Метаморфози

     Мій дід, розповідаючи про свою службу в Червоній Арміїї, завжди добрим словом згадував своїх товаришів-однополчан з Сибіру. І кожного разу наголошував, що ті хлопці дуже ображалися коли їх називали росіянами. Самі себе вони вважали сибіряками, а Сибір - окремою державою, що не має жодного відношення до Росії. Ставлення ж до України та українців - дружнє і братерське. 

З тих пір з цікавістю слідкую за інформацією на тему сибірської автономії.

Ось ще один документ

Звернення Ради Сибірського Народу до Українців

http://sd.org.ua/news.php?id=19036[ Читати далі ]

Впевнений, що серед моїх друзів таких немає, але вважаю доцільним розмістити цю замітку.

***

Цю інформацію отримав з розсилкою від друзів. Про зміст судіть самі...

Это сообщение пришло в мой скайп из командного чата!

Здравствуйте друзья. Пишу не ради сочувствия или в поисках какой-то помощи. Я просто хочу правды! Про наводнение, думаю уже все слышали, но в очередной раз ни единого слова правды. Я не просто хочу рассказать, что тут происходит. Я просто кричу от злости т.к. в очередной раз администрация Ткачёва скрыла всю правду. Если у кого-то есть возможность распространить эту информацию - помогите пожалуйста !!! Я живу 60 км. от Крымска, в самом городе у меня живёт тётя с двумя двоюродными братьями. Вчера удалось с ними связаться... То что они рассказали это просто шок и ни единого слова не совпадает с официальными отчётами!!! Во первых оповещение - они живут (точнее жили в 30 метрах от пожарной части) - но даже они не слышали громко-говорящей связи!!! Тётя всю ночь не спала, БЕГУШЕЙ СТРОКИ как говорит глава администрации Крымского района - НЕБЫЛО!!! Да и кому она помогла-бы в 3 часа ночи? 14:44 Теперь жертвы - Какие 170 человек!!!!!!! Таких посёлков как Баканка уже просто нет!!! Посёлка с населением около полу- тысячи человек просто нет!!! Ещё вчера по самому Крымску в водостоках лежали трупы стариков и детей. Ночами мешки с трупами вывозят КамАЗы рейсами около 300-500 мешков за рейс!!! И всё это ещё в самом разгаре!!! Пока только собирают мёртвых в черте города, леса и рисовую систему куда ушло наводнение пока ни кто не исследует! Только на улице где жил старший брат из домов вывезли 73 ТРУПА. (брат вскрывал дома и помогал доставать трупы. Люди во сне погибали целыми семьями!!! 73 - ЧЕЛОВЕКА ТОЛЬКО С ОДНОЙ УЛИЦЫ И ТОЛЬКО САМОГО КРЫМСКА!!! КАКИЕ МОГУТ БЫТЬ 170 ИТОГО! Теперь, правда, о причинах - КАКИЕ ДОЖДИ!!! Волна (именно волна) смывавшая саманные дома как спички достигала - 3-5 метров!!! Любой здравомыслящий человек понимает, что уровень воды от дождя не идёт волной (это я и сам подтверждаю как участник трёх наводнений за последние 10 лет). Я уверен, что жители Баканки знают правду - но за пределы Краснодарского края она не выйдет. Прошу, всех кто может, распространить правду!!! Мы уже не ждём помощи - мы хотим правды.— irina61d598

Чому на Росії з неповагою відносяться до начебто "братської"слов'янської української мови , чому її ніколи не викладали і не викладають у російських школах, росіяні в Україні вперто відмовляються її вчити ?

Ось, звідси сайт мінкульту москальщини. Даоі мовою оригіналу.

За пів доби перелік ганьби зріс зі 104 до 178. Тому відредагував і надсилаю знов. Нові фамілії не виділяв, бо копирсатись неприємно. Новий текст виділив жирним курсивом. А в кінці - позитив! 

Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму

В дни, когда решается судьба Крыма и наших соотечественников, деятели культуры России не могут быть равнодушными наблюдателями с холодным сердцем.

Наша общая история и общие корни, наша культура и ее духовные истоки, наши фундаментальные ценности и язык объединили нас навсегда.

Мы хотим, чтобы общность наших народов и наших культур имела прочное будущее.

Вот почему мы твердо заявляем о поддержке позиции Президента Российской Федерации по Украине и Крыму.




