Официальный сайт подготовки Донецка к Евро-2012 знатно осрамился. Английская версия страниц сайта содержит ошибки, которые вряд ли допустит человек, мало-мальски владеющий языком Шекспира. Так, например, одна из страниц во вкладке «Транспорт» носит загадочное название Shuttle bass. Нет, ну басы – это всегда важно! Без басов тупо не качает! Но как же мощны должны быть басы, чтоб с их помощью перемещать людей на дальние расстояния (а речь в тексте, как мы видим, идет о транспортировке фанатов)! Разумеется, в заметке подразумеваются автобусы, а не басы – то есть bus, а не bass.

Впрочем, и сам текст не выдерживает критики. «The delivery of fans with tickets, which will arrive independently, isshall (!) be carried out by shuttle-buses in to (!) the city center on the route». Мало того, что грамматика отдыхает, так еще и с банальным правописанием все вэри очень бэд.

Что тут скажешь – незачет! 

Sport.ua  

Митинг против мэра Донецка Александра Лукьянченко прошел у прокуратуры Донецкой области.

Около ста человек требовали возбудить уголовное дело в отношении городского головы и отправить его в отставку. В акции, которая не имела политической символики, выступили представители разных групп населения, недовольные местной политикой.

Люди держали плакаты: "Донецк - могила для малого бизнеса", "Хватит нас убивать и травить глупыми идеями", "Чиновники, займитесь делом, а не террором", "Лукьянченко под суд", "Лактионов и Лукьянченко, прекратите беззаконие против детей школы № 111".

"Несмотря на судебное решение, которым мы отстояли нашу школу, власть не оставляет попыток ее закрыть, - рассказала Gazeta.ua участница митинга Ирина Круглова, родительница двух учеников украинской школы № 111, - Учителя и дети ощущают давление. Мы пришли к выводу, что люди, которые захватили власть в Донецке, кроме зарабатывания денег у себя в рабочих кабинетах ничем не занимаются. Их мало уволить, их надо судить".

К протесту присоединились противники строительства мусоросжигательного завода, которые считают, что чиновники с выгодой для себя продали землю в Пролетарском районе хозяевам "душегубки".

Протестовали жители улицы Федора Зайцева, где вырубили сквер и начали строительство автовокзала. Обманутые вкладчики кредитных союзов заявили, что власть прикрывает организаторов финансовых пирамид. Жители Кировского района Донецка, где собираются построить две многоэтажки, обвинили "отцов города" в покрывательстве рейдеров. Выразили протест и предприниматели сети магазинов на площади Привокзальной. Около ста павильонов, образующих самые дешевые торговые ряды, власть решила снести к Евро-2012.

Также протестовавшие донетчане ругали мэра Александра Лукьянченко за повышение стоимости проезда в общественном транспорте в полтора раза, повышение на 30% тарифов на услуги по вывозу бытовых отходов и повышение в 2 раза оплаты за детские сады.

Митинговавших объединила правозащитная организация "Союз Спасения Донбасса", члены которой заявили о преследованиях. "После каждого митинга в последнее время нашим активистам устраивают многочасовые допросы в прокуратуре", - рассказал один из руководителей "Союза" Дмитрий Верзилов.

Участники приняли резолюцию с требованием: "За все преступления и издевательства над народом возбудить уголовное дело на мэра Донецка Александра Лукьянченко по статьям "Мошенничество и хищение денежных средств в особо крупных размерах".

"Союз Спасения Донбасса" собирается начать сбор подписей за проведение местного референдума о досрочном прекращении полномочий Донецкого городского головы и роспуск горсовета.

Прибился к нам на работу беженец с Донецка. Мои пацаны прилепили ему погремуху "сепаратист" - хотя он зубами и скрипит, так как от новой Киевской власти он (кстати как и мы) не в восторге, но "путинпамаги" он в Донецке тоже не кричал.
     Один из его бывших сотрудников напился стекломоя и пошёл воевать за ДНР. Звонит наш беженец сегодня узнать как дела этому кренделю. Через минуту разговора зовёт всех и включает громкую связь.
    
