Президент Петро Порошенко, відкриваючи обговорення податкової реформи на Національній раді реформ, наголосив на тому, що при запровадженні податкових новацій важливо не допустити скорочення соціальних виплат, особливо пенсій. «Податкова реформа не повинна робитись за рахунок пенсіонерів та соціально незахищених верств населення», – заявив Петро Порошенко.

Президент наголосив на тому, що податкова політика має стимулювати економічне зростання. Результатом реформи має стати податкова система, яка буде зрозумілою для платника податків, легка в адмініструванні та адаптована до вимог Європейського Союзу. В той же час, зазначив Президент, сплата податків повинна стати невідворотним обов’язком платника.

Глава держави навів слова давньо-китайського філософа Сун-цзи: «Стягнення непомірних податків – це дорога, що викликає розбій, збагачення ворога, призводить до загибелі держави».

Серед найгостріших проблем бізнесу Президент назвав обтяжливе адміністрування податків, нестабільність податкового законодавства, високе фіскальне навантаження на фонд заробітної плати; а також тіньову економіку і контрабанду, які створюють чесним платникам податків завідомо неконкурентне становище. Також Глава держави відзначив, що бізнес потерпає через агресію сусідньої держави та слабкість судової системи. Президент звернувся до Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана та Заступника Глави Адміністрації Президента Олексія Філатова із закликом невідкладно на засіданні Конституційної Комісії розглянути питання судової реформи, яка має бути націленою на побудову справедливого суду.

Глава держави зазначив, що реформа сплати податків має бути рішучою і, у той же час, давати змогу бізнесу адаптуватися до неї.

У числі головних напрямків реформування Президент відзначив важливість створення дієвих стимулів для «детінізації» фонду оплати праці. «Рівень оподаткування не повинен стримувати розвиток економіки та створення нових робочих місць», – заявив Петро Порошенко.

Глава держави висловив думку, що слід запровадити оподаткування багатства та предметів розкоші.

Президент приділив особливу увагу оподаткуванню малого та середнього бізнесу, зазначивши: «Спрощена система оподаткування – це не примха бізнесу, а створення мільйонів робочий місць, де люди самозабезпечені робочим місцем, вони не дають значних надходжень до бюджету, і, разом з тим, не потребують видатків з бюджету для забезпечення соціальних ризиків і викликів. Це – реальний інструмент розвитку малого і середнього підприємництва в країні». За словами Петра Порошенка, простота адміністрування для цієї категорії платників має зберігатися і передбачати збереження єдиного податку як такого. Глава держави також висловився за те, що стосується багатьох «спрощенців» – відсутність обмежень для роботи фізичних осіб-підприємців та малих підприємств як з фізичними, так і юридичними особами.

«Головне, треба гарантувати, що ніяких нововведень заднім числом ми робити не будемо. Треба заспокоїти бізнес, підприємців. Ми будемо вести чесний, відкритий і прозорий діалог з бізнесом», – заявив Президент, принагідно привітавши всіх з Днем підприємця, який відзначатиметься у цю неділю.

«Малий та середній бізнес або реалізує принцип самозайнятості, або створює робочі місця, що нам зараз вкрай необхідно. Ми не повинні заганяти назад в "тінь" людей, які нам повірили, в тому числі і минулого року, коли ми вносили зміни до кодексу, які їх стосуються. Просив би всіх – і урядовців, і народних депутатів пам’ятати, що ми тоді обіцяли підприємцям, і тримати слово», – заявив Петро Порошенко.

Також Глава держави акцентував на важливості реформування Державної фіскальної служби. «Основне в роботі цього органу має стати якісне обслуговування платників податків, довіра до його роботи з боку громадян і бізнесу», – заявив Петро Порошенко.

Розроблена нарешті модель нової економіки України повинна відвести країну від застарілих індустріальних гігантів до малого і середнього бізнесу. Від теорії до практики, правда, далеко не один крок.