1. Абдуллин Р.К., ректор Казанской государственной консерватории (академии) им. Н.Г.Жиганова.

2. Азаров Н.Н., ректор Академии хорового искусства имени В.С.Попова.

3. Алимов С.А., народный художник России.

4. Антонов Д.Б., директор Государственного НИИ реставрации.

5. Антонова И.А., президент ГМИИ им. А.С.Пушкина.

6. Апанаева Г.М., директор Школы-студии (техникума) при Государственном академическом ансамбле народного танца им. Игоря Моисеева.

7. Артюшкина Е.А., директор Санкт-Петербургского государственного бюджетного учреждения культуры «Петербург-концерт».

8. Бабенко А.О., заслуженная артистка России.

9. Бабкина Н.М., народная артистка России.

10. Багдасарян Р.О., народный артист России.

11. Бак Д.П., директор Государственного литературного музея.

12. Баталов А.В., народный артист СССР.

13. Башмет Ю.А., народный артист СССР.

14. Безродная С.Б., народная артистка России, художественный руководитель «Вивальди-оркестра».

15. Безруков С.В., народный артист России.

16. Белонович Г.И., директор Государственного дома-музея П.И.Чайковского.

17. Бобков К.В., директор Государственного литературно-мемориального музея-заповедника А.П.Чехова.

18. Богачева И.П., народная артистка СССР.

19. Бондарчук Ф.С., режиссер.

20. Бондарчук Н.С., заслуженная артистка России.

21. Бортко В.В., народный артист России.

22. Бояков Э.В., ректор Воронежской государственной академии искусств.

23. Боярский М.С., народный артист РСФСР.

24. Боярский П.В., заместитель директора Государственного НИИ культурного и природного наследия имени Д.С.Лихачева.

25. Брызгалов М.А., директор Государственного центрального музея имени Глинки.

26.Бужор М.Н., артист эстрады.


27.Буйвол А.А., художественный руководитель Ансамбля песни и пляски донских казаков им. А.Квасова (Ростовская обл.).

28. Булдаков А.И., народный артист России.

29. «Бурановские бабушки», фольклорный коллектив:
Байсарова Г.И., народная артистка Удмуртской Республики;
Бегишева А.Г., народная артистка Удмуртской Республики;
Дородова З.С., народная артистка Удмуртской Республики;
Конева Г.Н., народная артистка Удмуртской Республики;
Пугачева Н.Я., народная артистка Удмуртской Республики;
Пятченко В.С., народная артистка Удмуртской Республики;
Туктарева О.Н., народная артистка Удмуртской Республики;
Шкляева Е.С., народная артистка Удмуртской Республики.

30. Бурляев Н.П., народный артист России.

31. Буров Н.В., народный артист России.

32. Бусыгин А.Е., директор Государственного музея-усадьбы «Архангельское».

33. Бутман И.М., народный артист России.

34. Быстрицкая Э.А., народная артистка РСФСР.

35. Валерия, народная артистка России.

36. Веденяпина М.А., директор Российской государственной детской библиотеки.

37. Вислый А.И., генеральный директор Российской государственной библиотеки.

38. Ворона В.И., ректор Государственного музыкально-педагогического института им. М.М.Ипполитова-Иванова.

39. Гагарина Е.Ю., генеральный директор Государственного историко-культурного музея-заповедника «Московский Кремль».

40. Газманов О.М., народный артист России.

41.Гальцев Ю.Н., художественный руководитель СПб ГУБК «Театр эстрады им. А.Райкина».

42. Гантварг М.Х., ректор федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего профессионального образования «Санкт-Петербургская государственная консерватория (академия) имени Н.А.Римского-Корсакова».

43. Гасташева Н.Г., народная артистка Российской Федерации.

44. Гергиев В.А., художественный руководитель Государственного академического Мариинского театра.

45.Герзмава Х.Л., народная артистка России и Республики Абхазия.

46. Градковский В.Б., директор Санкт-Петербургского государственного бюджетного учреждения культуры «Санкт-Петербургский академический театр им. Ленсовета».

47. Гронский В.Г., директор Санкт-Петербургского государственного бюджетного учреждения культуры «Государственный мемориальный музей А.В.Суворова».

48. Гуськов А.Г., народный артист России.

49. Говорухин С.С., народный артист России.

50. Гордеев В.М., народный артист СССР.

51. Грачевский Б.Е., руководитель детского киножурнала «Ералаш».