Далее вещает боец Новососсии: говорит я блин не знаю кто защищает Донецкий аэропорт, но мы их три месяца выбить не можем. Пробовали штурмовать - нам таких вломили - мы отошли. Начали накрывать градами - они ныряют в подземные коллектора канализации. После обстрела мы наступать, они выныривают и опять нам дают просраться.
     Решили коллектора залить стоками канализации. Зафигачили градами - они под землю - мы заливаем коллектора. И типа захватываем территорию аэропорта.
     Они по коллекторам перебрались аж до Авдеевки - поднялись наверх - вернулись по верху в аэропорт и опять нам наваляли и нас выгнали. При этом захватили наше оружие, нашу технику и взяли у нас несколько десятков пленных, которых загнали в нами же затопленный говном коллектор и закрыли на замок.
     Далее у них начались проблемы с хавчиком, так как Порошенко шоколадных конфеток им не прислал и по тысячи в день не платит. Они ночью делают вылазку в Донецк, берут в плен ещё пару десятков наших, подсрачниками гонят в аэропорт и оттуда выменивают их, а заодно и тех наших кто в коллекторе говно нюхал, на три тонны хавчика, преимущественно тушёнка.
Я говорит не знаю кто там сидит, но это не люди - это киборги!!! Свидетелей разговора человек тридцать
Олег Кравец
#донецк  

Послухайте які ввічливі міліціонери працюють в Донецьку. Як думаєте стане шановний авторитет наступним президентом України ?

          Так, є така армія.

          Вчора була створена.
          Позавчора не було, а вчора є.
          Чисельність армії - 200 000 солдат. Резерв - 5 000 000.
          Танки - 300 шт. Булати, Оплоти, Т-80, Т-72, Т-64
          Бронетранспортери різних модифікацій - 500 шт.
           Броньовані машини піхоти - 1000 шт.
           Розвідувальні машини - 500 шт.
           Командирські машини - 50 шт.
          Реактивні системи залпового вогню - 300 шт.
          Тактичні ракетні комплекси "Точка-У" - 25 шт.
          Радіолокаційні станції - 20 шт.
          Броньовані автомобілі - 400 шт.
          Гармати 100 і 150 мм - 600 шт.
          Міномети 82, 120 мм - 400 шт.
          Самохідні артилерійські установки - 700 шт.
          Системи протиповітряної оборони - 200 шт.
          Інженерна техніка - 200 одиниць
          Армія повністю забезпечена стрілецькою зброєю - пістолети. автомати, снайперські гвинтівки, кулемети, гранати, гранатомети, протитанкові гранатомети, переносні системи ППО, міни, вогнемети.
          Безпілотні літальні апарати - 150 шт.
          Гелікоптери- 50 шт.
          Літаки - 30 шт.

На донецкой земле начинается поход за возрождение Союза Советских Социалистических Республик (СССР).

Об этом заявил председатель ЦК Компартии Российской Федерации Геннадий Зюганов на международном форуме «Возрожденный Союз – путь к спасению братских народов!» в Донецке 19 августа, сообщает официальный сайт КПРФ.

На заседании исполкома Совета СКП-КПСС, посвященное 20-летию развала СССР, лидер КПРФ отметил, что «убийство Советского Союза было организовано как внутренней контрреволюцией, так и ее внешними пособниками».

«В результате выиграли только глобалисты, а Россия, Украина и другие республики глубже всех провалились в пучину мирового финансово-экономического кризиса», - сказал Зюганов.

Его поддержал лидер Компартии Украины Петр Симоненко, который заявил, что, согласно социологическим опросам, уже 47% украинцев сожалеют о развале СССР, а 30% хотят вернуться к плановой социалистической экономике.

Выступая перед журналистами, Зюганов напомнил, что сегодня Донецкая область дает 22% ВВП Украины, и эта промышленная мощь создавалась усилиями всего советского народа. «Поэтому не случайно, что именно на Донецкой земле мы начинаем поход за возрождение нашего Союза», - подчеркнул Зюганов.

После пресс-конференции лидер КПРФ и участники заседания исполкома Совета СКП-КПСС посетили стадион «Донбасс-арена», на котором проводит свои матчи команда «Шахтер». Они ознакомились с этим спортивным сооружением, которое является одним из лучших в Европе.

 

Не задумал ли Зюганов национализировать "Донбасс Арену"? Уж очень она ему понравилась... 

В тот же день, выступая на донецкой площади им. Ленина перед митингом своих сторонников, Зюганов заявил: «Сейчас и Российская Федерация, и Украина, и другие бывшие союзные республики, кроме Белоруссии, глубже всех провалились в яму кризиса. Поэтому приговор проводимому у нас либерально-спекулятивному курсу вынесен и обжалованию не подлежит!»

«Здесь, в Донецке, - подчеркнул лидер КПРФ, - шахтеры всегда показывали пример того, как надо достойно трудиться, обеспечивая энергетическую безопасность нашей державы. И мы собрались здесь не случайно, потому что люди многих национальностей создавали в Донбассе могучую промышленную базу советской страны. Мы собрались вместе для того, чтобы сказать: «Да – возрождающемуся Союзу!», «Да – новым победам во имя торжества справедливости и дружбы народов!»

