Ти тілу любий, серцю милий,

Я не любить не маю сили.

До тебе - всі думки птахами.

Що відстань їм, яка між нами!

Мед на вустах, крізь мряку промінь,

В мені - бажання, спалах, пломінь!..

Як розлюбити?! О, мій милий!

Лише кохати маю силу.

16.10.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Скло проколов промінчик сонця, 

День літній зазирає у віконце -

Солодкий, золотавий і духмяний,

Терпкий, суничний, сонячний , рум'яний!

           Вирує дивне, неповторне літо!..

          ....................................................

          Не мовиш "так", не кажеш "ні" мені ти...

Вже не сумую і не мрію.

Тобою серце не хворіє.

…Невпинно час-вода тече -

Повз нас, крізь нас… День, місяць, рік…

Ми – вдвох. По(роз’)єднані навік…

Вітром зірване листя втікає,

Розчиняється дощ у калюжах.

Літо в осінь за обрій зникає...

...................................................

Мрії - хворі, надії - недужі.

"Все - химера", - ти кажеш байдуже.

07.08.2009

Copyright 2009 © Cтепанська Марина (SMG) Всі права захищені

Окремо слова

Моя флейта і твій саксофон

Грають пристрасть нічну, в унісон -

Всі зітхання та схлипи...

                                          Не сон

Це, бажання нестримне... Не сон це!

Джаз ми граємо вдвох...

                                         Сходить сонце...

Наповнити коханням аж по вінця

Тебе; собі напитись досхочу!

Осяяти, зігрити твоє тіло,

Душі твоїй не дати спорожніти!..

...........................................

...Як вітер дме! Хмарки куйовдить...

29.05.2009

©Степанська Марина (SMG)

Забарився Амур…

Жартівливий вірш  :)

Чи заблукав десь наш Амур?

Чи в піднебессі теренкур,

Малий, долає досі?

       Згубив, можливо, стріли й лук

Та не знайшов?.. З дрижанням рук

Втирає піт на носі…

Забув адреси, імена?

Чи спить, у Бога, в  полинах      -     

Вина й медів напився?

       Поцілив, певно, і не ТИХ?!

В кущі сховався та й затих…     

Амур наш забарився… 

26.11.2010

© Stepans’ka Marina (SMG)

1

Плач, без схлипувань і сліз, душив мене. Він, здавалось, підіймався з самісінького серця, а воно розривалося від нестерпного болю. Здавалось, ще трохи, і я вмру від цього. «Немає!... Тебе немає!... І ніколи не буде!... Господи, допоможи мені це пережити! Як мені бути???!!!!.....»

2

Я прокинулася від невимовного, щемного почуття втрати. Сльози були на моїх щоках, а на серці туга…..туга….

Ти солодко спав поруч, і тепло твого тіла та подих привели мене до тями.

«Це лише сон! Яке щастя, що ти поруч мене, коханий!»

Нахилившись, і легко торкнувшись своїми вустами твоїх, я прошепотіла:

-Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ! ЛЮБЛЮ ТЕБЕ!

3

Я спав без сновидінь. Які можуть бути сновидіння після цілоденної біганини та виснажливої роботи напередодні? Я просто впав у ліжко, витративши залишки сил на миття рук та вмивання, навіть не повечерявши.

Пробудило мене відчуття чиєїсь присутності в кімнаті. Ніби хтось доторкнувся до моїх вуст і я почув ніжний голос:

-Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ! ЛЮБЛЮ ТЕБЕ!

Розплющив очі. Порожньо.

«Дивно…», - зринула спантеличено думка. Наступна думка, в’їдлива та сердита, не забарилась: «Нічого дивного! Кого ти сподівався побачити в своїй парубоцькій кімнаті?!»

26.10.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Метелик полохливий і тендітний Сів на плече – тріпочуть крильця. Тебе не ображатиму, не бійся!  Створіння ніжне завітало в гості –  Кохання. Не злякати б!... 12.05.2009

P.S.Ти все знаєш Copyright 2009 ©Cтепанська Марина (SMG) Всі права захищені