52. Гунин Б.Г., директор Владимирского отделения Союза театральных деятелей России.

53. Гусев В.А., директор Русского музея.

54.Гурцкая Д.Г., заслуженная артистка России.

55. Давлетьяров Р.Ф., президент Гильдии продюсеров России.

56. Демидов В.П., директор Академического музыкального колледжа при Московской государственной консерватории им. П.И.Чайковского.

57. Дружинина С.С., заслуженный деятель искусств РСФСР.

58. Егорова Н.С., народная артистка России.

59. Ефимов А.В., директор Государственного республиканского центра русского фольклора.

60. Житенев С.Ю., заместитель директора Государственного НИИ культурного и природного наследия имени Д.С.Лихачева.

61. Забаровский В.И., директор Музея ВОВ на Поклонной горе.

62.Задорнов М.Н., писатель-сатирик.

63. Запашный А.В., народный артист России.

64. Запашный Э.В., директор Большого Московского государственного цирка на проспекте Вернадского.

65. Захарченко В.Г., художественный руководитель Государственного академического кубанского казачьего хора.

66. Зенгин С.С., ректор Краснодарского государственного университета культуры.

67. Кальницкая Е.Я., генеральный директор ГМЗ «Петергоф».

68. Кара Ю.В., сценарист.

69. Кехман В.А., генеральный директор Михайловского театра.

70. Клебанов И.С., народный артист России.

71. Клюев Б.В., народный артист России.

72. Князев Е.В., ректор Театрального института им. Б.Щукина.

73. Ковальчук А.Н., председатель Союза художников России.

74. Колякин А.Н., директор Санкт-Петербургского государственного бюджетного учреждения культуры «Государственный музей истории Санкт-Петербурга».

75. Константинов А.Д., писатель.

76. Корчмар Г.О., заслуженный деятель искусств Российской Федерации.

77. Крок К.И., директор Государственного академического театра им. Е.Вахтангова.

78. Кролл А.А., народный артист России.

79. Кубалов Э.Т., руководитель Государственного ордена Дружбы народов академического ансамбля танца «Алан» Республики Северная Осетия — Алания.

80. Кудрина Е.Л., ректор Кемеровского государственного университета культуры и искусств.

81. Кузнецова Т.В., и. о. ректора Московского государственного университета культуры и искусств.

82. Курленя К.М., ректор Новосибирской государственной консерватории (академии) имени М.И.Глинки.

83. Куруленко Э.А., ректор Самарской государственной академии культуры и искусств.

84. Лаврецова С.В., директор Санкт-Петербургского государственного бюджетного учреждения культуры «Театр юных зрителей им. А.А.Брянцева».

85.Лавринович Э.В., директор Санкт-Петербургского государственного бюджетного учреждения культуры «Большой концертный зал «Октябрьский».

86. Лановой В.С., народный артист СССР.

87. Лаптев Ю.К., народный артист Российской Федерации.

88. Левыкин А.К., директор Государственного исторического музея.

89. Леонова М.К., ректор Московской государственной академии хореографии.

90. Лещенко Л.В., народный артист РСФСР.

91. Лесовой А.Н., генеральный директор ВХНРЦ им. И.Э.Грабаря.

92. Липс Ф.Р., профессор Российской академии музыки им. Гнесиных.

93. Литвинов Н.В., заслуженный артист России.

94. Лунгин П.С., народный артист России.

95. Любимов Б.Н., ректор Высшего театрального училища (института) им. М.С.Щепкина при Государственном академическом Малом театре России.

96. Малышев В.С., ректор Всероссийского государственного университета кинематографии имени С.А.Герасимова.

97. Мастранджело Ф., художественный руководитель СПб ГАУК «Театр «Мюзик-холл».

98. Маяровская Г.В., ректор Российской академии музыки имени Гнесиных.

99. Мацуев Д.Л., народный артист России.

100. Мелик-Пашаева К.Л., ректор Российской академии театрального искусства — ГИТИС.

101. Мельникова А.Р., заслуженная артистка России.

102. Месхиев Д.Д., председатель Союза кинематографистов Санкт-Петербурга.

103. Мечетина Е.В., пианистка.

104. Милованов Л.П., народный артист России.

105. Мирошниченко С.В., режиссер.

106. Михайлов А.Я., народный артист России.

107. Михайловский С.И., ректор Санкт-Петербургского государственного академического института живописи, скульптуры и архитектуры им. И.Е.Репина.