На митинге было принято воззвание «Единство – путь к спасению братских народов!», в котором подчеркивается, что историческая задача возрождения СССР «может быть решена лишь с восстановлением власти трудящихся и возрождением социалистического общественного строя, осуществлением социалистических преобразований на основе соблюдения ленинских принципов федерализма».

Повезло Донецку. С него Зюганов обещает начать возрождать СССР и возвращать все украденное.

Тысячи людей на территориях, находящихся под контролем "ДНР" и "ЛНР", были арестованы и брошены в тюрьмы и лагеря (один из таких лагерей находится в Донецке в бывшем арт-центре "Изоляция"). Арестовывают по доносам, за малейшую провинность, с поводом и без повода. Как во времена сталинского террора, часто задерживают самих же ополченцев, сторонников ДНР, заподозренных в нелояльности или шпионаже. Но хуже всего приходится патриотам Украины.

В передачах Радио Свобода свои истории рассказывали Ирина Довгань, которую привязали в Донецке к позорному столбу, художник Сергей Захаров, которого жестоко избивали за то, что он нарисовал карикатуру на Гиркина-Стрелкова, социальный работник Виктория Бутенко, на глазах которой пытали сына.

Частный предприниматель Светлана Матушко, арестованная по ложному доносу, 7 дней провела в камере смертников в подвале бывшего здания СБУ на улице Щорса. Сейчас она смогла выбраться в Киев и участвует в работе Комитета по делам переселенцев. Вот ее рассказ:

– Я коренная дончанка. С самого начала была на стороне Майдана, была на Майдане два раза, всячески поддерживала. В Донецке ходила на митинги, рассказывала всем своим знакомым, объясняла, что происходит. В Украине сильна была власть Януковича и его семьи, от этого страдали буквально все, коррупция касалась каждого человека, но они этого не понимали. Им казалось, что это "стабильность", они получали пенсии, получали зарплаты. Голосовали за Януковича, потому что хоть и бандит, но свой, а не чужой – как-то так рассуждали люди. Я старалась все объяснять знакомым и родственникам.

– Человек, который за мной ухаживал, написал донос на меня. Пришли люди, вооруженные автоматами, в камуфляже и арестовали меня на работе. Забрали всю технику, документацию. Два раза был обыск дома без всяких санкций, без понятых. Два раза был обыск на работе, то же самое. Посадили меня в подвал ДНР – это бывшее здание СБУ Украины в Донецке. Я семь дней просидела в камере смертников. 

– Да. У меня нашли дома при обыске украинскую символику, украинские флаги. Я среди своего окружения не скрывала свою позицию. Понимаете, чего они добиваются: они хотят максимально запугать население  в Донецке, которое лояльно относится к Украине, для того чтобы они сами уезжали. И заселить эти территории людьми, которые лояльно относятся к России. Думаю, что цель такая.

– Меня не били, относились более-менее лояльно. Сидели бывшие сотрудники СБУ и милиции, люди, которые торговали наркотиками, их тоже сажали в общие камеры. Бросили в камеру парня с девушкой, его фамилию нашли в списках партии "Молода Батькивщина", забрали его с женой. Он неделю сидел со связанными руками, в наручниках. Со мной сидела девочка-снайпер из "ополченцев", ей 21 год, она беременная была. Тренер по карате сидел по доносу бывшего ученика. Он в свое время, на президентских выборах, поддерживал Тимошенко. Донецкие бизнесмены сидели. После 20 дней подвала были готовы подарить террористам все свое движимое и недвижимое имущество. Одного выпустили, а о судьбе второго так ничего не известно до сих пор.

-- Другой парень – студент Донецкого национального университета "с активной жизненной позицией" попал в подвал за то, что задал неудобный вопрос Губареву по поводу того, как они собираются платить пенсии и зарплаты бюджетникам? И как собираются встречать отопительный сезон, если еще не начата к нему подготовка? После окончания пресс-конференции его арестовали.

-- Ребята, с которыми я сидела, рассказали, что после моего освобождения к ним посадили двух женщин. На одну соседи донос написали, что ее муж служит в Нацгвардии Украины, а вторую подозревали, что она снайпер. Их пытали и избивали так, что они сошли с ума. Парень, который мне это рассказывал, сам провел неделю в одиночной камере (это такое помещение размером один метр на полтора и на бетонном полу окровавленная тряпка) без еды, воды и со связанными руками. Так вот он хотел попроситься в одиночную камеру обратно, потому что не мог выдерживать этих рыданий, воя и истерик. Замечу, что это говорил офицер, которого два раза возили на расстрел и пытали так, что спустя уже три месяца он до сих пор проходит курс реабилитации. С поломанными ребрами, с гематомами по всему телу, но от него не слышали даже стона.