При колишніх власниках кабінет Айвараса Абромавічуса, міністра економіки, виглядав зразком радянської бюрократичної класики – ваговиті меблі, картини у жанрі соцреалізму в масивних позолочених рамах. Новий господар прибрав все це, заповнивши простір, що звільнився зразками сучасного мистецтва. “Це наша філія PinchukArtCentre”, – напівжартома кажуть про робоче місце патрона Абромавічуса підлеглі.

Приблизно таку ж модернізацію міністр затіяв і в економіці. Під цю справу у відомстві підготував повноцінну стратегію економічного розвитку, навіть прийняту міністерством до виконання. Ключова її ідея – потіснити фінансово-промислові групи і дати дорогу малому і середньому бізнесу.

Для міністерства це революція – відомство довгі роки займалося зворотним, намагаючись захищати інтереси великих підприємств: металургів, хіміків, машинобудівників. Ні до чого хорошого це не призвело: Україна все більше занурювалася в стан відсталої держави, що експортує в основному сировину. “Повна відсутність реформ з початку незалежності і провал економічної політики. Додаємо 70 років комунізму. І отримуємо, що в Україні сто років економіка управлялася неправильно “, – міркує Абромавічус.

Для країни те, що задумав міністр, – теж революція: Україна чекає велика лібералізація, приватизація і деолігархізація. “У світі вже на 3D-принтері печінку друкують, а ми все ще тримаємося за якісь застарілі промислові гіганти, – обурюється глава Мінекономіки.- Шлях України – це шлях Польщі та Словаччини, де ВВП зріс за рахунок середнього бізнесу, різних виготовлювачів меблів, деревообробної та харчової промисловості, переробки продуктів харчування “.

Орієнтир на процвітання

Версія побудови світлого майбутнього України від Мінекономіки з’явилася в червні у вигляді набору принципів, названих Шлях до процвітання. Мета цієї нової економічної політики по-українськи – високий рівень доходів населення і стабільно високий зріст економіки.

Документ готувала команда професіоналів-економістів, в тому числі Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії та Олена Білан з інвесткомпанії Dragon Capital. Курирував роботу Іван Міклош, словацький політик і екс-міністр економіки. Останній, за словами Абромавічуса, “власними руками зробив реформи в Словаччині”.

Експерти оцінили досвід успішних модернізацій в різних країнах, орієнтуючись в першу чергу на Східну Європу. Ці кейси, стверджує міністр, переконливо показали: для зростання України серйозно не вистачає економічних свобод. Насамперед йдеться про скорочення регуляторного і будь-якого іншого впливу держави на бізнес.

У підсумку з’явилися п’ять китів концепції: верховенство закону, нульова толерантність до корупції, захист прав інвесторів, однакові умови ведення бізнесу і невтручання держави в економіку.

Мінекономіки вже анонсувало тотальну дерегуляцію, тобто скасування всіх дозволів, зборів та іншого. У результаті бізнес звільниться від хабарів і поборів, річний обсяг яких експерти оцінюють в $15 млрд.

Також план команди Міклоша передбачає зниження податків, чим займеться Мінфін. У цьому відомстві НВ заявили, що поки не можуть назвати, до якого рівня вони опустять фіскальне навантаження.

Планом передбачені й точки швидкого зростання. Для негайного пришвидшення реформ Мінекономіки вирішило передати митниці в аутсорсинг іноземної компанії, а бізнес-суперечки – в міжнародні арбітражні суди. І прискорити приватизацію, причому навмисно продавши об’єкти західним стратегічним інвесторам. На цьому наполягають представники ради з реформи держпідприємств при Мінекономіки, що складається з людей рівня Павла Тамборського, глави Варшавської біржі.

Показові продажі, за задумом авторів української НЕП, повинні залучити іноземців і зупинити відтік капіталу з країни. “Ми своєю репутацією ризикувати не будемо, – говорить Абромавічус. – Перші два підприємства – Одеський припортовий завод і компанія Центренерго – повинні бути продані нормальним іноземцям. Не якимось українським олігархам, а саме іноземцям “.