108. Могучий А.А., художественный руководитель Большого драматического театра имени Товстоногова.

109. Морозов А.В., директор Московского государственного академического художественного училища памяти 1905 года.

110. Мостыканов А.В., ректор Астраханской государственной консерватории (академии).

111. Музакаева М.А., народная артистка Чеченской Республики.

112. Мукасей А.М., народный артист России.

113. Назаров Ю.В., народный артист России.

114. Никоненко С.П., народный артист РСФСР.

115. Овчинников В.П., директор Центральной музыкальной школы при Московской государственной консерватории имени П.И.Чайковского.

116. Окольников И.Я., директор Хакасского национального театра кукол «Сказка».

117. Окоров А.В., и. о. директора Российского института культурологии.

118. Параджанов Г.Г., режиссер.

119. Пашина О.А., научный секретарь Государственного института искусствознания, доктор искусствознания.

120. Пермякова А.А., директор — художественный руководитель Хора имени Пятницкого.

121. Пичул В.В., кинорежиссер.

122. Пожигайло П.А., исполнительный директор Всероссийского хорового общества.

123. Поляков Ю.М., драматург.

124. Пореченков М.Е., заслуженный артист России.

125. Пригожин И.И., продюсер.

126. Расторгуев Н.В., народный артист России.

127. Розум Ю.А., народный артист России.

128. Романов В.В., директор Санкт-Петербургского музыкального лицея Комитета по культуре.

129. Рудин И.А., пианист.

130. Рушанин В.Я., ректор Челябинской государственной академии культуры и искусств.

131. Савина В.М., директор Государственного училища циркового и эстрадного искусства им. М.Н.Румянцева (Карандаша).

132. Семенова Л.А., директор Молодежного театра на Фонтанке.

133. Сенчина Л.П., народная артистка России.

134. Серейчик С.С., директор Центральной библиотеки им. М.Ю.Лермонтова.

135. Сиповская Н.В., директор Государственного института искусствознания, доктор искусствознания.

136. Сладковский А.В., главный дирижер и художественный руководитель Государственного симфонического оркестра Республики Татарстан.

137. Соколов А.С., ректор Московской государственной консерватории имени П.И.Чайковского.

138. Соломин Ю.М., художественный руководитель Государственного академического малого театра России.

139. Спивак С.Я., художественный руководитель Молодежного театра на Фонтанке.

140. Спиваков В.Т., народный артист СССР.

141. Стадлер С.В., народный артист России.

142. Стеблов Е.Ю., народный артист России.

143. Степанова Л.А., директор национального ансамбля песни и танца Карелии «Кантеле».

144. Табаков О.П., художественный руководитель МХТ им. А.П.Чехова.

145. Талызина В.И., народная артистка России.

146. Таратынова О.В., директор ГМЗ «Царское Село».

147. Теличкина В.И., народная артистка России.

148. Тимофеев В.Н., директор СПб ГБУК «Государственный музей городской скульптуры».

149. Томская Л.И., генеральный директор «Петербург-кино».

150. Трофимов С.В., заслуженный артист России.

151. Тургаев А.С., ректор Санкт-Петербургского государственного университета культуры и искусств.

152. Угольников И.С., председатель Телерадиовещательной организации Союзного государства.

153. Урин В.Г., генеральный директор Государственного академического Большого театра России.

154. Учитель А.Е., народный артист России.

155. Файзиев Д.Х., кинорежиссер.

156. Федоров В.В., президент Российской государственной библиотеки.

157. Фертельмейстер Э.Б., ректор Нижегородской государственной консерватории (академии) им. М.И.Глинки.

158. Фокин В.В., народный артист России, художественный руководитель Александринского театра.

159. Фурманов Р.Д., художественный руководитель Санкт-Петербургского театра «Русская антреприза» имени Андрея Миронова.

160. Хазанов Г.В., народный артист РСФСР.

161. Харатьян Д.В., народный артист России.

162. Хомова О.С., директор Государственной академической капеллы Санкт-Петербурга.

163. Хотиненко В.И., режиссер.

164. Церетели З.К., президент Российской академии художеств.

165. Цискаридзе Н.М., народный артист России.

166. Чалова З.В., директор Центральной городской публичной библиотеки им. В.В.Маяковского.

167. Чепуров А.А., и. о. ректора Санкт-Петербургской государственной академии театрального искусства.

168. Чурсина Л.А., народная артистка СССР.