-- Многие, не выдерживая пыток, просят, чтобы их расстреляли сразу и не издевались...
        Знаете, что меня поразило больше всего, после того, как меня освободили? На блокпосту возле здания СБУ стоят родственники пропавших и ждут человека со списком, чтобы узнать, здесь ли близкие. А в метре от них стоят две машины ОБСЕ. И в это же самое время в подвалах кого-то пытают. У меня вопрос к представителям миссии: если вы вхожи в здание бывшего СБУ, где ваши глаза и уши? Что это за представители такие, которые не информируют мировую общественность о реальных событиях, которые сейчас происходят в Донбассе? Не видят танки, бронетехнику, "Грады", которые разъезжают по городу колоннами, не видят вооруженных людей в супермаркетах? Не видят, кто и из какого оружия обстреливает мирные кварталы, в результате чего погибают люди и разрушается инфраструктура города?   А сюжет в новостях о том, что наш президент дает в пользование слепоглухонемым представителям миссии ОБСЕ бронированную технику, которая сейчас нужна больше ребятам на войне, у меня вызвал, мягко говоря, недоумение.

-- Со мной в камере сидел парень, ему 28 лет, он в прошлом ополченец. Ребята уходят из ополчения, "закапывают" свое оружие, закапывают форму и уезжают. Многие уезжают в Украину, где-то теряются, другие уезжают в Россию. Так вот его арестовали, увезли на расстрел. Как он мне рассказывал, в расстрельной команде совсем молодые парни, расстреливают где-то на заводе. Человека, которого с ним увезли на расстрел, расстреляли сразу, а к нему подошли и ударили ножом в левое плечо. Он потерял сознание, упал.

     Потом сделали контрольный выстрел в голову, но пуля только задела голову, поскольку в цеху темно. Он полчаса пролежал в донецком морге, забитом трупами. Подождал, пока все утихнет, вышел. Санитары вызвали скорую помощь, он все рассказал врачам. Врачи доставили его в одну из больниц Донецка, сделали операцию, так он остался жив. Когда я уходила из камеры, где мы вместе сидели, я оставляла всем свой номер телефона, он позвонил мне, и я его забрала из больницы. Сейчас он уехал в свой родной город, ищет себе работу, оформляет группу инвалидности, ходит по больницам. Вот такая история, и этих историй много.

– Я думаю, что Украине надо освободить свою территорию от террористов. Это в чистом виде терроризм. 1937 год, когда человека по доносу забирают. Людей надо освобождать, потому что много патриотов запугано, многие уезжают. Самый настоящий разбой, люди просто боятся выходить на улицу, прячутся, борются, как могут.

     Дмитрий Волчек,

Донецьк. Репортаж з паралельної реальності Версія для друку Коментарі 34

Життя на території ДНР - особлива. Це бачиш відразу, коли в'їжджаєш в Донецьк. І Донецьк дивиться на тебе по-особливому.

"У черзі в" Амсторі ".. Свіжих приїжджих у Донецьк видно здалеку Справа не в тому, що вони плутають рублеві і гривневі каси Просто, вони поспішають" - розповідає мені моя подруга, практикуючий психолог з Донецька.

Донецьких, тих, що не виїжджали з міста, видно відразу - вони не реагують на черзі. Вони пережили купу обстрілів, вибитих вікон і поранених родичів. Вони цінують кожну секунду життя і не метушаться.

І коли в такій черзі чуєш: ".?! Хто крайній Я зараз ще борошна візьму і повернуся", - Навколо всі починають посміхатися "? Може, почали повертатися, може, буде мир", - Пояснював мій приятель, стоячи зі мною в черзі ,

При цьому ця ж людина п'ять днів по тому став пророкувати нинішнє загострення. ". Не можу вивезти рідню з Докучаєвська Будуть бої!", - Голосить він.

На питання: "Чому він зробив такий висновок?". Він розповів, що три незнайомих між собою людей, яких він особисто знав, виїхали.

"Дві повії і один заправник на бензоколонці Всі троє, в силу специфіки своїх занять, спілкуються з." Грошовим проходняк "А гроші нині в місті тільки у військових і верхівки ДНР Якщо побігли ці - .. Значить у верхівки страх перед близькою можливої катастрофою. А рідня мене не чує і не їде! ".