Але головна мета плану – зміну основ української економіки.

Зараз частка малого та середнього бізнесу у ВВП України становить 6%, тоді як у США – 50%, в Японії – 55%, а у Франції – і зовсім 62%. Навіть у Росії вона досягає 21%. Мета Абромавічуса для України – мінімум 40%.

Міністр розуміє, що активний розвиток малого та середнього бізнесу може призвести до скорочення певних галузей промисловості, що живуть за рахунок протекціонізму і дотацій, але його це мало турбує.

Вишлінський, один з творців нової економічної стратегії, пояснює, чому Абромавічус в даному випадку має рацію. Велика промисловість за визначенням більш стійка, ніж малий бізнес, і вимагає меншої підтримки уряду. “Підтримка повинна надаватися малому і середньому бізнесу, у якого набагато менше доступу до капіталу, зате більше підприємницької енергії та нових ідей”, – пояснює суть доктрини експерт. І відразу обмовляється: країни, які пішли цим шляхом, досягли бурхливого зростання економіки.

Дійсно, у рейтингу Індексу економічної свободи, що розраховується міжнародними експертами Heritage Foundation, у першій десятці знаходяться саме адепти масового підприємництва – Естонія та Ірландія. Причому остров’яни пройшли шлях до процвітання всього за 20 років – з середини 1980-х до середини 2000-х, а прибалти – і зовсім за 10 років після розпаду СРСР.

Показово і порівняння України з Польщею. З 2005 по 2015 рік індекс економічної свободи в західного сусіда, активно розвивається малий і середній бізнес, зріс з 60 до 69, а в Україні – впав з 56 до 47. Відповідно, ВВП на душу населення в доларах в Україні зріс за 10 років лише на 23%, а в Польщі – на 74%.

Якщо всі пункти української НЕП будуть виконані, Мінекономіки розраховує отримати на виході зростання рейтингу України в Індексі сприйняття корупції принаймні на 50 пунктів (з 142-го місця в 2014 році). І створити найбільш привабливий податковий режим у Центральній і Східній Європі. А також добитися і більш відчутних результатів: подвоїти – c нинішніх $ 3 тис. – номінальний ВВП на душу населення через 15 років, отримати щорічний приплив $ 8 млрд прямих іноземних інвестицій протягом наступних десяти років.

Для України це – амбітні цілі, хоча насправді країна лише почне наздоганяти сусідів: так, у Польщі номінальний ВВП – $ 14,4 тис., у Росії – $ 12,7 тис., в Білорусії – $ 8 тис.

Інша правда

Зниження впливу на економіку фінансово-промислових груп, тобто деолігархізації, передбаченої стратегією Мінекономіки, від керівництва України вимагають і західні кредитори.

Тарас Качка, глава Української медіа-центру реформ, пояснює, що саме антитрастове законодавство, спрямоване на дроблення монополістів, що заважає розвиватися ринку, допомогло США свого часу зробити ривок до світового економічного лідерства. Аналогічним чином діє і Євросоюз. “Думаю, що всі уряди, які захищають інвестиції, зроблені в Україні, зацікавлені у функціонуванні саме такої моделі економіки, де не буде великих олігархів”, – упевнений він.

Але у команди реформаторів достатньо опонентів всередині країни.

Так, Олексій Кредісов, керуючий партнер міжнародної аудиторської компанії Ernst & Young, вважає: великий ризик того, що Україна так і не зможе розвинути малий та середній бізнес. При цьому, позбавивши підтримки експортерів в особі великої індустрії, упустить всю економіку. “В результаті ми можемо не досягти тієї мети, до якої прагнемо. Але при цьому угробити існуючий великий бізнес, за який варто триматися “, – говорить він. Дійсно, частка великого бізнесу у ВВП за підсумками минулого року склала 78%.