169. Шалашов А.А., генеральный директор Московской государственной академической филармонии.

170. Шахназаров К.Г., генеральный директор киноконцерна «Мосфильм».

171. Шварцкопф Ю.А., директор Санкт-Петербургского государственного бюджетного учреждения культуры «Санкт-Петербургский государственный театр музыкальной комедии».

172. Шевельков В.А., актер, режиссер.

173. Шевченков А.В., заслуженный артист России.

174. Шуб С.Г., директор Санкт-Петербургского государственного бюджетного учреждения культуры «Театр-фестиваль «Балтийский дом».

175. Щербакова Е.А., художественный руководитель Государственного академического ансамбля народного танца им. Игоря Моисеева.

176. Юдин П.Е., директор Государственного НИИ культурного и природного наследия имени Д.С.Лихачева.

177. Юсупов Р.Р., ректор Казанского государственного университета культуры и искусств.

178. Якупов А.Н., ректор Российской государственной специализированной академии искусств.

У цьому переліку не став нікого виділяти, бо забагато. Кожен може за бажанням знайти, чи НЕ знайти,  улюбленого актора. Особисто мене прикро вразила наявність тут таких людей, як Табаков, Баталов, Цискарідзе, Учитель, Герман, Башмет, Бортко...Що казати, багато кого... Часткові виправдання подібних осіб кисельовщиною та острахом перед режимом не приймаю. Це ж того, "властители дум" типу. Тому мають не їсти локшину з вух, яку вішає туди агітпроп, а мати власну думку. Тим більше, комп'ютери з виходом в інтернет мають - отож. Стосовно остраху - ці люди є самодостатніми. А тому мають всі можливості, на відміну від слюсаря Іванова, висловлювати власну думку. Так само, як роблять інші їх колеги. Або принаймні не підписувати ганебних листів.

При тому, не можу не відмітити також позицію таких поважних людей, як Б.Г., Юрій Шевчук, Макаревіч... Якщо хтось не в курсі - вони за нас. А ще - Лія Ахеджакова. Маленька немолода жінка. У ефірі радіо "Свобода" сказала, що як би над нею не знущалися, вона ніколи не підтримує захоплення Криму....

Як стає відомо, деякі люди з цього переліку потрапили сюди абсолютно без власної участі. Як такі факти ставатимуть мені відомі - буду їх тут додавати. А поки що:

Могучий Андрей - не підписував  http://www.ukrinform.ua/rus/news/rossiyskiy_regisser_moguchiy_ya_ne_podpisivalsya_za_okkupatsiyu_krima_1612344

Розум Юрий -  не підписував https://www.facebook.com/ekaterina.barabash/posts/10202490023443840?comment_id=6435583&offset=0&total_comments=23

Дмитрий Харатьян потрапив у обидва переліки  Думаю, що скоріше він все ж таки у другому. Бо у перший людей включали по за їх бажання. Що таке було з другим - дуже сумніваюся.

А тим часом...

12.03.2014 13:18

В Тбилиси отменили гастроли театра Безрукова за его поддержку оккупации Крыма

Запланированный в Тбилиси спектакль театра Сергея Безрукова отменен в связи с его поддержкой оккупации Крыма. Об этом заявляет Палата культуры Грузии. "Никогда в Грузию не привезу ни одного актера, кто примет антидемократическое решение перед нашей страной, в любой форме. Это то же самое, что поддержать оккупацию Абхазии и Цхинвальского региона", - заявляет президент Палаты культуры Давид Окиташвили. Что касается непорседственно заявления Палаты, в нем отмечается, что "в связи с распространенным сегодня письмом народных артистов России, которые поддерживают президента Владимира Путина в оккупации территории соседней Украины, Палата культуры Грузии приняла решение отменить запланированный в мае гастроли театра Сергея Безрукова в Тбилиси. Мы еще раз хотим заявить о поддержке суверенитета и территориальной целостности Украины и дружественному нам геройскому украинскому народу", - говорится в заявлении.