Місто живе своїм життям. Комунальники працюють як годинник. Може, народу стало менше або працюють більше, але місто виглядає чистіше звичайного. Третього червня почалися бої в Мар'їнці, закриті всі в'їзди і виїзди, а в центрі все так само ретельно малюється дорожня розмітка. У цьому є якийсь особливий донецький фаталізм.

. "!!! Ми живі І будемо жити І все добре І будемо гуляти незважаючи ні на що" Особливо він виражений у матусь, - Звичайне висловлювання на бульварі Пушкіна.

Народ щосили чіпляється за мирне життя. Працюють гуртки для дітей, проходять змагання, заняття з танців, першість для юнаків з футболу.

Кому по кишені, захоплений фітнесом, контакти повертаються тренерів з йоги передають як цінну валюту. Їдуть на дачі, навіть під Ясинуватої.

"Ти бачив, скільки коштує м'ясо - Питає мене ще один мій друг пенсійного віку з минулого життя - ?! А знаєш, скільки моїх знайомих повернулися до городництва Вирощують бройлерів Це дуже вдячна справа Їх на третій тиждень можна на стіл Я у себе на дачі теж думаю зайнятися. Тільки останній тиждень від дач САУ б'ють. постріляти раз десять поспіль і виїжджають. А в пресі нічого. Ти нічого не знаєш? ".

Думаю, що ці "САУ від дач" пуляли якраз по Авдіївського коксохіму, але про це в Донецьку говорити не прийнято.

Окрема тема дошки оголошень черги. Оголошення про все - про безпечне і гарантованому виїзді в Москву, Ростов-на-Дону, Воронеж і Курськ. Або про оренду житла. Його активно пропонують, в "сталінках", в районі площі Леніна - центріше не буває!

"Однушки" - від 1000 до 1500 гривень на місяць. Вражає як ціна, так і те, що ніде ця сама ціна не виписана в рублях.

Дошка оголошень. Всі фото автора

Черги - теж окрема історія. Вони є, вони великі і терплячі. У відділеннях "Республіканського банку", під який зайняті всілякі приміщення українських комерційних банків, видають пенсію. І ще черги там, де гарантовано дешево.

Старики з пів на другу ночі відзначаються біля заздалегідь обумовлених точок. В точки привозять в бочках молоко по 10 гривень за літр. Є точки хороші і не дуже.

В "хороші" молоко везуть з територій підконтрольних ДНР, наприклад з Старобешеве. В "погані" бочка їде з ненадійною Мар'їнки та її околиць.

У чергах особливі бесіди, зміст яких від мене місцями вислизає. Я ще розумію "про нашу Поліну" і її друге місце на Євробаченні, але масив російських серіалів і шоу мені просто недоступний і незрозумілий.

Російське телебачення - це ж не тільки новини, але й море розливання розважального ефіру. У ньому тепер живуть наші бабусі.

По-різному заповнені вулиці і ринки. Критий ринок - центральний і дорогою - порожній ще й тому, що найбільше людей з грошима і можливостями жили в центрі.

Там в будинках відсотків сімдесят вікон не світяться - залишилися тільки старі. І якщо в центрі ресторани працюють щосили, то трохи нижче, на вулиці 50-річчя СРСР, - порожньо. Ні клієнтів.

"?!. Ви що не знаєте, почому нині свинина Там нас задушити хочуть голодом Чи не вийде!": Продавці на ринку зухвало агресивні Асортимент звичайний - маринована телятина, кінська ковбаса, сало в асортименті, домашні ковбаси ... Покупців обмаль ..

Критий ринок у вихідний день

"У Донецьку кожен бачить своє"

1 червня парк Щербакова наповнений гуляють. На бульварі Пушкіна - теж людно: відкрито Будинок творчості, люди водять дітей на гуртки. Для тих, хто не виїжджав з Донецька, здається, настав мир Люди навчилися жити в стані -. "Світ на один день".

На цю картинку працює пропагандистський блок ДНР. Але реальність сувора.

Якщо ти не визнаєш цю "картинку" обурюєшся, критикуєш, ти просто не вбудовувати в систему. Чим це загрожує? Затримання людей збройними бійцями без розпізнавальних знаків - звичайна справа.

Зникають цілком серйозні за місцевими мірками персонажі - командири підрозділів, професори, колишні чиновники ДНР, наприклад, в ранзі "заступника міністра закордонних справ".

Останній арешт міністра освіти - не в рахунок. Тут були прокуратура, СІЗО та хоч якась виразна "юридична" історія.