Емоційно реагує на новації і Олексій Голубов, голова Союзу хіміків, типовий представник великих промислових підприємств. Він вважає, що Абромавічус хоче знищити промисловість. “Це такий непрофесіоналізм, який важко навіть оцінювати, – впевнено заявляє Голубов.- Існує інфраструктура, існують підприємства, існує сировинна база для тієї ж металургії. І влада каже – давайте якось без цього обійдемося, а почнемо створювати нове. Маячня”.

Серед його аргументів – за закриттям великих підприємств підуть масові звільнення. А падіння промвиробництва хімік вважає катастрофою, порівнянною з війною. “Якщо порівнювати з 2012 роком, то в хімії це падіння більше 38% – такого вже ніяка економіка пережити не може. По суті, вся промисловість падає “, – продовжує Голубов.

При цьому він дорікає прем’єру і міністру економіки в тому, що вони не проводять галузевих нарад, щоб зупинити спад. А ось за часів Леоніда Кучми, мовляв, проблеми великих виробників уряд обговорював щотижня. “Обговорювали питання імпортозаміщення і те, що ми зробили для цього, – згадує глава Союзу хіміків. – А зараз всім наплювати”.

Вишлінський парирує, що державне планування економіки призвело України у складі СРСР до практично повної втрати конкурентоспроможності. У підсумку на світовому ринку відносно непогано себе почувають лише сировинні підприємства і деякі представники важкого машинобудування.

Нова ж економічна модель, на його думку, створить максимально привабливі умови для будь-якого бізнесу і будь-яких інвесторів. І ринок сам визначить переваги України та її підприємців набагато більш ефективно, ніж уряд, що знаходиться під тиском неконкурентоспроможних підприємств і лобістів.

Трохи політики

Іван Компан, керуючий партнер компанії Kompan Consulting і викладач Единбурзької бізнес-школи, зазначає: ефективні економіки, побудовані на 3-5 великих промислових кланах, у світі дійсно існують. “Це чеболі в Південній Кореї з її Samsung, LG, Hyundai. І це японська модель, – говорить він. – Але ніде немає такої корупції та протекціонізму, як у нас “. “Азіатські тигри”, мовляв, все одно створили рівні умови для підприємців і підтримують градус конкуренції. Це дозволяє місцевим промисловцям розвиватися і виробляти високотехнологічну продукцію, а не черпати сировину без капіталовкладень, як це роблять українські олігархи.

В умовах України процес укрупнення капіталів довів до того, що 100-200 людям належить 95% українського ВВП. “З такою структурою економіки перспектив у нас, як у цивілізованої країни, яка бачить себе частиною Європи, небагато”, – говорить Компан.

Розвиток малого і середнього підприємництва корисний для України не тільки з оглядкою на економіку. Сергій Лещенко, депутат пропрезидентської фракції БПП, вважає, що це необхідно нинішній владі ще й з політичних причин. Адже середній клас, що задовольнив свої базові потреби, більш активний у громадському житті. “Йому вже не потрібна монополія влади, яка розповість, як жити і де працювати за невелику подачку у вигляді надбавки до пенсії або заробітної плати”, – упевнений депутат. У підсумку саме середній клас стає ключовим двигуном розвитку суспільства та демократії.

У Мінекономіки не збираються зупинятися: там готують законопроект, який зобов’яже будь-який орган влади в країні, включаючи Верховну раду, узгоджувати свої рішення зі стратегією Шлях до процвітання. “Це дозволить покінчити з популістськими і лобістськими рішеннями, які зараз приймаються в країні”, – говорить Абромавічус.

Олег Гавриш

Національна рада реформ під головуванням Президента розглядає питання економічної стратегії. «Економічна стратегія повинна бути зрозумілою всьому загалу, всьому народові», – наголосив Петро Порошенко.