Обіцяний позитив. моя добра подруга ab absurdo розкопала альтернативний список діячів культури москальщини, яки знайшли в собі розум і мужність висловитись на нашу підтримку. Стирив в ab absurdo тут

АДЕКВАТНЫЕ российские коллеги составили список тех замечательных и настоящих людей, кто поддержал Украину. Этот список ПОТРЯСАЕТ СВОИМ ВЕЛИЧИЕМ! НАСЛАЖДАЙТЕСЬ!!!!
Лия Ахеджакова
Олег Басилашвили
Армен Джигарханян
Эльдар Рязанов
Юрий Шевчук
Борис Гребенщиков
Сергей Юрский
Андрей Макаревич
Валентин Гафт
Андрей Мягков
Михаил Жванецкий
Сергей Гармаш
Марк Захаров
Елена Яковлева
Галина Волчек
Андрей Кончаловский
Владимир Гостюхин
Федор Добронравов
Леонид Броневой
Александра Яковлева
Александр Балуев
Юрий Стоянов
Станислав Садальский
Александр Розенбаум
Даниил Гранин
Марат Башаров
Сергей Маковецкий
Дмитрий Харатьян
Михаил Кокшенов
Эманнуил Виторган
Леонид Куравлев
Наталья Фатеева
Борис Акунин

Дай Боже їм здоров'я!

Слава Україні!

Многие "великоросы" чтять и уважают Михаила Васильевича Ломоносова. Но никогда не читают его. Историю "великоросы" предпочитают изучать по творениям Шлецера, Миллера и Карамзина, которые сфабриковали историю в угоду немецкой правлящей династии Романовых. Действительно не пристало немке править полудикими фино-уграми, куда престижней быть правительницей Великой Руси. Та и "Императрица всея Руси" звучит солиднее чем "Императрица чуди, веси и мурома". Поэтому "идеологи" Российской империи начали создавать миф "Московия - наследница Руси". Но не забыли и о "нордической" составляющей своих писюлек. Отсюда и норманизм - варяги, спасшие Русь от дикости и варварства. И тут уже чисто "арийские" начала Екатерины ІІ выглядели просто как мессианские, так бы говоря продолжение традиций Рюрика -варяга, несшего культуру "диким словенам". 

Не повезло росіянам із фольклором. А все тому, що їхня нація творилася згори, від правлячої еліти, яка мала мужика за пусте місце, через те навіть назви місяців не народні, нема народного гімну, ба навіть жодної пісні, яку б народ слухав чи співав стоячи.

Взагалі з піснями біда, дуже мало таких, що годяться для співу, наприклад, за столом чи для обробки сучасною естрадою.

Російські народні пісні дуже рідко виконують навіть народні хори, воліючи співати щось, що вийшло не з вуст мужиків, а створене поетами і композиторами: "Ой мороз, мороз", "Из-за острова на стрежень", "Коробейники", "В далеких степьях Забайкалья", "Ямщик, не гони лошадей", "Однозвучно звенит колокольчик" або ж пісні на мелодії поцуплені у січових стрільців ("Дан приказ ему на запад", "Там вдали за рекой", "Поручик Голицын" ба навіть "Катюша", яка спочатку існувала у стрілецькому варіанті ще під час Першої світової, а вже у Другу світову прикрасилась приспівом "Ой ти Галю, Галю, з Нахтіґалю!"

З казками та сама біда. При чому не тільки з народними. Алєксєй Толстой переписує "Піноккіо" Карла Колоді і видає "Буратіна", Корнєй Чуковський робить ту саму процедуру з казкою Х'ю Лофтінґа "Доктор Дулітл" і маємо "Доктора Айболита", а ще він позичає в англійців малюка Бібігона.

Ще хитріше вчинив А. Волков, поцупивши у американця Л. Ф. Баума цілу країну Оз та сотворивши на тій основі п'ять книг, шоста начебто оригінальна, але надто поступається за художністю попереднім.

Дехто вважає, що все нормально: Волков переписав книги Баума для совєтських дітей. Тоді насувається думка: а що як узяти та й переписати "Анну Каринину" або "Мертвые души"? А потім видати під своїм іменем? Яка буде реакція?

Ось брати Капранови зредагували "Сестер Річинських" Ірини Вільде і повикидали усе, що було там написане на догоду радянській ідеології. Але роман вийшов під іменем Ірини Вільде, а не Капранових.

Більшість казок Пушкіна не мають жодного стосунку до російського фольклору. Казка про золоту рибку походить з Німеччини. "Конек-горбунок" Єршова походить з українських записів.

"Маленький цветочек" Аксакова – це англійська казка. Як і казка Толстого "Маша и три медведя". Жодна з цих казок ніколи не було зафіксована у фольклорних записах до того, як з'явилася в літературному опрацюванні.