А так, арешти міністрів - національний вид спорту в ДНР. Першим резонансно заарештували віце-прем'єра калюських і міністра ПЕК Грановського.

Обидва досвідчені апаратники обласного рівня Партії регіонів. Грановський часто виступав на ток-шоу в Москві і виглядав набагато розумнішими і презентабельнєє Захарченко. Від чого, швидше за все, і постраждав.

Обидва функціонера були заарештовані ще в листопаді 2014-го за "зловживання і перевищення повноважень". Грановського через чотири або п'ять місяців відсидки в СІЗО випустили і він, як ні в чому не бувало, працює "радником глави держави".

"За крадіжку автомобілів донецьких театрів" сів попередній міністр культури ДНР. Біг від арешту міністр АПК, в березні зникла міністр юстіціі.Теперь ось посадили міністра освіти.

Начебто були суди, але ні про один вироку досі не чути ...

У ДНР все віддає імітацією. Але коли зовсім без імітації люди звані "міністрами" сідають в реальні камери СІЗО, все керівництво ДНР це якось сильно струшує.

Ну, а історії з безслідне зникнення набагато суворіше. Недавній ж розгром донецького козацтва і зовсім виглядав як типова військова операція.

Тому у людей - будь-то управлінці ДНР, військові, просто цивільні - немає впевненості в тому, що завтрашній день буде.

Всі ревно славлять ДНР і не висовуються.

Українцям це пояснити складно - вони грунтовно забули реалії 1937 року.

А так .... У ДНР всі намагаються підробити якихось грошей, поторгувати гуманітарною допомогою ", сісти на вугілля" або попросити у ще живого бізнесу матеріальну допомогу "на потреби республіки".

Рильце в пушку у всіх, і всі знають, що недоторканних тут немає. Так досягається унікальна керованість і дисципліна - в держуправлінні.

І так само намагаються побудувати "армію". Найбільш одіозні польові командири втекли або раптово загинули. Мало хто згадує людей з позивними "Абвер", "Керч" або "Похмурий".

Вивіска на будівлі Донецької міськради

У них різна доля. Про Абвер, кажуть, в Росії подбав впливовий тесть, "Керч" ховається від серйозних і скривджених людей в Криму, а "Похмурий" завис в Ростові-на-Дону. Йому навіть до Криму можна. Бєспрєдєльщиков постаралися прибрати з Донецька.

Тепер не вулицях немає "пустопорожніх" озброєних людей. Тепер зі зброєю тільки люди "при виконанні". А Захарченко за пристрасть до ліквідації всіх тих, хто пам'ятає його як не надто впевненого в собі колишнього продавця курятини, або має занадто багато заслуг перед "рухом" стали звати "наш маленький Сталін".

Кут Університетської та проспекту Комсомольський, де знаходиться офіс "глави республіки" тепер зветься Алтай. Боюся, зміна топоніміки Донецька і внесення в кожну квартиру і голову частинки ДНР і є головне завдання російських політтехнологів.

Їх тут, "москвичів" з широкими повноваженнями, працює пара людей - Дмитро Чайка та Олександр Казаков.

В "республіці" толком не працює жодне підприємство, ріжуться на брухт мідні дроти над залізницями, катастрофічне становище з постачанням лікарень і аптек ліками.

Хоча з асортиментом для лікування поранених якраз усе гаразд - налагоджені прямі поставки зі складів міноборони Росії.

"Топаз" перетворився на казарми - спроби налагодити "військове виробництво" зазнали краху. Максимум - ремонт транспорту і бронетехніки.

Єдина сфера, крім військової, де ведеться явна і ефективна робота - це ідеологія і пропаганда.

Місцеві телеканали промивають мізки без перебоїв

Телекартинка місцевих каналів набагато професійніше української: за будь-яких обстрілі завжди показують місце вибуху, потерпілих, військових експертів, свідків з сусідніх будинків - весь набір потрібних "маркерів об'єктивності". Не кажучи вже про те, що про деякі обстрілі телевізійники знають заздалегідь.

Ще в Донецьку є достатня кількість нових місцевих газет типу "Донецької республіки", "Новоросії" або "Мирного Донбасу" з тиражами, що стартують з 50 тисяч примірників. І дуже багато якісної сувенірної продукції.

Лотки повні виконаними на відмінному рівні брелоками, магнітами, прапорцями, попільничками та іншими атрибутами ДНР.

Ще московська рука видна зі стартувала з осені кампанії нагороджень. "Георгіївські хрести" ордена "Російської слави" чотирьох ступенів, знаки "Героїв ДНР" медалі "За відвагу!" та інші відзнаки аж до медалей, які вішають на груди відзначилися комунальникам ... "Героїв" повинно бути багато.

