорів звільнять в рамках реформи, їх провадження ляжуть на плечі колег і ця цифра буде рости у геометричній прогресії. Чи відобразиться це на якості ведення справ? Не маю сумнівів. Більше того, прокурорам, що залишаться у системі, як мінімум, необхідний час, щоб ознайомитися з матеріалами нових справ. Це призведе до того, що провадження, яким «не пощастило» опинитися під процесуальним керівництвом звільнених прокурорів, суттєво загальмують у судах. А це – тисячі справ.

Якщо ж припустити, що все не так критично, і частину вакантних місць все ж займуть «нові обличчя», то ситуація також не надто оптимістична. По-перше, справді кваліфіковані працівники навряд чи захочуть працювати з таким шаленим навантаженням за ту зарплатню, яку пропонують на місцях. По-друге, новий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» закріплює норму за якою дозволено брати на роботу до органів прокуратури, зокрема, і до центрального апарату, людей, що мають лише вищу юридичну освіту, але не мають досвіду роботи у прокуратурі. На перший погляд це справді крок до очищення системи. Але в свою чергу рівень підготовки такого прокурора залишає бажати кращого. Лише юридична освіта не дає повного розуміння специфіки роботи. Далеко не кожен юрист чи адвокат може підтримати державне обвинувачення. Більше того, він може не розуміти що таке «процесуальне керівництво досудовим розслідуванням» та чим воно відрізняється від «організації досудового розслідування». Тому, прокуратура після реформи втратить кваліфікованих спеціалістів, а загальний професійний рівень цього органу – впаде.


Раніше у законі України «Про прокуратуру» зазначалося, що кандидати на посаду прокурора проходять «протягом одного року спеціальну підготовку у Тренінговому центрі прокурорів України з метою отримання знань та навичок практичної діяльності на посаді прокурора, складання процесуальних документів, вивчення правил прокурорської етики». На мою думку, навіть цього було замало. Підготувати прокурора за рік – неможливо. З досвіду, навіть при блискучих особистих здібностях людини, щоб стати хорошим прокурором їй необхідно близько трьох років. Та автори реформи думають інакше. За новим законопроектом дію статті про спеціальну підготовку вирішили призупинити до 1 вересня 2021-го року. Можливо, через те, що зазначений Тренінговий центр – Національна академія прокуратури України, не зможе прийняти на навчання одночасно таку велику кількість нових прокурорів. Водночас, процесуальне керівництво справами потрібно комусь передати. Тому, щоб не паралізувати роботу прокуратури взагалі, і вирішили: хай хоч як-небуть, але справи йдуть. Щоправда, як вони все-таки йтимуть і чи зможуть нові прокурори швидко навчитися «у процесі»? Адвокат Василь Хрущ має великі сумніви в цьому.

Як правило, після хвилі звільнень з державних структур далі йде хвиля судових позовів про незаконність таких рішень, а потім поновлення на посаді та компенсації. Щось схоже очікують і цього разу. Адже ряд прокурорів, що не пройшли переатестацію, вже звернулися до судів. Рішення поки прийняте лише стосовно заступника прокурора Донецької області Олександра Лівочки. Щоправда, Офіс Генерального прокурора ще матиме 30 днів на апеляційне оскарження. Але варто розуміти, що Лівочко хоч перший, але не останній у цьому списку можливих поновлень. Навіть якщо прокуратура виграватиме ці справи, судова тяганина додасть зайвої роботи і так не належно укомплектованій структурі.

Ще одну хвилю позовів на поновлення у прокуратурі можна чекати після рішення Європейського суду з прав людини, який визнав, що український закон «Про люстрацію» порушив права чиновників. Українська сторона намагалася це оскаржити. Але Велика палата ЄСПЛ не задовольнила наш запит, тому цього тижня рішення набуло чинності.

Ймовірно, для працівників колишньої ГПУ поновитися буде складніше, ніж раніше. Адже тепер цей орган носить нову назву Офіс Генерального прокурора. А в рамках реформи всі працівники попереднього органу до проходження переатестації були виведені за штат. Тим не менш, спроби все одно будуть і прокуратура повинна на них реагувати.

«Поки єдиний наслідок реформування прокуратури з 2014-го по 2019-й роки – це відсутність результатів розслідування у справах Майдану і резонансних кримінальних проваджень у сфері корупції та казнокрадства. Ми так і не отримали жодного вагомого рішення у справах цієї категорії. Результати, які нині Офіс Генерального прокурора публікує, як значні досягнення, стосуються порушень кримінальних проваджень не великої суспільної ваги. Найбільшого розголошення у ЗМІ набувають лише окремі слідчі дії, наприклад проведення обшуків, однак після них жодне з проваджень не було передано до суду», – резюмує екс-прокурор Василь Іванович Хрущ.

Без боротьби немає перемоги!


Суд відмовив прокурорам мене арештувати. Справа проти мене – сфальсифікована, щоб у тюрмі зупинити мою опозиційну діяльність. Єдиний мій “злочин” у тому, що я борюсь за Україну і захищаю її. І ніколи, ніколи, ніколи не припиню боротьбу!

А всі, хто вчинив державну зраду і привів Україну до енергетичної капітуляції перед країною-агресором Росією – будуть пожиттєво сядіти в тюрмі. Це буде перший масштабний антикорупційний процес при новій владі.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Прокурори знову домагаються мого арешту

Прокуратура, виконуючи замовленння влади, оскаржила відмову Бориспільського суду мене арештувати. Дата розгляду апеляції ще не відома. Прокурори продовжують вимагати мого арешту. Це політично мотивована справа за мою опозиційну діяльність. За сфальсифікованим звинуваченням мене намагаються посадити в тюрму, щоб розправитися зі мною і залякати всіх інших людей, хто проти влади. Нічого у них не вийде. Мене можна посадити чи навіть убити, але ніхто не змусить мене мовчати і припинити захищати Україну!

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Страницы:
1
2
3
4
5
7
предыдущая
следующая