Казки про "Снігурочку", "Колобка", "Ріпку" – усе це позичено в українців, а казка "По щучьему веленью" у фінів. Коли візьмете в руки три томи "Народных русских сказок" А. Афанасьєва, то побачите там цілу купу українських і білоруських казок, одні з них в оригіналі, інші – в перекладі, а ще доволі багато казок, про які скоромно не вказано, де записані.

Хоча сумніватися не доводиться. У примітці до казки №56 про дурного вовка читаємо: "К словам "Ну, уж никому так не достанется, как кургузому" дано пояснение "У малороссиян существует поговорка "Кому, кому, – а що куцому, то вже не минецця". До чого тут українська приказка, якщо казка російська? Але, де вона записана – знову мовчок.

Більшість записів російських казок були сфальсифіковані. У той час, як українці не мали в Росії своєї літератури, а казки існували винятково в усній формі, росіяни уже з XVІІІ ст. масово поширювали серед народу так звані лубочні книги.

Їх розносили по селах разом з гребінцями й люстерками коробейники, по-теперішньому комівояжери. Відтак селяни, прочитавши німецькі, французькі чи там арабські казки, залюбки потім пригощали ними фольклористів.

У зібранні Афанасьєва у примітках до казок так і пишеться: "Текст перепечатан с лубочного издания" або "Текст представляет собой літературно-повестовательную обработку былины об Илье Муромце и Соловье-разбойнике".

Питається: на якій-такій підставі ці казки приписані до народних? А що серед народних російських казок роблять авторські казки українських письменників Миколи Тихорського, Євгена Гребінки, Григорія Квітки-Основ'яненка, Михайла Максимовича, Левка Боровиковського? А казки записані у Башкирії, Татарстані, Мордовії?

Та й казки, записані на якій-небудь Тамбовщині, викликають тиху підозру про фальсифікат: "Сивко бурко, вещий воронко", "Две Доли", "Марко Богатый", "Лихо". Казка "Людська доля" подається чистою українською мовою, але... записана в "Малмыжском районе Кировской области".

І ось на фоні усього цього розкрадання чужого фольклору раптом дізнаємося, що автори "Казкової карти України" посварилися з укладачами аналогічної карти Росії, звинувачуючи росіян у тому, що вони привласнили собі таких казкових героїв як Колобок, Ілля Муромець, Курочка Ряба та інших.

Герої українського фольклору відтепер будуть представляти світові Росію. Корінними російськими значаться ще й Дід Мороз і Снігуронька, Золота рибка, соловей-розбійник, Кощій Безсмертний, Мара, Баба Яга, Іван-дурень та інші.

Згідно з "Казковою картою Росії", батьківщиною Колобка вказана Ульяновська область. В Ульяновську вже прийняли програму з популяризації цього казкового бренду".

Насправді найдавніший російський варіант було записано в Архангельській області, але перед тим уже існував український. Саме слово "Колобок", як і "Сивко-бурко" не російське.

Ілля Муромець, давно уже доведено, теж не в Росії жив: "Коли князь покликав Іллю Муромця захищати Київ, то він дістався до міста за 5 годин, тобто фактично дійсно він міг дістатися з Чернігівської області за 5 годин до Києва, але ніяк не з міста Мурома", – заявила керівник Казкової карти України Марина Применко. Та й похований Ілля Муромець у Києві.

Але це ще не все! "Російський виробник дитячих іграшок "Комета-Плюс" (Смоленськ) подав позов до Господарського суду Криму з вимогою припинити на півострові нелегальне виробництво м'яких іграшок, що нагадують мультиплікаційного персонажа Чебурашку".

Ну, мультиплікаційний персонаж справді має своїх батьків і тут нічого не попишеш. Але ось казкова істота Чебурашка – це не що інше як український чеберяйчик.

Судячи з української народної пісеньки він схожий на зайчика, чеберяйчики зустрічають у казках, у віршах і навіть у романі Павла Загребельного "Євпраксія", де чеберяйчикам присвячено цілий розділ.

Саме слово Успєнскій сконструював з чеберяйчика та з назви танцю "чабарашка", "чеберячка" (дивись словник Б. Грінченка).

"Чеберяйчиків ніхто ніколи не бачив, хоч і відомо, що живуть вони в лісах і серед трав, – читаємо у П. Загребельного. – Мабуть, а може, й напевне, чеберяйчики всі однакові. Побачити одного - однаково, що побачити всіх.

[ Читати далі >>> ]