Один з нагороджених орденом ревно запевняв мене, що тепер він, як "кавалер" може рекомендувати до нагородження необмежену кількість гідних, і я йому охоче вірю. Тут успішно вбивають у голови міфи, які ще довго будуть жити і самовідтворюватися.

У березні всі вірили, що Маріуполь стане містом ДНР абсолютно мирним шляхом в результаті політичних домовленостей. А з приводу провалилася "Російської весни" один з "компетентних" товаришів сказав мені буквально наступне: ".?! Все вийшло з-під контролю 11 травня 2014, коли референдум пройшов всього лише в двох областях Чому не вийшло в інших Розікрали бюджети" ,

Коли бачиш, як ламають через коліно рідне місто, іноді відчуваєш чисто фізичний біль. З людьми і територією грають цинічно і безкарно.

Колишній дворазовий Псковський губернатор від ЛДПР і "Єдиної Росії" Євген Михайлов примудряється рулити економікою ДНР абсолютно непублічно, і я навіть не знаю, чи включений він в санкційні списки.

Чиновник федерального рівня, який виїхав керувати в ДНР з поста радника Володимира Путіна! Колишньому віце-прем'єру Придністров'я і нинішньому ДНР Олександру Караманов приписують слова: «Нам можна все Ми адже" ідіоти-терористи ", з нас нічого не візьмеш!".

Донецьк підприємницький

Мій знайомий бізнесмен з подивом показував мені пачку сигарет "Донський тютюн". У Донецьку вони коштують 12 гривень або 24 російських рубля. А в Ростові-на-Дону, за його словами, 56 рублів.

Ще він стверджував, що дизайн пачки якийсь "не такий". Це можливо говорить про те, що Донецька тютюнова фабрика перестала робити "звичайне" "Мальборо", а перейшла на підробку російських марок.

Цілком припускаю, що в Росії скоро багато зловлять такого »не такого" від донецьких табачників, водочников та інших умільців. У всякому разі, я розумію, навіщо вони зміцнюють спільний кордон з "соціально близькими" ДНР і ЛНР.

Інший мій знайомий розповідав, що весь бізнес тут кришує "Оплот" і "Схід". Є ще, правда, "заступництво" міського адміністратора Ігоря Мартинова, але на нього сподіватися нерозумно - ця "дах" часто тече.

А ось бензин повністю підім'яв під себе "Оплот" (читай Захарченко) і головна база контрабанди його ніби як знаходиться в Торезі.

Економічні терки жорсткі. М'ясо по 130 гривень і захмарні ціни на ліки комусь дуже вигідні - на ці "поля" не пускають чужих набагато міцніше української економічної блокади.

Вона в Донецьку виглядає, до речі, відверто нерозумно. Коли Фонд "Розвитку України" Ахметова рапортує про виданий за півроку активної роботи трьохмільйонні продуктовому пакеті гуманітарної допомоги, а це не мало не багато більше 30 тисяч тонн продовольства, безперешкодно зайшли через українські блокпости, не бачиш сенсу в такій блокаді.

Як живуть у Донецьку люди? Дуже по-різному

Будь дорога до Донецька починається з людей, припрошує пасажирів взяти з собою сумку-другу їжі. Водії передачі не беруть навідріз. Пасажири - вкрай рідко. Сало, курятина, яйця лотками ...

Практично кожного на Південному автовокзалі Донецька хтось зустрічає - з "великої землі" їдуть гроші, пропуску, документи.

Особисто я не бачив, як щось не пропускали або відбирали на українських блокпостах, але оповідань про це вистачає. На стороні ДНР найчастіше контроль формальний.

Єдина перешкода - транспортний податок. Його призначають в євро, а беруть у гривні. З автобуса невеликого - 2 євро, з більш ніж в 40 місць - 5 євро, великі рейси типу "Донецьк-Одеса", де бувають автобуси і по 50 місць, платять 10 євро з ходки. Сьогоднішній "курс" і суму повідомляють у диспетчерському пункті - на маріупольської трасі він, наприклад, в селищі Доля.

У Донецьку, як і раніше не працюють банки, немає легальних нотаріусів та продукти в середньому в два рази дорожче, ніж в Маріуполі і Костянтинівці.

Ціни на Критому ринку в цю неділю виглядали так - сало 150 гривень, ковбаса домашня - 250, свинина починалася зі 120. Фрукти та овочі доставляти, мабуть, складніше, ціни сміливо можна множити на три порівняно з українськими.