«Завдання, яке стоїть перед нами при розробці економічної стратегії, – чесно говорити з людьми, визнати, що ми можемо зробити і чітко це задекларувати і забезпечити, і про те, що країна не може зробити, – також чесно сказати людям», – заявив Президент.

За словами Глави держави, дві попередніх спроби здійснити структурні реформи в Україні, – в середині та наприкінці 90-х та в середині двотисячних, – зазнали невдачі через три чинники: брак політичної волі та реформаторської політичної більшості, потужний опір з боку організованих груп впливу, які захищали свої вкорінені інтереси, і популізм.

Президент піддав критиці Закон про реструктуризацію кредитів в іноземній валюті, нещодавно прийнятий Верховною Радою, зазначивши, що депутати приймали цей документ, керуючись популізмом. «Політична кон'юнктура, особливо зараз, перед місцевими виборами, дається взнаки. Наближення цих виборів спонукає певних політиків до солодких обіцянок, нездійснених мрій, відвертого популізму», – наголосив Глава держави. За словами Петра Порошенка, замість Компартії, яка не потрапила до Верховної Ради, з’явились нові обіцяльники, з тією лише різницею, що лівацькі ідеї прикривають не червоним, а національним прапором. «Такі ідеї не мають мати місця в нашій коаліції. Ми повинні діяти відповідно до положень нашої Коаліційної угоди», – наголосив Президент.

За словами Президента, популізм час від часу дозволяв політикам забезпечувати миттєві соціальні покращення для людей і знімати електоральні вершки для себе. Та в довгостроковому плані він і сформував ту надзвичайно високу і болісну ціну, якою зараз суспільство, майже кожен українець, розплачується за дії популістів. «Пружина випрямляється саме зараз. Недарма кажуть: бійтеся данайців, що дари приносять!» – сказав Петро Порошенко.

Говорячи про враження від своєї поїздки до Сєвєродонецька, Глава держави зазначив: «Люди вимагають дуже рішучих дій у реформах. Ми маємо змінити країну».

Президент назвав завданням «відшукати не найпростіший, а найправильніший економічний рецепт». «Головна мета економічної політики – покращити якість життя українських громадян в стабільній, довгостроковій перспективі. Для цього потрібне високе та стале економічне зростання. А щоб забезпечити таке зростання – слід гарантувати високий рівень економічної свободи, ефективний привабливий інвестиційний клімат», – наголосив Петро Порошенко.

Президент підкреслив, що саме такий шлях примноження національного багатства і наблизить той момент, коли ми зможемо впроваджувати і ефективну соціальну політику, і стабільно підвищувати рівень життя українців, причому надовго, а не лише перед черговими виборами.

Глава держави наголосив на факторі часу: «Цей шлях ми повинні не просто пройти прискореними темпами, а пробігти».

«Світовим досвідом доведено, що країни, які дають своїм громадянам більше економічної свободи, досягають вищого рівня доходів і кращих стандартів життя. Це підтверджено в тому числі і нашими сусідами по Центральній та Східній Європі, які саме на такому принципі здійснили успішні реформи», – зауважив Перо Порошенко.

Президент зазначив, що у своєму посланні до Верховної Ради місяць тому чітко сформулював власне бачення економічної стратегії: економічна свобода плюс вивільнена, нічим не стримувана енергія українського підприємництва.

На засіданні Нацради реформ Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус представить концепцію економічних реформ. Президент назвав це бачення принципів розвитку економіки «ліберальним економічним маніфестом, який повною мірою відповідає і Коаліційній угоді, й програмі дій Уряду».

З найближчих кроків, що плануються, Президент висловив підтримку дерегуляторній гільйотині, хоча, за його словами, вона заводиться якось повільно, а також залученню міжнародного арбітражу для вирішення інвестиційних спорів, принаймні до наведення порядку у нашій судовій системі.

http://www.president.gov.ua/news/ekonomichna-strategiya-maye-buti-chesnoyu-ta-zrozumiloyu-dly-35701