Продавців не багато, але черг все одно немає. На зарплату держслужбовця не розгуляєшся. У міністерствах ДНР провідні фахівці отримують трохи більше ніж держслужбовці в Україні, 4000 гривень або в середньому до 8000 рублів.

Чиновник в ранзі міністра. - 24 тисячі рублів Злі язики стверджують, що фахівець в ранзі глави служби інформації при уряді може отримувати і 70 тисяч, у гривні. Але тут якось не віриться. Зарплата в 6000 гривень для "держслужбовців" - це круто.

На напівживих виробництвах заробляють набагато менше. Бюджетникам платять по-різному. Лікарям, наприклад, у травні урочисто видали підвищений аванс в рублях, але при цьому "заморозили" зарплати за березень і квітень. Пенсіонерам українську пенсію просто помножили на два і видають в рублях.

З цими рублями та ще історія. Наприклад, на ринку їх найчастіше приймають, але в рублях, на відміну від гривні, не дають знижки. Чому? Курс рубля встановлений наказом влади в 5 гривень за 10 рублів. При цьому заборонено і заробляти на обміні. На всіх обмінних пунктах таблички мають однакові цифри навпроти рубля, як у віконці "покупка" так і "продаж".

До чого це призводить? До щирих посмішок операторів у відповідь на прохання поміняти рублі на гривню. Зворотно ж змінюють охоче. Не дивно - у півсотні кілометрів за 4 гривні можна купити 10 рублів.

До слова, гроші, видані в ДНР, виглядають цілком презентабельно, в банківських пачках з часто йдуть підряд номерами. Але рік випуску скрізь один і той же - перший після деномінації рубля - 1997.

Люди лаються і виживають. Старики сумують, молодь сміється. Пам'ятайте дев'яності? Тоді було гірше, та й навички виживання нікуди не поділися.

Ні в магазинах чіпсів? Зробимо самі з порізаного на квадратики вірменського лаваша. Якщо його обсипати сіллю і спеціями, посмажити трохи на сковороді, а потім "засушити" в духовці, він хрумтить не гірше чіпсів.

Ні імпортного алкоголю? Зате багато місцевої дешевої горілки! Ось вам рецепт донецького лікеру «Бейліс»: 3 жовтки, 2 пакети ванільного цукру, банку згущуванні, столова ложка кави розчинної, 10% вершки і 0,5 літра горілки.

У Донецьку мало пива - несмачне російське "Жигулівське" в максі упаковці в 2,25 літра коштує 75 гривень. А ось горілка - близько 40 гривень за пляшку. І ще її багато - і місцевої та російської.

У магазинчику поруч з моїм будинком я раптом побачив асортимент української "артемівської". Запитав у господині і отримав несподівану порцію відвертості: "Так, українська, із залишків Була днями в Маріуполі, пенсію отримувала, глянула на полиці магазинів, на" Medoff "," Немирів ". І заплакала раптом Коли ж ми" доденеерімся "нарешті ?! ".

Це третій продавець в моїй колекції за останній місяць, який при незнайомій людині кляне ДНР.

Українські патріоти в місті в основному мовчать, їх і обчислюється за мовчання - серед таксистів, сусідів по черзі і іншого люду. А ось народ, далекий від політики, який прийняв нову владу, не боїться обурюватися.

Цар несправжній, Путін кинув, Росія не прийшла! Обивателів досить важко контролювати.

Це в Україні здається, що Путін робить для військової потужності ДНР і ЛНР все можливе і навіть більше. А один ополченець зло заявив мені, що Путін кинув усіх, тому що він цілком міг " розбомбити цей Київ парою десятків ескадрилій, а замість цього відправляє нас помирати в безглуздих атаках на допотопних залозках ".

Але я б не переоцінював це невдоволення, як і ненависть до всього українського, хоча її теж вистачає.

Я б не переоцінював ентузіазм симпатизують ДНР і кожен день викладають фото гуляють з мамами дітей на бульварі Пушкіна і працюючих комунальників.

Так само як і україномовними афіші на ще працюють кінотеатрі "Зірочка" або кінотеатрі імені Шевченка, покажчики з українським прапором і тризубом, що збереглися на будівлі Донецької міськради, червоні маки на стінгазетах в українських школах ...

Я з скоріше схильний погодитися Оленою Стяжкіна , яка описує те, що відбувається, зрозумілими категоріями окупації. Вона якось сказала, що в Херсоні, в разі біди, було б так само. Як і в Донецьку. Просто туди росіян не пустили.

У цьому, я думаю, є велика частка правди.

http://life.pravda.com.ua/society/2015/06/4/195034/